Польща неочікувано відкинула компромісний варіант Проблема з потраплянням зерна, кукурудзи та інших позицій українського експорту на польський ринок нагніталась вже декілька місяців. Проте, якщо раніше незадоволення фермерів використовували у власних цілях окремі групи впливу і громадсько-політичні рухи (до прикладу, як Агро Унія, яку на рівні експертного середовища, підозрюють у кулуарних зв'язках з «російськими коштами»), то зараз питання піднялось на державний рівень і стало інструментом політичної гри політичної сили «Право і справедливість». Річ у тому, що фермери – одна з ключових електоральних груп «ПіС» тому ігнорувати їх занепокоєння ні уряд, ні парламент просто не можуть. Адже на цьому полі можуть ефективно «зіграти» представники інших політсил – зокрема, праворадикальної «Конфедерації».

Економіка ВВП. Наразі ВВП Китаю становить 18.321 трлн доларів США і, як очікується, досягне 19.243 трлн у 2023 році, згідно з «World Economic Outlook Database» від МВФ. За прогнозами Світового банку, після уповільнення до 2.7% у 2022 році, зростання ВВП Китаю підніметься до 4.3% у 2023. Суттєве підвищення пов’язане передусім із послабленням антиковідної політики та поступовим відкриттям економіки. З іншого боку, збільшення кількості випадків інфікування може призвести до добровільного уникнення людьми персональних зустрічей, що зумовлюватиме подальше падіння споживчого попиту. Крім того, фізична відсутність працівників може спричинити послаблення сфер виробництва та логістики. Згадана тенденція особливо актуальна для першого кварталу 2023 року, оскільки надалі ринок поступово адаптуватиметься до впливу Covid-19.

По прошествии чуть более года война в Украине обернулась для Украины гораздо лучше, чем многие предсказывали. Попытка России подчинить себе соседа потерпела неудачу. Украина остается независимой, суверенной, функционирующей демократией, удерживая примерно 85 процентов территории, которую она контролировала до вторжения России в 2014 году. В то же время трудно быть оптимистом в отношении того, куда движется война. Человеческие и экономические потери, и без того огромные, будут расти, поскольку и Москва, и Киев готовятся к своим следующим шагам на поле боя. Численное превосходство российских вооруженных сил, вероятно, дает им возможность противостоять более высоким оперативным навыкам и моральному духу Украины, а также ее доступу к поддержке Запада. Соответственно, наиболее вероятным исходом конфликта является не полная победа Украины, а кровавый пат. На этом фоне по понятным причинам раздаются призывы к дипломатическому прекращению конфликта. Но поскольку Москва и Киев обещают продолжать борьбу, условия для урегулирования путем переговоров еще не созрели. Россия, похоже, полна решимости оккупировать большую часть Донбасса. Украина, похоже, готовит штурм, чтобы сломать сухопутный мост между Донбассом и Крымом, расчищая путь, как часто утверждает президент Украины Владимир Зеленский, для полного изгнания российских войск и восстановления своей территориальной целостности. Западу нужен подход, который признает эти реалии, не жертвуя своими принципами. Лучший путь вперед – это последовательная двуединая стратегия, направленная на то, чтобы сначала укрепить военный потенциал Украины, а затем, когда сезон боевых действий закончится в конце этого года, вывести Москву и Киев с поля боя за стол переговоров. Западу следует начать с немедленного ускорения потока оружия в Украину и увеличения их количества и качества. Цель должна состоять в том, чтобы укрепить обороноспособность Украины, сделав ее предстоящее наступление как можно более успешным, нанеся тяжелые потери России, лишив Москву военных вариантов и усилив ее готовность рассматривать дипломатическое урегулирование. К тому времени, когда ожидаемое украинское наступление завершится, Киев может также проникнуться идеей урегулирования путем переговоров, сделав все возможное на поле боя и столкнувшись с растущими ограничениями как в собственных силах, так и в помощи из-за рубежа.

В епоху постійного збільшення обсягів міжнародної торгівлі використання різноманітних економічних можливостей та пошук відповідної ніші на світовому ринку є не менш важливим задля гарантування зовнішньої безпеки ніж розвиток збройних сил. Дійсно, країни прагнуть зайняти панівні позиції у певних сферах торгівлі, оскільки це надаватиме додаткові політичні важелі (місце Росії на європейському енергетичному ринку є яскравим прикладом застосування економічних переваг як інструменту впливу на інших гравців). Китай, з його великим ВВП та значною часткою на світовому ринку, безсумнівно виступає одним із найбільших економічних гравців у сучасних міжнародних відносинах. Його стрімкому зростанню сприяв потужний розвиток промислового сектору. Додатковим стимулом стала низка реформ, проведених Ден Сяопіном, які поступово «відкривали» планову економіку для глобальних відносин імпорту-експорту, іноземного капіталу та технологічного обміну. Уряд приділяв увагу розвиткові як важкої, так і легкої промисловостей, що зміцнювало позиції Китаю на низці ринків одночасно. Останнім часом чітко простежується ще одна важлива тенденція, а саме інвестування у виробництво високотехнологічних товарів (що включають штучний інтелект, робототехніку, блокчейн тощо) з метою отримання стратегічних переваг у майбутньому. Подібно до КНР, Україна має потужний промисловий сектор, орієнтований як на експорт, так і на внутрішнє споживання; до того ж, державі вдалося зайняти вигідні позиції на низці ринків (основними статтями експорту слугують залізо та сталь, за якими слідує сільськогосподарська продукція). Крім того, економіку країни точно не можна схарактеризувати як «планову», тому фундаментальні реформи та конституційні поправки не є необхідними задля забезпечення економічного зростання. Відповідно, виникає питання: «Чи зможе Україна повторити успіх Китаю і стати провідним виробником в європейському регіоні?» У статті розглядається ймовірність такого сценарію, а також описуються ключові кроки, необхідні для отримання статусу великої індустріальної держави.

Міжнародний валютний фонд Міжнародний валютний фонд 21 березня 2023 р. повідомив [1], що досяг згоди з українською владою щодо нової програми. Україна зможе отримати 15,6 млрд дол. США кредитного фінансування протягом наступних 48 місяців. Очікується, що угода допоможе мобілізувати масштабні обсяги фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України на час дії програми. Нову програму МВФ для України називають унікальною, тому що Фонд уперше надає кошти країні в умовах безпрецедентної економічної невизначеності. Світовий банк

100 днів міністерства закордонних справ під керівництвом Лули призвели до налагодження стосунків і помилкових пріоритетів Селсо Аморім поїхав до Росії, щоб продати Путіну ідею Лули щодо «клубу миру», щоб зупинити війну, що триває в Україні. Ця поїздка стала останньою хвилею бразильської зовнішньої політики, знову під керівництвом Лули. Перші сто днів нового Ітамарати (Міністерства закордонних справ) були відзначені численними кивками в кількох напрямках. Зараз завдання полягає в тому, щоб визначити, що буде пріоритетним. За три місяці кабінет міністрів кивав на Південну Америку, США, Китай – куди цього тижня їде Лула – Європейський Союз, екологічну програму, гендерну рівність і війну в Україні.

Росіяни за всю свою історію втратили насправді більше двох флагманських кораблів, але потоплення «Москви» все рівно не має аналогів у історії Рівно 1 рік назад, 13 квітня 2022 року орієнтовно об 18.52 ВМС України за допомогою комплексу «Нептун» уразили ракетний крейсер «Москва», що на той момент стояв орієнтовно за 80 морських миль від Одеси та за 50 миль від межі територіальних вод України. Щоб остаточно за відомою адресою, цьому російському військовому кораблю знадобилось дещо більше доби. Під вечір 14 квітня 2022 року Міноборони РФ визнало факт загибелі крейсера «Москва». Щоправда, тоді рашисти стверджували, що їх корабель з повним водозаміщенням до 11,5 тисяч тонн і довжиною корпусу в 186 метрів пішов на дно через «погані погодні умови» під час буксирування до порту призначення.

У перший рік війни Болгарія допомогла українській армії під час «снарядного голоду». Опубліковані дані про масштаби цих поставок здивували багатьох українців і дозволили по-новому поглянути на відносини з Болгарією. Велику увагу викликало призначення послом України в Болгарії Олесі Ілащук, яке гаряче обговорювали в соцмережах. Зараз Росія веде жорстку боротьбу за вплив на Болгарію, яка супроводжується ультиматумами, шпигунством та спробою впливу на Болгарську православну церкву. З невстановлених причин вибухають склади зі зброєю, а відомий болгарський торговець зброєю ледь не став жертвою російських спецслужб.

Бразилія не підписує декларацію саміту щодо війни в Україні Бразилія не підписала документ, організований США проти вторгнення Росії в Україну, на Саміті за демократію 2023 року. Загалом декларацію підписали 76 країн. З них 16 заявили про підтримку тексту із застереженнями в окремих пунктах. Вірменія, Індія та Мексика – серед країн, які висловили незгоду з тим пунктом декларації, який більш нібито стосується конфлікту в Україні. Детальніше на сайті – http://surl.li/gdxlj

Уповільнення зростання світової торгівлі у 2023 році через війну в Україні Зростання обсягу світової торгівлі на 2,7% у 2022 році виявилося нижчим за прогноз СОТ у жовтні на рівні 3,5% через падіння, що спостерігалося в четвертому кварталі минулого року. Цьому падінню сприяли такі чинники, як зростання світових цін на сировинні товари, посилення грошово-кредитної та війна в Україні, і якби не вони і ширше зниження геополітичної напруженості, то це значно покращили б перспективи світової економіки.

Поділ американської медіа спільноти традиційно проявився під час дуже резонансної події – арешту 45-го президента США Дональда Трампа. Окремі республіканські видання критикували судовий процес та ставили під сумнів якість висунутих звинувачень, а найбільш палкі навіть порівнювали Трампа з Нельсоном Манделою. В протилежному таборі акції на підтримку Трампа назвали «відвертим цирком» й вимагали вичерпного судового процесу. Більше цікавих новин з коротким описом та посиланнями на першоджерела у нашому огляді.    Марджорі Тейлор Грін нападає на демократів, коли протестувальники збираються біля будівлі суду У вівторок (4 квітня 2023 року) біля будівлі суду у Нижньому Манхеттені зібрались противники та прихильники головного кандидата у президенти від Республіканської партії – Дональда Трампа.

Вооруженное вторжение Российской Федерации в Украину 24 февраля 2022 года вызвало большие сложности для непризнанного Приднестровья, являющегося международно признанной частью Республики Молдова. Возникли также очень серьезные и на данный момент непреодолимые препятствия для достижения устойчивого политического урегулирования приднестровского конфликта, в связи с тем, что Российская Федерация и Украина являются странами-гарантами и посредниками, в соответствии с Соглашением «О поддержании мира и гарантиях безопасности между Республикой Молдова и Приднестровьем» от 5 июля 1995 года. Закрытие Украиной всех контрольно-пропускных пунктов на приднестровском участке молдавско-украинской границы (28 февраля 2022) привело к полному разрыву железнодорожного и автомобильного сообщения между Украиной и приднестровским регионом. В результате начавшейся войны резко сократился поток товаров из Одесской и других областей Украины в Молдову, а закрытие приднестровского участка границы привело к тому, что экспортно-импортные операции продолжились через территорию собственно Республики Молдова в обход Приднестровья, и это превратило регион из выгодного транзитного пункта в транспортный тупик.

В политических и экспертных кругах Украины и стран Запада неоднократно поднимался вопрос повышения эффективности антироссийских санкций. Как оказалось, мало порвать связи с крупнейшими банками страны-агрессора, ввести запрет на поставки российской нефти в Европу в танкерах и лишить россиян доступа к передовым технологиям. В медиапространстве неоднократно всплывают доводы о том, что РФ беспрепятственно ввозит запрещенные товары, вплоть до продукции двойного назначения, через третьи страны.  Одной из таких стран является Грузия несмотря на то, что 20% ее территории (Абхазия и Южная) находятся под оккупацией российских войск и там существуют спонсируемые Москвой сепаратистские режимы. Действующее правительство во главе с партией «Грузинская мечта» до сих пор не присоединилось к антироссийским санкциям, воздерживается от предоставления военной помощи Украине и закрывает глаза на использование территории своей страны для транзита санкционных товаров в Россию в обход санкций ЕС.   Как россия втянула Грузию в свои авантюры?

У звіті Світового банку «Падіння довгострокових перспектив зростання: тенденції, очікування та політика» аналізуються потенційні темпи зростання виробництва після пандемії COVID-19 та вторгнення росії в Україну. Дослідження банку показало, що майже всі економічні сили, які забезпечували прогрес та процвітання протягом останніх трьох десятиліть, нині згасають. Детальніше на сайті – http://surl.li/fyjuu Правда про неспровоковане, необґрунтоване вторгнення Росії в Україну

Інформація про потенційні російські спроби дестабілізувати політичну ситуацію в Молдові сколихнули міжнародний інформаційний простір. На експертному і політичному рівні почали проговорювати різноманітні сценарії спрямовані на повалення легітимних органів державної влади країни під російський акомпанемент. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 Каналу. Проте, актуальним залишилось питання: наскільки теперішні російські можливості дозволять (на практиці) реалізувати подібні наміри та до яких превентивних кроків може вдатися молдавське керівництво, щоб звести будь-які загрози до нуля? Проте, актуальним залишилось питання: наскільки теперішні російські можливості дозволять (на практиці) реалізувати подібні наміри та до яких превентивних кроків може вдатися молдавське керівництво, щоб звести будь-які загрози до нуля? На мою суб'єктивну думку, варіант військово вторгнення чи висадки десанту складно уявити на теперішньому етапі. Подібні кроки російської сторони слугуватимуть черговою демонстрацією некомпетентності та завищених очікувань від спроможностей власних збройних сил.

Для України ці неповнолітні діти  є частиною тих 16 тисяч, яких «викрали» росіяни. Росія заперечує, та святкує «спасіння» дітей. Минулого тижня Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Володимира Путіна, вважаючи його підозрюваним у «воєнному злочині незаконної депортації» неповнолітніх. Був задіяний шантаж, маніпуляції та залякування батьків, погрожування ґвалтуванням неповнолітніх. НУО вдалося повернути додому 17 неповнолітніх після того, як їх вивезли до Росії. Мирослава Харченко з «Врятуймо Україну» запевняє, що за кожною з цих дітей потребує допомоги психологів. І вона наполягає на тому, щоб батьки не поверталися жити в «небезпечні райони». Детальніше на сайті – http://surl.li/fykau