Україна та Центральна Азія. Чи є точки взаємодії?
20 серпня 2024 року в приміщенні прес-центру Національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Центральна Азія: медіаландшафт і російські впливи».
Організаторами заходу виступили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки і Фонд громадської дипломатії.
Модерував захід аналітик Центру стратегічних комунікацій Максим Віхров, який акцентував свою увагу на актуальності запропонованої проблематики, адже Центральноазіатський регіон є для нас дуже важливим з точки зору інформаційних впливів проти РФ.
В рамках обговорення, аналітик Фонду громадської дипломатії Олексій Фещенко презентував власний проект «Вплив російської пропаганди на країни Центральної Азії», який було підготовано за участі представників Центру політичних досліджень Школи політики і права Алматинського університету менеджменту (Казахстан). В рамках дослідження, був проаналізований загальний стан інформаційної сфери в п’яти ключових країнах Центральної Азії (ЦА), виявлені найпопулярніші медіа в даних країнах, які тези використовує РФ для інформаційного впливу та виявлено ставлення громадян ЦА до російсько-української війни.
В результаті проведеного дослідження, експерт наголосив, що Кремль концентрує свій інформаційний вплив на консервативних медіа (ТБ, газети та інтернет-ресурси), проте нехтує альтернативними ЗМІ у вигляді соцмереж, які набувають все більшої популярності в країнах Центральної Азії. Окрім цього, найбільш оптимальну площину для вироблення інформаційної взаємодії мають Киргизстан і Казахстан. Це прослідковується в більшій свободі слова, розширеній базі представництв іноземних ЗМІ, а також зростаючої популярності інтернету для пошуку та обміну інформацією.
Виходячи з висновків, Олексій Фещенко наголосив, що Україні потрібно сформувати медійну стратегію в країнах Центральної Азії, активізувати роботу посольств шляхом розширення інформаційних відділів, а також збільшити кількість проектів в сфері культурної дипломатії.
Особливої унікальності та цінності заходу надало долучення до обговорення казахстанських партнерів Фонду. Директор Центру політичних досліджень Школи політики і права Алматинського університету менеджменту Даніал Саарі констатував, що російський інформаційний вплив на Казахстан залишається значним, тому українська позиція часто спотворюється за рахунок російської пропаганди.
«Здебільшого це стосується конфлікту в Донбасі та анексії Криму, де російська думка домінує. Проте, завдяки розвитку незалежних ЗМІ та соціальних мереж, у Казахстані також зростає інтерес до альтернативних джерел інформації, що дозволяє отримувати більш об’єктивні дані щодо ситуації в Україні», − відмітив пан Саарі.
Окрім цього, експерт поділився своїм баченням того, як Україна може взаємодіяти з Казахстаном у контексті боротьби проти російської пропаганди.
«Україна може посилити свій вплив у Казахстані через культурну дипломатію, співпрацю із незалежними ЗМІ та активну участь в освітніх програмах. Важливо також налагодити прямий обмін інформацією між казахстанськими та українськими журналістами та експертами. Спільні проекти та ініціативи, спрямовані на викриття дезінформації, можуть допомогти протидіяти російському впливу, пропонуючи казахстанській аудиторії альтернативні точки зору та факти».
Лаура Імангалієва, співробітник Центру політичних досліджень Школи політики і права Алматинського університету менеджменту, яка є співавтором презентованого дослідження, розповіла про свою частину роботи та поділилась своїми міркуваннями стосовно запропонованої проблематики.
«Сильні сторони російської пропаганди включають широке охоплення аудиторії та використання історичних та культурних зв’язків, які глибоко вкоренилися у країнах Центральної Азії. Проте російська пропаганда має слабкі сторони, які пов’язані з обмеженістю висвітлення альтернативних точок зору та надмірною залежністю від державної ідеології, що знижує довіру до неї серед критично налаштованих громадян.
Підсумовуючи, можна сказати, що російська пропаганда значно впливає на громадську думку в Казахстані, особливо серед людей похилого віку. Це є серйозною загрозою для інформаційної безпеки країни. Крім того, варто приділити увагу розвитку локального контенту національними мовами, який враховуватиме культурні та соціальні особливості регіону. Необхідно вживати заходів щодо протидії цій пропаганді, підвищувати медіаграмотність населення та створювати альтернативні джерела інформації, щоб забезпечити доступ до об’єктивної та незалежної інформації», − констатувала пані Імангалієва.
Також, в круглому столі взяли участь директор Фонду громадської дипломатії Федір Лавриненко, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко, політолог-міжнародник Віра Константинова, засновник компанії «Active group» Андрій Єременко, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитро Левусь, директор Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ярослав Чорногор, голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров.
Завантажити дослідження можна за посиланням Азія ЗМІ (українська версія) Asia media ENG
Повний запис круглого столу можна подивитись на YouTube-каналі «Укрінформу» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ml4LZRz60zs
