Африканські ЗМІ про Україну: тижневий огляд
Уповільнення зростання світової торгівлі у 2023 році через війну в Україні
Зростання обсягу світової торгівлі на 2,7% у 2022 році виявилося нижчим за прогноз СОТ у жовтні на рівні 3,5% через падіння, що спостерігалося в четвертому кварталі минулого року.
Цьому падінню сприяли такі чинники, як зростання світових цін на сировинні товари, посилення грошово-кредитної та війна в Україні, і якби не вони і ширше зниження геополітичної напруженості, то це значно покращили б перспективи світової економіки.
Детальніше на сайті – http://surl.li/geldg
Члени партії ПАР «АНК» перебувають у Росії.
У своїй заяві партія «Африканський національний конгрес» заявила, що візит відбувся після запрошення від правлячої партії Росії «Єдина Росія».
Ця чотириденна зустріч має включати обговорення «перекалібрування глобального порядку, щоб звернути назад наслідки неоколоніалізму» та 15-го саміту БРІКС, який пройде в Преторії.
Детальніше на сайті – http://surl.li/geldl
У Кенії громадяни тримають свої машини вдома через ціни на пальне
Споживання палива в Кенії вперше почало знижуватися в 2017 році і триває донині, але цього року ціни на паливо стали рекордно високими через нестабільність на світових ринках нафти, викликані війною Росії в Україні, і вона погіршила збої в глобальних ланцюжках поставок.
Детальніше на сайті – http://surl.li/gelkc
Світовий банк прогнозує зростання бідності у сільських районах Марокко
Через війну Росії в Україні сільські райони Марокко стали більш вразливими до кліматичних потрясінь та нерівності.
Світовий банк зазначає, що через це розрив у рівнях бідності між містом та селом залишається більшим.
Детальніше на сайті – http://surl.li/gelkm
Міністр закордонних справ Фінляндії відвідає Кенію
Серед тем зустрічей – вторгнення Росії в Україну, двосторонні відносини між Фінляндією та Кенією та регіональні питання на Африканському Розі, мирні процеси за участю молоді, а також питання довкілля та клімату.
Детальніше на сайті – http://surl.li/gelkz
Українські тенісистки не одержують достатньої підтримки від WTA на тлі вторгнення Росії
Еліна Світоліна, українська тенісистка та третя ракетка світу, у розмові з колегою Лесею Цуренко заявила, що відмовилася від участі в турнірі в Індіан-Уеллсі через напад паніки
«Ми боїмося, почуваємось спустошеними, люди, які цього не зазнали, не можуть до ладу зрозуміти, як це – не мати вдома, ніде не почуватися в безпеці, мати сім’ю в Україні, під бомбами, знати, що українські міста руйнуються. Це водночас і страх, і велика порожнеча» – сказала Еліна
Детальніше на сайті – http://surl.li/gelld
Комуністична партія Південної Африки відхиляє ордер на арешт президента Росії
За даними Комуністичної партії, ордер на арешт ґрунтується на «необґрунтованих звинуваченнях» і був виданий напередодні важливої пропозиції про мир в Україні з боку голови Китаю Сі Цзіньпіна
Детальніше на сайті – http://surl.li/gelli
Єгипет, Ліван і Сомалі: країни розплачуються продовольством за війну України
Оглядач опублікував репортаж під назвою: «Як війна в Україні впливає на постачання продовольства в Африці та на Близькому Сході». Звіт був підписаний Ліззі Девіс, яка каже, що ціни на основні товари, такі як олія та пшениця, різко зростають, а на полицях супермаркетів у Лівані, Сомалі та Єгипті спостерігається дефіцит.
У доповіді зазначається, що Ліван, який «вже загруз в економічній кризі та бореться з інфляцією до початку війни в Україні, тепер опинився у боротьбі зі зростанням цін на пшеницю та олію».
Таким чином, згідно зі звітом, мусульмани Лівану виявили під час свого першого іфтару в місяці Рамадан, що їжа «до них коштувала набагато більше, ніж шість тижнів тому».
«Занепокоєння з приводу імпорту пшениці, понад 60% якого минулого року припадає на Україну, є особливо гострою через те, що запаси Лівану обмежені», – йдеться у звіті.
Він додав: «Масштабний вибух, який розірвав порт Бейрута в серпні 2020 року і вбив понад 200 людей, також зруйнував основні зернові силоси. В результаті вважається, що в країні достатньо пшениці, щоб прожити лише близько шести тижнів».
Детальніше на сайті – https://www.bbc.com
Європейська похвала за «внесок Марокко у війну в Україні, політичний і фінансовий»
Комісар Європейського Союзу з питань політики сусідства Олівер Варгеї в четвер високо оцінив «внесок» Марокко у війну в Україні «політичний і матеріальний», вперше говорячи про «пропозицію надати Україні російські танки». Тоді як Рабат підтверджує, що не є стороною цієї війни.
«Ми також говорили про внесок Марокко у російську війну проти України. Марокко сприяло не тільки політично, а й фінансово… Була пропозиція, згідно з тим, що я читав у ваших газетах, пожертвувати старі російські танки», – сказав Фархелі в прес-конференція в Рабаті за підсумками переговорів з міністром закордонних справ Марокко Насером Бурітою Для України і для нас Марокко є ключовим партнером.
Останніми тижнями міжнародні та марокканські ЗМІ повідомляли, що на початку року Рабат відправив в Україну старі російські танки. Однак міністр закордонних справ Насер Буріта у вівторок підтвердив, що його країна «не є стороною збройного конфлікту між Росією та Україною і жодним чином не сприяла цьому конфлікту».
Марокко, який є традиційним союзником Заходу, займає нейтральну позицію щодо цієї війни і раніше не брав участь у голосуванні щодо резолюцій ООН із засудженням Росії. Це пояснювалося бажанням Рабата уникнути негативної позиції Москви щодо конфлікту в Західній Сахарі, який досі розглядається Радбезом ООН.
Детальніше на сайті – https://arabic.euronews.com
Російська війна проти України дає Тунісу економічну можливість
Заяви президента Росії Володимира Путіна про необхідність для країн Європейського Союзу оплачувати закупівлі російського газу в російській валюті – рублі, загострили ситуацію і ще більше ускладнили ситуацію можливістю енергетичної кризи в Євросоюзі, першому імпортері російського газу.
Дослідники в галузі енергетики очікували, що російсько-українська війна призведе до серйозної енергетичної кризи, подібної до нафтової кризи 1973 року, оскільки ціна бареля через нинішню війну в Чорноморському регіоні коливається від 110 до 120 доларів, на додаток до високі ціни на природний газ, основний ресурс опалення в країнах холодної Європи.
Невдовзі ця нова енергетична ситуація спонукала такі країни, як Франція та Німеччина, які рішуче виступають проти війни та російського військового втручання в Україну, подумати про нові альтернативи, точніше подумати про роботу з новими ринками, які постачають їм природний газ. .
До військового втручання Росії в Україну Європейський Союз імпортував 40 відсотків свого газу з Росії. Німеччина найбільше залежала від російського газу, який становить 55 відсотків її споживання.
Туніс, незважаючи на свій невеликий географічний розмір, може стати важливим «гравцем» у рівнянні постачання продукції до Європи та решти світу, а також може стати енергетичною та туристичною альтернативою для низки країн Чорноморського регіону.
Туніс багатий на важливі родовища високоякісних фосфатів. Він може бути основним постачальником для кількох країн, які знаходять обставинні та структурні труднощі в отриманні фосфорних добрив, які постачалися з Росії та України. Він також може отримати економічну вигоду від залучення прямих іноземних інвестицій, які Особливо в Росію, оскільки багато великих європейських брендів і компаній вирішили покинути Росію, а Туніс міг би бути тиловою базою для їх операцій з огляду на його близькість до Європи.
Що стосується природного газу, Туніс може отримати вигоду від алжирського трубопроводу, який проходить через його територію до Італії, щоб отримати нові концесії у випадку, якщо Алжир подвоїть свій експорт природного газу до Європи.
Детальніше на сайті – https://www.independentarabia.com
Португальське MNE відкидає згадки про ангольських найманців у війні в Україні
Жоау Гомес Кравіньо не бачить підстав для того, що Ангола відправляла найманців до Росії під час вторгнення в Україну, і наголошує на діалозі з португаломовною країною.
«Ми не бачимо жодних підстав для новин, які говорять про найманців, ми не віримо, що вони мають будь-які підстави, і, отже, це питання, яке нас не стосується», – сказав Жоау Гомес Кравіньо в кулуарах XVI позачергового засідання Ради Рада міністрів Спільноти португаломовних країн (CPLP), яку Луанда прийняла цього понеділка.
Йдеться про новини, оприлюднені в Португалії, в яких повідомляється про відправку Анголою 100 найманців для участі у війні між Росією та Україною. Кравіньо мінімізує це питання, який перебуває в Луанді як частина CPLP і сказав, що не мав можливості поговоріть зі своїм колегою про двосторонні питання.
«Ми маємо постійний діалог, міністр Тете Антоніу був у Лісабоні кілька тижнів тому, ми зараз разом на цій зустрічі CPLP у Луанді, і ми будемо разом дуже скоро на інших зустрічах», – підкреслив португальський чиновник, підкресливши, що дві країни мати «постійний діалог» , підкреслюючи «важливий внесок, який Ангола робить у врегулюванні ситуації на сході Демократичної Республіки Конго (ДРКонго)», підкреслив він.
Детальніше на сайті – https://observador.pt
«Більше свободи»: чому камерунець повернувся в Україну
Львів, Україна – Неллі Нельсон, камерунський підприємець і вчитель англійської мови, не хотіла залишати своє рідне місто Львів на заході України, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в країну в лютому минулого року.
«Мені було не так вже й страшно, – згадує 29-річний хлопець. «Там, звідки я родом, є такий вислів: не тікай від того, чого не знаєш».
Нельсон, який народився та виріс у місті Буеа на південному заході Камеруну, вперше приїхав до України наприкінці 2018 року, щоб відвідати свою старшу сестру, яка навчалася в медичному університеті в Харкові, другому за величиною місті України на північному сході країни. Спочатку він вважав його «холодним і похмурим», але другий візит наступного року у теплі місяці до Львова, куди його сестра переїхала для подальшого навчання, кардинально змінив його погляд на країну. Це виявилося набагато дружнішим і теплішим, ніж під час його першого візиту, і він вирішив залишитися і шукати роботу.
Детальніше на сайті – https://www.aljazeera.com
Російсько-українська війна та гострі реалії в Нігерії
Так звана «братерська сварка» між двома сусідами, як її описав президент Володимир Путін, має всеосяжний вплив на світову спільноту.
Окрім хитрої геополітичної динаміки, яка спричинила російсько-український конфлікт, країни, розташовані за кілька миль, можуть відчувати тиск на місцеву економіку. Саме з цієї причини Нігерія повинна проявити більш прагматичні інтереси до кризи, знати, де вона знаходиться в динаміці влади, і з передбаченням почати готуватися до вирішення нових наслідків війни.
Фактом є те, що Росія вважається шостим торговим партнером Нігерії за обсягом імпорту. Крім нафти і газу, сільськогосподарської продукції, Нігерія імпортує з Росії калій, основний інгредієнт для добрив. Поки що збій у світових поставок, спричинений запровадженням санкцій проти Росії, а також їхні наслідки призвели до стрімкого збільшення поставок дизельного палива та нафти до Нігерії.
З України Нігерія імпортує залізну руду для виробництва сталі та основного металовиробу. І Росія, і Україна є найбільшими експортерами твердої пшениці до Нігерії. Тверда пшениця використовується для виробництва борошна для хліба та локшини.
Крім того, Росія експортує до Нігерії такі морепродукти, як скумбрія, оселедець та інші види риби, а Україна експортує до Нігерії молочну та сільськогосподарську продукцію. Як і будь-яка невдача, яка застає Нігерію зненацька, війна виявила залежність Нігерії від зовнішнього світу навіть у питаннях існування. На думку поінформованих аналітиків, наслідки війни призведуть до постійного зростання цін на основні продукти харчування, такі як хліб і локшина. Ймовірно, це вплине на сільськогосподарську продукцію, оскільки попит на добрива зросте в усьому світі. Нігерія, яка також виробляє добрива як побічний продукт нафти, може захотіти заробити на глобальному попиті на шкоду місцевому споживанню.
Оскільки Нігерія постраждає від серйозних соціально-економічних труднощів, якщо війна загостриться і триватиме довше, настав час дати поштовх Національному плану розвитку Нігерії (NDP) на 2021–2025 роки, запровадженому минулого року. У дусі NDP нігерійці з добрих намірів та економічні команди повинні заохочувати та розвивати осередки економічних ініціатив не лише для живлення цього плану, але й для того, щоб перевести країну в керований стан готовності до вирішення подібних ситуацій. Головною особливістю NDP є диверсифікація економіки для відображення оптимального ланцюга створення вартості в усіх наших продуктах. Настав час зазирнути всередину, щоб активізувати програму диверсифікації, орієнтовану на результат. Хліб, який є найпопулярнішою випічкою в Нігерії, уже розглядається як можливий основний продукт харчування, який з часом минуть з полиць.
Детальніше на сайті – https://guardian.ng
Нігерійський волонтер: «Воювати в Україні краще, ніж жити тут»
Коли минулого місяця Росія почала вторгнення в Україну, 27-річний нігерієць Отта Абрахам був обурений.
Він взяв телефон і написав у Twitter: «Я хочу приєднатися до команди».
Він був приблизно за 8700 км (5400 миль) від лінії фронту, у маленькій квартирі в головному місті Нігерії, Лагосі.
Випускник філософії є одним із кількох сотень африканців із таких країн, як Нігерія, Кенія, Сенегал, Південна Африка та Алжир, які заявляють, що вони готові взяти до рук зброю у битві проти Росії, частково щоб уникнути похмурих перспектив, з якими стикаються багато молодих людей. вдома.
«Ми знаємо, що це війна, це не дитяча гра», – сказав він BBC. «Але бути військовим в Україні краще, ніж бути тут.
«Мені, ймовірно, дозволять залишитися, якщо війна закінчиться, плюс я буду героєм і буду битися з незаперечним ворогом».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що вже близько 20 тисяч добровольців з усього світу подали заявки на вступ. Вони відбулися після того, як президент України Володимир Зеленський звернувся до світових бійців із закликом «прийти і стати пліч-о-пліч з українцями».
Детальніше на сайті – https://www.bbc.com
Рада з прав людини поінформована про те, що в контексті війни в Україні вчиняються тортури та безсудні страти військовополонених і що ситуація в Малі залишається дуже тривожною
Рада з прав людини провела діалог із незалежним експертом із ситуації з правами людини в Малі паном Аліуне Тіне, після чого відбувся діалог із Верховним комісаром з прав людини паном Фолькером Тюрком, який представив висновки періодична доповідь Управління Верховного комісара з прав людини про ситуацію з правами людини в Україні.
Пан Тюрк поскаржився, що після тринадцяти місяців війни Російської Федерації проти України серйозні порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права стали «шокуючою рутиною». За його словами, використовуючи сувору методологію, Верховна комісія підтвердила понад 8400 загиблих і понад 14 000 поранених цивільних осіб з 24 лютого 2022 року. Більшість втрат є результатом використання силами вибухової зброї в житлових районах, сказав Тюрк.
На окупованих територіях України УВКПЛ задокументувало численні безсудні страти та цілеспрямовані напади на цивільних осіб з лютого 2022 року з боку російських військових сил, у тому числі пов’язаних із ними збройних груп, таких як «Група Вагнера»; Верховний комісар також зафіксував 621 випадок насильницького зникнення та свавільного затримання. Інтерв’ю з 89 цивільними особами, звільненими з-під варти, показало, що 91% з них зазнали тортур або жорстокого поводження з боку російського персоналу. УВКПЛ також задокументувало 91 випадок насильницького зникнення та свавільного затримання українськими силами безпеки; З 73 опитаних жертв 53% зазнали тортур або жорстокого поводження, сказав Тюрк.
Понад 400 військовополонених з обох сторін були допитані Верховною комісією, сказав тоді Верховний комісар. Україна надала вільний та конфіденційний доступ до місць інтернування. Російська Федерація, з іншого боку, не надала доступ до Верховної комісії, незважаючи на її численні запити, що означало, що співбесіди з українськими військовополоненими могли проводитися лише після їх звільнення, пояснив пан Тюрк, зазначивши далі, що ця відсутність доступу також означає, що кількість випадків не порівнянна. Понад 90% опитаних українських військовополонених сказали, що їх катували або жорстоке поводження, і майже половина опитаних російських військовополонених заявили, що їх катували або жорстоке поводження, сказав Верховний комісар. УВКПЛ задокументувало незасуджену страту російським персоналом українських військовополонених невдовзі після захоплення; він також задокументував незасуджену страту українськими збройними силами російських військовополонених і особового складу, що вибули з бойових дій, одразу після їх захоплення.
Навіть під час кривавої війни норми міжнародного гуманітарного права захищають життя та гідність цивільних осіб, поранених або хворих солдатів і військовополонених, і ніхто не стоїть вище цих законів, наполягав Верховний комісар.
Україна виступила із заявою як зацікавлена країна до того, як багато делегацій взяли участь у діалозі з Верховним комісаром.
Представляючи свою доповідь, пан Тіне, зі свого боку, хотів висловити своє задоволення якістю співпраці, яку він отримав від уряду Малі. Посилаючись на ситуацію з безпекою в Малі, він сказав, що, незважаючи на значні зусилля малійської влади, ситуація залишається дуже тривожною, з нападами на цивільних осіб, Багатовимірну інтегровану стабілізаційну місію ООН у Малі (МІНУСМА) та сили оборони та безпеки Малі. насильницькими екстремістськими групами, такими як Група підтримки ісламу та мусульман (JNIM), Ісламська держава у Великій Сахарі (EIGS) та іншими подібними групами, а також невстановленими озброєними особами, чий спосіб дії подібний до насильницьких екстремістських груп .
Малі стикається з серйозними проблемами, найбільш очевидними ознаками яких є постійне збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб, а також погіршення освіти в країні із закриттям 1958 шкіл (ситуація в грудні 2022 року) через відсутність безпеки, – підкреслив Незалежний експерт. Крім того, він висловив серйозну стурбованість скороченням громадянського простору в Малі.
Малі через свого Міністра юстиції та прав людини Малі виступила із заявою як зацікавлена країна перед тим, як багато делегацій* взяли участь у діалозі з Незалежним експертом.
Детальніше на сайті – https://www.ohchr.org
Ліберія: ціни на яйця стрімко зростають; Імпортери звинувачують Україну у війні
Яйця, основне джерело білка для населення Ліберії, зараз дефіцитні та дорогі. Одне яйце продається за тією ж ціною, що й чашка рису, і для багатьох ліберійських сімей не варто купувати яйце, коли вони можуть купити чашку рису за тією ж ціною – основного продукту харчування нації.
Ма Мері, літня жінка, яка продає готову їжу, щоб звести кінці з кінцями, пообіцяла ніколи не купувати яйця, доки ціна не знизиться.
«Я не можу купити жодного яйця за L$50,00, коли за ці гроші я можу купити чашку рису для моїх дітей. Я почекаю, поки ціна на яйця знизиться, перш ніж купувати їх, але наразі я краще куплю рис, ніж витрачаю гроші на покупку яєць», – сказала Ма Мері.
Дефіцит яєць на ліберійському ринку викликає занепокоєння: одне яйце продають за 50,00 L$, а в деяких місцях його продають за 60,00 L$.
У Fawaz and Sons, магазині на Rally Time Market, було кілька ящиків з яйцями, і власник, який назвався лише Рубеном, сказав, що ціна на яйця зростає через війну в Україні.
«Раніше багато яєць надходили з України, і кожне яйце в той час коштувало L$30,00, але після початку війни в Україні яйця перестали надходити звідти, тому ціна висока. Раніше ми купували ящик з яйцями за 3,50 доларів США, а зараз ми купуємо їх за 6,50 доларів США, а продаємо за 7,00 доларів США, що становить близько L$1000», – сказав він.
Рубен припустив, що, враховуючи поточну ситуацію, уряду необхідно знизити тарифи на яйця та інші товари під час кризи.
Детальніше на сайті – https://frontpageafricaonline.com
