Що показав 26-й саміт ШОС у Бішкеку: ключові заяви, тенденції, результати

Олексій Фещенко, аналітик Фонду громадської дипломатії

З 31 серпня по 1 вересня 2026 року столиця Киргизстану приймала одразу кілька масштабних подій, які накладалися одна на одну і підсилювали ефект кожної з них. У Бішкеку відбувся 26-й саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який став ювілейним, адже ШОС цього року виповнилося 25 років. Одночасно ці дні співпали з святкуванням Дня незалежності Киргизької Республіки та з відкриттям шостих Всесвітніх ігор кочівників. Таке накладення дат виглядало не випадковим, а свідомо вибудуваним господарями саміту, адже Бішкек намагався перетворити звичайну дипломатичну зустріч на подію державного масштабу, яка мала засвідчити зростання міжнародної ваги Киргизстану після чотирьох головувань в Організації з моменту її заснування в 2001 році.

Ювілейний саміт, День незалежності та Всесвітні ігри кочівників

Саміт проходив під гаслом «25 років ШОС: разом до сталого миру, розвитку і процвітання». Президент Киргизстану Садир Жапаров, який головував на зустрічі, у вітальному слові наголосив, що організація за чверть століття перетворилася з механізму зміцнення довіри на кордонах на одну з провідних міжнародних структур, і додав, що єдність є фундаментом майбутнього розвитку блоку. За його словами, країни ШОС нині формують понад 40 відсотків населення планети і близько чверті світового ВВП, і додав, що під час киргизького головування відбулося майже 200 тематичних заходів.

Церемонія відкриття VI Всесвітніх ігор кочівників пройшла того ж 31 серпня на новозбудованому стадіоні «Бішкек Арена» місткістю 51 тисяча глядачів і приурочена саме до Дня незалежності Киргизстану. У заході взяли участь майже всі лідери, що прибули на саміт ШОС, включно з президентами Росії, Туреччини, Казахстану, Узбекистану, Азербайджану, Таджикистану, Білорусі, Монголії та Ірану. Важлива деталь, що Україна також брала участь в цьогорічних іграх, її представляло двоє спортсменів кримських татар, які змагаються у традиційній боротьбі на поясах. Незважаючи на скромний склад команди, це важливий культурно-дипломатичний сигнал, що Україна готова активізувати цей комунікаційний напрям з регіоном.

Офіційна церемонія відкриття VI Всесвітніх ігор кочівників в Бішкеку на стадіоні «Бішкек Арена.»
Доступно: https://www.facebook.com/photo?fbid=1387062576938032&set=pcb.1387062836938006

В цілому, таке поєднання спортивно-культурного свята з дипломатичним самітом суттєво посилило заходи безпеки в місті, однак водночас дало киргизькій владі можливість продемонструвати гостям столицю і країну в цілому у вигідному світлі.

Головні теми порядку денного

Повноцінними членами ШОС є 10 країн: РФ, Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Таджикистан та Узбекистан. Окрім засідання Ради глав держав у класичному форматі, у Бішкеку відбулася зустріч у розширеному форматі «ШОС плюс» в якій брали участь країни-партнери: Азербайджан, Вірменія, В‘єтнам, Туреччина, Єгипет і Того.

За результатами двох днів роботи лідери схвалили 28 підсумкових документів, включно з ключовою Бішкецькою декларацією з нагоди 25-річчя ШОС та протоколом про зміни й доповнення до статуту організації від 7 червня 2002 року. Серед узгоджених рішень були положення про Універсальний центр протидії викликам та загрозам безпеки, який буде включати в себе Центр боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та Центр інформаційної безпеки, а також Антинаркотичний центр ШОС.

Окрім цього, учасники Меморандум про взаєморозуміння між секретаріатом ШОС та Комісією Африканського Союзу. Було прийнято рішення про оголошення пакистанського Лахора туристичною та культурною столицею ШОС на 2026-2027 роки, а також погоджена низка заяв і рішень щодо боротьби з тероризмом, співпраці у сфері штучного інтелекту, енергетики, логістики та «зелених» технологій. Крім цього, учасники домовилися зробити англійську третьою офіційною та робочою мовою ШОС, разом з китайською та російською.

Значна частина дискусій була присвячена безпековій тематиці. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді ще напередодні офіційних засідань наголошував на потребі регіону, вільного від тероризму, сепаратизму та екстремізму, а в самому виступі закликав розібрати «всю екосистему тероризму: його фінансування, вербування, радикалізацію та безпечні притулки», підкреслюючи, що щодо тероризму не може бути подвійних стандартів. У Бішкецькій декларації держави-члени засудили тероризм у всіх його формах і наголосили на неприпустимості подвійних стандартів у боротьбі з ним.

Другою наскрізною темою стала економічна інтеграція. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв повідомив, що торгівля між країнами ШОС досягла позначки в один трильйон доларів. В свою чергу, президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв запропонував створити банк для фінансування міжрегіональних проєктів, управління природними ресурсами, цифрових сервісів та охорони здоров’я, а також домовився з головою КНР про збільшення двосторонньої торгівлі з 18 до 30 мільярдів доларів найближчими роками. Окремо, ідея повноцінного Банку розвитку ШОС, яку активно просував Киргизстан як голова організації, так і не отримала остаточного схвалення: рішення відклали, а Казахстан тим часом запропонував розмістити штаб-квартиру майбутньої структури у себе.

Акцентувала на себе увагу традиційна ідея формування повноцінного Банку розвитку ШОС, яку в цьому році активно просував Киргизстан як голова організації. Однак ініціатива не отримала остаточного схвалення: рішення відклали, а Казахстан тим часом запропонував розмістити штаб-квартиру майбутньої структури у себе.

Питання третього блоку стосувались логістичної інтеграції, цифрового співробітництва та енергетичної безпеки. Лідери обговорювали нові транспортні коридори, зокрема Індія наполягала на прозорих і поважаючих суверенітет маршрутах на кшталт міжнародного транспортного коридору Північ-Південь. В свою чергу, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, виступаючи як представник країни-партнера, назвав ШОС «висхідною зіркою» з населенням 3,5 мільярда людей і сукупним ВВП у 35 трильйонів доларів, підкресливши важливість безперебійних і безпечних транспортних коридорів та енергопостачання. Також, він заявив про прагнення Анкари інтегрувати Транскаспійський коридор з китайською ініціативою «Один пояс, один шлях», щоб забезпечити ШОС надійний вихід до європейських ринків.

Окремою темою, яка піднімалась під час всіх виступів стосувалась ставленню до дій США та Ізраїлю проти Ірану. У спільній Бішкецькій декларації країни-члени засудили удари по Ірану назвавши їх порушенням міжнародного права, та закликали до врегулювання ситуації виключно політико-дипломатичними методами. Також, лідери Організації задекларували, що рішуче виступають проти будь-яких односторонніх примусових заходів (санкцій), які запроваджуються в обхід Ради Безпеки ООН. На їхню думку, такі обмеження суперечать правилам Світової організації торгівлі (СОТ) і мають деструктивний вплив на глобальну економіку.

Спільне рукостискання глав держав – Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Нарендри Моді (РФ, Китай, Індія). Доступно: https://diplomacybeyond.com/sco-summit-2026/

Окремо варто зазначити, що на саміті було ухвалено Декларацію Ради глав держав щодо зміцнення багатостороннього партнерства в інтересах ядерної та фізичної ядерної безпеки. Учасники засудили напади або погрози нападів на мирні ядерні об’єкти та підтвердили право країн на розвиток цивільної ядерної енергетики.  Дана декларація вивела ШОС далеко за межі початкового мандата «регіонального безпекового механізму». Організація фактично оголосила власну позицію щодо глобальної ядерної архітектури, яка раніше була прерогативою виключно Радбезу ООН чи МАГАТЕ. Таким чином, ухваленням цього документа ШОС офіційно зафіксувала свій намір виступати єдиним консолідованим полюсом у новому багатополярному світі, відверто опонуючи монополії США та Заходу у визначенні правил міжнародної безпеки.

Тенденції, які сформував саміт

Проаналізувавши ключові теми та тези, які були озвучені в рамках саміту, можна зафіксувати низку тенденцій. По-перше, організація дедалі виразніше претендує на роль інституційної опори багатополярного світового порядку. Голова КНР Сі Цзіньпін у своєму виступі на розширеному форматі «ШОС плюс» заявив, що зустріч зосереджена на зміцненні ролі ООН та побудові багатополярного світу, і що це демонструє прагнення ШОС реформувати глобальне управління відповідно до вимог часу. Він також відзначив, що наразі у світі прискорюються масштабні зміни, яких не бачили сторіччя, а гегемонізм, унілатералізм і протекціонізм відновлюються всупереч історичним тенденціям, водночас підкресливши, що більшість країн світу не сприймає силову політику, конфлікти й конфронтацію.

По-друге, помітним є прагнення балансувати між різними центрами сили. Зокрема Індія, попри тісні зв’язки з Росією і закупівлі російської нафти, намагається зберігати рівновіддаленість від жорсткої антизахідної риторики, наполягаючи натомість на дипломатичному вирішенні конфліктів і засуджуючи подвійні стандарти щодо тероризму. Показовим став і візуально тепле, хоча й коротке рукостискання між Моді та Сі Цзіньпінем на полях саміту, що можна трактувати як ознаку поступового потепління у відносинах між країнами напередодні візиту китайського лідера на саміт БРІКС, який відбудеться 12-13 вересня в Нью-Делі. Таким чином, Індія своїми діями демонструє «стратегічну автономію», яка реалізується прагненням Нью-Делі балансувати між Заходом і Сходом.

По-третє, для самого Киргизстану саміт став випробуванням і водночас шансом зміцнити міжнародну суб’єктність. Для відносно невеликої республіки Центральної Азії, організація заходу такого масштабу стала доказом внутрішньої стабільності та перспективних можливостей. Киргизстан продемонстрував, що він є не просто пасивним майданчиком, а активним учасником низки ініціатив. Зокрема, просування ідеї створення Банку розвитку ШОС із офісом у Бішкеку, чітко продемонструвало фінансові та політичні амбіції країни. Був зафіксований прогрес у фінансуванні та будівництві стратегічної залізниці Китай – Киргизстан – Узбекистан (загальна вартість проєкту оцінюється у $4,7 млрд), яка має перетворити країну на важливий транзитний хаб Центральної Азії.

Питання російсько-української війни

Формально війна Росії проти України не була головним пунктом порядку денного саміту, орієнтованого передусім на регіональну безпеку та економіку. Проте тема неминуче проникала у двосторонні розмови лідерів.

Президент Росії Володимир Путін провів у Бішкеку серію двосторонніх зустрічей (загалом 9), зокрема з головою КНР та прем’єром Індії. Під час перемовин з Сі Цзіньпіном, піднімались питання двосторонніх економічних відносин, взаємодії в умовах геополітичної нестабільності та зміцнення стратегічного альянсу. Речник Кремля Дмитро Пєсков пізніше уточнив, що тему війни проти України лідери двох країн зачепили лише побіжно.

Значно розлогіше стосовно ситуації в Україні висловився прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді у розмові з Путіним. Він заявив, що Індія підтримує зусилля, спрямовані на завершення війни в Україні, і що людству потрібно перейти від нескінченної війни до її завершення, до припинення бойових дій, і що це дуже важливо. Індійські медіа наводили і ширшу версію цих слів Моді, у якій прем’єр наголошував, що кожен день, проведений у війні, відкидає людство назад, тоді як кожен крок до миру наповнює його новою надією, і що мирне врегулювання всіх питань якнайшвидше є закликом усього людства.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Дамодардас Моді.
Доступно: https://www.indiatoday.in/india/story/terrorism-cant-be-a-strategic-asset-no-room-for-double-standards-pms-firm-message-at-sco-pak-pm-present-2984282-2026-09-01

Голова КНР Сі Цзіньпін безпосередньо на трибуні саміту ШОС не робив окремої розгорнутої заяви щодо російсько-української війни, зосередившись у своїх публічних виступах на темі багатополярності та реформи глобального управління. Водночас Пекін традиційно підтримує загальну тезу про необхідність вирішення міжнародних суперечок політико-дипломатичними засобами відповідно до Статуту ООН.

Володимир Путін на підсумковій пресконференції після саміту говорив про те, що Росія не завдає ударів по керівництву України, пояснюючи це тим, що для мирного врегулювання знадобляться перемовники з української сторони. Ця теза пролунала на тлі його ж заяв про продовження ударів по українській енергетичній інфраструктурі, які він назвав відповіддю на атаки українських сил на об’єкти в Росії.

Таким чином, українська тема на бішкецькому саміті продемонструвала глибокий розкол в уявленнях лідерів ШОС про майбутній світопорядок. Поки Індія вимагала миру, а Китай намагався зберегти нейтральний імідж, Росія використовувала кулуари організації для легітимізації своєї подальшої військової ескалації.

Своїми думками стосовно українського питання та загальних тенденцій саміту ШОС ексклюзивно для Фонду громадської дипломатії поділився Мурат Карипов, виконавчий директор ГО «Bir Duino Kyrgyzstan», експерт з управління проєктами (м. Бішкек, Киргизька Республіка):

«Якщо говорити загалом про саміт ШОС, розглядаючи його підсумки крізь призму Центральної Азії, то це насамперед показник того, як регіон в цілому намагається адаптуватися до нової геополітичної реальності. Щодо українського питання я б не сказав, що на саміті відбулася якась принципово нова зміна позиції країн Центральної Азії. Швидше зберігається дуже обережний підхід: держави регіону намагаються не займати жорстку сторону й водночас підтримувати робочі відносини як із Росією та Китаєм, і в той же час з Україною та західними партнерами. При цьому слід зазначити, що війна в Україні дедалі більше сприймається не як окремий європейський конфлікт, а як фактор, що безпосередньо впливає на безпеку, транспортні коридори, інвестиції та зовнішньополітичний баланс у Центральній Азії.

Особливо важливо дивитись на практичні результати саміту ШОС у Бішкеку. Центральна Азія зараз прагне диверсифікувати транспортні та економічні зв’язки, тому зростає значення Середнього коридору, зв’язків із Туреччиною, а також європейського напрямку. У цьому контексті Україна потенційно стає для нашого регіону стратегічно важливим партнером, особливо в питаннях транспортної зв’язаності, продовольчої безпеки, енергетики та обміну досвідом. Тому я б сказав, що головний підсумок саміту ШОС у Киргизстані – це не якісь гучні заяви щодо України, а демонстрація того, наскільки швидко змінюється простір міжнародних відносин у Центральній Азії та наскільки країни регіону намагаються зберегти максимальну свободу для власної зовнішньої політики.

31 серпня на церемонії відкриття VI Всесвітніх ігор кочівників у Бішкеку серед національних делегацій була представлена команда України. Це справді важливо не лише в культурному, а й у політичному плані. Українські спортсмени пройшли по стадіону з державним прапором України. І що особливо символічно, що українську делегацію представляли кримські татари, тобто представники корінного народу Криму, які виступали від імені України. Церемонія відкриття відбувалася саме напередодні засідання країн ШОС за участю всіх президентів».

Висновки

Бішкецький саміт ШОС яскраво засвідчив, що організація, яка починалася чверть століття тому як скромна «Шанхайська п’ятірка» для врегулювання прикордонної довіри між пострадянськими країнами та Китаєм, остаточно перетворилася на широку геополітичну платформу. Об’єднуючи під своїм крилом понад чверть населення планети та колосальний економічний потенціал, оновлений блок із 10 держав-членів усе відвертіше пропонує себе як інституційну опору та альтернативу західноцентричному світовому порядку. Навіть попри деякі внутрішні розбіжності, організація демонструє прагнення формувати контури багатополярного світу. На цьому тлі одночасне проведення в Бішкеку святкування Дня незалежності Киргизстану, масштабних Всесвітніх ігор кочівників та ювілейного саміту лідерів стало глибоко символічним жестом країни-господаря. Киргизстан зумів максимально капіталізувати момент підвищеної міжнародної уваги, використовуючи інструменти «м’якої сили» для зміцнення власної суб’єктності та перетворення на помітного і амбітного гравця на мапі великої євразійської політики.

Водночас конкретні здобутки саміту виявилися неоднозначними. Попри ухвалення 28 документів і зміну статуту організації, ключова ініціатива зі створення повноцінного Банку розвитку ШОС так і не отримала остаточного оформлення через приховану конкуренцію всередині блоку, а українська тема прозвучала радше фоново, у вигляді загальних закликів до миру, без жодних предметних ідей чи конкретних пропозицій. Внутрішні розбіжності між учасниками по низці важливих питань заважають ухваленню консолідованих рішень щодо глобальних криз. Це залишає відкритим фундаментальне питання: наскільки ШОС здатна дійсно перейти від декларативної багатополярності й гучних маніфестів до створення реальних інструментів впливу на найгостріші конфлікти сучасності.