Обрання нового президента Румунії.
18 травня у Румунії відбулися президентські вибори, за підсумками яких країна отримала нового главу держави. Перемогу здобув представник ліберальних сил, нинішній мер столиці Нікушор Дан. За нього проголосувала більшість виборців — 53,6%. Його основним суперником був Джордже Сіміон, відомий своїми проросійськими поглядами, який набрав 46,4% голосів.
Короткий анонс подій:
Президентські вибори в Румунії 2025 року проходили у два тури — 4 та 18 травня. Це сталося через скасування результатів виборів 2024 року, які викликали резонанс у суспільстві. Причиною такого рішення стали підозри у втручанні росії на користь переможця першого туру, Келіна Джорджеску. У зв’язку з цим вибори перенесли, а ситуація в країні залишалася напруженою — тривала політична нестабільність і спалахували протести. У березні Джорджеску було остаточно відсторонено від участі у перегонах через кримінальні розслідування. Замість нього балотувався лідер «Альянсу за союз румунів» Джордже Сіміон. За результатами першого туру Сіміон здобув 40,96% голосів виборців проти 20,99%, котрі румуни віддали столичному меру Нікушору Дану. Другий тур виборів став вирішальним протистоянням між Сіміоном та Даном, у якому перемогу здобув проєвропейський кандидат і чинний мер Бухареста.
Ставка на бунт: як Сіміон виграв перший тур румунських виборів 2025 року
У першому турі президентських виборів Джордже Сіміон продемонстрував блискучу здатність мобілізувати електорат не стільки через програму, скільки через глибоко емоційні меседжі, які апелювали до гніву, тривоги та ностальгії. Його кампанія була побудована навколо образу «останнього захисника справжньої Румунії» — обложеної фортеці, яку намагаються захопити зовнішні і внутрішні вороги. У Facebook він створив цілий всесвіт спротиву: «Lovitură de stat în plină desfășurare!» (Державний переворот у розпалі!) — кричав один із постів, оголошуючи державний переворот. Його лозунги «Opriți dictatura!» (Зупиніть диктатуру!), «Democrație? Momentan doar pe hârtie!» (Демократія? Поки що лише на папері!) і «Sistemul se teme. E pentru prima oară când tremură» (Система боїться. Вперше вона тремтить) не стільки інформували, скільки заряджали протестною енергією.
Сіміон грамотно використав фрейм «нас багато, і ми справжні», створивши моральну вертикаль, де його прихильники — герої, а опоненти — «зрадники» або «ліниві системні глобалісти». Гасло «ROMÂNIA MARE ÎN EUROPA!» (Велика Румунія в Європі!) стало багатозначним символом — водночас ностальгією за «сильною державою» та заявкою на суверенітет у межах ЄС, але без підпорядкування Брюсселю.
Він протиставив себе всім — медіа, правовій системі, інституціям: «Ignorați manipularea televizată!» (Ігноруйте телевізійну маніпуляцію!), «Nu mai avem reguli…» (У нас більше немає правил…). Це дозволило йому зібрати голоси розчарованих, аполітичних, тих, хто роками не голосував. Публічна підтримка Трампа («PACE ACUM!» — «Мир зараз!») лише підкреслила його зв’язок із міжнародною мережею консервативного популізму. У першому турі він виграв битву на полі емоцій, змусивши мільйони людей відчути, що їхній голос має значення. Але саме ця емоційна турбулентність — без інституційної глибини — згодом обернеться проти нього.
Голосно — не завжди впевнено: чому Сіміон так багато втратив у другому турі?
У другому турі кампанія Джордже Сіміона увійшла в переломну фазу — і саме тут почали проявлятися його обмеження як кандидата. 
Популістський вогонь першого туру поступово згасав, і на його місце мала б прийти стратегія. Однак замість цього Сіміон продовжив грати на емоціях, хоча тональність змінилася: із «революційної» на вразливо-героїчну. Лейтмотивами стали образ самотнього борця, народного месії, жертви змови. У пості «Mergem până la capăt» (Йдемо до кінця) він буквально проголошує свою місію не як кандидата, а як пророка, який «іде до кінця». Його риторика все більше нагадувала оборону, а не наступ.
Запрошення на дебати з Нікушором Даном, яке зводилося до фраз типу «oriunde vrea el» (де завгодно, де він захоче), виглядало сміливо, але коли Дан все ж погодився — Сіміон сам відмовився брати участь. Це зруйнувало образ готовності до відкритої боротьби. Поява у Брюсселі мала показати, що він — серйозний політик на міжнародній арені, але пост про втрату європейських фондів і критика ЄС лише підкріпили сумніви в його здатності будувати конструктивний діалог. Заклики на кшталт «cer prelungirea programului» (я вимагаю продовження програми) і «Diaspora e România» (Діаспора — це Румунія) уже не сприймалися як захист демократії, а як пошук ворогів — будь-де: у діаспорі, у Молдові, в Брюсселі. Останні меседжі стали надто передбачуваними: або про зраду, або про перемогу, або про несправедливість. У фіналі кампанії Сіміон говорив ніби з позиції того, хто вже готується програти, але хоче залишити за собою моральну перемогу.
Дан і його кампанія впевненого спокою: на що робив акценти мер столиці?
Якщо Сіміон кричав «Mergem până la capăt!» (Йдемо до кінця!), то Дан відповідав спокійним і впевненим: «Viitorul nu se așteaptă – se construiește» (Майбутнє не чекають – його будують). 
І це не просто пафос — це про відповідальність і дію. Він не збирав людей на площах, не кричав з трибуни. Він будував — логіку, спокій, конструктив. Його Facebook став майданчиком чесності: хештег #RomâniaOnestă (Чесна Румунія) миготів майже у кожному пості. І що особливо цікаво — Дан не просто закликав бути об’єднаними, він буквально викликав Сіміона на дебати. Один, другий, третій, четвертий раз — а той усе не з’являвся. І саме тут Дан взяв на себе роль єдиного «дорослого в кімнаті», демонструючи себе відповідальним та відкритим лідером. А ще він влучно працював із меседжем на майбутнє: не «переможемо ворогів», не «врятуємо націю», а «зробимо Румунію такою, щоб наші діти захотіли тут жити». Просто, по-людськи, без пафосу. Це не була кампанія феєрверків. Але саме її передбачуваність, спокій та раціональність стали ключем до успіху у другому турі. І знаєте що? Іноді чесність — найсильніший виборчий лозунг.
Стратегія перемоги: як Нікушор Дан переміг завдяки підтримці міст і діаспори
Перемога мера була б неможливою без надзвичайного сплеску участі румунських виборців, які прийшли, щоб заблокувати ультраправого кандидата у другому турі виборів. Політичні аналітики стверджували, що перемога Дана можлива за умови, що явка досягне 65%. Коли виборчі дільниці закрилися в неділю ввечері, явка становила 64,7% — це близько 11,6 млн осіб, серед яких — 1,6 млн голосів закордонної діаспори. Це рекордний відсоток для Румунії.
З метою мобілізації свого електорату Нікушор Дан зосередив кампанію на великих містах, де традиційно мав сильну підтримку. У Бухаресті, Клужі, Тімішоарі та Констанці він проводив серії зустрічей з громадянами, студентськими спільнотами та місцевими активістами, організовував публічні обговорення з експертами, а також влаштовував «міські тури», під час яких відвідував райони з низькою активністю виборців. Штаб кандидата зробив ставку на «міський клас середнього рівня», який асоціює себе з цінностями Європейського Союзу: верховенством права, антикорупційною реформою та стабільністю. Саме тому в команді Дана були переконані, що при явці понад 65%, тобто за умови активізації міського електорату та діаспори, він матиме стабільну перевагу. Ці очікування базувалися на соціологічних дослідженнях, які фіксували перевагу Дана серед респондентів із вищою освітою, мешканців мегаполісів і закордонних виборців.
Для підвищення явки штаб запустив масштабну кампанію «RomânialnLumină» (Румунія в світлі). Кампанія «RomânialnLumină» була спрямована на підвищення політичної активності серед молоді та освічених виборців у великих містах. Вона об’єднала лідерів думок, студентські організації та громадські ініціативи для поширення проєвропейських цінностей і важливості участі у виборах. Через соціальні мережі та публічні заходи кампанія закликала громадян голосувати, щоб протидіяти ультраправим силам. Частково завдяки цій кампанії команда Дана змогла мобілізувати свій електорат на другий тур і забезпечити високу явку.
Президенство Нікушора Дана: що це означає для України?
Обрання Нікушора Дана президентом Румунії є важливим сигналом для України, адже він є проєвропейським політиком, який стримує поширення радикальних та євроскептичних настроїв у регіоні. Це особливо важливо з огляду на геостратегічне значення Румунії як члена НАТО і впливової чорноморської держави. Президент Румунії має вагомі повноваження у міжнародних організаціях, зокрема на самітах НАТО та ЄС, де може впливати на ключові рішення. Перед виборами експерти попереджали, що прихід до влади Джордже Сіміона міг означати різке скорочення допомоги Україні, оскільки, як голова Ради національної безпеки, президент має право накладати вето на ключові рішення. Тому політичні орієнтири Дана гарантують продовження підтримки європейського курсу країни. Для України це означає передбачуваність у партнерстві, особливо у військовій та логістичній підтримці. На сьогоднішній день Румунія є важливим партнером України. Вона виступає транзитним коридором для постачання зброї, має на своїй території американські системи протиракетної оборони і авіабази НАТО, що патрулюють повітряний простір над Україною та Чорним морем. Україна також значною мірою залежить від Румунії у експорті зерна, адже понад 70% вантажів проходять через румунські територіальні води, які піддаються розмінуванню румунським флотом. Окрім цього, румунські військові літають із українськими пілотами на навчаннях для опанування літаків F-16. Джордже Сіміон неодноразово критикував політику підтримки України, наприклад, вимагав компенсації за переданий Румунії зенітно-ракетний комплекс Patriot і називав це «зрадою національних інтересів». Він також використовував теми незадоволення частини румунського суспільства фінансовою підтримкою українських біженців, хоча і заперечував проросійські настрої. Вибір на користь Нікушора Дана означає, що Україна може розраховувати на продовження стабільної підтримки, яка є критичною для безпеки та економіки в умовах війни. Тож для України обрання Дана — це гарантія збереження важливого стратегічного партнера.
