Публічна дипломатія Казахстану. Шлях до порозуміння

Фото – https://gmk.center/ua/news/kazahstan-znovu-prodovzhiv-zaboronu-na-eksport-bruhtu/

Публічна дипломатія, яка завжди була спрямована на захист державних інтересів країн у світовому співтоваристві, часто сприймається складно, неоднозначно та суперечливо. Публічна дипломатія, як особлива галузь дипломатичної діяльності стала формуватися лише у другій половині ХІХ століття. Однак, елементи публічної дипломатії існували в дипломатичній практиці у всі часи з появи державних утворень та розвитку міжнародних відносин.

До таких елементів можна віднести:

• просування цінностей та ідей спільноти за кордоном. Сюди можна віднести поширення релігій та творів мистецтва за допомогою торгівлі та обміну;
• організація та проведення зустрічей представників різних народів та культур, участь у святах та інших урочистих заходах;
• надання допомоги іншим країнам під час стихійних лих, епідемій та воєн.

Дані елементи публічної дипломатії були частиною дипломатичної діяльності Казахстану, які формувалися протягом історії розвитку країни.

Варто відзначити, що публічна дипломатія Казахстану знаходиться на етапі сталого формування, але при цьому має свої традиції та можливості для швидкого зростання та розвитку. Вперше інтерес до даної теми з’явився на початку нульових років, але потім дещо відійшов на другий план. Останнім часом тема публічної дипломатії почала знову підніматися в казахстанському дискурсі, привертати увагу наукову та професійну спільноту. Характерно, що казахстанські фахівці розвивають не лише рефлекторний погляд на зарубіжний досвід публічної дипломатії, а й прагнуть сформувати власне розуміння нових трендів міжнародного співробітництва.  Важливою особливістю публічної дипломатії Казахстану – це  її здатність торкатися всіх сфер життєдіяльності і бути гнучким механізмом просування національних інтересів на міжнародній арені.

Сучасне розуміння ролі публічної дипломатії Казахстану почало активно формуватись з початку проголошення його незалежності в 1991 році. Перед керівництвом країни та громадськістю стояло завдання сформувати та просувати позитивний образ нового Казахстану, заснований на культурних традиціях минулого, що включають досягнення сьогодення, а також стійкі орієнтири для сприятливого розвитку у майбутньому.

Ключове ядро розуміння міжнародного позиціонування Казахстану було сформульовано Нурсултаном Назарбаєвим в 1997 році, коли він презентував концепцію розвитку «Казахстан 2030». В рамках даної програми, він озвучив модель публічної дипломатії Казахстану, яку назвав «дипломатією Барса». У цій політичній метафорі за аналогією з відомим у світі формулюванням «азіатські тигри», використовується образ тварини, характерної для фауни даного регіону, і історично отримав у народному уявленні певний набір конотацій, що зробили його символом елітарності, шляхетності, хоробрості та поряд з цими якостями – гнучкості, хитрості та адаптивності. «Дипломатія Барса» відображає в собі історію Казахстану, його прагнення прискореного інноваційного розвитку в поєднанні з збереженням традицій минулого.

«Дипломатія Барса» в дії

Після проголошення незалежності, Казахстан почав активно розвивати міжнародну взаємодію згідно з новою концепцію розвитку. В першу чергу, варто відмітити ініціативу Н.А. Назарбаєва про ядерне роззброєння, яка дозволила Казахстану  створити імідж країни, яка є лідером глобального руху за без’ядерний світ. На пропозицію Казахстану відреагувала ООН шляхом оголошення 29 серпня Міжнародним днем ​​дій проти ядерних випробувань. Дані ініціативи і напрацювання стали основою для Загальної декларації ООН щодо побудови миру, вільного від ядерної зброї, яка була сформована в 2015 році. Варто зазначити, що в наш час, дана ініціатива дуже далека від практичної реалізації, проте на рівні міжнародного позиціонування, Казахстан зафіксував за собою образ «без’ядерного миротворця», що позитивно сприймається світовим політичним істеблішментом.

Потужним інструментом у просуванні публічної дипломатії Казахстану є його членство та участь в міжнародних організаціях: СНД, ЄАЕС (Казахстан ініціював створення даного союзу), ОДКБ, ШОС, Організація тюркських держав, ТюрКСОЙ (Міжнародна організація тюркської культури), ОІК (Організація ісламського співробітництва), СОТ (Світова організація торгівлі), ОБСЄ, ООН. Членство Казахстану у вищезгаданих міжнародних організаціях говорить про специфіку його міжнародної політики та орієнтирів для діяльності в галузі публічної дипломатії. З одного боку, ми бачимо частину майданчиків, які допомагають адвокатувати економічні або військові інтереси країн, проте ми розуміємо, що аспекти публічної дипломатії присутні і в зазначених організаціях. В рамках даних об’єднань, країни просувають свої позиції шляхом ініціатив, пропозицій та рішень, які безпосередньо впливають на їхній міжнародний імідж. Велику роль в цьому відіграють соцмережі, які використовують подібні майданчики для розповсюдження ключових меседжів, які озвучують країни-учасники. Міжнародні організації активно використовують популярні соцмережі (Facebook, Instagram, Twitter) для формування свого образу і донесення ключових новин та заяв до аудиторії інших країн.

Таким чином, Казахстан використовує членство в ряді організацій, як інструмент для донесення своїх позицій в політичній, економічній та культурній площині для міжнародної аудиторії. Розглянемо більш детально, як Казахстан просуває свій імідж на прикладі декількох міжнародних організацій.

Концепція євразійства є домінуючою в реалізації публічної дипломатії Казахстану. В її основу була покладена ідея створення ЄАЕС (Євразійський економічний союз), яку ініціювала РК. Паралельно, для посилення реалізації даної концепції ще 1996 році був створений Євразійський національний університет імені Л.М. Гумільова, який, на сьогоднішній день, є членом найбільших та найвпливовіших асоціацій вузів країн євразійського регіону. ВНЗ здійснює трансляцію євразійських смислів та культури не лише на території Казахстану, а й у всьому світі. Цей університет є одним із найважливіших інструментів просування Казахстану, як євразійської країни, яка не просто географічно розташована одночасно і в Європі, і в Азії, але й успішно інтегрує в собі цінності, виступаючи «цивілізаційним мостом» між Азією та Європою.

Одним із важливих інструментів публічної дипломатії, який використовує Казахстан є його участь в Шанхайській організації співробітництва (ШОС). В рамках ШОС ефективно реалізуються проекти в контексті співробітництва Казахстану з КНР, зокрема, за допомогою використання механізмів публічної дипломатії.

Окремо варто згадати участь Казахстану в Організації тюркських держав (ОТД), яка націлена на сприяння всебічному співробітництву між тюркомовними країнами. Казахстан має широкий потенціал для просування та популяризації тюркської культури на світовій арені. Варто відмітити, що значна кількість носіїв тюркських мов та тюркської культури історично проживає в таких країнах, як Україна, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія, Польща, Литва. Окрім цього, общини тюркомовних народів відіграють важливу роль у суспільно-політичному та культурному житті Німеччини, Фінляндії та Швеції. Важливо, що один  з історичних центрів тюркської культури кілька століть розташовувався біля Угорщини і тюркська культура вплинула на формування сучасної угорської ідентичності і угорської культури. Відповідно, успішний досвід взаємодії Казахстану з Угорщиною може бути використаний для розвитку подальших відносин з іншими східноєвропейськими країнами, в яких, також, на різних рівнях є елементи тюркської культури та ідентичності.

Саміт Організації тюркських держав у Самарканді. Фото – president.az

Більш того, при ОТД функціонує Міжнародна організація тюркської культури (ТюрКСОЙ), яка була створена в 1993 році в результаті угоди міністрів культури країн, які стали членами цієї організації: Азербайджану, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Туркменістану та Туреччини. Мета ТюрКСОЙ полягає в зміцненні братерства та дружби між тюркськими народами, поширенні загальної тюркської культури та збереженні її для наступних поколінь. Тому ідея просування тюркської культури є важливим елементом публічної дипломатії РК.

Казахстан має сильні позиції в Організації ісламського співробітництва (ОІС). ОІС є найбільшою й найвпливовішою офіційною урядовою мусульманською міжнародною організацією, яка об’єднує 57 країн із населенням близько 1,2 млрд людей. Діяльність організації спрямована на боротьбу за законні права народу Палестини, зміцнення співробітництва між мусульманськими країнами щодо широкого кола питань, координації позицій щодо актуальних міжнародних проблем та захисту прав ісламської спадщини. Казахстан в даному випадку виступає ретранслятором мусульманських цінностей, які будуть зрозумілими для «західної» спільноти. В першу чергу, мова йде про просування традиційних поміркованих моделей ісламської культури, побудованих на принципах добровільного самообмеження споживання матеріальних продуктів, які формують автентичний екологічний світогляд.

Окремо варто зазначити, що Казахстан активно просуває культурну дипломатію, як важливий компонент публічної дипломатії. Культура виступає основним носієм смислів і постає особливою мовою комунікацій між різними країнами та цивілізаціями.

В цьому ключі, важливим інструментом реалізації культурної дипломатії стала Асамблея народів Казахстану, яка була ініційована Нурсултаном Назарбаєвим в 1992 році.  Це консультативно-дорадчий орган при Президентові Казахстану, який сприяє розробці та реалізації державної політики щодо забезпечення суспільної згоди та загальнонаціональної єдності. Паралельно з цим, Асамблея вважається важливим елементом публічної дипломатії, оскільки AНК активно співпрацює з іншими державами-партнерами Казахстану в галузі культури, здійснюючи принципи суспільної та культурної дипломатії, яка, у свою чергу, є частиною публічної дипломатії.

Для популяризації своєї країни за кордоном, держава використовує своє культурне надбання для організації тематичних виставок, фестивалів, прес-турів, конкурсів, екскурсій, які допомагають налагоджувати комунікації з міжнародною спільнотою. Дані заходи висвітлюються в інтернет-ресурсах та соцмережах (Facebook, Twitter, Instagram), що підвищує впізнаваність країни, її автентичних культурних особливостей.

Підсумовуючи вищесказане можна констатувати, що Казахстан у своєму позиціонуванні використовує «Дипломатію Барса», яка органічно  поєднує традиційні культурні цінності та інноваційні підходи, створюючи на теоретичному та практичному рівні цілісну, багаторівневу концепцію власної публічної дипломатії. Це ефективний підхід, який сприяє досягненню поставлених цілей у зовнішній політиці.

Казахстан реалізовує публічну дипломатію через міжнародні майданчики, де доносить свої позиції щодо ряду нагальних питань. Окремо варто відмітити активізацію використання цифрової дипломатії, яка допомагає фіксувати позиціонування країни на міжнародній арені в мережі інтернет.

В основі публічної дипломатії РК стоїть концепція євразійства, яка, в поєднанні з  ісламською та тюркською культурною площиною, формує унікальний симбіоз цінностей, ідей та наративів, які просуває країна на міжнародній арені, тим самим формуючий свій унікальний та автентичний імідж.  

Україна і Казахстан в контексті «м’якої» взаємодії

Фото – Caravan.kz

Виходячи з аналізу пріоритетів публічної дипломатії Казахстану, потрібно зрозуміти чи існує взаємодія в даній площині з Україною і яка перспектива подальшого розширення горизонтів інтересів.

Говорячи про історію відносин між Україною та Казахстаном, варто відзначити їхній системний характер, який ілюструвався стабільним діалогом між керівниками двох держав, проведенням різноманітних заходів в культурно-гуманітарній сфері.

23 липня 1992 року Україна встановила дипломатичні відносини з Казахстаном. 20 січня 1994 року, під час офіційного візиту Нурсултана Назарбаєва в Україну, був підписаний Договір про дружбу і співробітництво між обома країнами та спільна Декларація “Сучасний світ: виклики та небезпеки”.

Основні документи на нормативно-правові акти, які регламентують культурно-гуманітарне співробітництво України і Казахстану:

• Договір про співробітництво між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України та Республіканською корпорацією “Телебачення та Радіо Казахстану” від 21.09.1995 р.;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені (наукові) ступені та вчені звання від 26.09.2001 р. (затверджено 20.08.2003 р.; діє для України с.07). ;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво у галузі туризму від 24.04.2003 р.;
• Угода між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України та Міністерством культури, інформації та спорту Республіки Казахстан про співробітництво у сфері інформації від 30.05.2005 р.;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співпрацю у галузі молодіжної політики від 30.05.2005 р. (затверджено 03.09.2009 р.; діє для України з 23.10.2009 р.);
• Угода про співробітництво у сфері архівної справи між Державним комітетом архівів України та Міністерством зв’язку та інформації Республіки Казахстан від 21.05.2010 р.;
• Угода між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан про співробітництво у галузі освіти та науки від 14.09.2010 р.;
• Угода між Міністерством молоді та спорту та Міністерством туризму та спорту Республіки Казахстан про співробітництво у галузі фізичної культури та спорту від 14.09.2010 р.;

Наявність даних нормативно-правових документів свідчить про взаємну зацікавленість сторін в розвитку культурно-гуманітарних зв’язків. Проте, після 2010 року, не фіксується нових угод щодо співпраці між країнами в «м’якій» сфері взаємодії.

Розглянемо ключові активності, які були реалізовані між двома країнами в контексті публічної та культурної дипломатії.

Більшість наймасштабніших активностей в культурній сфері між Україною та Казахстаном фіксувались до 2014 року. В першу чергу, можна відмітити обмін Днями культури, що відбулися у 1996 році: України в Казахстані – у вересні, Казахстану в Україні – у жовтні. На сьогоднішній день, це був найбільший комплекс культурних подій, який максимально об’єднав народи двох країн. Даний проект більше не проводився.

Також, в 2007-2008 роках був успішно проведений Рік Казахстану в Україні (в рамках проекту було реалізовано близько 200 мистецьких та культурних заходів) та Рік України в Казахстані (понад 120 заходів).

Більше жодних заходів в подібних масштабах не проводилось.

Щодо інших ініціатив в культурній взаємодії між Україною та Казахстаном, то виходячи з розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 р. № 213-р “Про затвердження переліку закордонних дипломатичних установ України, у складі яких створюються культурно-інформаційні центри” був сформований Культурно-інформаційний центр (КІЦ) Посольства України у РК, який повинен був займатись питаннями культурної взаємодії, організації тематичних заходів та подій. Проте у відкритих джерелах немає жодної інформації стосовно діяльності даної організації.

Також, існує неформальний клуб «Україно-Казахської дружби», який передбачає активне сприяння розвитку взаєморозуміння, довіри, дружби між народами України та Казахстану, їхньої співпраці у всіх сферах. Проте, виходячи з аналізу сторінок в соцмережах, крайня активність організації датується 2022-м роком.  

Згідно з даними відкритих джерел, станом на 2020 рік, у Казахстані офіційно зареєстровані та діють 2 республіканські громадські об’єднання: Об’єднання юридичних осіб «Рада українців Казахстану» та Асоціація «Українці Казахстану».

В «Раду українців Казахстану» входить 11 національно-культурних центрів. Серед них, активно функціонують і висвітлюють свою діяльність:

• Товариство українців “Оберіг” м.Астана;
• Національно-культурний центр українців «ОКСАНА».

Профільні національно-культурні центри розташовані в Алматинській, Атирауській, Костанайській, Мангістауській, Північно-Казахстанській, Павлодарській та Східно-Казахстанській областях. Однак, актуальної інформації щодо їхньої діяльності знайти не вдалось.

До асоціації «Українці Казахстану» входять 12 національно-культурних центрів:

• Український культурний центр “Ватра”, м. Астана;
• Товариство української культури ім. Т. Г. Шевченка, м. Павлодар;
• Товариство української мови «Рідне слово» ім. Т. Г. Шевченка;
• Український культурний центр «Світанок», м. Сімей;
• Український культурний центр ім. Т. Г. Шевченка, м. Сатпаєв;
• Український культурний центр, м. Алмати;
• Культурно-просвітницьке товариство «Єднання», м. Уральськ;
• Український культурний центр «Жетису-Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Алматинської області;
• Український культурний центр “Світанок”, м. Екібастуз;
• Український культурний центр “Криниця”, м. Аксу;
• Український міський національно-культурний центр “Надія”, м. Шимкент;
• Центр української культури Північно-Казахстанської області «Світанок».

З одного боку, факт існування українських культурних організацій в різних регіонах Казахстану надзвичайно позитивний, проте висвітлення їхньої діяльності в інтернеті або в соцмережах недостатня або повністю відсутня. Дані культурні центри – це потужні посередники в формуванні культурної дипломатії між країнами. Потрібно посилити їхню діяльність шляхом формування консолідованого плану дій, який відповідав би ключовим засадам культурної дипломатії України.

Впродовж 2014 – 2021 року, за участі українського посольства, консульства та культурних організацій проводилась низка різноманітних заходів, пов’язаних з вшануванням творчості Тараса Шевченка. Можна відмітити, що на цьому напрямку велась активна діяльність, адже постать видатного письменника досить відома в Казахстані. Тому можна вважати, що кейс щодо популяризації Тараса Шевченка є успішним, адже більшість населення в Казахстані (особливо у великих містах) орієнтуються в здобутках українського поета.    

Пам’ятник Т.Шевченку в місті Актау. Фото – https://www.lada.kz/society/society/30078-pamyatnik-tarasu-shevchenko-v-aktau-mog-stat-vtorym-radosskim-kolosom.html

Говорячи про науково-освітню взаємодію між Україною та Казахстаном, варто згадати Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин імені М.О.Назарбаєва, який мав багато цікавих і різноманітних проектів у сфері політичного, торговельно-економічного, науково-технічного, військового, культурно-гуманітарного та спортивного співробітництва. Проте, згідно з відкритих джерел, крайній проект був реалізований в 2018 році. З того часу, ніяких ініціатив не фіксується. Хоча, варто відмітити, що в освітній сфері на державному рівні були налагоджені проекти між провідними ВНЗ України та РК щодо обміну студентами на різноманітні спеціальності. Також, в 2019 році була створена Асоціація випускників (громадяни РК та Узбекистану) навчальних закладів України для сприяння у налагодженні двосторонніх відносин у сфері науки та освіти між Україною та РК. Однак, актуальної інформації щодо діяльності Асоціації немає.  

Впродовж 2019-2021 року відбувались поодинокі заходи, присвячені Дню пам’яті жертв кримськотатарського народу, Дню пам’яті захисників України, річниці Незалежності України, Дню Українського козацтва, Дню захисника України а також ряд заходів присвячених популяризації української культури в Казахстані.

Починаючи від повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Казахстан ініціював ряд проектів, спрямованих на підтримку українських громадян. В першу чергу, мова йде про систематичне надання гуманітарної допомоги (продукти харчування, предмети особистої гігієни, медикаменти, теплі речі, взуття, генератори). При чому, першу гуманітарну допомогу від Казахстану, Україна отримала 14 березня 2022 року, тобто майже на самому початку вторгнення. Окрім цього, в 2023 році уряд Казахстану запровадив обмеження на експорт до РФ 106 видів товарів, в тому числі військового призначення (запчастини для дронів, спеціальна електроніка, чіпи). Такі дії красномовно демонструють здатність Казахстану, незважаючи на його геополітичне положення, знаходити інструменти допомоги Україні та підтримувати дружній діалог.

Одним із найвідоміших проектів в культурно-гуманітарному співробітництві є «Юрти Незламності». Це фактично поєднання культурної дипломатії з гуманітарною допомогою українським громадянам.  Ініціативною групою виступили казахстанські бізнесмени, які вирішили передати Україні 5 юрт, які стали не лише пунктами обігріву та підзарядки гаджетів, але і глибоким символом українсько-казахської дружби. Дані культурні об’єкти є досить популярними. Згідно з відкритими даними, станом на 2023 рік, «юрти незламності» відвідало близько 80 тис. людей. Даний кейс дуже чітко демонструє зацікавленість українських громадян в культурній взаємодії з Казахстаном.

Цікавим в контексті аналізу допомоги Україні від громадян Казахстану є спільне дослідження, яке зробили в 2023 році Міжнародний Експертний Клуб та рейтингове агентство “ElitExpert”. Експерти проаналізували, які ключові казахстанські бізнесмени, політики та громадські діячі найбільше допомогли України і склали  відповідний топ-10 донорів.

Топ-10 казахстанців, які особисто підтримують Україну

Джерело: https://elitexpert.ua/kazakhstan/eksperti-nazvali-top-10-kazahstan-yaki-pidtrimujut-ukrainu/

Даний рейтинг демонструє серйозний рівень підтримки України з боку казахстанської громадськості. Відповідно, потрібно розвивати горизонтальні комунікації, адже в майбутньому це розширить загальний діапазон зв’язків в економічні, політичній та дипломатичній сферах. Такі дії з боку громадян Казахстану демонструють відкритий намір та готовність до розвитку двосторонніх зв’язків, тому Україні потрібно більше звертати на це увагу і формувати дружні зустрічні кроки.       

Україно-казахстанська культурна візія

Казахстанська публічна дипломатія має свої національні особливості та азійський колорит. «Дипломатія Барса» органічно поєднує в собі всі культурні та етно-національні пласти, які формують унікальний образ країни, який успішно розповсюджується на міжнародній арені. Окремо варто відзначити чітку послідовність реалізації стратегії публічної дипломатії Казахстану в рамках проекту «Казахстан 2030». Це ілюструє професійність влади в формуванні поступового і сталого образу, який демонструє чіткість в розумінні міжнародного позиціонування країни, її вектору розвитку в сфері публічної дипломатії.

Юрта незламності у Львові. Фото – https://armyinform.com.ua/2023/02/02/yurta-nezlamnosti-u-perspektyvi-shhe-j-rekreacziya-dlya-ukrayinskyh-voyiniv/

Говорячи про україно-казахстанську взаємодію, можемо констатувати, що інфраструктура для реалізації спільних програм в культурно-гуманітарній сфері існує і є колосальний потенціал для її розвитку. Однак, більшість українських організацій, які функціонують в Казахстані зупинили свою діяльність або слабо її висвітлюють в ЗМІ та в соцмережах. На цьому потрібно зосередити свою увагу, адже в сучасному цифровізованому світі, якщо публічна подія не висвітлена на достатньому рівні, значить вважаємо що її не було. В гіршому випадку, такі події робляться «для галочки», і не несуть за собою дійсно вагомого ефекту для посилення культурного діалогу.

Перспективною ідеєю просування культурно-гуманітарної взаємодії є проект створення «Інститутів Шевченка», на кшталт «Інститутів Конфуція». Це може бути реалізовано в форматі культурного центру на базі посольства або автономної одиниці, яка могла б стати основними або додатковим локомотивом розвитку культурного діалогу між країнами. Такий центр може бути на базі Українського Інституту, профільної організації при МЗС, яка займається питаннями міжнародної культурної дипломатії. Зрозуміло, що на сьогоднішній день, держава вирішує багато важливих питань, в першу чергу пов’язаних з війною. Однак, подібне вибудовування «м’якої» комунікації з Казахстаном та і в цілому з країнами Центральної Азії, допоможе відновити діалог для запровадження перспективних взаємодій в економічній та політичній площині, адже ми маємо багато спільних історичних та культурних зв’язків, які допоможуть в пошуку спільних знаменників для майбутнього розвитку україно-казахстанських відносин.