До Вашої уваги вже традиційний щотижневий зріз найцікавіших подій в Україні та світі. Коментарі українських перемовників, щодо прогресу в переговорах ТКГ по Донбасу, серйозна загроза російській екології внаслідок маштабного витоку нафти, нейтралізація одного з ватажків «Аль-Каїди» та багато іншого. Українська прокуратура не знайшла доказів проти Хантера Байдена – 2 червня, 2020 В результаті перевірки тисяч старих справ українські прокурори не виявили ніяких доказів порушень з боку Хантера Байдена. Про це в інтерв'ю виданню Reuters сказав колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка, який і почав перевірку.

Офис Президента и Кабинет Министров Украины продолжают интенсивную работу с Международным валютным фондом для получения очередного кредита на поддержку украинской экономики. Следует признать, что международные кредиторы сполна использовали слабую переговорную позицию украинской стороны. Сперва они в одностороннем порядке изменили программу сотрудничества после того как подтолкнули Президента и депутатов протянуть законы про банки и рынок земли, которые еще будут оспорены в Конституционном суде. Как оказалось, таких действий было недостаточно, и МВФ пошел еще дальше. Новая кредитная программа сотрудничества в формате stand-by рассчитана на 18 месяцев и обьем траншей на 5 млрд. долларов. Первый перевод ожидают в начале июня, а НБУ планирует использовать его для частичного перекрытия бюджетного дефицита. Вот только попавший к журналистам меморандум вызывает много вопросов, относительно того, а не ли очень дорого нам обходится очередной кредит? МВФ решил радикально подойти к вопросу контроля над политическими и экономическими процессами в Украине, что нашло свое отображение в ключевых положениях документа.

Офіс Президента й Кабінет Міністрів України продовжують інтенсивну роботу з Міжнародним валютним фондом для отримання чергового кредиту на підтримку української економіки. Слід визнати, що міжнародні кредитори сповна використали слабку переговорну позицію української сторони. Спершу вони в односторонньому порядку змінили програму співпраці після того, як підштовхнули Президента й депутатів протягнути закони про банки та ринок землі, які ще будуть оскаржені в Конституційному суді. Як виявилося, таких дій було недостатньо, й МВФ пішов ще далі. Нова кредитна програма співпраці у форматі stand-by розрахована на 18 місяців й об’єм траншів на 5 млрд. доларів. Перший переказ очікують на початку червня, а НБУ планує використовувати його для часткового перекриття бюджетного дефіциту. Ось тільки меморандум, який потрапив до рук журналістів, викликає багато питань, щодо того, а чи не дуже дорого нам обходиться черговий кредит? МВФ вирішив радикально підійти до питання контролю над політичними й економічними процесами в Україні, що знайшло своє відображення в ключових положеннях документа.

Вашій увазі пропонується інтерв’ю з експертом-американістом аналітичного центу «AD Astra» Владиславом Фарапоновим. Про враження від навчання в Штатах, чим займається в умовах самоізоляції, «гарячу» американську тему з гострим українським присмаком, початок зледеніння американсько-китайських відносин та багато іншого! Розкажи про свою активність в умовах карантину? Чим зараз займаєшся? Займаюся тим же чим завжди. Активно пишу статті, описую ті події на міжнародній арені, що відбуваються останнім часом. Не можу спокійно дивитися на все це й стояти осторонь тих обставин та ситуацій, які безпосередньо стосуються США. Мене це також зачіпає як людину, котра встигла рік пожити в Штатах. До того ж хочеться донести якомога більше об’єктивних інсайдів у зв’язку з тим, що погляд із середини завжди набагато ближчий до істини аніж погляд іззовні.

Вашему вниманию предлагается интервью с экспертом-американистом аналитического центра «AD Astra» Владиславом Фарапоновым. О впечатлениях от учебы в Штатах, чем занимается в условиях самоизоляции, «горячую» американскую тему с острым украинским привкусом, начало оледенения американо-китайских отношений и многом другом! Расскажи про свою активность в условиях карантина? Чем сейчас занимаешься? Занимаюсь тем же чем всегда. Активно пишу статьи, описываю те события на международной арене, которые происходят в последнее время. Не могу спокойно смотреть на все это и стоять в стороне от тех обстоятельств и ситуаций, которые непосредственно касаются США. Меня это задевает как человека, который успел год пожить в Штатах. К тому же, хочется донести как можно больше объективных инсайдов в связи с тем, что взгляд изнутри всегда гораздо ближе к истине, чем взгляд извне.

Минский процесс зашел в очередной тупик. Попытки Украины изменить комплекс мер по исполнению Минских соглашений не нашли поддержки со стороны Российской Федерации. Пока в онлайн режиме Минского формата стороны не могут прийти к общему знаменателю и обвиняют друг друга в срыве переговоров, в альтернативную площадку дипломатической коммуникации превратился Берлин. После неожиданного визита заместителя руководителя администрации президента РФ Дмитрия Козака в Германию, этот же маршрут ожидает министра иностранных дела Украины Дмитрия Кулебу и руководителя Офиса президента Украины Андрея Ермака. Во всяком случае, их визит планировался на 2 июня 2020 года. Ожидаются встречи с министром иностранных дел ФРН Хайко Маасом и дипломатическим советником канцлера Яном Хеккером. Накануне анонсированной поездки, в Трехсторонней контактной группе так и не удалось выработать механизмы контроля над режимом прекращения огня, согласовать новые точки разведения или модернизировать регламент работы этой платформы, позволяющей ей стать центром принятие реальных решений, а не клубом по обмену мнениями. Россия отказалась от усиления собственной делегации в ответ на инициативу Украины. По всей видимости, «идеолог» украинского подхода к обновлению Минских соглашений Алексей Резников не получил отмашки из Офиса президента идти на какие то соглашения, пока российская сторона не сделает шаг на встречу. Но Москва не проявляет гибкости, все также настаивая на прямом диалоге официального Киева с представителями самопровозглашенных администраций. Подлил масла в «информационный» огонь и Дмитрий Кулеба. Его заявление о том, что места так называемым «ЛДНР» в Минском процессе нет, вызвало острую критику со стороны РФ. Для объективности заметим, что с правой точки зрения министр прав. Термины «ЛНР» или «ДНР» в комплексе мер по исполнению минских соглашений отсутствуют, есть только «отдельные районы Донецкой и Луганской областей». Правда определенные вопросы возникают к предложенной дипломатом последовательности реинтеграции – вывод российской армии, восстановление контроля над границей, расформирование оккупационных администраций и выборы. Во-первых, она действительно противоречит Минским соглашениям в части «граница до выборов». Во-вторых, нет понимания, каким образом будет происходить демонтаж администраций. Неужели Дмитрий Кулеба ожидает, что Россия спокойно согласиться на модернизацию Минских соглашений, а боевики так называемых ЛДНР мирно будут ждать своего расформирования? Очень сомнительно.

Мінський процес зайшов в черговий глухий кут. Спроби України змінити комплекс заходів по виконанню Мінських угод не знайшли підтримки з боку Російської Федерації. Поки в онлайн режимі Мінського формату сторони не можуть прийти до спільного знаменника й звинувачують один одного в зриві переговорів, в альтернативний майданчик дипломатичної комунікації перетворився Берлін. Після несподіваного візиту заступника керівника адміністрації президента РФ Дмитра Козака в Німеччину, цей же маршрут чекає міністра закордонних справи України Дмитра Кулебу та керівника Офіса президента України Андрія Єрмака. У всякому разі, їх візит планувався на 2 червня 2020 року. Очікуються зустрічі з міністром закордонних справ ФРН Хайко Маасом і дипломатичним радником канцлера Яном Хеккером. Напередодні анонсованої поїздки, в Тристоронньої контактній групі так і не вдалося виробити механізми контролю над режимом припинення вогню, узгодити нові точки розведення або модернізувати регламент роботи цієї платформи, що б дозволило їй стати центром прийняття реальних рішень, а не клубом з обміну думками. Росія відмовилася від посилення власної делегації у відповідь на ініціативу України. Схоже на те, що «ідеолог» українського підходу до оновлення Мінських угод Олексій Резніков не отримав відмашки з Офісу президента йти на якісь домовленості, поки російська сторона не зробить крок на зустріч. Але Москва не проявляє гнучкості, наполягаючи на прямому діалозі офіційного Києва з представниками самопроголошених адміністрацій. Підлив масла у «інформаційний» вогонь й Дмитро Кулеба. Його заява про те, що місця так званим «ЛДНР» в Мінському процесі немає, викликала гостру критику з боку РФ. Для об'єктивності зауважимо, що з правої точки зору міністр правий. Терміни «ЛНР» або «ДНР» в комплексі заходів по виконанню Мінських угод відсутні, є тільки «окремі райони Донецької і Луганської областей». Правда певні питання виникають до запропонованої дипломатом послідовності реінтеграції – виведення російської армії, відновлення контролю над кордоном, розформування окупаційних адміністрацій та вибори. По-перше, вона дійсно суперечить Мінським угодами в частині «кордон до виборів». По-друге, немає розуміння, яким чином відбудеться демонтаж цих адміністрацій. Невже Дмитро Кулеба очікує, що Росія спокійно погодитися на модернізацію Мінських угод, а бойовики так званих ЛДНР мирно чекатимуть свого розформування? Дуже сумнівно.

Неделя событий и заявлений, которые всколыхнули весь мир.  Об отношениях между Украиной и Грузией, критике Китая, новых соглашениях об американо-турецком сотрудничестве, электронном голосовании в России и трехдневном перемирии в Афганистане читайте ниже. Отношения между Тбилиси и Киевом после назначения Михаила Саакашвили – 22 мая 2020 года Назначение Михаила Саакашвили на должность председателя исполкома Национального совета реформ привело к обострению отношений между Украиной и Грузией. В частности, 8 мая было объявлено, что Грузия отзовет своего посла в Киеве для консультаций. Однако, сегодня мы можем отслеживать тенденции продолжения стратегического сотрудничества между странами.

В украинских СМИ происходит сплошная истерика относительно пленок «Байден-Порошенко», а самые смелые обвиняют Президента Украины чуть не в пособничестве республиканцам. Цель данного блога рассмотреть данную дискуссию без эмоций и дать ответы на профессиональные вопросы, которые в Украине стараются заполитизировать. Как-то многие в Украине упускают объективные политические интересы сторон в данном вопросе. Эти пленки, на данный момент, все же часть большой электоральной игры в США, нежели юридический вопрос. На прошлой неделе в Сенате заявили о том, что начнут чуть не расследование по данному вопросу, хотя это еще не стадия полноценного судебного разбирательства. Позиция Президента Зеленского

В українських ЗМІ відбувається суцільна істерика щодо плівок «Байден-Порошенко», а найсміливіші звинувачують Президента України мало не в підігруванні республіканцям. Мета даного блогу розглянути дану дискусію без емоцій й дати відповіді на професійні питання, які в Україні намагаються заполітизувати. Якось багато хто в Україні втрачає об'єктивні політичні інтереси сторін в даному питанні. Ці плівки, на даний момент, все ж таки частина великої електоральної гри в США, ніж юридичне питання. Минулого тижня в Сенаті заявили про те, що почнуть мало не розслідування з даного питання, хоча це ще не стадія повноцінного судового розгляду. Позиція Президента Зеленського

Фактически уже год страна живет с новым Президентом, и важно проанализировать, насколько выполняются обещания, данные народу по основным внешнеполитическим направлениям. Обещания о мирной Украине Данное обещание выполняется Президентом практически в полном объеме, хотя политические противники сегодняшней власти не упускают возможности критиковать все инициативы. Данную критику можно ставить под большой вопрос, поскольку сегодня для всего мира Украина выступает на переговорах как мирная страна и продвигает очень активно непосредственно дипломатический план урегулирования ситуации вокруг украинских Донбасса и Крыма. Ярким тому подтверждением может служить недавнее интервью экс-представителя США по украинскому вопросу г-на Волкера, который как никто другой был на практике вовлечен в процесс достижения мира вокруг Украины. Курт Волкер четко отмечает прогресс: «стратегия, которую выбрал Зеленский, на мой взгляд, очень разумна. Ее смысл – показать миру, что Украина стремится решить конфликт. Что вы хотите мира, готовы вести переговоры, видите пространство для компромисса. Что вы готовы встречаться, хотите обмена заключенными, что вы действуете очень проактивно». Данные слова описывают и доказывают факт того, что при команде Президента Зеленского была запущена работа Нормандского формата, разморожен процесс по обмену пленными, стороны хоть и с проблемами приступили к разведению сил и средств, украинская позиция в Минске стала проактивной и появилась динамика в мирных переговорах.

Фактично вже рік країна живе з новим Президентом, і важливо проаналізувати, наскільки виконуються обіцянки, дані народу по основним зовнішньополітичним напрямкам. Обіцянки про мирну Україну Ця обіцянка виконується Президентом практично в повному обсязі, хоча політичні противники нинішньої влади не втрачають можливості критикувати всі ініціативи. Дану критику можна ставити під велике питання, оскільки сьогодні для всього світу Україна виступає на переговорах як мирна країна й дуже активно просуває безпосередньо дипломатичний план врегулювання ситуації навколо українських Донбасу та Криму. Яскравим тому підтвердженням може служити недавнє інтерв'ю екс-представника США з українського питання пана Волкера, який як ніхто інший був на практиці залучений в процес досягнення миру навколо України. Курт Волкер чітко вказує на прогрес: «стратегія, яку обрав Зеленський, на мій погляд, дуже розумна. Її сенс – показати світу, що Україна прагне вирішити конфлікт. Що ви хочете миру, готові вести переговори, бачите простір для компромісу. Що ви готові зустрічатися, хочете обміну ув'язненими, що ви дієте дуже проактивно». Дані слова описують й доводять факт того, що при команді Президента Зеленського була запущена робота Нормандського формату, розморожений процес з обміну полоненими, сторони хоч і з проблемами, але приступили до розведення сил й засобів, українська позиція в Мінську стала проактивною й з'явилася динаміка в мирних переговорах.

Итак, сегодня администрация президента США Дональда Трампа официально сообщила своим международным партнерам о решении выйти из Договора  об открытом небе (ДОН), которое позволяет 34 странам-участницам осуществлять облеты территорий друг друга в целях укрепления доверия и предотвращения конфликтов. Официальная причина – из-за несоблюдения Россией данного договора. Так, в своем заявлении, опубликованном на сайте Государственного департамента США, госсекретарь Майк Помпео перечисляет множество примеров нарушения Россией условий договора. В частности, он утверждает, что российская армия использовала пролеты над территорией США для наведения своего высокоточного оружия на стратегически важные американские и европейские объекты. «Вместо того, чтобы использовать Договор об открытом небе как механизм для укрепления доверия и уверенности при соблюдении открытости в военных вопросах, Россия, таким образом, превратила соглашение в инструмент запугивания и угроз, сделала его продолжением своих вооружений», – сказано в заявлении Помпео.

Отже, сьогодні адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно повідомила своїм міжнародним партнерам про рішення вийти з Договору про відкрите небо (УВН), який дозволяє 34 країнам-учасницям здійснювати обльоти територій один одного в цілях зміцнення довіри і запобігання конфліктам. Офіційна причина – через недотримання Росією даного договору. Так, в своїй заяві, опублікованій на сайті Державного департаменту США, держсекретар Майк Помпео перераховує безліч прикладів порушення Росією умов договору. Зокрема, він стверджує, що російська армія використовувала прольоти над територією США для наведення своєї високоточної зброї на стратегічно важливі американські та європейські об'єкти. «Замість того, щоб використовувати Договір про відкрите небо як механізм для зміцнення довіри й впевненості при дотриманні відкритості у військових питаннях, Росія, таким чином, перетворила угоду в інструмент залякування і погроз, зробила її продовженням своїх озброєнь», – сказано в заяві Помпео.

Год президентства Владимира Зеленского прошел под знаком адаптации к политическим реалиям, кадровых перетасовок и апробации новых методов реализации политики на российском направлении. Следует также брать во внимание то факт, что президент не сразу получил рычаги управления внешнеполитическим вектором и ждал несколько месяцев, пока пройдут досрочные парламентские выборы, а потом назначен новый Кабинет министров. Мы начинаем серию публикаций, в которых разберем успехи и провалы Владимира Зеленского на международной арене, попытаемся детализировать тактику действий, переговорные позиции, оценим результаты работы на разных международных векторах, а также кадровые назначения. Первый материал будет посвящен взаимоотношениям с Российской Федерацией и их результатам. Российская Федерация В своих предвыборных обещаниях, президент сделал акцент на обеспечении мира и окончания войны на востоке страны. Кроме того, на его каденцию пришлось завершение договора на транзит российского газа через украинскую территорию. Часть электората ожидала «перезагрузки» отношений с Россией, а часть опасалась сдачи украинских интересов. Посмотрим, что и как получилось у Президента.

Рік президентства Володимира Зеленського пройшов під знаком адаптації до політичних реалій, кадрових перетасовок та апробації нових методів реалізації політики на російському напрямі. Слід також брати до уваги той факт, що президент не відразу отримав важелі управління зовнішньополітичним вектором й чекав кілька місяців, поки пройдуть дострокові парламентські вибори, а потім призначений новий Кабінет міністрів. Ми починаємо серію публікацій, в яких розберемо успіхи та провали Володимира Зеленського на міжнародній арені, спробуємо деталізувати тактику дій, переговорні позиції, оцінимо результати роботи на різних міжнародних векторах, а також кадрові призначення. Перший матеріал буде присвячений взаєминам з Російською Федерацією і їх результатами. Російська Федерація У своїх передвиборчих обіцянках, президент зробив акцент на забезпеченні миру і закінчення війни на сході країни. Крім того, на його каденцію довелося завершення договору на транзит російського газу через українську територію. Частина електорату очікувала «перезавантаження» відносин з Росією, а частина побоювалася здачі українських інтересів. Подивимося, що і як вийшло у Президента.