Важливий крок до нових можливостей Ми з радістю повідомляємо про підписання договору про співпрацю між Фондом громадської дипломатії та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, який був підписаний  29 травня 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Підписання відбувалося в конференц-залі імені Василя Сухомлинського за участі ректора закладу Віталія Коцура, проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності Василя Дудар і декана факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вячеслава Редзюка. Цей договір є значущим кроком у зміцненні зв'язків між академічною спільнотою та громадянським суспільством, відкриваючи нові перспективи для всіх учасників.

🌍🎓Увага, молоді дипломати та політологи! Приєднуйтесь до нас для проходження стажування у Фонді Громадської Дипломатії! 📅 Дати: 20 травня - 14 червня 📍 Формат: офлайн та гібридний формат 🎯 Аудиторія: Студенти та молоді фахівці в галузі міжнародних відносин, політології, журналістики 👥 Вік: 18-35 років Це стажування надасть вам: ✔️Глибоке розуміння сучасних викликів і можливостей у міжнародній сфері ✔️Практичні навички дипломатії та міжкультурної взаємодії ✔️Унікальну можливість розширити мережу професійних контактів ✔️Можливість працювати в команді експертів та однодумців ✔️Сертифікат про успішне завершення стажування 🚨 Кількість місць обмежена! Дедлайн подачі заявки - 11 червня. Портфоліо та мотиваційний лист надсилайте на пошту info@civildiplomat.com

On 25 April, the International Charitable Foundation of Civil Diplomacy held a round-table discussion on China's growing role in the Global South. In the course of the discussion, our experts considered various aspects of intensifying interaction between actors, analysed China's strategy, and highlighted the main prospects and challenges along the way. We emphasised the main ideas and theses, which you may find below. To find out more details in covering the issues go here (link)  

China's strategic policy in 2024 is becoming increasingly global, allowing China to consolidate and successfully develop diplomatic, political and economic relations with the countries of the Global South, forming a partnership base that allows it to successfully compete with, and often supplant, the EU and the US, whose presence was dominant in the post-colonial order. Together with its increased investment in infrastructure projects, agrarian and light industry, and soft power, China offers its vision of the role of the Global South in the context of the prevailing need for world reordering.  Date: 25 April, 2024 Time: 18:00 PM (Kyiv time)

Шановні колеги та читачі! Фонд Громадської Дипломатії з радістю презентує Щорічний дайджест аналітичних статей. Минулий 2023 рік був повний політичними подіями, які знайшли своє відображення в публікації та в перспективі матимуть широкий вплив на тенденції в міжнародних відносинах. Ми вдячні нашим експертам за роботу та суттєвий вклад в освітлення сучасної проблематики в суспільно-політичній, дипломатичній, воєнній, правовій та економічній галузях. Ми й надалі продовжуватимемо нашу аналітичну роботу та запрошуємо нових експертів долучитися до сумісної роботи. Повний текст англійською мовою доступний на нашому сайті Analitical digest 2023

«Дана стаття досліджує заходи, які впроваджує Великобританія для збільшення своєї стійкості у сучасному світі, методи їх здійснення та основні стратегії щодо їх виконання.» Посилання: Integrated Review Refresh 2023

«Дана стаття описує стрімкий процес Китаю в галузі ШІ (Штучного Інтелекту), у статті також демонструються можливості сфери застосування технологій штучного інтелекту в Китаї та демонструється ймовірність війни Китаю зі своїми технологіями ШІ» Посилання: Journal of Indo Pacific Affairs

«Дана стаття досліджує заходи, які впроваджує Великобританія для збільшення своєї стійкості у сучасному світі, методи їх здійснення та основні стратегії щодо їх виконання.»   Посилання:

Дивлячись на ті трансформаційні процеси які відбуваються у політичній системі РФ складається враження, що Москва свідомо почала прокладати курс на активне застосування ізоляціоністських механізмів у власній політиці тільки 6 років тому, з початком збройної агресії проти України. Та насправді, така радикально автаркічна модель розвитку російської держави готувалася давно і ретельно, з опертям на КНДР, як старшу сестру Росії по статусу міжнародної вигнаниці. І схоже, останні тенденції як у внутрішній так і у зовнішній політиці Кремля свідчать про початок останньої фази відправки спадкоємиці СРСР у добровільне вигнання. Про кроки до самосвідомого усамітнення та їх наслідки розповімо у статті. «Чучхе» як фундамент «Путінізму» Одразу ж із приходом Путіна до влади в статусі повноправного президента його політтехнологи почали роботу над конструюванням навколо нового російського лідера ідеології яка б відображала його сталеву хватку в усіх державних справах. Одночасно з цим образ безальтернативного лідера-керманича, яким вирішили наділити новоспеченого главу держави повинен був бути екстрапольованим на державу загалом. При чому, нова Росія як і її очільник, згідно новоствореної ідеологічної платформи повинна була демонструвати вражаючу здатність виходити зі скрутного становища, в якому опинилася внаслідок потрапляння до глибокої соціально-економічної кризи кінця 90-х – початку двотисячних, котра вирувала на всій території, на той момент вже колишнього соцтабору.

Президентські вибори у Молдові впевнено заявили про орієнтацію країни на Захід, значний відрив у 15% надав перемогу Маї Санду. Лідерка партії «Дія і справедливість» отримала більшість голосів не лише на закордонних виборчих дільницях, а й у середині держави. Певною мірою це є «заслугою» її попередника, лідера Пaртії соціалістів Молдови Ігоря Додона, який створив  негативний імідж, через, те, що за чотири роки  його президенства міжнародна діяльність концентрувалася переважно на співпраці з РФ, тому і  за ним закріпився імідж проросійського політикa. Варто зазначити, що Молдовa – держава з парламентсько-президентською формою правління. Контроль державного життя через парламент, може допомогти зберегти свої позиції соціалістам. Тому, на сьогодні перемога Маї Санду є перемогою у битві проєвропейських сил в окремій важливій битві, але не у цілій війні. Позиція Маї Санду щодо України

Вже близько двох років у Франції тривають протести та мітинги з приводу різних реформ та проти чинної влади. Перші заворушення розпочалися в листопаді 2018 році, протести «жовтих жилетів» – це мітинги, заворушення проти підвищення вартості на паливо. Раніше подібні протести організовували профспілки, цього ж разу протест  був організований громадою через соціальні мережі.

Оригінал тексту опублікований в інтернет-журналі «Личность». Росія не має наміру йти на поступки Україні на Донбасі та продовжує наполягати на умовах врегулювання конфлікту, які категорично неприйнятні для Києва. Ситуація зайшла в глухий кут – потрібно винести питання виконання Мінських угод на обговорення світової спільноти, і наполягати на прямих перемовинах з РФ. Не виключено, що свої території вдасться повернути тільки через 45 років. З моменту початку перемовного процесу Україна демонструє, що може піти на компроміс, тоді як Росія має намір вирішити російсько-український конфлікт виключно у своїх інтересах. План Москви полягає в імплементації формули Штайнмаєра, закріпленні особливого статусу ОРДЛО в Конституції й проведення виборів за сценарієм Москви. Київ категорично проти реалізації домовленостей на такій основі, тому перемовини фактично зайшли в глухий кут.

З чим асоціюється Україна в пересічних європейців – значуще питання, оскільки політика Заходу щодо України значною мірою залежить від того, як підтримують українців громадяни країн-членів ЄС. Аби з’ясувати це, соціологічна агенція «Kantar Profiles Division» на замовлення Центру «Нова Європа» провела опитування громадської думки у чотирьох країнах ЄС, а саме в Німеччині, Франції, Італії та Польщі, і порівняла його результати з аналогічним дослідженням 2015 року. Вони, м’яко кажучи, здивували дослідників. Чому саме, спробуємо розібратись і ми. Результати даного опитування були презентовані Центром 18 листопада 2020 року. Як зазначають організатори дослідження, в опитуванні взяло участь понад 4 тис. респондентів віком від 18 років, які представляли різні групи за статтю, віком та регіонами проживання. Респондентам було поставлено шість питань, одне із яких – відкрите. На основі зібраних даних, аналітики Центру виокремили 10 ключових висновків:

Ситуація з COVID-19 гіршає. Не лише в Україні, де кількість нових випадків коливається від 8 до 12 тисяч на день, і вірус підчепив президент, а й у світі. В Україні напередодні запуску загальнонаціонального карантину вихідного дня влада почала говорити про повний локдаун – введення жорстких обмежень на пересування, соціальні контакти й доступ до громадських місць, такі як кафе і кінотеатри. 11 листопада в Україні запроваджено карантин вихідного дня, який діє щосуботи й щонеділі з 14 по 29 листопада включно. Однак якщо він виявиться неефективним або ж його не будуть дотримуватися, карантинні заходи можуть посилити. Про це наголосив голова Кабміну.

На сьогодні білоруські протести мають у своєму складі два важливих елементи. По-перше – це величезна кількість учасників, які об’єднуються в різних населених пунктах країни, забезпечивши майже неперервний життєвий цикл спротиву. За таких умов тривіальний силовий сценарій, що за початковим задумом Лукашенка мав би спрацювати з абсолютною ефективністю виявився далеко не таким ефективним. Відтак, власник найвищої політичної посади у Білорусі, вирішив закцентувати увагу на іншому ресурсі спротиву, яким є інформація. Адже це саме вона є життєво важливим паливом протестувальників. Саме завдяки вчасному інформуванню різні осередки можуть підтримувати зв’язок як між собою та командним центром, так і з зовнішнім світом. Останні події після того, як білоруські силові відомства свідомо пішли на небачене досі загострення, щодня затримуючи по декілька десятків журналістів, свідчать про наміри диктатора піти в стрімкий наступ на інформаційному фронті протиборства із неполітичною опозицією. Для того, щоби краще зрозуміти суть інформаційної війни супроти мітингувальників потрібно для початку поновити в пам’яті всю послідовність кроків білоруської влади на інформаційному плацдармі. Російський пропагандистський десант і острах перед «примарою Майдану»

31 жовтня в Грузії відбулися чергові парламентські вибори 10-го скликання. Згідно з даними грузинської ЦВК, за результатами після підрахунку понад 80% голосів, правляча партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія» набрала 48,15%, засновником якої є Бідзіна Іванішвілі. Після оголошення результатів у Тбілісі почали збиратися прихильники опозиції, які не згодні з результатами голосування на парламентських виборах. Опозиція стверджує, що вибори були сфальсифіковані. ЦВК Грузії ввечері 1 листопада оголосила підсумки підранку 99,9 % голосів. Отже: «Грузинська мрія» набрала 48,15%, блок «ЄНР – Сила в єдності» експрезидента М. Саакашвілі набирає 27,13% голосів. Третє місце здобула партія «Європейська Грузія» – 3,78%.