Борьба с коронавирусом продолжается вот уже четвертый месяц и по праву превратилась в настоящую катастрофу мирового масштаба, которая может привести к полному коллапсу мировой экономики. Еще страшнее по своим последствиям, чем экономический кризис 2008 года. В этих обстоятельствах на первый план выходит жесткая конкуренция отдельных стран, как организованных социально-политических систем, способных защищать собственные интересы и обеспечивать нормальные стандарты жизни для своих граждан в абсолютно экстремальных условиях. В ситуации глобального экономического коллапса именно государство должно взять на себя функции регулятора и сделать все необходимое, чтобы минимизировать возможный вред в долгосрочной перспективе. Способность эффективно использовать имеющиеся ресурсы, которой никогда не отличался украинский политикум, станет залогом не просто стабильности, а выживание. По итогам года мировая экономика может недосчитаться около 4 трлн. долларов. Европейские эксперты посчитали, что месячный карантин обойдется экономикам государств ЕС в 350 млрд. долларов. Если трезво оценить ситуацию, то нужно понимать, что карантин может продолжаться далеко не один месяц. В таком случае появится реальная угроза обвала европейской экономики. Понимая масштаб проблемы Брюссель планирует выделить 40 млрд. долларов на поддержку экономики. Отдельно стоит отметить действия итальянского правительства, которое заявило о запуске государственной программы на уровне 25 млрд. долларов для преодоления последствий коронавируса. И даже те страны, которые не отличаются серьезным ростом экономики и высокими социальными стандартами, как Египет например, из которого мы продолжаем тысячами возвращать наших граждан, выделит 6 млрд. долларов на противодействие последствиям эпидемии. Что уж тогда говорить об Украине, где правительство так и не смогло посчитать возможные убытки по сей день. Именно поэтому предлагаю обратить внимание на то, какие ограничения и стимулы внедряют различные страны мира для борьбы с коронавирусом. Начнем с соседей. Так венгерское правительство приостановило выплаты по краткосрочным бизнес-кредитам до 30 июня, к примеру в Украине также ввели подобную инициативу, но она рассчитана на более короткий срок – до 30 апреля.

Боротьба з коронавірусом триває ось уже четвертий місяць й по праву перетворилася у справжню катастрофу світового масштабу, яка може призвести до цілковитого колапсу світової економіки. Ще гіршого за своїм наслідками, ніж економічна криза 2008 року. У визначених обставинах на перший план виходить жорстка конкуренція окремих країн, як організованих соціально-політичних систем, здатних захищати власні інтереси та забезпечувати нормальні стандарти життя для своїх громадян в абсолютно екстремальних умовах. В ситуації глобального економічного колапсу саме держава повинна взяти на себе функції регулятора та зробити все необхідне, щоб мінімізувати можливу шкоду в довгостроковій перспективі. Здатність ефективно використовувати наявні ресурси, якою ніколи не відрізнявся український політикум, стане запорукою не просто стабільності, а виживання. За підсумками року світова економіка може недорахуватися близько 4 трлн. доларів. Європейські експерти порахували, що місячний карантин обійдеться економікам держав ЄС у 350 млрд. доларів. Якщо тверезо оцінити ситуацію, то потрібно розуміти, що карантинні обмеження можуть тривати далеко не один місяць. У такому випадку постане реальна загроза обвалу європейської економіки. Розуміючи масштаб проблеми Брюссель планує виділити 40 млрд. доларів на підтримку економіки. Окремо варто відзначити дії італійського уряду, який заявив про запуск державної підтримки на рівні 25 млрд. доларів для подолання наслідків коронавірусу. І навіть ті країни, які не відзначаються серйозним ростом економіки та високими соціальними стандартами, як от Єгипет, з якого ми продовжуємо тисячами повертати наших громадян, виділить 6 млрд. доларів на протидію наслідкам епідемії. Що вже тоді говорити про Україну, в якій уряд до цього часу так і не спромігся порахувати можливі збитки. Саме тому пропоную звернути увагу на те, які обмеження та стимули впроваджують різні країни світу для боротьби з коронавірусом. Почнемо з сусідів. Так угорський уряд призупинив виплати за короткостроковими бізнес-кредитами до 30 червня, до прикладу в Україні також запровадили подібну ініціативу, але вона розрахована на коротший термін – до 30 квітня.

Многострадальная украинская экономика входит в новый этап грандиозных испытаний. Эпидемия коронавируса толкает международные рынки в период турбулентности, временные рамки которого пока трудно спрогнозировать. Эпицентр кризиса дрейфовал с КНР в самое сердце Европы, где начинают принимать экстренные меры защиты. Будут ли они иметь деструктивное влияние и на экономические показатели. Поскольку ЕС выступает основным торговым партнером Украины, то следует ожидать, что кризисные явления в Италии или Германии будут иметь последствия как на национальном уровне в Нацбанке, так и в более бытовом измерении, к примеру в одном из обменников Киево-Святошинского района. Что же ожидает украинскую экономику и способна ли украинская власть ограничить последствия? 18 марта на заседании правительства новоиспеченный премьер-министр Украины Денис Шмыгаль поручил министерству экономики разработать возможные сценарии развития ситуации в условиях развертывания коронавируса. Парадоксально, но такие действия вызывают беспокойство. Во-первых, с момента назначения 5 марта глава правительства не уделил значительное внимание существующей угрозе? Почему такие решения принимаются лично им только сейчас? Или профильные министерства были атрофированы на период перезагрузки правительства? Во-вторых, а какие наработки были оставлены предыдущим Кабмином Алексея Гончарука? Они не задавались вопросом исследования возможных вариантов развития событий или приняли решение не передавать свои наработки преемникам? Вопрос звучит риторически. В-третьих, реакции Верховной Рады относительно распространения вируса в Украине на создание условий для перевода в режим карантина носили хаотичный подтекст? Поскольку, как парламент может противостоять кризису, если в правительстве нет сценариев дальнейшего развития? К сожалению, пока власть не продемонстрировала четкого плана действий и высокого уровня компетенции. А деструктивные сценарии начинают развиваться на наших глазах. Закрытая Европа. ЕС перекрывает границы на 30 дней и большое количество украинских трудовых мигрантов вернулась в Украину. Сейчас отсутствуют гарантии того, что общеевропейский карантин не будет продлен на более длительный промежуток времени. Стоит признать, что ведущим источником поступлений валютных средств в украинскую экономику давно выступают представители трудовой миграции (только в 2019 году по разным подсчетам они перевели около 12 млрд. долларов). В условиях европейского кризиса данный поток будет существенно ограничен, если вообще не перекрыт на неопределенный срок.

Багатостраждальна українська економіка входить в новий етап грандіозних випробувань. Епідемія коронавірусу штовхає міжнародні ринки в період турбулентності, часові рамки якого поки важко спрогнозувати. Епіцентр кризи дрейфував з КНР в саме серце Європи, де починають приймати екстрені заходи захисту. Матимуть вони деструктивний вплив й на економічні показники. Оскільки ЄС виступає основним торгівельним партнером України варто очікувати, що кризові явища в Італії чи Німеччині матимуть наслідки як на національному рівні в Нацбанку, так й у більш побутовому вимірі, до прикладу в одному з обмінників Києво-Святошинського району. Що ж очікує українську економіку та чи здатна українська влада обмежити наслідки? 18 березня на засіданні уряду новоспечений прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив міністерству економіки розробити можливі сценарії розвитку ситуації в умовах розгортання коронавірусу. Парадоксально, але такі дії викликають занепокоєння. По-перше, з моменту призначення 5 березня очільник уряду не приділяв значної уваги існуючій загрозі? Чому такі рішення приймаються особисто ним тільки зараз? Чи профільні міністерства були атрофовані на період перезавантаження уряду? По-друге, а які напрацювання були залишені попереднім кабміном Олексія Гончарука? Вони не задавались питанням дослідження можливих варіантів розвитку подій чи прийняли рішення не передавати свої напрацювання наступникам? Питання звучить риторично. По-третє, реакція Верховної Ради стосовно поширення вірусу в Україні на створення умов для переведення в режим карантину носили хаотичний підтекст? Оскільки, як парламент може протидіяти кризі, якщо в уряді не мають сценаріїв її подальшого розгортання? На жаль, поки що влада не продемонструвала чіткого плану дій і високо рівня компетенції. А деструктивні сценарії починають розвиватись на наших очах. Закрита Європа. ЄС перекриває кордони на 30 днів і велика кількість українських трудових мігрантів повернулась в Україну. Зараз відсутні гарантії того, що загальноєвропейський карантин не буде продовжено на триваліший проміжок часу. Варто визнати, що провідним джерелом надходжень валютних коштів в українську економіку давно виступають представники трудової міграції (тільки у 2019 році за різними підрахунками вони перевели біля 12 млрд. доларів). В умовах європейської кризи даний потік буде суттєво обмежений, якщо взагалі не перекритий на невизначений термін.

Будь-яка дестабілізація ситуації негативно впливає на рейтинг влади в будь-якій державі, будь то Україна, чи Сполучені Штати. Питання в тому наскільки серйозними будуть наслідки від коронавірусу, але один з найвагоміших аргументів на користь переобрання Трампа очевидно дає збій. Мова про економіку та стабільність ситуації загалом. Справа не в тому, що люди скуповують товари у магазинах, але це позначиться безпосередньо на виборах, зокрема на явці виборців, як на праймеріз, так і на загальних виборах. Для кого з кандидатів це матиме вагомий вплив на компанію та чи обвалить це рейтинг Трампа читайте детальніше. Відлуння коронавірусу або “чорний” день для економіки Трампа Позитивні тенденції у економіці, дійсно, є найбільшим досягненням Трампа, і це безперечно впливає на рейтинг його підтримки, як всередині республіканської партії, так і серед простих американців. Американській промисловий індекс Dow Jones на закритті торгів 12 березня обвалився на 9,99%, що стало найбільшим падінням з “чорного понеділка” 1987 року, коли він впав на 2%. Реакція Трампа, відверто, викликає більше запитань, ніж відповідей.

Послание Президента Российской Федерации Владимира Путина Федеральному Собранию Российской Федерации 15 января 2020 года дало официальный старт политическому транзиту в стране. Поправки к Конституции и смена правительства открыли период перемен, которые могут значительно изменить структуру руководства государства. Стало ясно, что Владимир Путин покидает свой пост не позже 2024 года, что ставка будет сделана на преемника, вместе с которым оба лидера образуют затем новое издание властного тандема. Политический режим, таким образом, ожидают крупные кадровые изменения. Ожидания крупных кадровых пертурбаций создают потребность в более детальном анализе правящей элиты. Именно элита будет определять вектор будущего развития страны, задавать тренды внутренней и внешней политики до и после ухода Путина с поста президента. В поисках ответов на эти вопросы слишком легко попасть в ловушки, искажающие реальное положение дел. Наиболее распространены три из них: эмоциональное отношение к Путину и его политике (критичное или позитивное), следование широко распространенным мифам о всемогуществе силовиков или доминировании путинских друзей, а также море ангажированной или попросту недостоверной информации о группах влияния и динамике их позиций. Достаточно вспомнить популярный среди российских экспертов мем об усилении влияния «группы Школова», названной в честь некогда очень амбициозного генерала, давно утратившего свое влияние. При этом занижаются или попросту не замечаются другие значимые процессы, такие как расширение роли технократов или вымывание из власти соратников Путина. Для того чтобы лучше понять тенденции и динамику внутриэлитных ротаций, реальное влияние тех или иных игроков в условиях стартовавшего транзита, выделить источники перемен и противостоящие этим переменам консервативные силы, мы предлагаем новую классификацию российской элиты, цель которой – определить будущее лицо российского истеблишмента по итогам транзита власти. Каждый из пяти описанных ниже эшелонов имеет и свой особый функционал, и роль в формировании государственной политики. А начало транзита позволит нам выделить тренды, определяющие основные особенности большой элитной ротации.

В воскресенье вечером заголовки американских СМИ выглядели примерно так: «Первый открытый гей в большой политике закончил свою президентскую гонку». Эти новости касались Пита Бутиджижча. Он неожиданно снял свою кандидатуру за два дня до так называемого Супервторника, который пройдет 3 марта. Какое удивление ожидало американцев днем ​​позже, когда вслед за мэром Питом свою кандидатуру в пользу Джо Байдена сняла сенатор Эми Клубочар. Кто угодно, но только не Сандерс На самом деле только так можно объяснить внезапное снятие сразу двух центристских кандидатов в пользу бывшего вице-президента Джо Байдена. Так называемые «endorsments» (одобрение / поддержка) на самом деле уже несколько кампаний на национальном уровне не означают слишком много. Но, справедливости ради, следует сказать, что Джо Байден за последнюю неделю делает все, чтобы опровергнуть существующую тенденцию. После субботних праймериз в Южной Каролине, где Байден получил почти 50%, на самом деле, в этом сюрпризов особых нет, ведь Байден лидировал в этом штате в самом начале объявления своих намерений баллотироваться. Поскольку этот штат из первых четырех имеет наибольший процент представителей афроамериканского населения, Байден мог рассчитывать на их поддержку, ведь работал вицепрезидентом у Барака Обамы.

У неділю ввечері заголовки американських ЗМІ виглядали приблизно так: «Перший відкритий гей у великій політиці закінчив свої президентські перегони». Ці новини стосувались Піта Бутіджижча. Він несподівано зняв свою кандидатуру за два дні до так званого Супервівторка, що пройде 3 березня. Яке здивування очікувало на американців днем пізніше, коли вслід за мером Пітом свою кандидатуру на користь Джо Байдена зняла й сенатор Емі Клубочар. Хто завгодно, лише не Сандерс Насправді лише таким чином можна пояснити раптове зняття відразу двох центристських кандидатів на користь колишнього віцепрезидента Джо Байдена. Так звані «endorsments» (схвалення/ підтримка) насправді вже декілька кампаній на національному рівні не означають надто багато. Але, заради справедливості, слід сказати, що Джо Байден за останній тиждень робить все, аби спростувати існуючу тенденцію. Після суботніх праймеріз у Південній Кароліні, де Байден здобув майже 50%, його шанси перехопити ініціативу значно зросли.  Насправді, в цьому сюрпризів особливих немає, адже Байден лідирував у цьому штаті ще з самого початку оголошення своїх намірів балотуватися. Оскільки цей штат із перших чотирьох має найбільший відсоток представників афроамериканського населення, Байден міг розраховувати на їхню підтримку, адже працював віцепрезидентом у Барака Обами.

Активная фаза праймериз только набирает обороты, поэтому наблюдать за предвыборной гонкой с каждым днем ​​становится все интереснее. Постепенно определился временный лидер гонки, которым в определенной степени неожиданно стал демократический социалист Сандерс, но основная борьба бесспорно впереди. Только три штата провели предварительное голосование за кандидатов от Демократической партии, но уже в эту субботу пройдут праймериз в Южной Каролине, а в следующий вторник – в игру вступают еще 14 штатов в так называемый супервторник. Один день определит все для многих, но не окончательно По новым правилам, которые установили демократы этого года, для того, чтобы получить номинацию от партии, кандидат должен получить поддержку от 1991 делегатов с так называемым императивным мандатом. Собственно, за этих делегатов сейчас и соревнуются кандидаты. Например, у Берни Сандерса сейчас 45 делегатов, у Пита Бутиджиджа 25, в остальных еще меньше. С математической точки зрения, можно сказать, что первые 3 штаты ничего не решают, и это действительно так. Но со стороны electability (возможности быть избранным) американцы очень сильно не любят тех, кто проигрывает, поэтому скорее поддержат тех, кто победил в предыдущих праймериз, даже если этот кандидат им не слишком близок по взглядам.

Активна фаза праймеріз лише набирає обертів, тому спостерігати за передвиборчою гонкою з кожним днем стає все цікавіше. Поступово визначився тимчасовий лідер перегонів, яким певною мірою несподівано став демократичний соціаліст Сандерс, але основна боротьба безперечно попереду. Лише три штати провели попереднє голосування за кандидатів від Демократичної партії, але вже цієї суботи пройдуть праймеріз у Південній Кароліні, а наступного вівторка – у гру вступають ще 14 штатів у так званий супервівторок. Один день визначить все для багатьох, але не остаточно За новими правилами, які встановили демократи цього року, для того, щоб здобути номінацію від партії, кандидат має отримати 1991 делегатів із так званим імперативним мандатом. Власне, за цих делегатів зараз і змагаються кандидати. Наприклад, у Берні Сандерса зараз 45 делегатів, у Піта Бутіджіджа 25, у решти ще менше. З математичної точки зору, можна сказати, що перші 3 штати нічого не вирішують, і це дійсно так. Але з боку electability (можливості бути обраним) американці надзвичайно сильно не люблять тих, хто програє, тому радше підтримають тих, хто переміг у попередніх праймеріз, навіть якщо цей кандидат їм не надто близький за поглядами.

Немало аналитических центров по всему миру сейчас имеют тенденцию называть США с начала президентства Трампа «Америкой Трампа». На сегодня ситуация складывается таким образом, что его оппоненты демократы имеют вполне реальные шансы перехватить первенство в новостных заголовках, ведь избирательная кампания 2020 в Штатах наконец стартовала. Надеемся, длительные гонки кандидатов принесут большое количество сюрпризов, что уже продемонстрировали первые два штата, и будем информировать на постоянной основе о новостях из-за океана. 260 дней для 6 лидеров демократов чтобы победить Трампа Сами же выборы, или как принято их называть в США general elections (всеобщие выборы) пройдут как обычно в первый вторник ноября, в этом году это 3 ноября. Общим выборам предшествуют праймериз, то есть предварительные выборы внутри обеих крупнейших партий. В целом это означает, что примерно к середине лета обе партии: демократы и республиканцы должны определиться с собственными номинантами на пост президента.

Чимало аналітичних центрів по всьому світу зараз мають тенденцію називати Сполучені Штати Америки з початку президентства Трампа «Америкою Трампа». На сьогодні ситуація складається таким чином, що його опоненти демократи мають цілком реальні шанси перехопити першість у новинних заголовках, адже виборча кампанія 2020 у Штатах нарешті стартувала. Сподіваємось, тривалі перегони кандидатів принесуть велику кількість сюрпризів, що вже продемонстрували перші два штати, та будемо інформувати на постійній основі про новини із-за океану. 260 днів для 6 лідерів демократів щоб перемогти Трампа Самі ж вибори, або як прийнято їх називати у США general elections (загальні вибори) пройдуть як зазвичай у перший вівторок листопада, цього року це 3 листопада. Загальним виборам передують праймеріз, тобто попередні вибори всередині обох найбільших партій. Загалом це означає, що приблизно до середини літа обидві партії: демократи та республіканці мають визначитися із власними номінантами на посаду президента.

Усиление позиций Ермака можно воспринимать как сигнал о желании Зеленского продолжать дипломатическую линию в деликатных вопросах украинской политики Отставка Богдана и назначение новым руководителем Офиса Президента Андрея Ермака — яркий показатель трансформаций внутриполитической жизни Украины. Владимиру Зеленскому важно обеспечить монолитность позиций органов государственной власти с учетом реализации сложных по своему содержанию задач — от создания рынка земли до достижения мира на Донбассе. Следует ожидать сохранения важной роли Андрея Ермака в формировании внешнеполитического курса страны и развитии отношений с зарубежными партнерами. Усиление позиций Андрея Ермака можно воспринимать как сигнал о желании Владимира Зеленского и дальше двигаться дипломатическим путем в вопросах восстановления территориальной целостности Украины, прекращения войны на Донбассе и в поиске механизмов реализации Минских соглашений.

Посилення позицій Єрмака можна сприймати як сигнал про бажання Зеленського продовжувати дипломатичну лінію в делікатних питаннях української політики Відставка Богдана та призначення новим керівником Офісу Президента Андрія Єрмака – яскравий показник трансформацій у внутрішньополітичному житті України. Володимиру Зеленському важливо забезпечити монолітність позицій органів державної влади з урахуванням реалізації складних за своїм змістом завдань – від створення ринку землі до досягнення миру на Донбасі. Слід очікувати збереження важливої ​​ролі Андрія Єрмака в формуванні зовнішньополітичного курсу країни й розвитку відносин із зарубіжними партнерами. Посилення позицій Андрія Єрмака можна сприймати як сигнал про бажання Володимира Зеленського й далі рухатися дипломатичним шляхом в питаннях відновлення територіальної цілісності України, припинення війни на Донбасі й в пошуку механізмів реалізації Мінських угод.

В команде Владимира Зеленского произошло резонансное кадровое назначение, Андрей Ермак ожидаемо усилил свои позиции и заменил Андрея Богдана в качестве руководителя Офиса президента. Расширение полномочий не предполагает сокращение функционала на треке международного сотрудничества. Успешный опыт работы в сфере кулуарной дипломатии пригодятся Андрею Ермаку в новом статусе, где формировать внешнеполитическую повестку придется уже с более официальных позиций. Оценки зарубежных партнеров. На западе новость о замене Андрея Богдана должна вызвать позитивный резонанс и восприниматься как сигнал о сокращении влияния Игоря Коломойского на президента. Андрей Ермак относится к условной группе «Квартал» в окружения Владимира Зеленского, а его повышение свидетельствует о желании главы государства сократить конфликтные тенденции в Офисе президента и усилить свои позиции за счет проверенных людей со старого окружения. В Германии и Франции назначения Андрея Ермака может быть воспринято как дополнительный акцент украинского руководства на стремлении к активизации Минского процесса и реинтеграции оккупированных территорий ОРДЛО.

У команді Володимира Зеленського сталося резонансне кадрове призначення, Андрій Єрмак очікувано посилив свої позиції й замінив Андрія Богдана на посаді керівника Офісу президента. Розширення повноважень не передбачає скорочення функціоналу на треку міжнародного співробітництва. Успішний досвід роботи у сфері кулуарної дипломатії знадобиться Андрію Єрмаку в новому статусі, де формувати зовнішньополітичний порядок денний доведеться вже з більш офіційних позицій. Оцінки закордонних партнерів. На заході новина про заміну Андрія Богдана повинна викликати позитивний резонанс й сприйматися як сигнал про скорочення впливу Ігоря Коломойського на президента. Андрій Єрмак відноситься до умовної групи «Квартал» в оточенні Володимира Зеленського, а його підвищення свідчить про бажання голови держави скоротити конфліктні тенденції в Офісі президента й посилити свої позиції за рахунок перевірених людей зі старого оточення. У Німеччині та Франції призначення Андрія Єрмака може бути сприйнято як додатковий сигнал українського керівництва в контексті прагнення до активізації Мінського процесу та реінтеграції окупованих територій ОРДЛО.