Вторжение России в Украину фактически спасло американско-иранские переговоры о «ядерной сделке», которые к февралю этого года находились в состоянии глубокой и безнадёжной комы. Война в Украине создала для Запада крупнейший вызов за последние десятилетия, заставив пересмотреть основы своей былой политики и адаптироваться под длительное, изнурительное и тяжелое противостояние с Россией. Для того, чтобы лучше к этому подготовиться, странам Запада пришлось пересмотреть некоторые аспекты своей внешней политики, особенно когда стало ясно, что война между РФ и Украиной – это всерьёз и надолго, это конфликт, плавно переходящий в войну ресурсную, марафон, в котором ставка будет делаться не на одномоментный массивный удар, а на истощение, деморализацию и фланговые атаки. В этом контексте «иранский фактор» вдруг обрёл новый смысл. Если до войны Соединённые Штаты были уже готовы махнуть рукой на «ядерные переговоры», то после её начала, ценность ядерной сделки с Ираном резко возросла, придавая поддерживавшим её демократам в Вашингтоне больше аргументов в пользу заключения договора.

Путин издал указ об увеличении штатной численности вооруженных сил РФ на 137 тыс. человек. С 1 января 2023 года армия РФ должна увеличиться до 2 млн. 40 тыс. человек, из них 1 млн. 150 тыс. военнослужащих. Поводов несколько.

Союзники, як мінімум, вже декілька разів передавали озброєння про використання якого стало відомо виключно завдяки бідканням рашистів. Цілий ряд західних ЗМІ опублікували публікації в яких йшла мова про можливість США постачати Україні більше зброї ніж це офіційно оприлюднюється у звітах Пентагону. Зокрема Yahoo.news та Politico задались цим питанням, прийшовши, після розмов зі своїми джерелами у Вашингтоні, до висновку – так. Мовляв, і ATACMS вже в Україні, а високоточні Excalibur постачаються без додаткових оголошень. Зокрема дійсно підтверджені випадки з тим, що США, як мінімум, не акцентували увагу на назвах озброєння, які передаються. Вкрай показовим є ситуація з протирадіолокаційними ракетами HARM, справа в тому, що офіційно про передачу цих ракет було повідомлено лише в останньому пакеті від США від 19 серпня.

Україна намагається відтіснити російські сили на півдні, тоді як російські війська продовжують просуватися на сході. Зіткнення на півдні Українські сили продовжують спроби відкинути російські війська в районі Херсона. На відео в мережі з’явилися вибухи навколо Антонівського мосту, який зазнав повторних обстрілів з 19 липня. Міст є основним сполученням між містом Херсоном і східним берегом Дніпра. Згідно з повідомленнями, українські сили використовують у цьому районі реактивні системи залпового вогню Himars, надані США.

Похоже, в мире воцарился своеобразный когнитивный диссонанс. Ответные действия Запада на вторжение России в Украину под руководством и поддержкой США напомнили миру о том, что международный порядок сегодня в большей степени зависит от американской военной, экономической и финансовой мощи, чем всего несколько лет назад. Тем не менее, куда ни посмотри, создается впечатление, что США находятся в определенном упадке; будучи слишком разобщены, непоследовательны, жестоки и недееспособны, чтобы поддерживать Pax Americana. Кажется, Москва и Пекин верят в самый настоящий закат Америки, пока в Европе официальные лица обеспокоены внезапным американским крахом. «Касаемся ли мы этой темы?..» – ответил мне несколько раздраженно Мишель Дюкло, экс-посол Франции в Сирии, поддерживающий хорошие связи в европейской дипломатической среде, когда я спросил, обсуждался ли когда-либо вопрос упадка Америки на высочайшем правительственном уровне. – «Разговоры об этом не прекращаются.» И общаясь с официальными лицами, дипломатами, политиками и помощниками в Британии и Европе, я получал один и тот же ответ.

Президент Володимир В. Путін зробив захоплення Росією півострова квінтесенцією свого 22-річного правління, але серія таємних атак українських сил нещодавно поставила під сумнів безпекову складову в Криму. ОДЕСА, Україна. Російські військові кораблі патрулюють узбережжя Криму, а російські військові літаки вилітають з його території, перетвореної за вісім років окупації на фортецю. Президент Володимир Путін назвав Крим «священним місцем», «священною землею» Росії, а один із його головних радників попередив, що в разі нападу на півострів Україну чекає «Судний день». Сильні вибухи прогриміли на російському складі боєприпасів в окупованому Криму у вівторок, під час останнього з серії таємних українських нападів на Чорноморський півострів, який пан Путін незаконно анексував у 2014 році, і який зараз використовується як важливий плацдарм для російського вторгнення.

Британське видання The Times опублікувало репортаж із назвою «Момент Битви за Британію для українських льотчиків-винищувачів». І це матеріал – яскравий приклад того, як західні ЗМІ переконують своїх читачів серед еліт та звичайних громадян в тому, що військову підтримку Україні потрібно розширювати, і що нам потрібні літаки для захисту нашого неба. Почнімо з того, що метафора «момент Битви за Британію» зрозуміла власне скоріше британській аудиторії. В контексті війни РФ проти України ця метафора вжита так – «співвідношення сил на папері показувало, що ВПС України проіснують максимум декілька днів, але натомість українські льотчики «проламали» кратно сильнішого противника». Головними персонажами цього репортажу стали 27-річний пілот штурмовика Су-25, майор Повітряних Сил під псевдонімом Crane та 28-річний пілот винищувача Су-27, капітан Повітряних сил під псевдонімом Wingman.

Декілька днів тому заступник голови ради безпеки рф Дмітрій Мєдвєдєв взявся погрожувати Європі та всьому західному світові ядерною катастрофою. У своєму новому абсурдному та вкрай агресивному дописі на власному каналі у Telegram російський топ-посадовець пригрозив колективному Заходу другим Чорнобилем. «Новий Жиріновський» знову в ділі: чи варто до погроз ставитися серйозно Можна припустити, що лютий ядерний допис нешановного пана російського експрезидента, в якому той згадує ЗАЕС, – це класична спроба взяти увесь цивілізований світ, а найперше Україну, як головного ворога, на понт. Все цілком в дусі російської публічної риторики на адресу зовнішнього світу, якщо аналізувати схожі вислови росіян протягом останнього часу. При цьому, представник країни агресора вже звично для всіх вищих російських посадовців, забуває, що це саме його країна і ніхто інший стріляє впритул до українського ядерного об’єкта, нехтуючи цивілізованими правилами ведення війни.

Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що не буде проти оприлюднення ордера, який дозволив агентам ФБР обшукати його будинок у Мар-а-Лаго на початку цього тижня. У своїй заяві Трамп закликав до «негайного оприлюднення ордера», але заявив про те, що обшук був непотрібним й політично вмотивованим. Міністерство юстиції США звернулося до суду Флориди з рідкісним запитом оприлюднити ордер. Якщо це буде дозволено, це означатиме, що документи будуть доступні для громадськості. І це може підтвердити причину обшуку в будинку Трампа у Флориді в понеділок, чого міністерство юстиції поки не розкрило. Вважається, що обшук ФБР пов’язаний із розслідуванням того, чи видалив колишній президент секретні записи та конфіденційні матеріали з Білого дому. Як повідомляє Washington Post з посиланням на анонімні джерела, серед речей, які агенти ФБР шукали в Мар-а-Лаго, були документи, що стосуються ядерної зброї. Джерела не повідомили газеті, чи інформація стосується зброї США, чи іншої країни.

Вибухи на російському аеродромі в Криму цього тижня «суттєво послабили» Чорноморський флот Росії, стверджує Міністерство оборони Великобританії. На базі в Саках на заході контрольованого Росією Криму у вівторок прогриміла серія вибухів, у результаті яких одна людина загинула. Вибухи призвели до втрати восьми російських бойових літаків, повідомляє МО (Великобританії) у щоденному звіті. Україна не взяла на себе відповідальність, але супутникові знімки свідчать про можливість цілеспрямованої атаки. Причина вибухів невідома, але щонайменше п'ять винищувачів-бомбардувальників й три багатоцільових літаки були «майже напевно знищені або серйозно пошкоджені», – йдеться в заяві. Втрата восьми бойових літаків лише не сильно вплине на загальний авіаційний парк Москви, але стане суттєвою невдачею для Чорноморського флоту ВМС Росії, йдеться в повідомленні.

Росія та особисто Путін мали на меті знищити Україну як державу – її народ, культуру, ідентичність. Він абсолютно провалив цей намір і тепер очевидно Україна залишиться незалежною демократичною країною – це однозначне свідчення того, що ви перемагаєте. Україна витримала удар – це без жодних сумнівів так. Чи здатна Україна деокупувати 100% власної території? Ми підтримуємо вас та надаємо зброю, але точних гарантій щодо можливості повної деокупації чи термінів цього ми не знаємо станом на зараз. Росія має змиритися з тим, що їм доведеться жити у власних кордонах – експансіоністська геополітична доктрина Москви втратила свою актуальність через військову авантюру в Україні – це очевидно. Колективний Захід не задовольниться проміжними успіхами України на фронті допоки в Росії не буде змінено політичний курс. Кінцева мета – деокупація усіх територій України, включно з Кримом. П’ять років тому США робили акцент на деокупації Донбасу, а питання Криму хотіли відкласти на довший час – повномасштабна агресія Росії все змінила. Зараз на кону все. У Путіна не зникне імперський апетит тому залишати Крим в руках Росії – ризиковано. Путін заявив, що хоче захопити всю Україну – це не залишає поля для компромісів.

Німеччина в останні десятиліття робила чіткий акцент на створення нового стратегічного альянсу з Росією та зміцнення спільних позицій на континенті. Берлін вирішив позбутися від американського впливу отримавши натомість ще більшу залежність з боку Москви, яка проникла у всі ключові сфери існування ФРН – політика, бізнес, медіа. Попри міцне підґрунтя у вигляді сильної економіки та потенціал розширення геополітичного впливу коштом лідерства в ЄС, німецькі еліти або керівний клас суттєво деградували й ослабли з точку зору не тільки формування фундаментальних візій майбутнього розвитку, а й з точки зору реакції на найбільші виклики на континенті. Це добре відстежується на прикладі жахливих агресій Кремля проти Грузії у 2008 та України у 2014 роках з подальшим переростанням у повномасштабну війну проти України у 2022 році. Офіційний Берлін всіляко лобіював та проштовхував інтереси Путіна в Європі, загнавши себе у величезну залежність від російських енергоресурсів. Герхард Шредер – це яскрава ілюстрація німецької політики на російському напрямку та уособлення кризи західних еліт. Ексканцлер Німеччини, який після закінчення політичної кар’єри перейшов працювати у North European Gas Pipeline Company, компанію оператора Північно-Європейського газопроводу, про запуск якого особисто з Путіним він домовився незадовго до власної відставки. Все б нічого, але всі прекрасно повинні усвідомлювати, що енергетичний сектор РФ – це не про великий бізнес, а про політичний шантаж та підкуп. Шредер тривалий час слухняно виконував усі забаганки Кремля, лобіював «Північний потік» та планово допомагав Москві посилити свій вплив на німецькі еліти. Навіть початок повномасштабної військової агресії Кремля проти України не змусив Шредера відмовитися від «прикормленого» місця у «Роснєфті», хоча згодом, все ж таки, він формально звільнився з посади голови ради директорів концерну, але чи звільнився у Путіна?

Клаудія Аллен і Патрік Джексон для BBC. Переклад українською від редакції Фонду громадської дипломатії.  Величезна атомна електростанція, окупована Росією під час вторгнення в Україну, «повністю вийшла з-під контролю», заявив глава ядерного агентства ООН. Інформаційне агентство Associated Press цитує Рафаеля Гроссі, який заявив, що запорізька станція потребує перевірки та ремонту.

Загострення політичної напруги між Пекіном та Вашингтоном відбувається системно в останні роки та буде посилюватись в середньостроковій перспективі. Починаючи з періоду президентства Обами Азійсько-тихоокеанський регіон остаточно перетворився у головну сферу стратегічних інтересів США на противагу Європі та Близькому Сходу. США вибудували стійкий регіональний альянс з потужними економічними гравцями – Австралія, Південна Корея, Японія, частково Індія (через конфронтацію з КНР), згаданий Тайвань та ряд інших. Сучасні геополітичні реалії детермінують певну реінкарнацію двополярної системи з двома супердержавами – КНР та США з урахуванням потужних регіональних гравців, конфігурація та союз з якими визначатиме панівне становище Пекіну або Вашингтону в конкретній зоні впливу. США після Другої світової війни вибудували тісні взаємозв’язки з Сеулом та Токіо, які, не без допомоги Вашингтону, стали потужними драйверами економіки. Зрозуміло, що подібний розподіл сил не збігається з інтересами Піднебесної тому той чи інший формат конфронтації незворотній.     

Тамара Ковачевич для BBC. Переклад українською від редакції Фонду громадської дипломатії.  Між етнічними сербами та очолюваним албанцями урядом у Косово зростає напруга, південно-східна Європа. Протестувальники блокували дороги та, як повідомляється, стріляли зі зброї після того, як їх змусили поставити на їхні машини косівські номерні знаки.

Декілька днів тому москва та столиця проросійського сепаратистського анклаву під назвою Придністровська Молдавська Республіка практично одночасно заявили, що готові злитися воєдино. Себто, зробити так, щоб ПМР стала невід'ємною частиною росії. Такі тривожні дзвіночки змушують напружуватися як Кишинів, так і Київ. Що стоїть за словами глави так званої ПМР та сигналом із москви про готовність прийняти придністровський анклав до свого складу, чи готова насправді росія до якихось дій проти офіційного Кишинева та чи зможуть гагаузи якось серйозно зашкодити Молдові – сайт 24 каналу запитав у експертів. Скандальні заяви