Хвиля демонтажу правлячих політичних режимів вже стала характерною тенденцією на теренах пострадянського простору. Здавалось епізодична демонстрація у Вірменії переросла у дострокові вибори і створила передумови для приходу до влади Ніколи Пашиняна. Переконливу перемогу на президентських виборах в Україні несистемного політика Володимира Зеленського можна інтерпретувати як мирну «електоральну революцію» проти діючого істеблішменту, результати якої мають шанси остаточно закріпитись після завершення парламентської кампанії. В Молдові відбувся безпрецедентний компроміс зовнішніх гравців, в результаті чого коаліцію сформували проросійські і проєвропейські сили з метою трансформації системи створеної при Володимирі Плахотнюку. І ось, напевно, настав час Грузії, де не затихають суспільні протести, почалися відставки і зберігається перспектива дострокових виборів. Особливість грузинського прикладу полягає в неочікуваному драйвері соціального вибуху. Ним став депутат Держдуми Росії, православний комуніст, прихильник Сталіна – Сергій Гаврилов. Він приїхав в Грузію очолити засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я – інституції створеної ще в 1994 році, яка об’єднує політиків 21 країни, проте не відзначалась резонансними результатами роботи, як мінімум до останнього тижня. Чи то в силу недалекоглядності організаторів, чи по причині власних лідерських амбіцій російський депутат вирішив сісти на місце спікера парламенту Грузії. Звичайно, як каже народна мудрість, в ногах правди нема, але ситуаційно Гаврилов довів, що відсутність правди притаманна й іншим частинам тіла. Як результат, чиста нумерологія – там де п’ята колона не правильно застосовує п’яту точку дипломатія закінчується.

Саміт G20, який відбувався 28-29 червня 2019 року у Японії, мав важливе значення в контексті необхідності світових лідерів узгодити власні позиції з приводу численних проблемних аспектів у сфері економічної взаємодії, безпекового партнерства та політичного співробітництва. Попри все, захід не став місцем ухвалення двосторонніх чи колективних домовленостей та деталізації дорожніх карт з врегулювання принципово важливих питань, проте визначив контури подальшого перебігу процесів, які матимуть як глобальне значення, так і можуть окремо відбиватися на українських національних інтересах. Значна увага була зосереджена навколо торговельної війни між США і КНР, загострення якої несе в собі загрозу дестабілізації фінансових ринків та провокування нової хвилі економічної кризи. Певна хаотичність зовнішньої політики Дональда Трампа поряд зі стабільністю геополітичного світогляду китайського лідера Сі Цзіньпіня збалансувались у сприятливому проміжному результаті, що дає підстави для продовження двосторонніх перемовин. Американський президент вирішив не впроваджувати нові тарифи на китайський імпорт в об’ємі 235 мільярдів доларів та анонсував можливе пом’якшення санкцій проти китайського телекомунікаційного гіганта Huawei. Зважаючи на непередбачуваність американської адміністрації в Піднебесній обережно сприйняли поступки з боку Трампа, пообіцявши продовжити роботу над збільшенням закупівель американської продукції та скороченням негативного торгового сальдо. Надіслані з обох боків сигнали засвідчують готовність до пошуку нових компромісів. В контексті хиткої української економіки, спроба Китаю і США відмовитись від нового етапу загострення протистояння, має позитивне значення, оскільки відтерміновує ризик глобальних фінансових потрясінь.

Поглиблення американо-китайської економічної війни, продовження протистояння ліберальної парадигми з популізмом як на теренах Європи, так і у глобальному масштабі, ескалація регіональних конфліктів та боротьба за перерозподіл геополітичних балансів, надалі штовхають міжнародний політичний процес в турбулентне середовище,  формуючи передумови для жорсткої конкуренції основних акторів чи започаткування потенційних ситуативних союзів. В американському інформаційному просторі дедалі частіше з'являються публікації про можливість зближення між Російською Федерацією та Китайською Народною Республікою як один з проявів сучасних геополітичних тенденцій. Журналіст Washington Post Адам Тейлор вбачає високу ймовірність поглиблення партнерства між країнами в економічній площині. Колишній командувач сил НАТО, адмірал Джеймс Ставрідіс у своїй авторській колонці Bloomberg актуалізує концепцію «хартленду» і появи нового центру впливу у Євразії через призму російсько-китайського союзництва.

Shadows of the diplomatic scandal in Ukraine and its consequences Forum in St. Petersburg – new Russian economic doctrine

Політична криза в Молдові набуває все більшого розмаху та зберігає загрозу переходу у фазу прямого громадського конфлікту, який потребуватиме прямого втручання у врегулювання ситуації з боку міжнародних партнерів. В. Плахотнюк намагається реалізувати сценарій дострокових парламентських і президентських виборів. Тимчасова антиолігархічна коаліція між соціалістами і проєврпейськими силами є прямою загрозою його особистим інтересам і безпеці. Демократи намагатимуться розхитувати ситуацію через масові народні протести і підконтрольний демократам медійний ресурс з метою дискредитації «ситуативної коаліції», блокуватимуть роботу сформованої парламентської більшості та новоствореного уряду. Не виключно, що Плахотнюк намагатиметься шукати слабкі місця в рядах сформованої більшості та через доступні йому канали спонукати окремих представників залишити антиолігархічну коаліцію, щоб акцентувати увагу на її недієздатності. Підконтрольні суди можуть розпочати переслідування лідерів Acum та соціалістів з метою їх залякування. Реалізації зазначеного потребує повної солідарності між демократами та силовими структурами країни. Поліція країни поки надає завуальовані сигнали підтримки позиції Плахотнюка, не здійснюючи опору при розгортанні наметів демонстрантами з боку Демократичної партії. Армія намагатиметься займати нейтральну позицію за умови відсутності провокацій.

12 червня у Вашингтоні відбудеться зустріч президентів Дональда Трампа та Анджея Дуди, у ході якої заплановано обговорити питання пов’язані з військово-політичним, економічним та енергетичним співробітництвом сторін. Яке значення ця зустріч матиме для розвитку двусторонніх відносин? Чи будуть виправдані очікування Варшави щодо продовження спільних проектів? І які наслідки матиме ця зустріч для продовження проекту Тримор’я? Спробуємо дати відповіді на ці питання, а також оцінити можливі наслідки американсько-польських перемовин для України. Попередній візит Дуди до Білого дому відбувався у вересні 2018 року, після тривалого періоду похолодання у відносинах Варшави і Вашингтону, спровокованого ухваленням контраверсійного закону щодо Інституту національної па`мяті. Хоча закон не стосувався безпосереднь США, він був негативно сприйнятий ключовим союзником адміністрації Трампа – Ізраїлем, що спровокувало непорозуміння як на дипломатичному, так і на політичному рівнях.

Фонд гражданской дипломатии первым публикует эксклюзивный материал ведущего эксперта Фонда национальной энергетической безопасности Станислава Митраховича. Текст раскрывает позиции и видение энергетического кейса российскими властями и представителями профильной экспертной среды, дает понимание потенциальных сценариев развития ситуации вокруг транзита газа через украинскую территорию и формирует контуры российской политики на этом направлении. По мере приближения окончания сроков действующего транзитного контракта между «Газпромом» и «Нафтогазом», а также с учетом смены президента Украины и предстоящей смены состава Европейской Комиссии (ЕК) и развития санкционного конфликта между Россией и Западом в газовом треугольнике ЕС-Украина-РФ возникает множество интриг. Многие интриги являются результатом переплетения международных отношений и внутренней политики отдельных государств, борьбы внутри них отдельных групп интересов за ресурсы и влияние. Количество интриг очень велико, здесь же мы обозначим перспективы развития лишь основных их них.

По мнению многих аналитиков кризис в Украине поспособствовал улучшению отношений между Беларусью и Западом. Беларусь выступила в качестве модератора переговоров по урегулированию кризиса, донором стабильности и безопасности в регионе. Это было положительно оценено со стороны Евросоюза и привело к дипломатической оттепели в отношениях с Брюсселем, формально закончившей изоляцию белорусского руководства. А на сколько кризис повлиял на динамику отношений между Минском и Киевом? Возможно ли сближения между двумя государствами на фоне украинско-российского противостояния?

Характерною особливістю багатьох країн пострадянського простору стала довготривала концентрація влади в руках одного політичного діяча, а стандартна для західних демократій процедура легітимної зміни управлінської команди перетворюється на справжній виклик трансферту влади. 9 червня таке випробування переживатиме Казахстан. Відставку Назарбаєва не можна назвати спонтанною, відповідне рішення готували завчасно, для цього розчищали політичне поле. Хоча майбутні вибори символізуватимуть остаточне полишення Назарбаєвим своєї персональної посади, вони ніяк не підтверджують його плани йти з політики. Скоріше навпаки, багаторічний лідер нації передасть пост суто технічному кандидату, якого зможе повністю контролювати і впливати на ключові державні рішення. Більше того, Назарбаєв зможе реалізувати оптимальну модель передачі влади, яка буде виграшна в довгостроковій перспективі. Поступовий транзит дозволить збалансувати ключові групи інтересів, вибрати зручного наступника та зміцнити позиції членів власної сім’ї, що не можна назвати легким завданням. Достатньо вивчити досвід сусіднього Узбекистану, де,після смерті Іслама Карімова, було повністю нівельовано вплив родини екс-президента.

Текст опублікований на Європейській Правді У своїй інавгураційній промові президент Володимир Зеленський стверджував, що мир на Донбасі є пріоритетом і першочерговою ціллю.

Текст опублікований на LB.ua На фоні протистояння послідовників традиційних європейських цінностей з прихильниками праворадикальних ідей в рамках боротьби за місця у Європарламенті нового скликання, без достатньої уваги українських глядачів залишилась подія, яка сколихнула політичне життя в Австрії. Нещодавня публікація компромату на одіозного лідера Австрійської партії свободи (АПС) Хайнца-Крістіана Штрахе призвела до проголошення вотуму недовіри уряду молодого канцлера Себастьяна Курца та оголошення дострокових виборів в країні, зовнішньополітичний курс якої відзначається позитивним ставленням до розвитку відносин з Російською Федерацією.

30 апреля 2019 года, бывший посол России в Беларуси Михаил Бабич, который возглавлял российскую дипмиссию в Минске с 24 августа 2018 года, был освобожден от своих обязанностей указом президента Российской Федерации (РФ) Владимира Путина. По информации СМИ, отставка Бабича стала результатом неоднократных конфликтов бывшего посла с белорусскими властями.  В настоящее время, до приезда нового посла Дмитрия Мезенцева, российскую дипмиссию возглавляет временный поверенный в делах Владимир Андреев. Можно ли считать замену послов дипломатической победой Минска и каким образом будут развиваться дальнейшие отношения между Россией и Беларусью?

На фоне непростых, а временами даже невероятно трудных отношений между РФ и Украиной, особенно с 2014 г., страдают не только сами участника конфликта, но и широко понимаемое международное сообщество, которое «обеспокоено» и вынуждено «пассивно» принимать в нём участие. Речь идёт не только о санкциях, но также и об интересах в энергетическом секторе. Потенциальные угрозы и кризисы, участники глобального энергетического сектора стараются  минимизировать, создавая «пути обхода» таким образом, обеспечив себе стабильность и предсказуемость. Насколько становится понятным в данном тексте речь пойдет о судьбе будущего транзита российского газа через Украину, достраивающихся двух ниток «Турецкого потока», а также строящегося газопровода «Северный поток-2», которые идут в обход газотранспортной системы нашей страны.

Можна скільки завгодно говорити про відсутність політичної культури чи ставити під сумнів емоційні пориви абсолютної більшості населення, але пропоную відповісти на просте питання – чому Зе вдалось? Президентська кампанія, про що засвідчив результат, не супроводжувалась пошуком кардинально інших смислів, стратегій чи програм, до яких безнадійно апелювали політики. Виборці, у своєму сприйнятті, використовували два простих критерії – «вірю» або «не вірю». В цьому випадку не потрібно говорити про зрілість громадянського суспільства чи всюдисущих агентів Кремля. Проблема в тому, що традиційні політики-важковаговики втратили залишки будь якої довіри. Суспільство не готове більше сприймати старі образи, які не можуть зрозуміти реальних потреб громадян. Адже найгірше для політика – це втрата відчуття реальності. Сучасний інформаційний простір створює безліч інструментів для комунікації, відкриває доступ до величезного масиву даних. Це змінює саму сутність сприйняття політиків, послаблює усталені формати і виводить конкуренцію на якісно новий рівень. Газети, борди та телевізор можуть забезпечити фракцію в парламенті, але це не створить додану вартість.

Заплановані на травень вибори у Європарламент стануть вирішальною битвою ліберальної формації проти нової хвилі популізму. яка заполонила Європу. У детальному аналітичному дослідженні експерта Фонду громадської дипломатії В. Сердюка Ви маєте змогу ознайомитись з актуальними політичними трендами напередодні виборів та оцінити загрози формування цілісного блоку праворадикальних сил, що можуть змінити баланс сил у Європі.

Автор: Владислав Сердюк, эксперт Фонда гражданской дипломатии Меньше, чем через месяц в Украине пройдут судьбоносные, как о них говорят политические обозреватели, президентские выборы. Кто победит, а также, что принесет эта победа? – до сих пор неизвестно. Уверенным можно быть только в уже определившейся тройке фаворитов этих выборов. Кто они, а главное, что они несут для нас и ЕС? – именно таким образом задают вопрос политические аналитики в Польше. Именно этим вопросом мы и займемся в данном тексте.