Західні партнери не можуть визначитися, чого вони хочуть, – британсько-канадський політолог

Перебуваючи де-факто в стані широкомасштабної війни з Росією, Україна цілковито залежна від західної допомоги. Зокрема від допомоги, що надходить із провідних країн НАТО та ЄС. Одним із найбільших донорів для нашої країни в цьому плані є США.

Що мають на увазі в Штатах, коли кажуть, що дадуть Україні всю необхідну зброю, на що буде витрачена пряма фінансова допомога в розмірі 7,5 мільярда доларів від США та хто пролобіював участь Києва у мадридському саміті НАТО і що він означатиме для нас – ексклюзивно сайту 24 каналу розповів британсько-канадський політолог українського походження Тарас Кузьо.

Ленд-ліз та допомога Україні

В ОП кажуть, що перша американська зброя, передбачена ленд-лізом, приїде вже за 2 – 3 тижні. Прокоментуйте, будь ласка, пане Тарасе.

Така інформація зазвичай не розкривається, аж доки сам факт передачі зброї, власне, не відбудеться. Тому зараз я про це нічого не знаю. Такі речі повинні бути таємними.

Подібні фрази провокують росіян шукати спосіб завдати удару на випередження і таким чином знищити цю зброю, поки вона ще не опинилася в руках наших військових.

Пані посол США сказала, що Вашингтон надасть Україні всю необхідну зброю. Тобто питання якихось обмежень постачання вже не ставиться?

Україна справді потребує виключно потокового постачання озброєнь, а не дозованого, як це є зараз. Особливий акцент треба робити на постачання саме важкої зброї у такому форматі.

Ще одне велике питання до Заходу звучить так: “А чому ж ця зброя іде сюди такими повільними темпами?”

Щоб зняти всі питання, які турбують українців зараз у контексті озброєння, ВПК наших найближчих союзників має найближчим часом перелаштуватися на безперервне постачання нам зброї.

Західні країни не очікували війни настільки масштабної. Тому їхні промислові потужності не готові до найширшої збройної підтримки українського війська зараз. Усім їм потрібен час для переформатування ВПК на воєнний лад.

По-друге, не всі країни НАТО мають потужний сектор ВПК. Наприклад, Канада, яка завжди була дуже слабенькою з точки зору військового потенціалу. Вона дуже мало витрачає на оборону. У них немає майже нічого з того, що могло б зараз знадобитися Україні. Просто немає і все.

Ще одним аспектом тут є те, що значна частина країн хоче так само потурбуватися і про власні армії.

І найголовніше – в Заходу відсутня єдина позиція в питанні, а що ж для України буде перемогою: звільнення територій до рубежів, зафіксованих станом на 24 лютого, чи повне звільнення всіх територій Донбасу?

В цьому є вина і нашого керівництва також. Президент спершу казав, що перемогою для нас буде звільнення всіх територій. А потім, ще за якийсь час говорить, що перемогою буде статус-кво на 24 лютого. Я не бачу нашої чіткої позиції, яка б могла зорієнтувати наших партнерів і підказати їм, в який спосіб діяти далі.

Крім того, питання є до Заходу, як такого. Західні партнери не можуть визначитися, чого вони хочуть. Чи хочуть вони демонтажу путінського режиму. Коли кілька місяців тому Байден сказав, що Путін повинен бути усунений від влади, його швидко зацитькали.

У законі про ленд-ліз є важливий для нас пункт, який каже, що дія цього акту не обмежується поточним роком, а буде тривати й року наступного. Це зроблено спеціально для того, щоб американський ВПК встиг перелаштуватися на безперебійне постачання Україні зброї?

Напевно, це зроблено з огляду на майбутні вибори, які будуть відбуватися в період 2023 – 2024 років. До того ж треба розуміти для початку, що жодна країна зараз не функціонує в режимі воєнного стану з-поміж наших партнерів.

Це не є так, як було під час Другої світової, коли фабрики були готові працювати виключно на потреби фронту. Тому тут потрібен деякий час для переформатування, зокрема, і американських збройних заводів на воєнний лад. Саме тому ця історія з ленд-лізом і розрахована на такий термін. Потім його можуть продовжити за потреби.

Як повинні використати 7,5 мільярда доларів прямої фінансової допомоги від наших американських партнерів?

Це буде виходити з результатів українсько-американського діалогу в цьому контексті. Думаю, що ці гроші підуть перш за все на те, чого українська сторона найбільше нині потребує. Себто на зброю, ясна річ. На важку артилерію, яка допоможе нам у скрутному становищі, яке сьогодні маємо на Сході.

Хто пролобіював участь України у мадридському саміті НАТО і що це означатиме для нашої держави?

Тут треба сказати, що НАТО дійсно має зовсім іншу структуру, ніж ЄС. В Альянсі всі справді прислухаються здебільшого до того, що скаже Вашингтон. Крім Америки, велику вагу мають і інші країни, що мають у своєму арсеналі ядерну зброю.

Приміром, Велика Британія, Франція будуть також мати вирішальний вплив. Крім того, це і ті країни, які вкладають в Альянс регламентовані 2% ВВП на регулярній основі. Це балтійські держави, Польща та інші вже названі раніше.

І до речі, балтійські наші партнери, як і поляки, набагато краще розуміють масштаби лиха, яке світові несе Росія. Тож вони також є серед лобістів української участі у прийдешньому саміті.

Від себе додам, що мені неприємно те, що НАТО вже 14 років не зовсім правильно працює з Україною та Грузією в питанні їхнього членства. Постійно відкладає отримання обома країнами ПДЧ. І навпаки, коли Фінляндія зі Швецією підняли питання про свій вступ, то одразу отримали зелене світло.

Така градація країн виглядає неприємно. Є країни першої черги й другої, як-от Україна та Грузія. Якби не було зараз війни з Росією, Зеленський звернув би на цей момент увагу західного політикуму. А тепер він це робити не може, бо Україна в такому становищі, коли не може дозволити собі критику в бік Альянсу. Але ми з вами, як журналісти й експерти, маємо це робити.

Хоч я людина орієнтована на Захід, проте мені часом здається, що Україні і Грузії брешуть представники НАТО, коли мова заходить про членство.

До війни можна було зрозуміти це, пояснивши таку позицію страхом перед російським нападом. А чого ж тепер боятися, коли Кремль уже пішов великою війною на нас? Європейський Союз та НАТО повинні чітко сказати, що Україна є частиною західного світу, а не Євразії.

Чому війна в Україні стала можливою? Та тому, що Захід залишив нашу країну в сірій зоні. Ми не були ні членами Євросоюзу чи НАТО, ані входили до Євразійського Союзу. І через перебування в оцій “no mans land” чи grey zone, Росія вирішила розпочати війну і затягнути нас назад у свою сферу впливу.

А повертаючись до мадридського саміту, скажу, що цей жест із запрошенням України взяти в ньому участь є демонстрацією того, що НАТО, як військово-політичний блок, все ж таки на нашому боці у війні проти Росії.

Джерело: сайт 24-го каналу.

Популярні публікації