Запальні балканці та паралелі з Україною: інтерв’ю про протести у Північній Македонії

У чому суть французького варіанту компромісу між Скоп’є та Софією, що сьогодні відбувається у Північній Македонії, чому Брюссель мовчки спостерігає за тим, як утискають македонців, та як ситуація розвиватиметься далі – ексклюзивно сайту 24 каналу розповіла кандидатка політичних наук, експертка-балканістка Марія Гелетій.

Шлях в ЄС

У чому каверза французької пропозиції про зняття вето, накладеного раніше Болгарією, щоб заблокувати перемовини Північної Македонії з ЄС?

Македонія взагалі завжди має якісь проблеми. Найперше варто згадати про проблему з назвою. Греки свого часу вимагали змінити назву цієї країни. Тому що вона була розташована на території, котра колись давно була грецькою. Таким чином Республіка Македонія стала тепер вже Північною Македонією.

Сьогодні ж уже Болгарія висуває свої претензії до Скоп’є. Болгари хочуть домогтися від македонців визнання македонської, як діалекту болгарської мови.

Особисто мені така політика болгарської сторони дуже нагадує російський підхід до України в частині нашої національної ідентичності.

Нинішні вимоги болгарської сторони стосуються внесення до македонської конституції правок, які регулюють мовне питання та права нацменшин. Це скидається на своєрідну гру, метою якої є гальмування європейського поступу Західних Балкан.

У такий спосіб французи хочуть докластися до просування Македонії в бік інтеграції в ЄС. У цьому присутній прямий французький інтерес, адже приєднання македонської держави до Євросоюзу, окрім всього іншого, покращить безпекову ситуацію в регіоні.

Зміст французької пропозиції наступний: македонці повинні поступитися своєю національною ідентичністю на користь болгар, визнавши таким чином, що вони є частиною болгарського народу. В обмін на це Болгарія знімає питання про ветування переговорів між Скоп’є та Брюсселем на предмет вступу до Європейського Союзу.

Разом з тим, якщо вдаватися в деталі французького плану з урегулювання, то можна розгледіти в ньому, що Франція гарантує виконання болгарських умов лише після початку переговорів де-факто. І в цьому теж є елемент своєрідної гри.

Мені важко сказати, наскільки це правильно. Бо, наприклад, є речі, які життєво важливі. Чи варто так наполягати на поступках з боку Північної Македонії? Остання вже одного разу поступилася.

Крім того, важливим є розуміння того, чи ці умови справді будуть виконані на практиці. Бо переговори можна запустити, а згодом вони просто зупиняться на якомусь етапі через невиконання однією зі сторін покладених на неї зобов’язань.

А з іншого боку, можливо, це питання поставлене саме так, щоб дати македонцям час на ухвалення відповідних рішень. Пауза може бути потрібною і для проведення роз’яснювальної роботи з населенням. З тією його частиною, котра висловлює свою незгоду із виставленими вимогами шляхом участі у протестах зокрема.

Яка сьогодні протестна ситуація у Скоп’є?

Ще не так давно я дивилася новини на цю тему. Масові акції досі тривають. Проте я б не сказала, що вони набувають якихось серйозних масштабів.

Як на мене, ключову роль тут відіграло рішення тамтешнього уряду взяти паузу на згадані мною раніше роз’яснення з приводу висунутих Північній Македонії вимог і того, що їх, швидше за все, таки доведеться виконати так чи інакше.

Надалі все залежатиме від того, як ефективно урядовці працюватимуть з обуреними громадянами. Може бути й так, що в якийсь момент всі інформаційно-просвітницькі заходи проваляться. Що призведе своєю чергою до ще більшого зростання протестних настроїв. Ми ж пам’ятаємо, як починався Євромайдан. Спочатку все було тихо-мирно і згадайте-но лишень, що ми отримали трохи згодом.

Балканці достатньо запальні за своїм національним характером. А з іншого боку, вони хочуть в ЄС. І саме це може стати вирішальним фактором в цьому контексті. Тобто вони попротестують ще певний час, а потім все-таки погодяться піти на поступки.

А чому Брюссель якось так мовчки спостерігає за всією цією ситуацією, яка розгортається довкола переговорів?

Ви знаєте, там все дуже складно. Захід взагалі не дуже готовий до таких викликів сучасності. Варто лишень подивитися на те, як протікають протести в самих західних країнах. Вони дуже швидко врегульовуються.

Як приклад можна привести протести антивакцинаторів, ще в ті часи, коли на першому плані світового порядку денного був коронавірус. Їх тоді швидко розігнали й придушили.

Такими протестами Європа дуже гарно управляє. Натомість вона не розуміє характеру тих рухів, які відбуваються в країнах постколоніальних. Таких, як наша, наприклад. У нас такі протести мають екзистенційний характер. Та ж Революція Гідності відбулася через небажання українців змиритися з рішенням президента-утікача Януковича відмовитися від руху до ЄС. Ми тоді вийшли на вулиці, розуміючи, що на карту поставлено розвиток держави й ми не хочемо відкату цього процесу розвитку на десятиліття назад.

В Європі ж питання так не стоїть. Та й не стояло ніколи, власне кажучи. Для них цінності, які ми повсякчас виборюємо, є всього лише частинкою звичного життєвого трибу.

І саме тому Захід просто не знає, як поводитися в таких гострих ситуаціях. Можливо, вони якось обговорюють шляхи вирішення подібного роду проблем, проте і не більше. Реально вирішувати такі завдання для них усе ще дуже складно.

Нині це незнання Заходу також проявляється дуже чітко на тлі війни в Україні. Вони там просто не знають, що із цим всім робити та як поводитися правильно. От і все.

Створені раніше механізми, які були покликані розв’язувати такі завдання, просто не працюють в сучасних умовах. А нових немає. Через це Захід часто вдається до пошуку різноманітних простих рішень. Прості рішення, які в результаті виявляться абсолютно недієвими.

Що буде далі

Як події розгортатимуться далі, на Вашу думку?

Знаєте, за прогнози останнім часом дуже важко братися, бо те, що до сьогодні здавалося логічним, перестало таким бути.

В ситуації із протестами у Північній Македонії я бачу декілька сценаріїв того, як події можуть розвиватися надалі:

Перший такий, що протестувальники з часом просто розійдуться по домівках. Це означатиме, що македонці дали згоду на чергові поступки заради європейського поступу.

Другий варіант: якщо росія, яка без сумніву якоюсь мірою залучена до дестабілізації через власні інтереси, і далі буде підігрівати ситуацію, а вона може, то виникне новий серйозний конфлікт у Європі, який дорого коштуватиме самим Балканам та ЄС.

Не дарма ж росіяни всіляко намагалися роздмухати вогонь у Боснії. Це дуже вразлива країна. Там немає стійкого миру. Проте зараз БіГ вистояла під натиском москви. Не в останню чергу завдяки допомозі Заходу.

Та й тамтешній люд, який пережив уже одного разу війну, вдруге воювати аж ніяк не хоче. Поза тим, москва таки може підтримувати задовільний для путіна градус напруги. Якщо протести у Скоп’є будуть тривати далі, то це зіграє на руку росіянам, які будуть використовувати балканський козир за столом перемовин із Заходом.

Мовляв, ось дивіться, у вас є ще одна проблема і ми вам можемо створити ще достатньо таких проблем. А тому давайте там вже припиняйте підтримувати Україну.

Тож, щоб підвести риску, я скажу наступне: македонці повинні для себе вирішити, що для них важливіше. Боротися за національну ідентичність чи віддати перевагу євроінтеграції.

Особисто я б радше зробила ставку на те, що у кінцевому підсумку бажання стати інтегрованими у Європу пересилить прагнення відстояти національні питання.

Джерело: сайт 24-го каналу.

Популярні публікації