Напад Росії на Україну все докорінно змінив, – експерт про позицію Німеччини щодо війни Путіна

Берлін продовжує вагатися замість того, щоб врешті почати діяти відповідно до ситуації. У той час, як абсолютна більшість західних країн, в тому числі й членів ЄС, почали надавати Україні все необхідне для захисту від російської агресії, канцлер Німеччини лише розпочинає говорити про необхідність такої допомоги.

Що обговорювали спікер Верховної Ради та німецький канцлер під час зустрічі, чи втіляться нарешті слова Шольца про постачання зброї у реальні дії, в чому сенс тяганини швейцарців із дозволами на постачання військової техніки Україні, чим закінчиться епопея довкола німецьких БТРів Marder та чи справді у Німеччині назрівають «соціальні суперечки» через підтримку нашої країни – в ексклюзивному інтерв’ю сайту 24 каналу розповів науковий співробітник Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (Берлін, Німеччина) Костянтин Федоренко.

Термінові питання

Костянтине, які теми обговорювали Шольц та Стефанчук під час своєї зустрічі?

Це була досить нестандартна, непротокольна зустріч. Хоча б тому, що за протоколом рівень спікера парламенту та рівень канцлера не зовсім співставні. Проте Стефанчук, на мою думку, представляв «Слугу Народу» та говорив від імені своєї партії про політичні інтереси України.

Серед іншого йшлося про постачання зброї й спорядження для потреб нашої армії, а також обговорювали досить конкретні українські політичні проблеми.

Німецький канцлер налаштований дати нам зброю врешті-решт чи ні?

Німеччина постачає дуже багато спорядження, витратних матеріалів і ресурсів. Таких, наприклад, як паливо, набої, але щодо важкої зброї існують певні розбіжності між суспільними настроями та думкою провладної політичної верхівки.

Допомогу зброєю підтримує німецьке суспільство й опозиційні до Шольца партії «зелених» та вільних демократів. Вирішальну противагу цій підтримці створює канцлерська політична сила SPD, яка обрала вичікувальну тактику.

Канцлер, певною мірою, надихається лідерським стилем своєї попередниці (Ангели Меркель – 24 канал). Вона так само дуже нейтрально себе поводила. Полюбляла спостерігати за ситуацією, вичікуючи, чим вона завершиться, і лише тоді приймати якісь мінімально необхідні рішення. Однак для того, щоб бути таким, як Меркель, потрібно бути готовим самому ухвалювати, власне, ці рішення. Розуміючи при цьому, коли саме їх найбільш доцільно реалізовувати.

Проблема в тому, що у Шольца бракує розуміння потреби в ухваленні рішення на користь споряджання України зброєю у ситуації, що склалася. Таке рішення – не менш важливе і для самої Німеччини.
Не тільки в Україні, але й в цілому у Східній Європі. За фактом, SPD повністю за це відповідальна. І ця їхня провина відкидає тінь на всю ФРН.

То, все ж таки, німці нам дадуть зброю? От хоча б РСЗВ IRIS-T, про які раніше згадував сам канцлер особисто.

Думаю, що інші політичні сили тиснутимуть на провладну партію, щоб максимально прискорити усі ці процеси. Переконаний, що зрештою, прогресу буде досягнуто. Як наслідок – Німеччина нарешті таки зброю нам дасть. Можливо, в меншій кількості, ніж було обіцяно, і з суттєвим запізненням. Що своєю чергою негативно позначиться на міжнародній німецькій репутації.

Тобто це те, про що я казав раніше. Коли Меркель розуміла, що час уже ухвалювати якісь рішення, то робила це. В той час, як її наступник продовжує дотримуватися тактики очікування.

Наш посол сказав, що до кінця червня перша зброя повинна б надійти Україні.

Я не військовий аналітик, однак одне можу сказати напевне – якщо Мельник, з його скандальною позицією, вважає, що це справді відбудеться, то так воно, скоріш за все, і буде.

Поясніть поведінку Швейцарії в історії з дозволами для Німеччини та Данії на передачу нашій країні певних видів зброї.

Швейцарія має непорозуміння не лише із німцями й данцями. Є ще кілька країн, котрі мають у своїх арсеналах швейцарську зброю, яку хотіли б передати нам. Проте швейцарська сторона заборонила це робити.

Швейцарії, як і Німеччині, настав час переглянути підходи до ведення зовнішньої політики.

Звісно, фундаментальною для швейцарської геополітики виступає нейтральність. Так було у всі часи, відколи існує незалежна швейцарська держава. В нинішній ситуації проривом є сам факт приєднання швейцарських партнерів до санкцій проти РФ.

Повертаючись до зброї, висловлю таку думку, що і в цьому випадку ми також будемо свідками серйозних затримок із постачанням. Від них я б не чекав дозволів на щось серйозне.

Разом з тим, такі помірковані європейські країни, як Швейцарія, Німеччина та інші, з плином часу, будуть приходити до розуміння, що необхідно в майбутньому виступати з більш активною позицією на міжнародній арені.

Чим закінчиться епопея довкола німецьких БТРів Marder, про які ми раніше прохали Берлін?

Основна логіка цього всього процесу наступна. Для Німеччини, як для країни НАТО, пріоритетними є передовсім інтереси інших країн, що входять до цього блоку. І це нормально. Відповідно, якщо існує запит Греції на те, щоб в обмін на старі радянські ще зразки техніки одержати сучасні німецькі БТРи, то німецька сторона вважатиме за краще вчинити саме так.

З точки зору німецької стратегічної безпеки така угода з греками виглядає винятково вигідно. Для нас це буде за щастя, враховуючи те, що Греція є однією з найбільш проросійських країн Європи.

Відлуння війни у Берліні та не тільки

Про які «соціальні суперечки» в німецькому суспільстві у зв’язку з підтримкою України заговорили у Бундестазі?

Тут проблема полягає ось у чому. В Німеччині до коронавірусу вже десь років з 15 не мінялися споживчі ціни. Ціни почали зростати спершу через «корону», а згодом – із урахуванням ускладненої логістики й високої вартості пального, що стало результатом розв’язаної Путіним великої війни.

Це справді серйозна проблема, яка відчутно вдарила по німецькому суспільству. При тому, що німці живуть достатньо добре, їм доводиться постійно зважати на те, щоб не витратити надто багато. Вони не мають великих заощаджень чи чогось такого. У них немає традиції робити запаси коштів. Все, що заробляється, дуже швидко витрачається.

Відтак урядові доводиться вживати якихось термінових заходів на кшталт виділення різного роду доплат, дозволяти податкові канікули, суттєво знижувати ціну квитків на пасажирські перевезення по країні.

Люди невдоволені значним зростанням цін на пальне та продукти. Осінньо-зимовий сезон ще більше загострить проблему цін. І все ж не думаю, що німці асоціюватимуть ці всі процеси з тим, що, мовляв, Україна – така погана, бо все ніяк не здається на милість агресору.

Якраз навпаки – тут люди чудово розуміють всі причинно-наслідкові зв’язки, якими вони є. Інша справа – як використає це все Росія. Переконаний, що наш ворог буде намагатися розхитати цим наративом західні суспільства зсередини.

Внаслідок чого німецька влада хоче створити найбільшу армію в Європі? Вони ж минулого року продали зброї власного виробництва третім країнам на суму, яка становить 1,5 мільярда євро.

Буквально днями в Німеччині зрештою було ухвалено рішення про виділення 100 мільярдів у євровалюті на розбудову армії. Включно із витратами на виробництво зброї. Це якраз те, чого не вистачало німецькій оборонці, стан якої є просто жахливим і до сьогодні.

Протягом майже усієї каденції Меркель питання оборони ігнорувалося. На захист цієї легковажної політики можна сказати хіба лише те, що нагальної потреби у розвитку оборонної галузі ФРН не мала в останні десятиліття.

На випадок якихось військових конфліктів німці завжди були прикриті парасолькою НАТО. Однак напад Росії на Україну все докорінно змінив. Тепер навіть Берлін більше не вважає Москву хоч і складним, а проте, все ж передбачуваним партнером. Хто знає, що замислив Путін, розпочавши свою агресію проти нашої країни. Масштаби його завойовницьких амбіцій можуть виходити далеко за межі українських кордонів.

Більш того, з урахуванням того, що ядерна держава, якою є Росія, зараз напала на неядерну, дедалі більше країн замислюються над тим, а чи не варто часом взятися і собі до розробки ядерної зброї.

Адже російський режим своїми агресивними діями похитнув здавалося б усталену протягом років світову систему безпеки.

Джерело: сайт 24-го каналу. Спілкувався Богдан Боднарук, політолог, експерт Фонду Громадської Дипломатії, політичний оглядач-міжнародник.

Популярні публікації