Україна та Центральна Азія: результати експертного дослідження у п’яти державах регіону
У межах проєкту «Європа та Центральна Азія: діалог без кордонів» підготовлено зведений аналіз результатів соціологічного дослідження, присвяченого сприйняттю України та перспективам розвитку співпраці з державами Центральної Азії. Дослідження реалізовано БО «Міжнародний благодійний фонд громадської дипломатії» спільно з ГО «Центр геополітичних досліджень “KONSTANTA R&D Group” за організаційної та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
У лютому–березні 2026 року було проведено п’ять окремих експертних досліджень, які охопили Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан. Загалом проведено 83 глибинні експертні інтерв’ю з представниками бізнесу, аналітичних центрів, академічного середовища, експертних і громадських спільнот. Дослідження дозволило оцінити не лише сприйняття України в регіоні, але й реальний стан двосторонньої взаємодії, основні перешкоди для її розвитку та найбільш перспективні напрями співпраці.
Потенціал співпраці значно перевищує її нинішній рівень
Одним із ключових результатів дослідження стало підтвердження того, що Україна залишається актуальним і потенційно цікавим партнером для держав Центральної Азії, однак наявний рівень взаємодії не відповідає реальним можливостям сторін. Експертні оцінки свідчать про інтерес до розвитку економічних, транспортних, технологічних, освітніх та інших зв’язків з Україною. Водночас сьогодні така співпраця часто залишається фрагментарною, недостатньо регулярною та слабко інституціоналізованою.
Одним із головних обмежувальних факторів експерти називають транспорт і логістику. Висока вартість перевезень, залежність від транзитних держав, складність мультимодальних маршрутів, нестабільність строків доставки та митні процедури безпосередньо впливають на можливості розширення торгівлі. Водночас саме розвиток альтернативних маршрутів між Центральною Азією та європейськими ринками створює нові можливості для України. Україна потенційно може стати однією з ланок ширшої системи транспортного і торговельного сполучення Центральна Азія — Кавказ — Чорне море — Європейський Союз, однак реалізація такого потенціалу потребуватиме розвитку інфраструктури, координації тарифної політики, спрощення процедур та взаємодії держави й бізнесу.
Де експерти бачать найбільші можливості
Результати дослідження демонструють виразно прагматичний характер інтересу до співпраці з Україною. Серед найбільш перспективних напрямів називаються промисловість і машинобудування, транспорт і логістика, агропромисловий комплекс, цифрові технології, енергетика, інфраструктура, фінансові послуги та фармацевтика.
Водночас дослідження показало принципову відмінність між п’ятьма державами регіону. Центральну Азію недоцільно розглядати як єдиний однорідний ринок. Казахстан і Узбекистан мають ширші можливості для виробничої, торговельної та технологічної кооперації; для Туркменістану більш вираженим є інфраструктурний та індустріальний компонент; у співпраці з Таджикистаном і Киргизстаном перспективними можуть бути більш гнучкі прикладні рішення у сферах АПК, енергетики, логістики та цифровізації.
Важливим результатом стало також визначення конкурентних переваг України. В експертному середовищі регіону Україна асоціюється з агропромисловими компетенціями, машинобудуванням, промисловим обладнанням, інженерними розробками, людським капіталом та ІТ-рішеннями. Додатковим фактором є поступова інтеграція України до європейського економічного простору, що може підвищувати її значення для держав Центральної Азії як партнера у розвитку ширших зв’язків з ЄС.
Від потенціалу — до конкретних проєктів
Окремо в дослідженні проаналізовано можливості участі держав Центральної Азії у відновленні України. Серед найбільш реалістичних напрямів експерти виділяють постачання обладнання і техніки, будівельні та інфраструктурні роботи, логістичні рішення та агропромислові проєкти. Водночас практична участь залежатиме від прозорості процедур, безпекових умов та наявності зрозумілих механізмів входу для партнерів.
Зведений аналіз показує: для переходу від потенційного інтересу до довгострокового партнерства Україні необхідні сталі канали комунікації, прямі зв’язки між бізнесом та інституціями, демонстраційні секторальні проєкти та диференційована політика щодо кожної з п’яти держав Центральної Азії.
У середньостроковій перспективі особливий потенціал мають проєкти у транспорті й логістиці, агропромисловому комплексі та переробці, машинобудуванні, енергетиці, цифрових технологіях та інфраструктурі. У довгостроковому вимірі завданням має стати формування стійких транспортних, торговельних і виробничих ланцюгів між Україною та державами Центральної Азії.
Повний текст зведеного аналізу містить результати дослідження, узагальнені експертні оцінки, порівняння п’яти держав Центральної Азії та практичні висновки щодо перспектив подальшої співпраці України з регіоном. Зведений_аналіз_за_результатами_реалізації_соціологічного_дослідження
