Україна та Центральна Азія: нові можливості секторальної співпраці та довгострокового партнерства
20 серпня 2026 року в Києві відбувся форум «Україна та Центральна Азія: перспективи секторального співробітництва в умовах регіональних трансформацій», який об’єднав українських і центральноазійських експертів, представників академічного середовища, аналітичних центрів, бізнесу та громадянського суспільства.
Форум відкрили Ольга Квашук, менеджерка програми «Європа та світ» Міжнародного фонду «Відродження», директор БО “Міжнародний благодійний фонд громадської дипломатії “Федір Лавриненко та Віра Константинова, голова правління ГО «Центр геополітичних досліджень «КОНСТАНТА ЕР ЕНД ДІ ГРУП».

Форум став підсумковим публічним заходом у межах проєкту «Європа та Центральна Азія: діалог без кордонів» та майданчиком для предметної дискусії між українськими й центральноазійськими експертами, представниками аналітичних центрів, університетів, громадського сектору та бізнес-середовища. У фокусі обговорення були практичні механізми поглиблення співпраці України з державами Центральної Азії в економічній, освітній, енергетичній, логістичній та інших сферах.
Метою Форуму було не лише узагальнити результати проведеної аналітичної роботи, а й перевести дискусію про відносини України з Центральною Азією у практичну площину: визначити сектори, де існує взаємний інтерес, окреслити бар’єри для співпраці та сформувати пропозиції щодо сталих інституційних форматів взаємодії.
Окремим елементом програми стала презентація комплексного аналітичного дослідження «Україна та Центральна Азія: перспективи секторальної співпраці в умовах регіональних трансформацій», підготовленого із залученням українських і центральноазійських експертів (доступне для завантаження за посиланням Дайджест (англ) Дайджест (укр)). Представлені результати стали основою для трьох тематичних панельних дискусій.

Основні результати та зміст дискусій
За підсумками проєкту та Форуму було визначено дев’ять пріоритетних напрямів співпраці: торгівля і виробнича кооперація, агропромисловий комплекс, транспорт і логістика, критичні мінеральні ресурси, енергетика, водні ресурси, освіта, цифровізація та трудова мобільність. Учасники наголошували, що Центральну Азію доцільно розглядати не лише як ринок збуту або транзитний простір, а як регіон для спільного виробництва, трансферу технологій, інвестицій та розвитку людського капіталу.
Перша панельна дискусія була присвячена переосмисленню відносин України і Центральної Азії та формуванню нової архітектури партнерства. Серед ключових тез — необхідність переходу від спорадичних контактів до системної взаємодії, посилення прямих зв’язків між експертними середовищами, університетами та громадськими організаціями, а також створення галузевих робочих груп. Значну увагу було приділено водному менеджменту, гідроенергетиці, агротехнологіям, продовольчій безпеці та освітнім обмінам. Участь в обговоренні прийняли:
- Нигмет ІБАДІЛДІН, PhD., доцент кафедри політології та міжнародних відносин Казахстанського інституту менеджменту, економіки та прогнозування KIMEP (м. Алмати, Республіка Казахстан)
- Вікторія ХВІСТ, завідувачка кафедри міжнародних відносин Національного університету біоресурсів і природокористування (м. Київ, Україна)
- Мурат КАРИПОВ, виконавчий директор ГО «Bir Duino Kyrgyzstan», експерт із управління проєктами (м. Бішкек, Киргизька Республіка)
- Тарас МАРШАЛОК, економічний експерт, Київська школа економіки (м.Київ, Україна)
- Тлеген КУАНДИКОВ, програмний координатор CAPS Unlock (м.Алмати, Республіка Казахстан)
- Філіп НУБЕЛЬ, чеський журналіст, експерт із питань Китаю та Центральної Азії, редактор міжнародного медіа Global Voices та позаштатний науковий співробітник аналітичного центру CAPS Unlock (м. Алмати, Республіка Казахстан/м. Прага, Чеська Республіка)
Учасники відзначили особливу роль експертної дипломатії та контактів «треку 2». Одним із головних обмежень залишається недостатнє взаємне знання експертних і професійних спільнот України та країн Центральної Азії. Як практичні рішення пропонувалися картографування профільних аналітичних центрів і дослідників, короткострокові програми обміну, спільні дослідження, стипендії та регулярні зустрічі на українських, центральноазійських і європейських майданчиках.

Економічна та інфраструктурна складова
Друга панель була зосереджена на економічному прагматизмі та переході від загального потенціалу до конкретних спільних проєктів. Серед системних бар’єрів називалися складна і дорога логістика, недостатня поінформованість про ринки, необхідність перевірки потенційних партнерів, регуляторні та сертифікаційні відмінності, а також відсутність сталих каналів прямої комунікації між компаніями. В дискусії прийняли участь:
- Анна ЛЮБИМА, директор Департаменту міжнародного співробітництва Торгово-промислової палати України
- Іван УС, головний консультант відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень НІСД, кандидат економічних наук
- Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
- Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
- Надія ФОМІНА (БАДЕР-БАЄР), підприємиця (Республіка Казахстан)
- Умеджон МАДЖИДІ, незалежний експерт (Республіка Таджикистан)
У дискусії було підкреслено перспективність локалізації виробництва, створення спільних підприємств та технологічної кооперації. До найбільш перспективних секторів віднесено агротехнології, харчову промисловість, фармацевтику, IT та цифрові рішення, промислове обладнання, енергетику й водний менеджмент. Окремо наголошувалося, що модель співпраці має поступово зміщуватися від експорту готової продукції та сировини до спільного виробництва і трансферу технологій.

Логістика, енергетика та стратегічні ресурси
Однією з центральних тем Форуму стала транспортно-логістична зв’язаність. Середній (Транскаспійський) коридор розглядався як стратегічний маршрут для розвитку зв’язків між Україною, Центральною Азією та ширшим європейським ринком. Учасники звернули увагу на потребу вже зараз планувати майбутню інтеграцію України до транскаспійських логістичних ланцюгів, розвиток поромного сполучення в Чорному морі та координацію з міжнародними інфраструктурними ініціативами.
Енергетичний блок продемонстрував можливість переходу до конкретних пілотних проєктів. На прикладі Таджикистану обговорювалися гідроінженерія, цифровізація енергосистем, енергоефективність муніципальної інфраструктури, модернізація насосних станцій та підготовка кадрів. Для Киргизстану та регіону загалом перспективними визначено водний менеджмент, гідроенергетику та навчальні програми для інженерів.
Окремим стратегічним напрямом визначено критичні мінеральні ресурси. Обговорення засвідчило потенціал координації України та держав Центральної Азії у сфері видобутку, переробки, технологій і залучення інвестицій з урахуванням європейського курсу України та високої конкуренції за ресурси з боку глобальних гравців.

Освіта, наука та інституційна співпраця
Третя панельна дискусія була присвячена переходу від стратегічної обережності до довгострокових партнерств. Учасники розглянули науково-академічну співпрацю як один із найбільш реалістичних і стійких каналів взаємодії. Серед запропонованих інструментів — академічна мобільність, спільні магістерські програми, короткострокові дослідницькі візити, прикладні дослідження, спільна участь у європейських програмах та створення мереж між університетами й аналітичними центрами. В обговоренні прийняли участь:
- Віталій КОЦУР, доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі
- Тимофій ДЮКАРЄВ, заступник начальника відділу міжнародних звʼязків Київського національного університету технологій та дизайну
- Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень
- Адлет КУМАР, колишній казахстанський дипломат, виконавчий директор Громадського фонду «Goodwill AqNiet Foundation» (Республіка Казахстан)
- Наталя БУТИРСЬКА, експертка з питань Східної Азії, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа»
- Софія ЮВШАНОВА, регіональна експертка з оцінювання Європи та Центральної Азії, регіональний офіс ЮНІСЕФ (Республіка Казахстан/Туркменістан)

Важливим висновком стала необхідність поєднувати офіційний міждержавний діалог із горизонтальними контактами між університетами, think tanks, громадськими організаціями, бізнесом та молодіжними середовищами. Молодіжна дипломатія і міжлюдські контакти були визначені як довгостроковий ресурс партнерства, здатний забезпечити сталість співпраці незалежно від політичної кон’юнктури.
Матеріали проєкту, представлені під час підсумкового заходу, зафіксували значний комунікаційний та експертний результат: понад 200 тис. верифікованих переглядів, 23 освітні заходи, база контактів понад 500 осіб, 12 онлайн-лекцій для молодих дослідників і студентів Центральної Азії, 6 лекцій для українських аудиторій, 5 стратегічних діалогів та 83 експертні інтерв’ю. Також було підготовлено п’ять відкритих досліджень — по одному щодо кожної держави регіону.
Ключові висновки Форуму
- Україна та держави Центральної Азії мають суттєвий, але недостатньо реалізований потенціал секторальної співпраці; подальша взаємодія має будуватися навколо конкретних проєктів і взаємної економічної вигоди.
- Пріоритетними напрямами є виробнича кооперація, АПК, транспорт і логістика, енергетика та водні ресурси, критичні мінерали, освіта, цифровізація і трудова мобільність.
- Ключовою передумовою економічного розвитку відносин є покращення логістичної зв’язаності та інтеграція України до маршрутів Середнього коридору.
- Перспективнішою за традиційну модель торгівлі є локалізація виробництва, створення спільних підприємств, обмін технологіями та реалізація інвестиційних проєктів.
- Необхідно інституціоналізувати співпрацю між аналітичними центрами, університетами, галузевими асоціаціями та бізнесом, зокрема через робочі групи, обміни та спільні дослідницькі програми.
- Для довгострокового партнерства важливими є молодіжна дипломатія, академічна мобільність, культурні та професійні контакти.
- Поряд із розвитком горизонтальних зв’язків необхідне відновлення та активізація політичного діалогу на високому рівні, що створюватиме рамкові умови для масштабніших економічних та інвестиційних ініціатив.
Форум підтвердив наявність взаємного інтересу до розвитку більш системної моделі відносин між Україною та державами Центральної Азії. Його практичним результатом стало формування спільного бачення пріоритетів, бар’єрів та інструментів співпраці, а також мережі контактів, яка може бути використана для реалізації наступних етапів проєкту та конкретних секторальних ініціатив.
