Вірменська діаспора: роль та вплив
Протягом тисячоліть вірменський народ був унікальним мостом між Сходом і Заходом. В результаті втрати державності та численних іноземних вторгнень мільйони вірмен були змушені виїзджати до інших держав, створюючи там численні діаспори.
Вірменська діаспора одна з найбільших діаспор світу. Хоча населення самої Вірменії становить менш як 3 млн осіб, близько 8 млн етнічних вірменів проживають за кордоном. Протягом століть еміграція вірмен, як і інших народів, була обумовлена трьома основними факторами: економічним, релігійним і політичним, які за відсутності незалежної держави завжди супроводжувалися репресіями та гоніннями з боку інших країн.
Вірмени живуть у більш ніж 120 країнах по всьому світу. Великі вірменські діаспори знаходяться в РФ, США, Францї, Ірані, Грузіїї, Сирії та інших державах. Цей фактор є величезним джерелом підтримки для країни.
Зірки шоу-бізнесу Кім Кардашьян, Шер і Діта фон Тіз, успішні бізнесмени Едуардо Ернекян, Рубен Варданян і Ваче Манукян – всі вони домоглися успіху за межами батьківщини, але не забули про своє коріння.
Значна частина іноземних інвестицій надходить до Вірменії якраз від представників діаспори, констатує Олександр Іскандарян, політолог, директор Інституту Кавказу. Мільйони доларів вони витрачають на благодійні проекти в культурній та освітній сферах, на розвиток інфраструктури й охорону здоров’я.
Діаспора вірмен у США
У США вірменська діаспора володіє 23 газетами і журналами, видавничими будинками, радіо й телевізійними медіа. Об’єднаний вірменський фонд, заснований в листопаді 2015 року, є благодійною організацією, яка об’єднує сім великих вірменських організацій в США (Вірменська асамблея Америки, AGBU, ARS, єпархії Вірменської апостольської церкви в США). Багато в чому завдяки цьому Єреван щорічно отримує з США в середньому близько $200 млн. в якості безоплатної допомоги. Серед найбільш відомих донорів був Фонд Лінсі, очолюваний каліфорнійським магнатом Кірком Кіркоряном, який з моменту набуття Вірменією незалежності інвестував в країну близько $300 млн.
Вірменське лобі відіграє значну роль у формуванні американської зовнішньої політики щодо Вірменії. Зараз основними лобістськими організаціями вірменської діаспори в США є Вірменський національний комітет Америки (ANCA) й Вірменська асамблея Америки (ААА). У всякому разі, за обсягами американської допомоги на душу населення ця країна займає друге місце після Ізраїлю. У карабаському конфлікті політичні симпатії Вашингтона також на стороні вірмен. Таке ставлення призвело до безперешкодного прийняття 907-й поправки «Акту на підтримку свободи», яким забороняється надання військової допомоги Азербайджану. Однак головна мета вірменського лобі – домогтися визнання «геноциду вірмен» і незалежності Арцаху.
Росія та вірменська діаспора
Найбільша за своєю чисельністю громада вірмен в Росії не проявляє такої політичної активності, як американська, проте її внесок в економіку Вірменії складно переоцінити. Щороку трудові мігранти з РФ перераховують на батьківщину суму, еквівалентну 12-14% вірменського ВВП.
У порівнянні з діаспорою в країнах далекого зарубіжжя, вірменська громада Росії не володіє настільки сильним політичним, фінансовим і організаційним потенціалом і, скоріше, сама є об’єктом патронажу з боку світової вірменської діаспори. Вірменська діаспора Росії досить неоднорідна як в соціальному, так і в етнокультурному сенсі. Особливістю вірменської діаспори Росії є відсутність «конкуренції» основних партій («Дашнакцутюн», «Рамкавар», «Гнчакян»), що борються за вплив на діаспору. У вірменській діаспорі позитивно оцінюється конкуренція різних партій й рухів, які намагаються боротися за вплив на неї.
Солідний лобістський потенціал має Фонд російсько-вірменського співтовариства, одним із основних завдань якого є зміцнення російсько-вірменського співробітництва, лобіювання інтересів Вірменії та вірменської діаспори в політичних й ділових колах Москви. Важливу роль відіграє Асоціація російсько-вірменського ділового співробітництва (АРАДЕС), основним завданням якої є поглиблення зв’язків між діловими колами Вірменії та Росії.
Єдиний координаційний Центр федерального рівня у вірменської діаспори Росії відсутній, але ряд організацій, серед них Міжнародний Центр зі зв’язків з вірменськими громадами, Міжнародна вірменська асамблея та ін., намагаються взяти на себе лобістські функції і налагодити тісні контакти з регіональними об’єднаннями. Так, Міжнародний Центр зі зв’язків з вірменськими громадами ставить своїми завданнями підтримку вірменського бізнесу в російських регіонах; політичну консолідацію вірменського електорату з метою підтримки тих російських партій і рухів, які захищають інтереси національних меншин; захист національних інтересів Вірменії.
Вірмени у Франції
Вірменська діаспора у Франції, яка нараховує в даний час близько 700 тис. осіб, є однією з найбільших, потужних й значущих вірменських діаспор у світі. З перших років міграції вірмени відтворювали в приймаючих країнах свої інститути: церква, політичні партії, громадські організації і т.п. Ці установи відіграли істотну роль в структуруванні діаспори, а також у збереженні культурної і мовної ідентичності. Політичне життя вірменської діаспори у Франції представляють три національні партії: соціал демократична «Гнчак», ліберально-демократична «Рамгавар» і дрібнобуржуазна «Дашнакцутюн».
Сенат і Національна асамблея Франції офіційно визнали геноцид вірмен в 2000 році. А на початку 2001-го під сильним тиском вірменської діаспори президент Франції Ж. Ширак підписав Закон про визнання геноциду. Після прийняття цього закону громадяни Франції, які є нащадками жертв геноциду, отримали можливість вимагати від уряду Анкари виплати грошових компенсацій. Слідом за вірменами Франції це можуть зробити і вірмени в інших країнах. Згідно з підрахунками, загальна сума компенсацій може перевищити трильйон доларів, що й пояснює проявлена Туреччиною завзятість в запереченні факту геноциду.
Що стосується вірменських громадських організацій, то всі вони без виключення беруть участь у програмах щодо поліпшення соціального життя у Вірменії, в сфері впливу яких би політичних партій вони не знаходилися. У країні функціонують близько 500 громадських структур й філій організацій, деякі з яких входять до складу Координаційної ради вірменських організацій Франції (CCAF), створеної в 2001 році.
Серед відомих представників вірменської спільноти знаменитий французький шансоньє Шарль Азнавур, якого в дитинстві звали Шахнур Азнавурян, активно допомагав Вірменії всі пострадянські роки та всіляко підкреслював свій зв’язок з історичною батьківщиною.
Вірмени Аргентини
Серед вірменських громад Південної Америки помітно виділяється громада Аргентини. Роль вірмен Аргентини в розвитку вірменських діаспоральних структур відрізняється своїм якісним підходом до загальнонаціональних питань. Вірмени Аргентини – мобільна й практична структура, яка різко реагує на процеси, які відбуваються всередині Вірменії та особливо в вірменському світі. Важливу роль у зміцненні ролі вірменської громади Аргентини відіграє фактор значущості вірмен цієї країни. Вірмени представлені у всіх сферах життєдіяльності південноамериканської країни. Більше того, у зовнішній політиці Аргентини, особливо в напрямках Близького Сходу та Кавказу, вірменський фактор відіграє визначальну роль.
За різними даними, число вірмен в Аргентині становить близько 200 тисяч осіб. Після США, Росії та Франції, це четверта за чисельністю вірменська громада світу. Причому громада досить впливова й багата. Більшість вірмен Аргентини зосереджені в столиці Буенос-Айресі. У столиці країни є безліч закладів, де вірмени можуть в комфортній обстановці збиратися й обговорювати нагальні проблеми. Вірменські інститути, освітні установи також відіграють певну роль у збереженні національних традицій та цінностей в досить строкатому етнічному розмаїтті країни.
Вірменська християнська община в мусульманському Ірані
В Ірані традиційно одна з найстаріших громад вірменської діаспори. Вірмени жили в Ірані з незапам’ятних часів, але найбільша міграція сталася в 17 столітті, коли шах Аббас насильно переселив близько півмільйона людей зі Східної Вірменії до Ірану.
Вірмени завжди відігравали важливу роль в економічному, культурному та політичному житті Ірану. В даний час немає офіційної статистики про кількість вірмен в Ірані. За словами відомого іранського вченого Вагана Байбурдяна, їх кількість сягає 50 тисяч осіб. Більшість вірмен проживає в Тегерані, але Ісфахан важливіший з точки зору культурного значення, оскільки вірмени мають велику культурну спадщину.
Вірменська громада має двох представників в парламенті Ірану. Попри те, що Іран є ісламською республікою, під його егідою знаходяться вірменські церкви та культурні організації, включаючи школи.
Іранська влада дотримується політики конструктивного релігійного діалогу стосовно вірменських християн.
Іранська вірменська спільнота досить автономна і в плані освіти. В Ірані існує Товариство вірменських студентів, в Тегерані є навіть вірменська студентська бібліотека.
Що стосується економічних позицій вірменів Ірану, то більшість її членів належить до середнього класу. В країні діє «Союз вірменських ремісників Ірану», який об’єднує середніх й дрібних бізнесменів, зайнятих в різних сферах національної індустрії.