Росія та США: партнерство за гроші
Ініціативи Д.Трампа завершити війну не через поразку росії на полі бою, а через діалог дають росії чудову нагоду вийти зі стратегічного глухого кута. Попри демонстрацію впевненості у своїх силах у Москві добре усвідомлюють, що продовження бойових дій проти України призводить до послаблення стратегічних позицій Росії. Навіть найбільш запеклі прибічники режиму В.Путіна констатують загрозу стрімкого скорочення економічного та людського потенціалу росії, а звичайні росіяни на фоні зниження рівня життя обговорюють на кухнях заявлені цілі СВО як недосяжні і нерозумні забаганки. Натомість перспектива зняття санкцій, відновлення торговельно-економічної та інвестиційної співпраці знаходить позитивний відгук серед російського істеблішменту, насамперед в оточенні В. Путіна.
У публічний простір просочуються деталі зустрічі російської та американської делегації у Саудівській Аравії 18 лютого цього року. Серед тем, які ймовірно обговорювалися були спільні енергетичні проєкти в Арктиці та розробка покладів рідкоземельних металів на території Росії. Вже 2 березня видавництво Financial Times повідомило про переговори між Росією та США щодо використання трубопроводу «Північний потік 2» для поставок газу в Європу. У переговори, які за даними журналістів проходили в Швейцарії, залучені спецпосланець президента США Річард Гренелл та екс-керівник компанії «Nord Stream 2 AG» Маттіас Варнінг. Останній спростовує факт переговорів, однак чи варто вірити екс-службовцю німецької таємної поліції «Штазі», коли мова йде про такі чутливі теми, хай кожен вирішує сам.
Ідея поновлення поставок російського газу до Європи може знайти своїх прибічників не тільки у США і Росії, але й в ЄС. Євросоюз все ще не має плану практичної реалізації задекларованої мети – до 2027 року відмовитися від російського газу, частка якого на європейському ринку все ще залишається на рівні 15-20%. Якщо американський бізнес отримає контроль над газопроводом та ймовірно частку у видобутку газу в Росії, як відмічає Financial Times, Вашингтон зможе стверджувати, що американське посередництво забезпечить надійність Росії як партнера.
Створена Д.Трампом невизначеність щодо обсягів американської фінансової та військової участі у забезпеченні європейської безпеки дає президенту Сполучених Штатів хорошу можливість спонукати європейські країни, насамперед Німеччину, повернутися до ідеї купівлі газу з морського трубопроводу «Північний потік-2». Щоправда після пошкодження вибухами 26 вересня 2022 року придатною до експлуатації залишилася лише одна нитка трубопроводу потужністю 27,5 млрд. м3 на рік. Проте такого обсягу цілком достатньо щоб задовольнити попит на російський газ в Європі і фактично остаточно закрити перспективи поновлення транзиту газу через Україну не тільки російського, але і каспійського газу.
Замирення В.Путіна через економічну співпрацю виглядає як той випадок, коли добрими намірами вимощується дорога в пекло. Адже в обмін на свій розворот від Пекіна в умовах коли напруженість між США та КНР загрожує військовим зіткненням навколо Тайваню росія може вимагати капітуляції України. Задоволення її вимог дозволить Кремлю отримати як політичні, так і економічні дивіденди в Європі. Водночас Москва позбудеться принизливої потреби у економічній підтримці від КНР на правах бідного родича.
Такі наслідки російсько-американського зближення повинні непокоїти Китай. Попри заяву речника МЗС КНР Го Цзякуня з позитивною оцінкою будь-яких зусиль, спрямованих на досягнення миру, у Пекіні очевидно повернення росії до співпраці зі США сприймають щонайменше як невдячність, щонайбільше як зраду. А враховуючи наявність серед російських еліт прибічників антизахідного курсу, які свої кошти давно розміщують в Китаї, визрівання двірцевого перевороту і його проведення з урахуванням помилок очільника ПВК «Вагнер» Є.Пригожина вже не здається фантастичною ідеєю.
