«Quad»: міжконтинентальний квартет проти амбіцій Китаю

Богдан Боднарук, Студент КПНУ ім. І.Огієнка

Останні події довкола китайсько-індійського прикордоння, підсумком яких стали двадцятеро загиблих із індійського боку слугували яскравим прикладом того, що Пекін ніколи не полишав думок про захоплення спірних територій. Наміри Китаю закінчити почате у 1962-му році лежать на поверхні. Не секрет, що агресія проти одного зі своїх найближчих сусідів це лише перший етап у далекосяжному плані поширити свій вплив на весь Азійсько-Тихоокеанський регіон. Утворення поясу лояльних держав-сателітів – тільки такий варіант розвитку подій вдовольнить КПК на всі 100%. Зважаючи на поточний стан справ доцільно шукати потужний стримуючий фактор, що міг би підтримувати рівновагу сил у регіоні. Такі пошуки приведуть нас до інтерконтинентальної спілки держав під назвою «Quad».

Азійське НАТО

Основні принципи діяльності «Quad`у»(Quadrilateral Security Dialogue)-«Чотиристоронній Безпековий Діалог»(англ.), запозичені з концепції «Демократичного миру». Стисло викладаючи суть даної теорії хочеться першочергово вказати на її основоположний лейтмотив. «Демократії всього світу повинні об’єднатися, щоби стати могутньою противагою всім недемократичним режимам». Насправді ж все виглядає дещо менш амбіційно. Декларативна політика цього міжурядового напіврегулярного і відповідно, напівофіційного безпекового форуму зводиться до мирного стримування і протидії зростаючій могутності Китаю у межах вищеозначених територій. До створення цього альянсу причетні США, Австралія, Японія та Індія. В нинішньому вигляді платформа існує з 2007 року. Тоді з інціативи її номінального архітектора Д. Чейні до альянсу були запрошені Австралія та Індія. За три роки до повноцінного оформлення все той же Чейні разом із тогочасним представником Японії Таро сформували ядрову діаду. Вже 2007-го сторони узгодили основні напрямки діяльності:

  • обмін військовими розвідданими
  • проведення спільних наземних і військово-морських навчань( в безпосередній близькості до територіальних вод Китаю)
  • проведення консультативних переговорів стосовно тенденцій розвитку безпекової ситуації в регіоні
  • тісне і плідне військове співробітнитво

Китай звісно ж, не міг залишити без уваги появу біля своїх кордонів об’єднання потенційних ідейних і можливо навіть військових опонентів. По первах КПК палко протестувала ненастанно надсилаючи відповідні звернення до закордонних відомств країн-учасниць. Цілком очікувано, такі апеляції залишилися без відповіді.  Пізніше колишній посадовець держдепу М. Абрамовіц назвав «Квад» «Азійським НАТО». Дану платформу на ранніх етапах її існування неодноразово називали геополітичною креатурою Д. Чейні, яка завдяки методу «м’якого впливу» буде розповсюджувати північноатлантичні цінності територіями прилеглих країн. Останньою повноцінною допандемійною зустріччю був контакт лідерів «Кваду» під час саміту ASEAN 2017. За відведений для перемовин час встигли домовитися про зміцнення та поглиблення військової колаборації на фоні зростаючого впливу Китаю в цій зоні перетину інтересів.

Союзники скривдженої Індії

Індія вступаючи до цього напівофіційного союзу переслідувала власні цілі. Керівництво держави сподівалося в такий спосіб забезпечити собі відносно широку міжнародну підтримку. Остання мала б запобігти загарбницьким планам Пекіна щодо захоплення нових територій після інциденту 1962-го. З того часу демаркаційні лінії між державами так остаточно й не були погоджені. Це залишало без надійного захисту номінально нейтральну  ділянку території, яку Індія вважає своєю, але через відсутність юридичного і дипломатичного підтвердження своїх притензій, не може належним чином закріпити території за собою. Це залишає достатньо простору для маневру і Китаєві. Проте, оскільки сили «Кваду» згідно із домовленістю мають відьний доступ до прибережних індійських вод, китайські кораблі, а з ними й сухопутні війська не наважуються на відкрите вторгнення до «нічійного» міжкордоння.  Водночас, беручи до уваги останні повідомлення ряду індійських ЗМІ про китайську кіберагресію проти Індії, партнерам останньої по «Кваду» не завадило б потурбуватися про надання інструментів та засобів для зміцнення інформаційної лінії захисту не тільки індійської держави, а й довколишніх країн.

HR агенство для НАТО: Австралія в пріоритеті

«Квад» віднедавна бере на себе посередництво між НАТО та своїми державами-підписантами. Так наприклад, в серпні минулого року генсек північноатлатичного альянсу Є. Столтенберг прибув з візитом у Австралію для підписання поліпшеного договору про партнерство. Нагадаємо, що Австралія 1989-го року отримала статус головного союзника США поза НАТО. Вже цього року не далі як на початку цього місяця, американський сенатор Р. Скотт заявив, що Австралія повинна приєднатися до Америки у боротьбі з Китаєм. Ці слова можна оцінити як недвозначний натяк на те, що незабаром Австралію чекатимуть у військово-політичному союзі. Поміж тим, це було й застереження Пекіну, мовляв, на кожнку дію є протидія.

Просування в глиб Азії та залучення Океанії

Березнева зустріч в межах платформи була присвячена напрацюванню домовленостей стосовно спільної протидії інфекції коронавірусу. До обговорень вперше приєдналися Нова Зеландія й Південна Корея.

Висновок

З огляду те, що Китай судячи з усього серйозно заміряється отримати роль світового гегемона, виглядає так, що «КВАД» це чи не останній шанс захистити демократії в секторі прямих інтересів Пекіну. Останній же прагне цього не допустити, та понад те, боїться надто різкої реакції своїх суперників тому, очевидно й не іде на неприкриту конфронтацію з Індією. Вочевидь комуністична еліта боїться пришвидшення відновлення інтеграційних зв’язків, а опісля й подальшого розширення демократичного поясу в Азії та Океанії. Адже, якщо «Квад» спрацював як трамплін у НАТО для Австралії, то що заважає вступити туди тій же Індії за його посередництва? Тим більше, зараз керівництво альянсу активно працює над оновленням «Програми Східного Партнерства».

Популярні статті