Протести в Грузії: парламентські вибори

Анастасія Підлісна, Студентка КПНУ ім. І.Огієнка

31 жовтня в Грузії відбулися чергові парламентські вибори 10-го скликання. Згідно з даними грузинської ЦВК, за результатами після підрахунку понад 80% голосів, правляча партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія» набрала 48,15%, засновником якої є Бідзіна Іванішвілі. Після оголошення результатів у Тбілісі почали збиратися прихильники опозиції, які не згодні з результатами голосування на парламентських виборах. Опозиція стверджує, що вибори були сфальсифіковані.

ЦВК Грузії ввечері 1 листопада оголосила підсумки підранку 99,9 % голосів. Отже:

«Грузинська мрія» набрала 48,15%, блок «ЄНР – Сила в єдності» експрезидента М. Саакашвілі набирає 27,13% голосів. Третє місце здобула партія «Європейська Грузія» – 3,78%.

Згідно з попередніми даними, до парламенту десятого скликання також проходять:

  • «Лело для Грузії» – 3,16%;
  • «Альянс патріотів Грузії» – 3,15%;
  • «Нова Грузія – Стратегія Агмашенебелі» – 3,15%;
  • «Гірчі» – 2,89%;
  • «Громадянський рух – Алеко Елісашвілі» – 1,33%;
  • «Лейбористська партія Грузії» – 1%.

Варто зазначити що цьогорічні вибори були першими за новою виборчою системою. 120 депутатів обиралися за партійними списками, 30 у мажоритарних округах. На попередніх виборах у 2016 році 77 депутатів обиралися за партійними списками і 73 – у мажоритарних округах.

Затверджена парламентом нова виборча система знизила прохідний бар’єр для суб’єктів виборів з 5% до 1%. Нововведенням є положення, при якому партія, що перемогла на виборах, зможе сформувати уряд лише за умови отримання понад 40% голосів виборців.

Реакція на результати виборів опозиції та суспільства

Ще до оголошення офіційних результатів опозиційні сили визнали їх сфальсифікованими. Лідер Лейбористської партії Шалва Нателашвілі висловив думку про те, що слід призначити нові вибори, а ці результати оголосити недійсними.

Опозиція заявляє, що підсумки були сфальсифіковані на користь партії влади «Грузинська мрія» та заявляє про «масові вкидання бюлетенів» на дільницях і «фальсифікації підсумкових протоколів». ЗМІ зазначають, що Центральна виборча комісія почала публікувати попередні результати виборів через вісім годин після закриття виборчих дільниць.

Голова ЦВК Тамар Жманія назвала звинувачення опозиційних партій «абсурдними».

Ніка Мелія, одна з лідерів блоку «Єдиний національний рух –  об’єднана опозиція», після консультацій з іншими лідерами опозиції, закликала людей вийти на акцію протесту: «Ми не приймемо цей результат і закликаємо людей приходити на проспект Руставелі (у столиці Тбілісі) о 16:00 у неділю».

Наступного дня прихильники кількох опозиційних партій почали встановлювати намети біля парламенту Грузії. Поліція намагалася завадити даному процесу, проте у підсумку намети були встановлені, а лідери опозиції заявили, що планують залишитися там до призначення позачергових парламентських виборів. Відповідно до своїх намірів низка опозиційних партій відмовилися від мандатів у парламенті.

Ще одна проросійська політична сила «Альянс патріотів Грузії» заявила, що проведе власний протест.

Опозиційні сили висунули власні вимоги до влади, які опублікував 24 канал на своєму сайті: «Перша та ключова вимога – відставка керівника ЦВК Тамари Жванії. Її повинні були звільнити до 20 години 8 листопада (до 18 години за Київським часом).

Друга. Коли це станеться лідери опозиції обіцяють провести переговори з Бідзіном Іванішвілі про наступні позачергові вибори.

Третя вимога передбачала звільнення всіх політв’язнів, затриманих в ході протестів».

Влада відмовилася виконувати вимоги. Демонстранти у відповідь на це 8 листопада о 20.00 пройшлися колоною від центральної алеї на проспекті Руставелі до будівлі ЦВК, де відбулася наступна сутичка з поліцією. Поліція застосувала водомети для розгону демонстрантів та поставила огорожу навколо ЦВК, а учасники акції у відповідь почали кидати камінням.

Як інформують Новини Грузії, грузинська опозиція оголосила, що починає безстрокову протестну акцію біля будівлі ЦВК Грузії, що не буде припиняти протести, поки їх вимоги не будуть виконані.

«Сьогодні вирішальний момент. В цей час для нас дуже важливо бути невблаганними, щоб ми перемагали і боролися до кінця. Тому об’єднаймось і будемо вимагати скасування сфальсифікованих виборів» – заявив один з лідерів протестів Георгій Вашадзе.

9 листопада під час розгону акції протесту біля будівлі Центральної виборчої комісії в грузинській столиці Тбілісі постраждало 27 осіб.

Передісторія виборів

Економіка країни постраждала від поширення коронавірусу. Популярність уряду слабшала, і опоненти звинувачують його в неправильних економічних рішеннях, вибірковому правосудді, слабкій зовнішній політиці та придушенні інакомислення шляхом бурхливого розгону протестів.

Reuters цитує заяви критиків, що Іванішвілі, який не обіймає посад в уряді, потаємно керує країною з населенням у 3,7 мільйона людей. Це звинувачення спростовує «Грузинська мрія», яка є правлячою партією вже два строки поспіль.

Тим часом п’ята частина грузинської території контролюється проросійськими сепаратистами після серпневої війни з Росією у 2008 році.

Останніми роками в Грузії зростає кількість неурядових організацій та медіа, які отримують фінансування з Росії. За даними розслідування Dossier Center партія «Альянс Патріотів Грузії» також функціонує на російські кошти. Представники партії в 2019 році приїжджали в Москву, де зустрілися з сенатором Костянтином Косачовим і депутатом Держдуми Леонідом Калашниковим. Після зустрічі працювати з партією найняли політтехнолога Сергія Міхєєва і московську компанію POLITSECRETS. Міхєєв посилав до адміністрації президента попередній план по розкрутці партії. Він був оцінений в 700 тисяч доларів: в цю суму увійшли проживання, харчування та сама робота політтехнологів. Пізніше грузинські опозиціонери надіслали в Москву вже повний кошторис за чотири місяці передвиборчої кампанії. Тільки на сувенірну продукцію планували витратити близько 166 тисяч доларів, а загальні витрати оцінювали у 8 мільйонів 430 тисяч доларових. При цьому закон забороняє партіям і кандидатам отримувати пожертвування від іноземних громадян і компаній, а також від анонімних спонсорів. Отже, не дивно, що РФ має власний вплив на політичні сили в Грузії.

Серед представників чинної влади в Грузії є прихильники до співпраці з Україною та спільної боротьби з агресією Росії, проте правляча партія уникає вступати у відверту конфронтацію з Росією.

Масштаби акції протесту

Вже близько двох тижнів акція протесту проходить під слоганом «Ми захистимо наші голоси».

ЗМІ зазначають, що протести на цей час набирають більших обертів. Люди з’їжджаються зі всіх куточків країни. Така ж масштабна акція проходить в Батумі. А ті, хто не зміг поїхати до столиці, протестують на вулицях свого міста. Кількість учасників акції важко зазначити, адже їх досить багато.

Крім політиків, підтримали протести і відомі грузинські діячі культури. Наприклад, музиканти виконували сучасні патріотичні пісні на сцені.

Попри карантинні заходи, демонстранти далі продовжують відстоювати свою позицію.

У суботу, 14 листопада, грузинська опозиція знову вийшла на акцію протесту біля будівлі парламенту у Тбілісі з новими вимогами:

  • Відставка ЦВК.
  • Призначити нову виборчу адміністрацію на повторні вибори.
  • Проведення дострокових виборів.
  • Звільнення політв’язнів.

Акція тривала кілька годин. Наступного разу опозиціонери планують зібратись 17 та 21 листопада. Саме 17 листопада в Грузію приїде з візитом держсекретар США Майкл Помпео.

В цей час країна знаходиться не в легкому становищі та потребує нагального розв’язання ключових питань. Вже призначили дату другого туру парламентських виборів, а протести тривають до цього часу. Звісно, є можливість припинення акції, але влада відмовилася виконувати вимоги демонстрантів.

Популярні статті