В силу свого духовного та морального авторитету, інститут Папи Римського має широкий спектр обов’язків, які ускладнюються і доповнюються руйнівними викликами сучасності. Наслідки глобалізаційних процесів у поєднанні з поширенням гегемоністської політики ставлять під загрозу традиційні вчення Святого Престолу до мирного співіснування.

Особистість Папи Римського характеризується постійним прагненням захистити християн католицького віросповідання та запобігти їхньому стражданню. Зважаючи на вагому кількість католиків та греко-католиків, Україна завжди стояла на порядку денному католицької Церкви. Особливість конфесійного складу населення задає тон міждержавному діалогу та розвитку зв’язків між Україною та Святим Престолом, які тісно співпрацюють на благо миру в Україні. Попри велику кількість офіційних зустрічей з обох сторін, відносини Святого Престолу та України завжди бажали більш тісної співпраці. Єдиним фактором, який докорінно змінив хід подальшої співпраці стало російське вторгнення на територію України у 2014 році, а згодом у 2022 році. Звідси теза про достатню кількість католиків набуває нових обрисів, оскільки від того, який буде подальший сценарій російсько-української війни залежить найближче майбутнє католицизму у регіоні Східної Європи.

Позиція Папи Франциска щодо перебігу російсько-української війни 2022 р. стала предметом дискусії багатьох академічних кіл. На початковому етапі російського вторгнення, варто виділити досить стриманий та упереджений характер його висловлювань. Цьому передує стала політика Ватикану не обирати сторони у конфлікті, а виступати міжнародним миротворчим арбітром та платформою для діалогу.

Аналогічно до своїх попередників, Папа Франциск застосовує принцип Ватикану «не називати ім’я агресора» та не вживає термін «війна», за що зазнає критики. Його риторика обмежується констатацією «трагедії» та неможливістю розв’язати проблему зброєю. На перший погляд, такі формулювання можна віднести до нерішучої, пасивної та надмірно дипломатичної політики Святого Престолу. Втім, у таких діях прослідковується прагнення Папи Франциска і Святого Престолу зберегти можливість для церкви відіграти в майбутньому ефективну роль у майбутніх переговорах.

Існує низка випадків, коли висловлювання та пропозиції Папи Франциска переходили морально прийняту межу у своїй миротворчій діяльності. Наприклад, 15 квітня 2022 р. у Страсну п’ятницю, було запропоновано несення хреста українкою та росіянкою за походженням. На думку Папи Римського, поєднання двох представниць країн, що воюють, під час процесії підкреслює необхідність людей об’єднуватися задля припинення конфлікту. Абсурдність даної події відкрило двері для широкої критики та дало підставу вважати мирні заклики Папи Франциска як неоднозначні.

Звернення українських дипломатів у Ватикані посприяли зміні формату події. Початкова концепція Хресної дороги включає окремі читання на 14 стаціях «про біль та дружбу двох народів»; це було змінено на прочитання лише уривку із Десятого письма і часу для духовних роздумів [14]. Важливо констатувати той факт, згода на такі кроки відбулося вперше у практиці Ватикана, що свідчить про прагнення Святого Престолу та Папи Франциска реагувати та бути гнучкими щодо вироблення позиції.

Особливо негативно була сприйнята заява Папи Франциска про провокаційну політику деяких держав, що й спричинило повномасштабне вторгнення. Свої роздуми Папа висвітлив в інтерв’ю єзуїтському журналу «La civilità» 3 травня 2022 року. Попри засудження «лютості та жорстокості російських військ» Франциск поділився деталями зустрічі із главою держави, ім’я якого не прозвучало. Наділяючи його рисами мудрої людини, Папа Франциск підкреслив побоювання представника держави щодо швидкого розширення НАТО, яке «гавкає на ворота Росії». Озвучені твердження про загрозу НАТО спростовують дотичність до них Папи, однак, дозволяє виокремити відповідні логічні висновки: 1) присутність у деяких висловлюваннях Папи Франциска антизахідної риторики (підсилюється його неєвропейським походженням); 2) просування наративу про проксі-війну, що змальовує Україну лише як пішака у руках великих держав, як-от США.

У День Незалежності України (24 серпня 2022 р.) Папа Франциск звертається до подій спричиненого терористичним актом у Росії (21 серпня) під час якого загинула Д. Дугіна. Активне пропагування загиблою усіх «переваг» ідеології «русского міра» не стало на заваді понтифіку назвати Д. Дугіну «невинною жертвою війни». Його твердження про «плату невинних за війну» виглядає доволі абсурдним з огляду на підтримку Д. Дугіною війни Росії проти України. Саме тут чітко прослідковується антропологічна концепція Папи Франциска, яка зрівнює жертв і винних. Тобто, важливий акцент, який виглядає доволі проблематичним, робиться на цінності людини як такої та відкиданні її ролі у легітимації цієї війни.

Незрозумілою була позиція Папи Римського в інтерв’ю 11 листопада 2022 р., даного на борту літака з Бахрейна до Риму. Попри обізнаність та поінформованість про дії російських збройних сил, Папа Франциск продовжував говорити про мости для подальшого примирення, заявляючи про непритаманну жорстокість росіян та, наділяючи їх властивостями «великого народу». Прихильне ставлення до двох народів (українського та російського) не дозволяє відокремити реальну сутність російських мотивів від створеного шаблону «хороших росіян», що призводить до відсутності ефективних зрушень папської дипломатії. Наведені вище твердження підсилюють тезу про те, що Папи Франциск толерантно ставиться до «російського гуманізму» та прагне підтримувати відкриті канали комунікації між двома ворогуючими державами.

З огляду на велику кількість християн на території Росії, Папа Франциск досить часто апелює саме на цей фактор задля пошуку можливих діалогу з Росією. Своє прагнення він підтвердив бажанням відвідати Москву, щоб поговорити про ситуацію в Україні та сприяти її нормалізації. Втім, дана політика не завжди отримує позитивну реакцію зі сторони як українського, так і російського суспільства. Зокрема, 22 листопада 2022 р. під час інтерв’ю представникам «American Media», прозвучала теза папи про наджорстокий характер у війні в Україні тих, хто не є представниками російської традиції, а саме чеченці та буряти. Папа звертає увагу на етнічну структуру росіян і нехристиян у зв’язку з війною, серед яких чеченці – мусульмани, буряти – буддисти, а росіяни – православні.

Розгляд участі та ролі Папи Франциска лише у негативному аспекті, втрачає об’єктивність з огляду на певні позитивні результати, які прослідковуються сьогодні. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і до сьогодні, Святий Престол пройшов невелику еволюцію в плані усвідомлення реалій цієї війни та реагування на неї. Не варто забувати першу реакцію Папи Франциска, який 25 лютого 2022 року зробив безпрецедентний крок: попри встановлений дипломатичний протокол, Папа безпосередньо пішов до російського посла при Святому Престолі. Свій вчинок Понтифік підсилив прагненням отримати роз’яснення щодо ситуації та закликати до припинення бойових дій. Своє прагнення допомогти завершити війну мирним шляхом Папа підтвердив у телефонній розмові з главою УГКЦ Блаженнішим Святославом.

Під час недільної аудієнції з вірянами на площі Святого Петра в Римі (6 березня 2022 р.) Папа Франциск уперше дав чітку дефініцію подіям, що відбуваються в Україні, назвавши їх «війною». Згодом підтримка продовжилася у заклику зупинити «кровопролиття» в Україні, а особливо в Маріуполі, яке Папа Франциск назвав «містом-мучеником». Усвідомлюючи масштаби катастрофи, Папа тричі звертався до російської влади з проханням організувати гуманітарні коридори, але ці прохання не були почуті. В межах гуманітарних ініціатив, Папа Франциск відвідав ватиканську педіатричну лікарню «Bambino Jesu» (19 березня 2022 р.), де перебували поранені українські діти.

Джерела миротворчої діяльності простежуються в активній діяльності Папи Франциска у соціальній мережі Twitter. Задля підтримки українського народу та постійного нагадування про перебіг російсько-української війни Папа використовує різного року хештеги: #Peace, #Ukraine, #PrayTogether. Особливим жестом була публікація твіту української мовою (20 березня 2022 р.), де Папа закликав усіх пам’ятати про страждання українського народу та не звикати до війни.

Згодом його миротворчі прагнення знайшли відображення під час здійснення посвячення (25 березня 2022 р.) України, Росії та всієї міжнародної спільноти Непорочному серцю Марії. На початку квітня Франциск використав аудієнцію як нагоду засудити «жахливу жорстокість щодо цивільних осіб, жінок і безпорадних дітей» у зв’язку з подіями у м. Буча. Закликаючи до молитви, Папа Франциск у знак солідарності з українським народом підніс прапор, який було привезено з цього міста.

Розглядаючи доцільність екуменічного діалогу, Папа Франциск звернувся до патріарха Російської православної церкви Кіріл (16 березня 2022 р.). Під час відеодзвінка, який тривав 40 хвилин, Папа намагався представити докази, що спростовують логічне вторгнення Росії в Україну. В італійській газеті «Corriere della Sera» Франциск поділився своїми враженнями щодо проведеної розмови. Папа Франциск підсумував онлайн-зустріч тезою про побоювання щодо можливості перетворення духовного настоятеля РПЦ на «вівтарник Путіна», останнього якого Понтифік жорстоко розкритикував під час промови на Мальті за «анархічні заяви» та провокування до конфліктів. Усвідомлюючи свою пастирську місію, Папа нагадав Патріарху Кірілу важливість використання мови Ісуса, а не політики. Їхня потенційна зустріч, яка мала бути 14 червня 2022 року в Єрусалимі, була перенесена з огляду на ймовірне неправильне трактування зі сторони світової громадськості.

Важливим кроком у простеженні змін риторики Папи Римського стало оприлюднення комюніке (3 серпня 2022 р.), в якому Папа Франциск від імені Святого Престолу офіційно визнали Росію агресором, а конфлікт – широкомасштабним вторгненням та «варварською» війною Росії. Згодом, під час вже згаданого інтерв’ю під час перельоту з Бахрейну до Риму, Папа Франциск спростував безліч негативних заяв у свою сторону щодо відсутності прізвища президента Росії у багатьох зверненнях як основного організатора війни. На думку Папи, потреба називати В. Путіна винним у війні в Україні – відпадає, оскільки «це вже відомо» як і позиція Франциска щодо скоєного злочину проти України. Понтифік акцентує на ролі деяких кардиналів: М. Черні, який відвідував Україну двічі; архієпископа Р. Галлер, який провів 4 дні в Україні та надсилав звіти про перебіг подій; і польського кардинала К. Краєвського, який перебував під час Страсного тижня в Україні. Їхня діяльність допомагає Папі Франциску постійно тримати контакт з українським представництвом, що покращує відносини між двома державами та сприяє гуманітарній допомозі зі сторони Ватикану.

Думки про масштабність війни підтвердилися в інтерв’ю єзуїтському виданню «La Civilita Cattolica» (29 вересня 2022 р.), де Папа Франциск заявив про помилкове твердження уважати ситуацію в Україні лише як російсько-українську війну. Понтифік закликав вважати це світовою війною, що згодом підтвердилося у його посланні до глав держав під час конференції з геополітики (2 грудня 2022 р.). Теза про можливу поїздку до України (запропонована В. Зеленський під час розмови 23 березня 2023 р.) також прозвучала, втім, була спростована її відсутністю найближчим часом. Це пояснювалося тим, що такий жест повинен бути використаний у відповідний момент, коли можна буде досягнути найвищого результату.

Рефлексія на тему постачання зброї, яка була засуджена Папою Римським, почала змінювати свою траєкторію в сторону її допустимості. 15 вересня 2022 р. під час розмови із журналістами після поїздки до Казахстану, Понтифік припустив, що критерієм судження має бути намір постачальника зброї та додав про різницю між моральністю та аморальністю даного рішення. Постачання зброї може бути виправдане лише у випадку наміру не спровокувати подальші війни, продати зброю або ж позбутися її у разі невикористання.

У заяві простежується чітка зміна у риториці Франциска, яка перейшла до можливості використання принципів «справедливої війни». Засудження «справедливої війни» особливо гостро представлено у відомій промові Папи в ООН (2015 р.), в енцикліці «Fratelli Tutti» (2020) та згодом у зверненні (18 березня 2022 р.) про відсутність такого поняття як «справедлива війна» у XXI столітті. Втім, чіткий сигнал можливості оборони українців, пояснює про наявність еволюції Папи Франциска щодо доцільності використання зброї. Папа Франциск не відкидає використання смертоносної зброї задля самооборони від держави-агресора, але схильний доцільності діалогу. У інтерв’ю інформаційному агентстві Télam (20 червня 2022 р.) Папа Римський закликав переосмислити концепцію «справедливої війни», яка існує сьогодні, та критикує нездатність ООН належним чином виконувати її обов’язки.

Попри постійні щонедільні звернення, Папа висловив свою стурбованість щодо ескалації війни в Україні перед молитвою «Ангел Господній» 2 жовтня 2022 р. Присвятивши цілий текст роздумів українському питанню, Франциск використав нагоду для першого прямого звернення до президента Росії. Заклики до В. Путіна були представлені у вигляді благання припинити «спіраль насильства та смерті». Підкреслюючи важливість дипломатичних засобів, Папа Франциск також закликав президента В. Зеленського стати на крок ближчим до мирних переговорів.

Не можна не відзначити зауваження Папи Франциска про загрозу ядерного фактора, що постійно зростає в умовах російсько-української війни. З огляду на постійне засудження застосування ядерної зброї з боку Святого Престолу, яке розпочалося ще за понтифікату Івана XXIII, логічно, що дискусія на цю тему продовжилася і під час папства Франциска. У своїй промові «Il grido della pace» (25 жовтня 2022 року) Папа розкритикував можливість ядерної катастрофи в Україні. За цим виникнув заклик до повної заборони використання цього виду зброї у щорічному зверненні до дипломатичних представників 9 січня 2023 року.

Варто віддати належне Папі Франциску за його участь в обміні українських полонених. Папа був залучений до одного з найбільших обмінів між російською та українською стороною, в якому взяло участь 300 осіб. Усвідомлюючи вагу свого голосу та прагнення належним чином посприяти ситуації, Папа відповів на прохання українських посланців. Телефонний дзвінок до посла Росії (Олександра Авдєєва) допоміг пришвидшити процедуру обміну.

Важливим кроком у підтримці українського народу став виступ на щотижневій загальній аудієнції (24 листопада 2022 р.), де Папа Римський порівняв розпочату війну Росії в Україні з «жахливим геноцидом» 1930-х років, коли Й. Сталін спричинив голод на території України. Крім цього, 25 листопада 2022 року, було опубліковано лист-звернення до українського народу, де засуджено «божевільну війну» та висловлено співчуття усім тим, хто постраждав від неї. Зокрема, у цьому листі Папа пригадує поіменно і конкретні епізоди жахливої дійсності молодих людей на передовій, дружин, які покинули своїх чоловіків, і сотні дітей, вбитих в результаті війни протягом останніх місяців.

Особливим жестом напередодні Різдва (14 грудня 2022 р.) виступила оприлюднена понтифіком заява про обмеження вірян у витрачанні грошей на подарунки. Натомість він закликав спрямувати збережені кошти на пожертвування українському народові. Згодом небайдужість Папи Франциска прослідковується під час показу фільму «Freedom of Fire: Ukraine’s Fight for Freedom» на роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Звертаючись до запрошених гостей (240 осіб) Папа наголосив на руйнівному чиннику війни, що «знищує всіх, чоловіків, жінок, дітей, похилих віком…».

Сьогодні Папа Франциск разом із представництвом Святого Престолу активно використовує важливий принцип діалогу задля мирного врегулювання конфлікту. Ця тенденція простежується у нещодавній зустрічі В. Зеленського разом із Папою (13 травня 2023 р.), якій передували дві телефонні розмови: 26 лютого та 22 березня 2023 р.). Під час 40-хвилинної аудієнції Президент України апелював щодо важливості застосування усіх можливих методів, аби відновити мир; просив підтримки щодо мирного українського плану; звільнення ув’язнених та незаконно депортованих. Одночасно, ключова увага відводилася сприянню Папи Франциска щодо повернення примусово вивезених дітей.

Важливим кроком вперед стала нещодавня заява Папи Франциска про впровадження «миротворчої місії» (діє від 30.04.2023), що має конфіденційний характер. Зокрема, Папа додав, що обговорював українське питання з прем’єр-міністром Угорщини В. Орбаном та з єпископом РПЦ в Будапешті митрополитом Іларіоном. Ініційована Святим Престолом місія призвела до бурхливих приватних і публічних спекуляцій щодо її подальших наслідків. Важливо, що як українські, так і російські представники повідомили про відсутність інформування щодо миротворчої місії. Державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін спростував дану тезу, заявляючи про те, що відповідна ініціатива повідомлялася. Наступна заява кардинала свідчить про основну мету Папи Римського у даній місії: домогтися припинення вогню перед початком мирного процесу.

Тому, зважаючи на вагомий внесок Святого Престолу в питаннях соціального та правового характеру, створюється унікальна ситуація безпосереднього впливу релігійної інституції на перебіг подій локального, регіонального та навіть глобального значення. Саме нині, коли відбувається безпрецедентна за масштабами війна, може стати для Святого Престолу та інституту Папи Римського моментом формування нової політики миробудівництва. Якщо такого оновлення не відбудеться, то це може вплинути на оцінку громадськістю ролі цих інститутів у питаннях розв’язання масштабних конфліктів та припинення воєн.

Автор: Тетяна Горпинюк

В силу свого духовного та морального авторитету, інститут Папи Римського має широкий спектр обов’язків, які ускладнюються і доповнюються руйнівними викликами сучасності. Наслідки глобалізаційних процесів у поєднанні з поширенням гегемоністської політики ставлять під загрозу традиційні вчення Святого Престолу до мирного співіснування.

Особистість Папи Римського характеризується постійним прагненням захистити християн католицького віросповідання та запобігти їхньому стражданню. Зважаючи на вагому кількість католиків та греко-католиків, Україна завжди стояла на порядку денному католицької Церкви. Особливість конфесійного складу населення задає тон міждержавному діалогу та розвитку зв’язків між Україною та Святим Престолом, які тісно співпрацюють на благо миру в Україні. Попри велику кількість офіційних зустрічей з обох сторін, відносини Святого Престолу та України завжди бажали більш тісної співпраці. Єдиним фактором, який докорінно змінив хід подальшої співпраці стало російське вторгнення на територію України у 2014 році, а згодом у 2022 році. Звідси теза про достатню кількість католиків набуває нових обрисів, оскільки від того, який буде подальший сценарій російсько-української війни залежить найближче майбутнє католицизму у регіоні Східної Європи.

Позиція Папи Франциска щодо перебігу російсько-української війни 2022 р. стала предметом дискусії багатьох академічних кіл. На початковому етапі російського вторгнення, варто виділити досить стриманий та упереджений характер його висловлювань. Цьому передує стала політика Ватикану не обирати сторони у конфлікті, а виступати міжнародним миротворчим арбітром та платформою для діалогу.

Аналогічно до своїх попередників, Папа Франциск застосовує принцип Ватикану «не називати ім’я агресора» та не вживає термін «війна», за що зазнає критики. Його риторика обмежується констатацією «трагедії» та неможливістю розв’язати проблему зброєю. На перший погляд, такі формулювання можна віднести до нерішучої, пасивної та надмірно дипломатичної політики Святого Престолу. Втім, у таких діях прослідковується прагнення Папи Франциска і Святого Престолу зберегти можливість для церкви відіграти в майбутньому ефективну роль у майбутніх переговорах.

Існує низка випадків, коли висловлювання та пропозиції Папи Франциска переходили морально прийняту межу у своїй миротворчій діяльності. Наприклад, 15 квітня 2022 р. у Страсну п’ятницю, було запропоновано несення хреста українкою та росіянкою за походженням. На думку Папи Римського, поєднання двох представниць країн, що воюють, під час процесії підкреслює необхідність людей об’єднуватися задля припинення конфлікту. Абсурдність даної події відкрило двері для широкої критики та дало підставу вважати мирні заклики Папи Франциска як неоднозначні.

Звернення українських дипломатів у Ватикані посприяли зміні формату події. Початкова концепція Хресної дороги включає окремі читання на 14 стаціях «про біль та дружбу двох народів»; це було змінено на прочитання лише уривку із Десятого письма і часу для духовних роздумів [14]. Важливо констатувати той факт, згода на такі кроки відбулося вперше у практиці Ватикана, що свідчить про прагнення Святого Престолу та Папи Франциска реагувати та бути гнучкими щодо вироблення позиції.

Особливо негативно була сприйнята заява Папи Франциска про провокаційну політику деяких держав, що й спричинило повномасштабне вторгнення. Свої роздуми Папа висвітлив в інтерв’ю єзуїтському журналу «La civilità» 3 травня 2022 року. Попри засудження «лютості та жорстокості російських військ» Франциск поділився деталями зустрічі із главою держави, ім’я якого не прозвучало. Наділяючи його рисами мудрої людини, Папа Франциск підкреслив побоювання представника держави щодо швидкого розширення НАТО, яке «гавкає на ворота Росії». Озвучені твердження про загрозу НАТО спростовують дотичність до них Папи, однак, дозволяє виокремити відповідні логічні висновки: 1) присутність у деяких висловлюваннях Папи Франциска антизахідної риторики (підсилюється його неєвропейським походженням); 2) просування наративу про проксі-війну, що змальовує Україну лише як пішака у руках великих держав, як-от США.

У День Незалежності України (24 серпня 2022 р.) Папа Франциск звертається до подій спричиненого терористичним актом у Росії (21 серпня) під час якого загинула Д. Дугіна. Активне пропагування загиблою усіх «переваг» ідеології «русского міра» не стало на заваді понтифіку назвати Д. Дугіну «невинною жертвою війни». Його твердження про «плату невинних за війну» виглядає доволі абсурдним з огляду на підтримку Д. Дугіною війни Росії проти України. Саме тут чітко прослідковується антропологічна концепція Папи Франциска, яка зрівнює жертв і винних. Тобто, важливий акцент, який виглядає доволі проблематичним, робиться на цінності людини як такої та відкиданні її ролі у легітимації цієї війни.

Незрозумілою була позиція Папи Римського в інтерв’ю 11 листопада 2022 р., даного на борту літака з Бахрейна до Риму. Попри обізнаність та поінформованість про дії російських збройних сил, Папа Франциск продовжував говорити про мости для подальшого примирення, заявляючи про непритаманну жорстокість росіян та, наділяючи їх властивостями «великого народу». Прихильне ставлення до двох народів (українського та російського) не дозволяє відокремити реальну сутність російських мотивів від створеного шаблону «хороших росіян», що призводить до відсутності ефективних зрушень папської дипломатії. Наведені вище твердження підсилюють тезу про те, що Папи Франциск толерантно ставиться до «російського гуманізму» та прагне підтримувати відкриті канали комунікації між двома ворогуючими державами.

З огляду на велику кількість християн на території Росії, Папа Франциск досить часто апелює саме на цей фактор задля пошуку можливих діалогу з Росією. Своє прагнення він підтвердив бажанням відвідати Москву, щоб поговорити про ситуацію в Україні та сприяти її нормалізації. Втім, дана політика не завжди отримує позитивну реакцію зі сторони як українського, так і російського суспільства. Зокрема, 22 листопада 2022 р. під час інтерв’ю представникам «American Media», прозвучала теза папи про наджорстокий характер у війні в Україні тих, хто не є представниками російської традиції, а саме чеченці та буряти. Папа звертає увагу на етнічну структуру росіян і нехристиян у зв’язку з війною, серед яких чеченці – мусульмани, буряти – буддисти, а росіяни – православні.

Розгляд участі та ролі Папи Франциска лише у негативному аспекті, втрачає об’єктивність з огляду на певні позитивні результати, які прослідковуються сьогодні. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і до сьогодні, Святий Престол пройшов невелику еволюцію в плані усвідомлення реалій цієї війни та реагування на неї. Не варто забувати першу реакцію Папи Франциска, який 25 лютого 2022 року зробив безпрецедентний крок: попри встановлений дипломатичний протокол, Папа безпосередньо пішов до російського посла при Святому Престолі. Свій вчинок Понтифік підсилив прагненням отримати роз’яснення щодо ситуації та закликати до припинення бойових дій. Своє прагнення допомогти завершити війну мирним шляхом Папа підтвердив у телефонній розмові з главою УГКЦ Блаженнішим Святославом.

Під час недільної аудієнції з вірянами на площі Святого Петра в Римі (6 березня 2022 р.) Папа Франциск уперше дав чітку дефініцію подіям, що відбуваються в Україні, назвавши їх «війною». Згодом підтримка продовжилася у заклику зупинити «кровопролиття» в Україні, а особливо в Маріуполі, яке Папа Франциск назвав «містом-мучеником». Усвідомлюючи масштаби катастрофи, Папа тричі звертався до російської влади з проханням організувати гуманітарні коридори, але ці прохання не були почуті. В межах гуманітарних ініціатив, Папа Франциск відвідав ватиканську педіатричну лікарню «Bambino Jesu» (19 березня 2022 р.), де перебували поранені українські діти.

Джерела миротворчої діяльності простежуються в активній діяльності Папи Франциска у соціальній мережі Twitter. Задля підтримки українського народу та постійного нагадування про перебіг російсько-української війни Папа використовує різного року хештеги: #Peace, #Ukraine, #PrayTogether. Особливим жестом була публікація твіту української мовою (20 березня 2022 р.), де Папа закликав усіх пам’ятати про страждання українського народу та не звикати до війни.

Згодом його миротворчі прагнення знайшли відображення під час здійснення посвячення (25 березня 2022 р.) України, Росії та всієї міжнародної спільноти Непорочному серцю Марії. На початку квітня Франциск використав аудієнцію як нагоду засудити «жахливу жорстокість щодо цивільних осіб, жінок і безпорадних дітей» у зв’язку з подіями у м. Буча. Закликаючи до молитви, Папа Франциск у знак солідарності з українським народом підніс прапор, який було привезено з цього міста.

Розглядаючи доцільність екуменічного діалогу, Папа Франциск звернувся до патріарха Російської православної церкви Кіріл (16 березня 2022 р.). Під час відеодзвінка, який тривав 40 хвилин, Папа намагався представити докази, що спростовують логічне вторгнення Росії в Україну. В італійській газеті «Corriere della Sera» Франциск поділився своїми враженнями щодо проведеної розмови. Папа Франциск підсумував онлайн-зустріч тезою про побоювання щодо можливості перетворення духовного настоятеля РПЦ на «вівтарник Путіна», останнього якого Понтифік жорстоко розкритикував під час промови на Мальті за «анархічні заяви» та провокування до конфліктів. Усвідомлюючи свою пастирську місію, Папа нагадав Патріарху Кірілу важливість використання мови Ісуса, а не політики. Їхня потенційна зустріч, яка мала бути 14 червня 2022 року в Єрусалимі, була перенесена з огляду на ймовірне неправильне трактування зі сторони світової громадськості.

Важливим кроком у простеженні змін риторики Папи Римського стало оприлюднення комюніке (3 серпня 2022 р.), в якому Папа Франциск від імені Святого Престолу офіційно визнали Росію агресором, а конфлікт – широкомасштабним вторгненням та «варварською» війною Росії. Згодом, під час вже згаданого інтерв’ю під час перельоту з Бахрейну до Риму, Папа Франциск спростував безліч негативних заяв у свою сторону щодо відсутності прізвища президента Росії у багатьох зверненнях як основного організатора війни. На думку Папи, потреба називати В. Путіна винним у війні в Україні – відпадає, оскільки «це вже відомо» як і позиція Франциска щодо скоєного злочину проти України. Понтифік акцентує на ролі деяких кардиналів: М. Черні, який відвідував Україну двічі; архієпископа Р. Галлер, який провів 4 дні в Україні та надсилав звіти про перебіг подій; і польського кардинала К. Краєвського, який перебував під час Страсного тижня в Україні. Їхня діяльність допомагає Папі Франциску постійно тримати контакт з українським представництвом, що покращує відносини між двома державами та сприяє гуманітарній допомозі зі сторони Ватикану.

Думки про масштабність війни підтвердилися в інтерв’ю єзуїтському виданню «La Civilita Cattolica» (29 вересня 2022 р.), де Папа Франциск заявив про помилкове твердження уважати ситуацію в Україні лише як російсько-українську війну. Понтифік закликав вважати це світовою війною, що згодом підтвердилося у його посланні до глав держав під час конференції з геополітики (2 грудня 2022 р.). Теза про можливу поїздку до України (запропонована В. Зеленський під час розмови 23 березня 2023 р.) також прозвучала, втім, була спростована її відсутністю найближчим часом. Це пояснювалося тим, що такий жест повинен бути використаний у відповідний момент, коли можна буде досягнути найвищого результату.

Рефлексія на тему постачання зброї, яка була засуджена Папою Римським, почала змінювати свою траєкторію в сторону її допустимості. 15 вересня 2022 р. під час розмови із журналістами після поїздки до Казахстану, Понтифік припустив, що критерієм судження має бути намір постачальника зброї та додав про різницю між моральністю та аморальністю даного рішення. Постачання зброї може бути виправдане лише у випадку наміру не спровокувати подальші війни, продати зброю або ж позбутися її у разі невикористання.

У заяві простежується чітка зміна у риториці Франциска, яка перейшла до можливості використання принципів «справедливої війни». Засудження «справедливої війни» особливо гостро представлено у відомій промові Папи в ООН (2015 р.), в енцикліці «Fratelli Tutti» (2020) та згодом у зверненні (18 березня 2022 р.) про відсутність такого поняття як «справедлива війна» у XXI столітті. Втім, чіткий сигнал можливості оборони українців, пояснює про наявність еволюції Папи Франциска щодо доцільності використання зброї. Папа Франциск не відкидає використання смертоносної зброї задля самооборони від держави-агресора, але схильний доцільності діалогу. У інтерв’ю інформаційному агентстві Télam (20 червня 2022 р.) Папа Римський закликав переосмислити концепцію «справедливої війни», яка існує сьогодні, та критикує нездатність ООН належним чином виконувати її обов’язки.

Попри постійні щонедільні звернення, Папа висловив свою стурбованість щодо ескалації війни в Україні перед молитвою «Ангел Господній» 2 жовтня 2022 р. Присвятивши цілий текст роздумів українському питанню, Франциск використав нагоду для першого прямого звернення до президента Росії. Заклики до В. Путіна були представлені у вигляді благання припинити «спіраль насильства та смерті». Підкреслюючи важливість дипломатичних засобів, Папа Франциск також закликав президента В. Зеленського стати на крок ближчим до мирних переговорів.

Не можна не відзначити зауваження Папи Франциска про загрозу ядерного фактора, що постійно зростає в умовах російсько-української війни. З огляду на постійне засудження застосування ядерної зброї з боку Святого Престолу, яке розпочалося ще за понтифікату Івана XXIII, логічно, що дискусія на цю тему продовжилася і під час папства Франциска. У своїй промові «Il grido della pace» (25 жовтня 2022 року) Папа розкритикував можливість ядерної катастрофи в Україні. За цим виникнув заклик до повної заборони використання цього виду зброї у щорічному зверненні до дипломатичних представників 9 січня 2023 року.

Варто віддати належне Папі Франциску за його участь в обміні українських полонених. Папа був залучений до одного з найбільших обмінів між російською та українською стороною, в якому взяло участь 300 осіб. Усвідомлюючи вагу свого голосу та прагнення належним чином посприяти ситуації, Папа відповів на прохання українських посланців. Телефонний дзвінок до посла Росії (Олександра Авдєєва) допоміг пришвидшити процедуру обміну.

Важливим кроком у підтримці українського народу став виступ на щотижневій загальній аудієнції (24 листопада 2022 р.), де Папа Римський порівняв розпочату війну Росії в Україні з «жахливим геноцидом» 1930-х років, коли Й. Сталін спричинив голод на території України. Крім цього, 25 листопада 2022 року, було опубліковано лист-звернення до українського народу, де засуджено «божевільну війну» та висловлено співчуття усім тим, хто постраждав від неї. Зокрема, у цьому листі Папа пригадує поіменно і конкретні епізоди жахливої дійсності молодих людей на передовій, дружин, які покинули своїх чоловіків, і сотні дітей, вбитих в результаті війни протягом останніх місяців.

Особливим жестом напередодні Різдва (14 грудня 2022 р.) виступила оприлюднена понтифіком заява про обмеження вірян у витрачанні грошей на подарунки. Натомість він закликав спрямувати збережені кошти на пожертвування українському народові. Згодом небайдужість Папи Франциска прослідковується під час показу фільму «Freedom of Fire: Ukraine’s Fight for Freedom» на роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Звертаючись до запрошених гостей (240 осіб) Папа наголосив на руйнівному чиннику війни, що «знищує всіх, чоловіків, жінок, дітей, похилих віком…».

Сьогодні Папа Франциск разом із представництвом Святого Престолу активно використовує важливий принцип діалогу задля мирного врегулювання конфлікту. Ця тенденція простежується у нещодавній зустрічі В. Зеленського разом із Папою (13 травня 2023 р.), якій передували дві телефонні розмови: 26 лютого та 22 березня 2023 р.). Під час 40-хвилинної аудієнції Президент України апелював щодо важливості застосування усіх можливих методів, аби відновити мир; просив підтримки щодо мирного українського плану; звільнення ув’язнених та незаконно депортованих. Одночасно, ключова увага відводилася сприянню Папи Франциска щодо повернення примусово вивезених дітей.

Важливим кроком вперед стала нещодавня заява Папи Франциска про впровадження «миротворчої місії» (діє від 30.04.2023), що має конфіденційний характер. Зокрема, Папа додав, що обговорював українське питання з прем’єр-міністром Угорщини В. Орбаном та з єпископом РПЦ в Будапешті митрополитом Іларіоном. Ініційована Святим Престолом місія призвела до бурхливих приватних і публічних спекуляцій щодо її подальших наслідків. Важливо, що як українські, так і російські представники повідомили про відсутність інформування щодо миротворчої місії. Державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін спростував дану тезу, заявляючи про те, що відповідна ініціатива повідомлялася. Наступна заява кардинала свідчить про основну мету Папи Римського у даній місії: домогтися припинення вогню перед початком мирного процесу.

Тому, зважаючи на вагомий внесок Святого Престолу в питаннях соціального та правового характеру, створюється унікальна ситуація безпосереднього впливу релігійної інституції на перебіг подій локального, регіонального та навіть глобального значення. Саме нині, коли відбувається безпрецедентна за масштабами війна, може стати для Святого Престолу та інституту Папи Римського моментом формування нової політики миробудівництва. Якщо такого оновлення не відбудеться, то це може вплинути на оцінку громадськістю ролі цих інститутів у питаннях розв’язання масштабних конфліктів та припинення воєн.

Автор: Тетяна Горпинюк