17 лютого відбулась одна з найважливіших подій в сфері міжнародної безпеки – Мюнхенська конференція з безпеки. Ювілейний, 60-ий захід, який щорічно проходить в Мюнхені, підняв широку палітру питань: війна в України та на Близькому Сході, роль ключових політичних гравців у формуванні глобальної безпеки, зміни клімату тощо. В заході приймали участь близько 150 політиків з усього світу, в тому числі з США і Китаю. До речі, делегацію Піднебесної очолив Міністр закордонних справ Ван Ї, з яким, українській стороні вдалось провести зустріч.

Стосовно загальної оцінки результатів зустрічі Дмитра Кулеби з Ван Ї, ексклюзивний коментар, спеціально для Фонду Громадської Дипломатії, дав Надзвичайний і Повноважний посол України в КНР (1999 – 2001) Ігор Литвин:

«Це дуже позитивний крок. Ми таких зустрічей не бачили дуже давно. Зустріч на теренах багатостороннього безпекового форуму, яка продовжувалась аж 30 хвилин – це дуже важливо. Виходячи з відгуків міністерства закордонних справ КНР щодо цієї зустрічі, Ван Ї підкреслив принципову позицію Китаю в українському питанні, що базується на загальних підходах його країни щодо вирішення проблем гарячих точок, наполягає на прихильності політичному врегулюванню, сприянні миру і переговорам, а також утриманні від продажу летальної зброї в район конфлікту або сторонам конфлікту. Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у припиненні війни та якнайшвидшому відновленні миру».

Щодо конкретних кроків, які вдалось досягти в ході зустрічі очільників зовнішніх відомств, пан Литвин акцентує на таких цікавих аспектах:

«1. Головне і найважливіше – це продовження контактів на найвищому рівні. Мається на увазі, насамперед, телефонна розмова президента Зеленського з президентом Сі Цзіньпіном. Не було точно  домовлено, що вона відбудеться, але питання обговорювалось. Зацікавленість з китайської сторони зафіксовано.

2. Також, обговорювалась участь КНР в Першому безпековому саміті в Швейцарії, де розглядатиметься українська формула миру. Мається, також, на увазі, що другий подібний саміт відбудеться восени, можливо, якщо успішними будуть перемовини щодо консолідації держав стосовно пунктів українського мирного плану. На це є попередній план запросити і Російську Федерацію, якщо така консолідація відбудеться. Не було домовлено, що Сі Цзіньпінь поїде на цей саміт, але ця пропозиція була сприйнята з увагою та інтересом.
3. Точно домовлено про те, що відбудуться політичні консультації між міністерствами закордонних справ України та КНР, яких не було дуже давно. Це значний крок вперед в сфері налагодження і продовження контактів для реалізації нашого двостороннього співробітництва.
4. Було домовлено щодо активізації всебічної співпраці не тільки в політичній площині, між зовнішньополітичними відомствами, а саме всебічній співпраці в рамках відносин дружби та стратегічного партнерства між Україною та КНР відповідно до декларації 2011 року щодо відносин стратегічного партнерства, а також відповідно до так званого «Великого договору» (Договір про дружбу і співробітництво між Китаєм та Україною від грудня 2013 року)».

Своїми думками з приводу зустрічі Дмитра Кулеби та Ван Ї поділилась Аліна Гриценко, головний консультант Інституту стратегічних досліджень:

«Загалом дану зустріч я оцінюю позитивно, принаймні тому що вона відбулась, бо, такі двосторонні перемовини не часто відбуваються, а комунікацію необхідно підтримувати. Факт двосторонньої зустрічі на полях Мюнхенської конференції говорить про певний прогрес на дипломатичному треку, що робота нашого посла доволі успішна, адже працювати з китайською стороною досить важко через їхню бюрократичність, закритість і цензуру. Але, все рівно, бачимо, що певний прогрес на цьому дипломатичному треку є і це безумовно позитивно».

Стосовно наслідків даної зустрічі та можливих перспектив, пані Аліна визначила ряд позитивних моментів:

«Загалом я не побачила там (в позиції Ван Ї) чогось неочікуваного, незвичайного та екстраординарного. Ван Ї висловив незмінну позицію китайської сторони щодо російсько-української війни, нічого нового він не сказав. Деякі медіа досить скептично ставляться до його висловів, про те що китайська сторона дотримується нейтралітету, тому що цей нейтралітет подекуди схиляється в бік РФ. Але той факт, що Китай так публічно зазначив свою позицію досить чітко і однозначно, що Китай не постачає озброєння РФ – це означає, що вони беруть на себе певну відповідальність, тому для них важливо підтримувати свій імідж і авторитет, який суттєво став токсичним, в тому числі, через дружбу з РФ. Це позитивний момент для нас, тому що якщо вони вже беруть на себе таке зобов’язання (Китай не постачає озброєння РФ), з них можна буде потім за це спитати, якщо виявиться, що вони збрехали публічно.

З цього всього витікає інший позитивний момент, що ми можемо продовжувати комунікацію, спілкуватися на ті теми, які є прийнятними як для України так і для КНР. Так само, як це відбувається з іншими азійськими країнами, виходити на та сфери діяльності, які не є політично-чутливими, наприклад: екологія, ядерна безпека. Тим паче, що в цих сферах Китай також зацікавлений. Це дозволить нам залучати КНР до більш активної співпраці на міжнародних майданчиках, таких як Глобальний саміт миру. Ми можемо залучати Китай до імплементації деяких пунктів Формули миру, зокрема пункти про ядерну безпеку, екологічну безпеку, продовольчу безпеку і т.д. Сам факт і присутність китайської сторони в цьому процесі буде допомагати нам полегшувати цей процес. Плюс, долучення китайської сторони до повоєнного відновлення. Співпрацюючи в вищезгаданих сферах допоможе нам створити фундамент для залучення в подальшому китайської сторони для повоєнного відновлення. Нам важливо диверсифікувати джерела фінансування, допомоги і донорства. Ми маємо розуміти, що суспільна думка суттєво впливає на рішення урядів дружніх до нас держав і ми повинні це враховувати, тому потрібно диверсифікувати джерела допомоги за рахунок азійських держав. Це може бути не тільки Японія, Південна Корея, які є ключовими нашими союзниками, а і в тому числі Китай. І ми можемо для них таким чином стати також привабливим інструментом задля покращення своєї репутації на світовій арені, як відповідального глобального лідера, який бере участь у вирішенні одного з найбільш гарячих конфліктів в Світі».

Підсумовуючи, експерт підкреслила, що дана зустріч формує перспективну дорожню карту зв’язків між Україною і КНР:

«Незважаючи, що ніяких проривних заяв ми не почули, ніякого прориву не відбулося. Але загалом зустріч я оцінюю позитивно, тому що, по-перше, вона відбулась в принципі і відбулась в досить витриманому ключі. Плюс, ми почули заяву від китайської сторони про те, що вони розуміють ті червоні лінії, які існують і не мають наміру їх перетинати. З цього ми можемо зробити висновок, що все ж таки підґрунтя для нашої подальшої комунікації існує. Хтось може говорити, що немає сенсу взагалі розвивати комунікацію з Китаєм, тому що це важко. Так, це важко, але можливо».

Аналітик проживаючий в Китаї та автор на LB.ua Петро Шевченко висловив наступні думки з приводу результатів Мюнхенської безпекової конференції.

Варто виокремити 5 ключових моментів, з яких 2 є нейтральними для України і 3 – позитивними, особливо з огляду на той факт, що українсько-китайські відносини не в найактивнішій фазі.

Насамперед позитивним є те, що Китай йде на діалог, незважаючи на притаманну конкуренцію між Пекіном і Вашингтоном і з огляду на стратегічні відносини Пекіна з Москвою. Якщо слідувати сегрегації від найважливішого пункту, першим варто виділити підкреслений китайською стороною стратегічний характер взаємин з Україною.

Хоча деякі українські експерти та аналітики кажуть, що цей характер взаємовідносин зараз не має жодного значення, те, що називається 走马观花 (zǒu mǎ guān huā – дослівно милуватися квітами на скаку), тобто не бачать у цьому жодної корисності. Я ж вважаю, що сказане Ван Ї Дмитрові Кулебі, що зберігається стратегічний характер взаємин, є дуже важливим і означає, що Китай готовий підтримувати відносини з офіційним Києвом.

Насамперед це стосується торговельно-економічних відносин і того, що Китай себе залишає в контексті альтернативного переговорного майданчика. І тут ми підходимо до другого позитивного моменту: на сайті міністерства закордонних справ Китаю цілий абзац був присвячений тому, що Ван І описав Кулебі, а саме що Китай послідовно виступає за припинення вогню. І для України цей момент важливий у контексті розуміння того, що Пекін усвідомлює важливість відносин із Москвою, але він не хоче використовувати ці відносини як важіль, щоб не порушити балансу відносин із Росією. Але при цьому він дає зрозуміти Україні, що в нього є вплив на Москву і Пекін готовий виступити в ролі альтернативного майданчика, зберігаючи за собою властивий йому статус. Також є розуміння, що Китай ніколи не дорікне у Формулі миру Зеленського, але яка є нереалізованою в тих умовах, які існують сьогодні на землі, оскільки Пекін – реалістичний гравець.

І тут ми підходимо до третього, дуже позитивного моменту для України щодо незастосування ядерної зброї. Це може сприйматися навіть як певна гарантія з боку Китаю не тільки Україні, а й світовій спільноті, водночас означати табу для Москви. Це також корелює з позицією Сі Цзіньпіна про те, що офіційний Пекін зберігає за собою статус медіатора, провайдера глобальної безпеки, як це було показано на прикладі діалогу між Іраном і Саудівською Аравією.

Далі необхідно виділити два нейтральних моменти. По-перше, Китай збереже стратегічні взаємини з Росією, і нам необхідно це враховувати при веденні діалогу з Піднебесною, яка сама є великою цивілізацією, що має свою точку зору. І Україні точно не варто втручатися в американсько-китайську конкуренцію, але варто залучати його як торговельно-економічного партнера, вести діалоги в рамках зернової угоди, експорту аграрних ресурсів, обговорювати варіанти залучення китайців до післявоєнної відбудови, що прямо збігається із зовнішньою політикою України. Переходячи до останнього нейтрального моменту, варто знову згадати, що Китай має свою чітку позицію і не має наміру її змінювати, балансуючи під впливом Америки чи РФ.

Щодо українського питання в контексті зустрічей Ван І з представниками Заходу, Петро Шевченко висловився наступним чином. Українське питання найімовірніше обговорювалося з погляду глобального управління, глобальної безпеки, що відображається в позиції Сі Цзіньпіна global security initiative. Позитивним тут є те, що вони обговорюють роль Китаю як медіатора в контексті війни в Україні, відповідно, він активний, зацікавлений, і це може дати йому нові бали на світовій арені. Негативним аспектом тут є те, що зберігається домінуюча позиція США щодо інших країн. І США, можливо, говорили з Китаєм з приводу війни в Україні з позиції сили, погрожуючи введенням нових санкцій і вжиттям контрзаходів, що може болісно позначитися на китайській економіці. Для Китаю це не видається конструктивним, а, навпаки, контрпродуктивним і агресивним. І це призводить до пошуку, лобіювання Пекіном якихось шляхів, які допоможуть йому обійти ці заходи. І негативним тут є ще й те, що під час спроби примусити Китай вплинути на Росію ми стикаємося з дилемою, в якій Пекін не жертвуватиме геополітично важливими для нього відносинами з Москвою, хоч би якими неприємними для нього не були протиріччя із Заходом. Ці відносини впираються у велике технологічне співробітництво, імпорт енергетичних ресурсів, наявність ринків збуту.

On 17 February, one of the most important events in the field of international security took place – the Munich Security Conference. The 60th anniversary event, which is held annually in Munich, raised a wide range of issues: the war in Ukraine and the Middle East, the role of key political players in shaping global security, climate change, etc. The event was attended by about 150 politicians from around the world, including the US and China. By the way, the Chinese delegation was headed by Foreign Minister Wang Yi, with whom the Ukrainian side managed to hold a meeting.

Regarding the general assessment of the results of Dmytro Kuleba’s meeting with Wang Yi, an exclusive commentary was given by the Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to China (1999-2001) Ihor Lytvyn:
“This is a very positive step. We have not seen such meetings for a very long time. A meeting on the sidelines of a multilateral security forum that lasted for 30 minutes is very important. Based on the Chinese Ministry of Foreign Affairs’ comments on the meeting, Wang Yi emphasised China’s principled position on the Ukrainian issue, based on his country’s general approaches to resolving hotspot issues, insisting on a commitment to a political settlement, promoting peace and negotiations, and refraining from selling lethal weapons to the conflict area or parties to the conflict. China will continue to play a constructive role in ending the war and restoring peace as soon as possible.”
Regarding the specific steps that were achieved during the meeting of foreign ministers, Mr Lytvyn emphasises the following interesting aspects:
“1. The main and most important thing is the continuation of contacts at the highest level. I am referring, first of all, to President Zelenskyy’s telephone conversation with President Xi Jinping. It was not exactly agreed that it would take place, but the issue was discussed. The interest of the Chinese side has been recorded.
2. The parties also discussed China’s participation in the First Security Summit in Switzerland, where the Ukrainian peace formula will be discussed. It is also understood that the second such summit will take place in autumn, possibly if negotiations on consolidation of states regarding the points of the Ukrainian peace plan are successful. There is a preliminary plan to invite the Russian Federation to this summit, if such consolidation takes place. It was not agreed that Xi Jinping would attend this summit, but the proposal was received with attention and interest.
3. It was definitely agreed that political consultations between the Ministries of Foreign Affairs of Ukraine and China will take place, which have not happened for a very long time. This is a significant step forward in establishing and continuing contacts for the implementation of our bilateral cooperation.
4. It was agreed to intensify comprehensive cooperation not only in the political sphere, between the foreign ministries, but also comprehensive cooperation within the framework of friendship and strategic partnership between Ukraine and China in accordance with the 2011 declaration on strategic partnership relations, as well as in accordance with the so-called “Big Deal” (the Treaty of Friendship and Cooperation between China and Ukraine of December 2013).”

Alina Grytsenko, Chief Consultant at the Institute for Strategic Studies, shared her thoughts on the meeting between Dmytro Kuleba and Wang Yi:
“In general, I assess this meeting positively, at least because it took place, because such bilateral talks do not happen often, and communication needs to be maintained. The fact that the bilateral meeting took place on the sidelines of the Munich conference indicates some progress on the diplomatic track, that the work of our ambassador is quite successful, because it is quite difficult to work with the Chinese side because of their bureaucracy, secrecy and censorship. But, nevertheless, we see that there is some progress on this diplomatic track, and this is definitely positive.”
Regarding the outcome of the meeting and possible prospects, Alina identified a number of positive aspects:
“In general, I did not see anything unexpected, unusual or extraordinary in Wang Yi’s position. Wang Yi expressed the unchanged position of the Chinese side on the Russian-Ukrainian war, he did not say anything new. Some media outlets are quite sceptical about his statements that the Chinese side is neutral, because this neutrality sometimes leans towards Russia. But the fact that China has so publicly stated its position quite clearly and unequivocally that China does not supply arms to Russia means that they are taking on a certain responsibility, so it is important for them to maintain their image and credibility, which has become significantly toxic, including because of their friendship with Russia. This is a positive moment for us, because if they are already making such a commitment (China does not supply arms to the Russian Federation), they can be asked for it later if it turns out that they lied publicly.

Another positive aspect of all this is that we can continue to communicate, to talk about topics that are acceptable to both Ukraine and China. Just as it is the case with other Asian countries, we can enter areas of activity that are not politically sensitive, such as the environment and nuclear safety. Moreover, China is also interested in these areas. This will allow us to engage China in more active cooperation on international platforms, such as the Global Peace Summit. We can engage China in the implementation of some of the points of the Peace Formula, including those on nuclear safety, environmental safety, food security, etc. The very fact and presence of the Chinese side in this process will help us facilitate this process. Plus, the involvement of the Chinese side in post-war reconstruction. Cooperation in the above-mentioned areas will help us create a foundation for further involvement of the Chinese side in post-war reconstruction. It is important for us to diversify sources of funding, assistance and donations. We need to understand that public opinion significantly influences the decisions of governments that are friendly to us, and we need to take this into account, so we need to diversify our sources of assistance to Asian countries. It can be not only Japan and South Korea, which are our key allies, but also China. In this way, we can also become an attractive tool for them to improve their reputation on the world stage as a responsible global leader involved in resolving one of the hottest conflicts in the world.”
Summing up, the expert emphasised that this meeting forms a promising roadmap for relations between Ukraine and China:
“Despite the fact that we did not hear any breakthrough statements, no breakthrough took place. But in general, I assess the meeting positively, because, firstly, it took place in principle and was held in a fairly balanced manner. In addition, we heard a statement from the Chinese side that they understand the red lines that exist and do not intend to cross them. From this we can conclude that there is still a basis for our further communication. Some may say that there is no point in developing communication with China at all because it is difficult. Yes, it is difficult, but it is possible.”

An analyst based in China and a contributor to LB.ua Petro Shevchenko expressed the following thoughts on the results of the Munich Security Conference.
It is worth highlighting 5 key points, 2 of which are neutral for Ukraine and 3 are positive, especially given the fact that Ukrainian-Chinese relations are not in their most active phase.
First and foremost, it is positive that China is engaging in dialogue, despite the inherent competition between Beijing and Washington and given Beijing’s strategic relationship with Moscow. If we follow the segregation from the most important point, the first is the strategic nature of relations with Ukraine, which the Chinese side emphasises.

Although some Ukrainian experts and analysts say that this nature of the relationship is now irrelevant, what is known as 走马观花 (zǒu mǎ guān huā – literally, admiring flowers at a race), they see no benefit in it. I believe that what Wang Yi said to Dmytro Kuleba about the continued strategic nature of the relationship is very important and means that China is ready to maintain relations with official Kyiv.
First and foremost, this concerns trade and economic relations and the fact that China is leaving itself in the context of an alternative negotiation platform. And here we come to the second positive point: on the website of the Chinese Ministry of Foreign Affairs, an entire paragraph was devoted to what Wang Yi described to Kuleba, namely that China has consistently advocated a ceasefire. And for Ukraine, this point is important in the context of understanding that Beijing is aware of the importance of relations with Moscow, but it does not want to use these relations as a lever to upset the balance of relations with Russia. But at the same time, it is making it clear to Ukraine that it has influence over Moscow and that Beijing is ready to act as an alternative platform, while maintaining its inherent status. There is also an understanding that China will never criticise Zelenskyy’s Peace Formula, but it is unrealistic in the conditions that exist on the ground today, as Beijing is a realistic player.
And here we come to the third, very positive point for Ukraine regarding the non-use of nuclear weapons. It can even be perceived as a kind of guarantee from China not only to Ukraine but also to the international community, while at the same time it means a taboo for Moscow. This also correlates with Xi Jinping’s position that official Beijing retains the status of a mediator, a provider of global security, as demonstrated by the dialogue between Iran and Saudi Arabia.
Next, two neutral points should be highlighted. First, China will maintain strategic relations with Russia, and we need to take this into account when conducting a dialogue with China, which is itself a great civilisation with its own point of view. And Ukraine should definitely not interfere in the US-China competition, but it should engage China as a trade and economic partner, conduct dialogues within the framework of the grain deal, export of agricultural resources, and discuss options for involving the Chinese in post-war reconstruction, which directly coincides with Ukraine’s foreign policy. Turning to the last neutral point, it is worth mentioning again that China has a clear position and does not intend to change it, balancing under the influence of America or Russia.
Regarding the Ukrainian issue in the context of Wang Yi’s meetings with representatives of the West, Petro Shevchenko said the following. The Ukrainian issue was most likely discussed in terms of global governance and global security, which is reflected in Xi Jinping’s position on the global security initiative. The positive aspect here is that they are discussing China’s role as a mediator in the context of the war in Ukraine, which means that it is active and interested, and this can give it new points on the world stage. The negative aspect here is that the dominant position of the United States in relation to other countries remains. And the US may have spoken to China about the war in Ukraine from a position of strength, threatening to impose new sanctions and take countermeasures, which could have a painful impact on the Chinese economy. For China, this does not seem constructive, but rather counterproductive and aggressive. And this leads to Beijing’s search for, and lobbying for, some ways to circumvent these measures. The negative side of this is that in trying to force China to influence Russia, we face a dilemma in which Beijing will not sacrifice its geopolitically important relations with Moscow, no matter how unpleasant its disagreements with the West may be. These relations are based on extensive technological cooperation, imports of energy resources, and the availability of markets.