Україна та Центральна Азія: від стратегічного діалогу до практичних моделей співпраці

У межах проєкту «Європа та Центральна Азія: діалог без кордонів» Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд громадської дипломатії» спільно з ГО «Центр геополітичних досліджень “KONSTANTA R&D Group” за організаційної та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провели серію з п’яти стратегічних діалогів, присвячених перспективним напрямам взаємодії України з державами Центральної Азії.

Протягом березня–квітня 2026 року представники експертного, академічного та професійного середовища України й Центральної Азії обговорили транспорт і логістику, освіту та гуманітарну співпрацю, торгівлю й економічну комплементарність, енергетику, продовольчу та водну безпеку, а також цифровізацію, штучний інтелект та інновації.

Метою серії було не лише оцінити поточний стан відносин, а насамперед визначити конкретні сфери, в яких взаємний інтерес України та країн Центральної Азії може бути трансформований у практичні проєкти та сталі механізми співпраці.

Нова транспортна архітектура між Європою та Центральною Азією

Перший стратегічний діалог, що відбувся 12 березня, був присвячений логістиці та транспорту. У центрі уваги опинилася трансформація євразійських транспортних маршрутів та зростання значення Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту — Середнього коридору. Учасники розглядали диверсифікацію маршрутів, мультимодальні перевезення, цифровізацію логістики та необхідність узгодження митних і регуляторних процедур. 

Окремий акцент було зроблено на можливій ролі України як сполучної ланки між Центральною Азією та європейським ринком. У матеріалах діалогу інтеграція України до TEN-T розглядається як передумова для формування такого транспортного та інституційного мосту. 

За результатами дискусії експертне коло дійшло висновку, що трансформація транспортно-логістичного простору між Європою та Азією вже має системний характер, а одним із головних завдань стає координація інфраструктури, стандартів і політик транзитних держав. 

Повний звіт за результатами обговорень 1 дискусії доступний за посиланням Стратегічний_діалог_№1_Логістика_і_транспорт_Україна_та_Центральна Азія

Освіта і гуманітарна взаємодія як інвестиція у довгострокові зв’язки

Другий діалог, проведений 19 березня, був присвячений освітньому та гуманітарному виміру відносин. Його учасники визначили освіту однією з найбільш стійких платформ для розвитку довгострокових зв’язків між Україною та Центральною Азією. Серед перспективних форматів — спільні дослідження, програми подвійних дипломів, короткострокові навчальні програми та академічна мобільність. 

Водночас було зафіксовано низку системних перешкод: різницю освітніх стандартів, недостатню координацію між інституціями, мовні бар’єри, обмежене фінансування, недостатню поінформованість університетів про можливості партнерів та безпекові ризики, пов’язані з війною в Україні. 

Важливим результатом дискусії стало розуміння цифрової співпраці не просто як тимчасової заміни фізичної мобільності. Онлайн-курси, спільні освітні платформи, вебінари та дистанційні дослідницькі проєкти можуть стати самостійним напрямом українсько-центральноазійської взаємодії. 

Повний звіт за результатами обговорень 2 дискусії доступний за посиланням Стратегічний_діалог_№2_Освіта_та_гуманітарний_вимір_Україна_та ЦА

Від традиційної торгівлі до спільного виробництва

Третій стратегічний діалог 26 березня був сфокусований на економічній комплементарності та пошуку практичних ніш співпраці.

Учасники підтвердили значний, але поки що недостатньо реалізований потенціал взаємодоповнюваності економік України та держав Центральної Азії. Серед перспективних секторів були визначені агропромисловий комплекс, переробка сировини, машинобудування, легка промисловість, фармацевтика, IT та окремі напрями промислового виробництва. 

При цьому дискусія вийшла за межі традиційної моделі «експорт–імпорт». Йшлося про створення спільних підприємств, індустріальних парків, агропромислових кластерів та інтеграцію українських і центральноазійських компаній у спільні ланцюги доданої вартості. Особливе місце було відведено цифровій економіці та IT-послугам як напряму, який найменше залежить від складної фізичної логістики. 

У підсумку була сформульована модель, що базується на трьох компонентах: інтеграції у ланцюги доданої вартості, розвитку сервісної та цифрової економіки і створенні спільних виробничих платформ. 

Повний звіт за результатами обговорень 3 дискусії доступний за посиланням Стратегічний_діалог_№3_Економічна_комплементарність_і_торгівля

Енергетика, продовольство та вода: сфери спільного стратегічного інтересу

Четвертий діалог, проведений 2 квітня, був присвячений трьом взаємопов’язаним напрямам — енергетиці, продовольчій безпеці та водним ресурсам. 

В енергетичній сфері обговорювалися можливості використання взаємодоповнюваності ресурсів і компетенцій сторін, зокрема перспективи відновлюваної енергетики та формування водневого коридору, орієнтованого на європейський ринок. 

У продовольчій сфері одним із практичних напрямів визначено створення спільних агропромислових кластерів із використанням українських технологій переробки та можливим виходом продукції на ринок ЄС. Водночас водна проблематика була визначена як один із найбільш гострих довгострокових викликів Центральної Азії — з потенціалом співпраці у цифровому управлінні водними ресурсами, модернізації іригації та технологіях точного зрошення. 

Спільним висновком стало те, що головним обмеженням є не відсутність інтересу, а нестача механізмів, які дозволяли б переводити експертний діалог у спільні пілотні проєкти, технологічні платформи та механізми фінансування. 

Повний звіт за результатами обговорень 4 дискусії доступний за посиланням Стратегічний_діалог_№4_Ключові_сектори_сталого_економічного_співробітництва

Технології майбутнього: новий простір для партнерства

Фінальний, п’ятий стратегічний діалог відбувся 9 квітня і був присвячений штучному інтелекту, цифровізації та інноваційній співпраці. 

На відміну від багатьох традиційних сфер взаємодії, цифровий сектор дозволяє значною мірою подолати географічні та логістичні обмеження. Під час діалогу розглядалися практичні приклади використання AI для електронного документообігу, автоматичного розпізнавання та класифікації документів і роботи з даними. Окремим напрямом стало використання українського досвіду цифровізації державного управління. 

Учасники також обговорили можливість формування спільних інноваційних екосистем — технопарків, інкубаторів, дослідницьких центрів та програм підготовки кадрів у сферах AI, кібербезпеки й цифрових публічних послуг. Водночас увага приділялася захисту даних, цифровій нерівності, регуляторним та етичним питанням використання штучного інтелекту. 

Повний звіт за результатами обговорень 5 дискусії доступний за посиланням Стратегічний_діалог_№5_Технології_майбутнього_штучний_інтелект

Від діалогу — до практичної співпраці

Проведена серія стратегічних діалогів показала, що українсько-центральноазійська співпраця має значно ширшу основу, ніж традиційні дипломатичні та торговельні контакти.

Логістика, освіта, цифрова економіка, агропереробка, енергетика, водний менеджмент, штучний інтелект та інновації формують взаємопов’язану систему потенційної співпраці. При цьому практично в кожному з діалогів проявлялася спільна проблема: наявний інтерес і потенціал випереджають рівень інституційної взаємодії.

Наступним кроком має стати поступовий перехід від експертного обговорення до формування партнерств між університетами, бізнесом, аналітичними центрами, громадськими організаціями та профільними державними інституціями, а також запуску конкретних спільних проєктів.

Серія стратегічних діалогів стала одним із інструментів такого переходу — майданчиком, на якому представники України та Центральної Азії могли не лише обговорити існуючі проблеми, але й окреслити практичну архітектуру майбутньої співпраці.