Хорватія починає і виграє. Як Захід шукає вихід з глухого кута у відносинах з РФ

Впродовж 18-20 жовтня у місті Сочі відбулася непересічна подія –  перша, за останні 8 років, зустріч президентки Хорватії Колінди Грабар-Кітарович та президента РФ Владіміра Путіна. Подія, яка на думку багатьох аналітиків, може стати переломним моментом у вибудовуванні комунікації між Росією та Заходом та схилити російську сторону до налагодження діалогу. Примітно, що зустріч відбулася через 2 тижні після не досить вдалої спроби налагодити пряму комунікацію між США та Росією в рамках зустрічі К. Волкера і В.Суркова, і оскільки готувалася впродовж майже року, може свідчити про те, що Захід вибудовує багатоходову комбінацію задля повернення РФ до взаємовигідного формату переговорів.

На перший погляд, використання в якості переговірника Колінди Грабар-Кітарович виглядає досить дивно, зважаючи на те, що історія політичного успіху президентки Хорватії пов’язана, в першу чергу, із налагодженням взаємовигідних відносин між Загребом та Вашингтоном. Чи не найяскравішим свідченням підтримки позицій Хорватії з боку США, можна вважати особисту участь у липневому саміті ініціативи «Тримор’я», президента Дональда Трампа. У кооперації з Варшавою Загреб отримав потужний політичний козир задля зміцнення не тільки внутрішньополітичних позицій, але й позиціонування на міжнародній арені, що може свідчити про ефективність роботи Грабар-Кітарович.  

З іншого боку, тісні контакти зі США можуть бути запорукою довіри до Грабар-Кітарович і головним мотивом її залучення до переговорного процесу між РФ та США в якості посередника. Реальною альтернативою Загребу у цій історії могла б бути тільки Варшава, однак гострота протиріч між ключовими дійовими особами «ПіС», правлячої партії Польщі (в першу чергу Я. Качинським) та керівництвом РФ ставить під сумнів перспективу будь-яких контактів між Москвою та Варшавою до зміни правлячих груп, принаймні в одній із країн. Натомість відкриває перспективи для Хорватії.

І потрібно відмітити, що Грабар-Кітарович вдало використовує момент не тільки для зміцнення позицій у відносинах зі США, але й отримує економічні дивіденди від виняткового права на діалог з РФ.     

Напередодні візиту до Сочі президентка Хорватії дала велике інтерв’ю для російського інформаційного агентства «ТАСС», в якому висловила власне захоплення російською літературою, пояснила, якою вона бачить роль Росії у відносинах між балканськими країнами та чому розглядає Владіміра Путіна в якості важливого гравця в питаннях зміцнення міжнародної безпеки та миру. Грабар-Кітарович прямо заявила, що Хорватія готова виступити в якості майданчика для діалогу між Росією, ЄС та НАТО. Водночас зазначила, що пріоритетом для вирішення «українського питання» вона бачить виконання Мінських угод та комунікації в рамках «нормадського формату», що цілком відповідає позиції Вашингтону в цьому питанні.

За результатами візиту було досягнуто кількох важливих рішень, які стосувалися, в першу чергу, двосторонніх відносин. Зокрема, було досягнуто домовленості щодо відтермінування виплати кредиту збанкрутілого гіганта харчової промисловості Хорватії  компанії «Agrokor», який отримав від російських банків величезний кредит (1,4 млрд. євро), і наразі не взмозі його повернути. Окрім того було обговорено перспективи подальшої співпраці у енергетичній сфері, а саме питання, які стосувалися реалізації контракту на поставки російського газу до Хорватії. Нагадаємо, що наприкінці вересня Хорватія підписала контракт на поставку 1 млрд. кубометрів російського газу терміном до 2027 року, тим самим повернувши Росію на власний енергетичний ринок і поставивши під сумнів перспективи співпраці в енергетичній сфері в рамках ініціативи «Тримор’я». Предметом окремих домовленостей став бізнес-форум, в якому взяли участь хорватські та російські компанії, а також було обговорено перспективи подальшого залучення російських інвестицій у хорватську економіку.

Зважаючи на вище зазначені факти можемо зробити кілька важливих висновків щодо перспектив подальшого розвитку ситуації на міжнародній арені.

Захід шукає ефективні механізми переговорів з РФ і готовий використовувати окремі країни задля налагодження комунікації.  Опосередкована комунікація може свідчити про те, що рівень напруги не зменшується, і говорити про серйозні зміни у позиціях сторін зарано.

Хорватія вдало скористалася ситуацією на міжнародній арені та успішно відіграла перший акт в якості каналу комунікації між Заходом та РФ. Очевидно, що наступні ходи будуть спрямовані на тіснішу співпрацю з Росією на взаємовигідних умовах, але зі збереженням режиму санкцій. Ймовірно, що подібні механізми можуть бути використані й іншими країнами ЦПСЄ, які зацікавлені у налагоджені відносин з РФ.

Відтермінування енергетичних проектів співпраці в рамках ініціативи «Тримор’я» може свідчити про те, що наразі союз не має достатніх ресурсів для реалізації намічених планів, а це в довгостроковій перспективі може негативно позначитись на майбутньому об’єднання.  

Україні варто бути готовою до відновлення діалогу з РФ з боку європейських партнерів, і працювати над поліпшенням двосторонніх відносин з країнами ЦПСЄ

Автор: Михайло Мозоль
PhD student, викладач НУ “Острозька академія”