Російський слід електоральних успіхів Мілоша Земана: чого чекати Україні?

Другий тур президентських виборів, що відбувався 26-27 січня у Чехії, мав дати відповідь на питання, хто очолить країну –  «друг Путіна» – Мілош Земан, відомий своїми скандальними заявами щодо Криму, чи колишній глава Національної академії наук Іржі Драгош, якого в українській пресі встигли охрестити проукраїнським кандидатом. Непередбачуваності ситуації додавало те, що попри потужний адміністративний ресурс, яким користувався діючий президент, за результатами опитувань, проведених напередодні другого туру, Земан поступався Драгошу.  Та попри перевагу, яку давала Драгошу соціологія, фінальний підрахунок голосів зафіксував мінімальну перевагу на користь діючого президента Мілоша Земана, якому вдалося здобути голоси 51,4% виборців.

Спробуємо проаналізувати, завдяки чому Мілошу Земану вдалося здобути такий результат і яке місце у історії з його переобранням може грати Україна.

Мілош Земан був обраний на пост президента Чехії у січні 2013 року, за результатами перших всенародних виборів президента. У другому турі кандидата підтримали 55% виборців, які в основному  проживали у сільській місцевості та маленьких містах. Цікаві деталі щодо президентської кампанії Земана 2013 року можна знайти у матеріалі «Як Росія обирає президента Чехії», який вийшов 28 листопада 2016 року на інформаційному порталі «URA.RU». Журналістам видання вдалося знайти одного з російських політтехнологів, який брав безпосередню участь у кампанії Земана і, на правах анонімності, розповів деталі роботи штабу, підтвердження яких можна знайти, в тому числі, у офіційних результатах голосування.

Втручання росіян у виборчі кампанії не тільки у Європі, але й США, задля забезпечення перемоги потрібного кандидата, сьогодні виглядають звичним явищем, а дії та заяви Земана на посту президента Чехії – найяскравішим підтвердженням російського впливу.

Отож, у публікації російських журналістів можна знайти кілька секретів перемоги Земана у 2013 році, які з великою вірогідністю могли бути використані і у 2018 році. Зокрема, джерело стверджує, що напередодні виборів 2013 року було проведено велике соціологічне дослідження, яке показало розкол чеського суспільства на дві великі частини – представників старшого покоління, вихованих у часи СРСР, які проживають у сільській місцевості та малих містах і бачать Росію в якості головного друга та союзника Чехії; і представників молодшого покоління, які компактно проживають у великих містах і підтримують європейський курс країни. Соціальною базою Мілоша Земана було обрано старше покоління, з яким російські спеціалісти почали проводити активну агітаційну роботу. За результатами другого туру як 2013 року, так і 2018 перемогу Земану забезпечили у переважній більшості жителі маленьких міст та сільської місцевості.

Загалом у штабі працювало близько 90 російських політтехнологів, фінансування роботи яких здійснювалось безпосередньо з Москви. У публікації описана хитромудра схема, з допомогою якої через мережу казино, спонсорам Земана вдавалося передавати в Чехію необхідну фінансову допомогу. Згодом ці кошти були використані, як для агітації, так і підкупу членів виборчих комісій, які допомагали росіянам отримати необхідний результат. Джерело стверджує, що саме під час виборчої кампанії 2013 року у Чехії було вперше впроваджено комп’ютеризовано систему підрахунку голосів, доступ до якої вдалося отримати команді російських технологів. Головне завдання, яке стояло перед ними після отримання доступу до системи – забезпечити рівномірну «підтримку» Земана в усіх регіонах країни. Однак з цим завданням впоратись не вдалося. Політтехнолог зауважує, що простий аналіз результатів голосування за допомогою принципу нормального розподілу Гаусса, демонструє втручання і фальсифікації, здійсненні російськими спеціалістами. Окрім прямого втручання, звичайно велася і агітаційна робота, ключовими елементами якої була співпраця з  власниками маленьких магазинів, ріелторів та спортсменів, яких стимулювали фінансово для розпалювання антиамериканських і, відповідно, проросійських настроїв. Насамкінець політтехнолог припускає, що можна з великою вірогідністю очікувати, що подібні методи будуть використовуватись і під час виборчої кампанії 2018 року.   

Підтвердження його припущень знаходимо у матеріалі іншого російського видання «The Insider», яке напередодні другого туру виборів президента Чехії, 23 січня 2018 року, публікує матеріал з промовистою назвою «Кандидат проти чехів. Як Росія підкупила чеського президента і до чого тут Чубайс і Кудрін». Журналіст видання «The Insider» Анастасія Кириленко стверджує, що їй вдалося поспілкуватися з одним з безпосередніх учасників корупційної угоди між чехами та росіянами, частку з якої отримав і Мілош Земан.

Історія цієї корупційної угоди тягнеться корінням у далекий 1999 рік, коли Мілош Земан був прем’єр-міністром Чехії, на той момент, фактичним керівником країни. Саме у 1999 році між Чехією та Росією була укладена угода щодо виплати частини державного боргу колишнього СРСР перед Чехословаччиною, в якості правонаступників яких виступали відповідно Чехія та Росія, у розмірі 3 млрд. доларів. Традиційною практикою отримання корупційної ренти в такій ситуації було залучення третьої сторони, з допомогою якої можна було отримати немалі прибутки. Так було і у цій історії. Обидва суб’єкти угоди передали права на ліквідацію боргу іншим компаніям – Чехія новоствореній Falcon Capital, а Росія – РАО «ЕЄС Росії». Наступним кроком до вирішення спору стала виплата компанією Falcon Capital до чеського бюджету 400 млн. доларів, в результаті чого борг вважався погашеним, а Falcon Capital отримувала право витребувати у Росії усі 3 млрд. доларів. У 2001 році Falcon Capital продає право на витребування боргу у 3 млрд. доларів РАО «ЕЄС Росії» за 1,3 млрд. доларів. В свою чергу росіяни залучають до угоди ще одного учасника, дочірнє підприємство  РАО «ЕЄС Росії»  «Інтер-РАО», яка в якості погашення 1,3 млрд. доларів боргу уже перед Falcon Capital має здійснити продаж електроенергії у треті країни. Анонімне джерело журналістки стверджує, що з 1,3 млрд. доларів до чеської казни потрапило тільки 400 млн. доларів. Близько 700 млн. доларів були розподілені між учасниками угоди, в тому числі і Земаном. За цією ж інформацією частку Земана від угоди йому передавав Анатолій Чубайс, як у вигляді безготівкових переказів, так і готівкою. Звідси виникає логічне питання, чи не були ці кошти використані задля фінансування виборчої кампанії Земана у 2013 році і чи не фігурують вони у хитромудрій схемі з залученням казино? Анонімне джерело журналістки стверджує, що саме в момент передачі коштів Мілош Земан і потрапив на гачок російських спецслужб.

І хоча компанія  Falcon Capital була і залишається об’єктом низки корупційних скандалів та розслідувань, зокрема у Литві,  вона продовжує легальну діяльність як в Чехії, так і Росії. Зокрема, в рамках Петербурзького економічного форуму між Falcon Capital та Санкт-Петербургом було підписано договір про щодо будівництва вітрових турбін між губернатором Санкт-Петербурга Георгієм Полтавченко та одним з керівників правління компанії Серго Мамаладзе, загальною вартістю 1 млрд рублів. Чи не про нарощування такої економічної співпраці задля спільного збагачення домовлявся Земан з Путіним під час недавньої зустрічі у Сочі, про яку ми писали у матеріалі «Посиденьки автократів: про що Путін домовлявся з політичними союзниками у Сочі»?

Можемо припустити, що скандальні заяви Земана щодо визнання Криму російською територією, обзивання України – країною-невдахою, яка не пам’ятає своєї історії, а також регулярні пасажі щодо зняття санкцій з Росії – не що інше як відкуп, яким президент Чехії розплачується за фінансову підтримку його виборчих кампаній та участь у корупційних схемах. Одначе, як виявили журналісти чеського видання  «Artualne», це не єдина загроза, яку може нести Мілош Земан на посаді президента для України.

Кілька днів тому видання «Artualne» повідомило про те, що Земан регулярно контактує з керівниками Всесвітньої ради підкарпатських русинів – Василем Джуганом і Михайлом Тяско, які були присутні у штабі Земана під час оголошення результатів другого туру виборів у суботу, 27-го січня. Журналісти видання стверджують, що попри заперечення, які неодноразово робив сам Земан, контакти між ним та керівниками Ради русинів тривають роками, а минулого року вони навіть супроводжували президента під час його офіційного візиту до Росії. Нагадаємо, що Всесвітня рада підкарпатських русинів – це організація, яка виступає за надання закарпатським русинам автономії у складі України (подекуди, за відокремлення Закарпаття) та активно фінансується РФ. Василь Джуган та Михайло Тяско тривалий час проживають у Чехії і проводять активну діяльність щодо дискредитації українського уряду, як в Україні, так і в Чехії. І хоча прес-служба Мілоша Земана спростовує заяви Тяска про політичну підтримку Всесвітньої ради підкарпатських русинів президентом, очільники організації стверджують, що і президент  Земан, і лідер чеських ультраправих Томіо Окамура підтримують політичні вимоги русинів, і не бачать у них нічого поганого.

Сам по собі факт комунікації між президентом і очільками русинських організацій дійсно нічого не означає. Позиція Земана напередодні другого туру президентських виборів не була однозначною, тому він міг шукати політичних союзників на усіх фронтах. Однак, причетність до корупційних схем у Росії, фінансування виборчих кампаній Земана та робота російських політтехнологів на його користь, як і підтримка сепаратизму на території України – все це виглядає, як добре спланована спецоперація Кремля, якому потрібна політична дестабілізація всередині нашої країни. На тлі погіршення відносин з Угорщиною, на території якої проживає величезна русинська громада, історичних суперечок з Польщею, та початку президентської кампанії в Україні, русинське питання може стати серйозним викликом для виживання нашої держави. Особливо зважаючи на те, що Росія давно і систематично підтримує русинські організації як в Україні, так і за її межами.

То ж перемога Мілоша Земана, який має обмежені повноваження у питаннях внутрішньої політики, але вже неодноразово виступав на підтримку Путіна на міжнародній арені, може мати для України не очікувано серйозні наслідки. Будемо сподіватись, що і з цими викликами ми впораємось.

 

Автор: Михайло Мозоль, PhD student, викладач НУ «Острозька академія»