Технологія штучного інтелекту та Система оборони Китаю

«Дана стаття описує стрімкий процес Китаю в галузі ШІ (Штучного Інтелекту), у статті також демонструються можливості сфери застосування технологій штучного інтелекту в Китаї та демонструється ймовірність війни Китаю зі своїми технологіями ШІ»

Посилання:

Journal of Indo Pacific Affairs
Vol. 5, NO. 2 MAR-APR 2022
Artificial Intelligence Technology and China’s Defense System – Jieruo Li – 104

Передумови та загальне застосування штучного інтелекту

Розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) має вирішальне значення для людської діяльності, державного сектору, медичного обслуговування і військової сфери діяльності.

ШІ – це, насамперед, вид технологій, які дозволяють щось зробити, а не вид зброї. Майкл Горовіц зазначив, що ШІ можна використовувати в кількох вимірах:

1. Штучний інтелект можна використовувати для нагляду за об’єктами, такими як літаки або танки, щоб зменшити потребу в нагляді з боку людини;
2. Штучний інтелект можна використовувати для обробки і подальшої інтерпретації різної інформації, як приклад – розпізнання зображень;
3. Штучний інтелект можна використовувати для команд та дій, що облегшить військову та цивільну діяльність.

Розробка Китаєм технології ШІ та військових застосувань

В даний час США визнає Китай, як повноцінного конкурента в розробці технологій ШІ. Натомість Китай намагається перевершити США у своїх технологіях, про це свідчать численні їх винаходи та технічна промисловість.

Впровадженням в Китаї технологій ШІ почалось ще з 2015 року, коли уряд Китаю випустив документ «Зроблено в Китаї 2025», а через два роки випустив план по розвитку штучного інтелекту нового покоління. Саме ці документи лягли в основу ідеї створення та розвитку штучного інтелекту на території Китаю. Основне призначення Китайської розробки ШІ – це домашнє використання.

Передові технології завжди були основою міцності будь-якої країни. Китай намагається використовувати їх в першу чергу в розвитку економіки та комерційних справах. Сфера штучного інтелекту була прийнята для покращення загального добробуту населення. Прикладами можуть слугувати: оплата за допомогою розпізнання обличчя, онлайн діагностика, та камери безпеки розроблені з використанням ШІ тощо. Для зростання технологічного процесу Китай охоче заохочує до розробки різні дослідницькі установи, фірми, які увійшли в сферу технологій ШІ.

Вже зраз Китай активно впроваджує у практику використання технологій ШІ у військовій справі. Міністерство національної оборони Китаю заснувало різні дослідницькі центри дослідження штучного інтелекту та безпілотних систем. Академія військових наук та різні аналітичні центри також оновили свої доктрини згідно з використанням технологій штучного інтелекту. Також держава інвестує деякі офіційні організації та приватні установи для проведення відповідних досліджень. Центральний уряд Китаю використовує термін «інтелектуальна» війна для позначення інновацій у військових технологіях.

Серед усіх технологій ШІ Китай надав переваги безпілотним бойовим системам та обладнанню разом з іншими військовими інноваціями. Слід також зазначити, що розвиток та розробка Безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у Китаї почались ще наприкінці 1950-х років.

БПЛА відіграють три головні ролі у військових стосунках Китаю:

1. БПЛА можуть проникати на сотні кілометрів і більше у тил противника та здійснювати там розвідку та спостереження;
2. БПЛА можуть чинити радіоелектронні перешкоди;
3. Знищення різних стратегічних об’єктів є пріоритетом атакуючих БПЛА, які можуть здійснювати ефективне вогневе ураження противника.

Придбання технологій БПЛА значною мірою вплинуло на впевненість Китаю у можливості захисту своїх територій.

Занепокоєння

Розвиток передових технологій має значний вплив на стримування та ведення війн у майбутньому. Саме тому бурхливий розвиток технологій ШІ викликає занепокоєння у Сполучених Штатів.

Самі по собі технології ШІ не є наступальними, але вони можуть відігравати велику роль у війні, якщо її застосувати для автоматизації зброї, особливо ядерної. ШІ фактично знижує поріг наступальних військових дій через обмежений ризик втрат. Саме тому держави, включаючи Китай та США, повинні співпрацювати, щоб запобігти зловживанню штучним інтелектом. Необхідно виробити необхідні правила та норми для обмеження використання озброєнь з використанням ШІ.

США стурбовані розповсюдженням безпілотних систем та іншої зброї у глобальному просторі. Це хвилювання викликана, насамперед, необмеженим нічим експортом Китаєм за кордон різної продукції, у першу чергу – військової.

Таким чином, Сполучені Штати намагаються стримувати експорт БПЛА та різної зброї з Китаю не тільки з питань про міжнародну безпеку, а в першу чергу з питань економіки та контролю світового ринку товарів.

Щоб не дати можливості Китаю окупувати світовий ринок безпілотних систем, попередній президент Дональд Трамп збільшив експорт БПЛА, чим переосмислив режим контролю за ракетними технологіями. Адміністрація Байдена також продовжує політику колишнього президента, що робить експорт біль гнучким. Саме тому, при отриманні безпілотних технологій та експорту зброєю обидвома наддержавами, переважно для комерційних цілей, Сполученим Штатам немає потреби викликати занепокоєння.

Майбутнє

Щодо майбутнього розвитку та застосуванню китайської технології ШІ у військовій сфері буде впроваджено наступні заходи:

1. Основний напрямок розвитку буде направлений на вдосконалення вже існуючих систем та доведення їх до сучасного рівня розвитку;
2. Буде розроблене інтелектуальне управління, більш продуктивне та технологічне, з використанням більш складного програмного забезпечення;
3. Необхідно буде зробити БПЛА більш безшумними, легкими та з матеріалів, які поглинають радари і не дають можливість свого сканування;
4. У майбутньому планується розширити види БПЛА для здійснення різних військових завдань на полі бою;
5. Планується використання безпілотних систем на ряду з літаками, для облегшення пілоту виконання завдань.

Саме на розвиток та виконання цих заходів Китай ставить пріоритет у майбутні роки.