Польща у об’єктиві світових ЗМІ: quo vadis?

Минулого тижня одна з найавторитетніших польських газет – Gazeta Wyborcza – опублікувала звіт МЗС щодо іміджу Польщі у закордонних ЗМІ. Загальний меседж  аналітичного документу свідчить про критичний і водночас неупереджений підхід закордонних ЗМІ до дій польської влади як на міжнародній арені, так і у внутрішній політиці. На думку авторів, збірний образ, який формують закордонні ЗМІ, не може бути охарактеризований як позитивний.

Спробуємо подивитись на те, яким  чином закордонні ЗМІ висвітлювали діяльність польської влади, та які теми викликали найбільший резонанс.

Аналітики відзначають, що першопричиною негативних відгуків щодо Польщі, варто називати незрозумілу зовнішню політику, яка часто піддається критиці з боку закордонних ЗМІ, а також  внутрішні політичні реформи, які впроваджує діюча влада. Головні теми, які висвітлювали закордонні медіа в контексті Польщі, стосувалися можливості застосування санкцій щодо Польщі з боку Європейської комісії, позиції уряду з приводу міграційної кризи у ЄС, і меншою мірою активності Польщі в геополітичному аспекті – діяльності в рамках  ініціативи Тримор’я та Вишеградської четвірки.

Найбільш критичні відгуки щодо дій уряду Польщі аналітики зустріли у західноєвропейських ЗМІ (Німеччина, Британія, Італія), дещо прихильніше реагували на зовнішньополітичну активність Польщі східноєвропейські сусіди (Чехія, Словаччина, Угорщина). Інтерес до Польщі з боку позаєвропейського медійного простору був загалом низьким. Натомість  медійний дискурс, що стосувався безпосередньо поляків і досягнень польської науки та культури, інтеграції польських громадян у європейське середовище, як відзначають аналітики, традиційно залишався позитивним. Окрім цього, загалом позитивну оцінку з боку закордонних ЗМІ отримала польська економіка та міжнародна економічна політика.

Головним полем критичних репортажів про Польщу, відповідно до звіту, була внутрішня політика правлячої партії. Тема, яка привернула чи не найбільшу кількість критичних публікацій у закордонних ЗМІ – судова реформа. Більшість авторів, які писали про цю ініціативу ПіС розглядали її у контексті порушення базового демократичного принципу поділу влади, який суперечить ідеї стримувань та противаг між трьома незалежними одна від одної гілками влади – законодавчою, виконавчою та судовою.

Декомунізаційний закон, а також заходи, пов’язані з його імплементацією, стали предметом критики з боку російських ЗМІ, натомість у Білорусі законодавчі ініціативи щодо історичної політики Польщі не викликали таких однозначних реакцій. У іронічному ключі західноєвропейські ЗМІ висвітлювали інформаційну кампанію Міністерства здоров’я, яка стосувалася зростання народжуваності у Польщі. Натомість репортажі, які стосувалися економічної активності Польщі і її успіхів в аспекті міжнародної співпраці, отримували виключно позитивні відгуки і не викликали жодних питань чи зауважень. Загальний контекст відгуків мав такий візерунок. Тепер поглянемо більш детально на те, як західні партнери реагували на події у Польщі.

Німецькі засоби масової інформації, на думку польських аналітиків, впродовж минулого року підійшли максимально критично до інтерпретації подій у польській зовнішній і внутрішній політиці. Зокрема, репортажі, які демонструвалися на теренах найближчого західного сусіда Польщі, концентрувалися навколо проблемних питань у відносинах Польщі та ЄС, а також геополітичних проектів, в яких бере участь Варшава. У звіті зазначається, що ключовими спікерами, які висловлювали свою думку у німецьких медіа були політичні опоненти діючої влади – представники партії «Platforma Obywatelska», «Nowoczesna», руху «KOD» (Комітет захисту демократії), журналісти Gazeta Wyborcza, а також європейські ліві. Зважаючи на це, тон коментарів був не просто критичним, на думку авторів звіту, а подекуди навіть ворожим. Окремим аспектом критики у німецьких ЗМІ стала активність польського уряду у напрямку творення ініціативи Тримор’я. Прогноз німецьких  журналістів щодо перспектив розвитку даної ініціативи був вкрай невтішним – у своїх публікаціях вони звертали увагу на те, що кожен з учасників цього об’єднання має власні інтереси, які перешкоджатимуть творенню єдиного простору, тому про створення альтернативи Нової Європи в рамках ЄС, говорити зарано.

Інші негативні тенденції, які проявились у Польщі впродовж останнього року, були відзначені іспанськими ЗМІ, які, в першу чергу, звертали увагу на прояви ксенофобії та маніфестації ультраправих, які пройшли у 2017 році. Польські аналітики відзначили, що тональність фото, а також повідомлень, які домінували у іспанських медіа, була вкрай негативною. При цьому увага дуже часто акцентувалась на конфліктній природі відносин між Варшавою та Брюсселем, що жодним чином не поліпшувало імідж Польщі ані в Іспанії, ані в інших іспаномовних країнах.

Внутрішня політична кухня – в тому числі діяльність Ярослава Качинського, а також характер політичних реформ, які впроваджували впродовж останнього року ПіС, знайшли своє аналітичне переосмислення і у британських ЗМІ. Журналісти з Туманного Альбіону називали главу ПіС не інакше, як ляльководом, який має безпрецедентний політичний вплив, як на президента Польщі, так і на прем’єра, а також акцентували увагу на несолідарній міграційній політиці, яку проводить офіційна Варшава. Британці часто проводили паралелі щодо природи політичного режиму у Польщі та Угорщині, називаючи правлячі уряди націонал-консервативними та характеризуючи їхню політику через категорії крайнього популізму.

Критичний погляд на Польщу можна було зустріти і у італійських ЗМІ, які подібно до британських звертали увагу на кризу у відносинах між Варшавою та Брюсселем. У публікаціях італійських ЗМІ можна було зустріти звинувачення у корисливих мотивах, які переслідувала Польща приєднуючись до ЄС.  Італійці дорікали, що коли настав час нести спільну відповідальність, в тому числі за економічні успіхи в рамках спільного ринку, Варшава почала нехтувати обов’язками та діяти всупереч європейським цінностям.

Тон американських ЗМІ, які звертали увагу на події, що відбувалися у Польщі, теж не відрізнявся доброзичливістю. Переважна більшість публікацій стосувалася реформ судової гілки влади, і містила об’єктивні зауваження. Окрема увага американських ЗМІ була сконцентрована на проблемах антисемітизму та ксенофобії, які супроводжували зростання популярності праворадикальних рухів та партій.

Звіт не містить інформації щодо оцінки іміджу Польщі в українських ЗМІ, одначе можна сказати, що навіть якби він був присутній, нічого нового щодо тем, дійових осіб, або оцінки політичного життя Польщі, до уже відображеного в західних ЗМІ, він би не дав.

Складається враження, що поведінка Польщі щодо України була нічим іншим, як квітесенцією відверто провального зовнішньополітичного позиціонування ПіС у 2017 році. Початок 2018 року, тим не менше, не демонструє жодних позитивних зрушень. Навпаки, останні кроки та заяви лідерів ПіС, зроблені в контексті дипломатичного скандалу щодо закону про ІНП, свідчать про те, що правляча еліта не бачить і не потребує шляхів для відступу. Актуальне соціологічне опитування, проведене у лютому 2018 року, свідчить, що підтримка ПіС зростає. На сьогодні за правлячу партію готові проголосувати уже 50% виборців, які визначились із власним вибором (ще місяць тому таких було 42%). Парадоксально, але критична ситуація на міжнародній арені позитивно відображається на позиціях правлячої партії всередині країни. А це не зовсім хороший знак для усіх теперішніх партнерів офіційної Варшави, в тому числі і Києва.       

 

Автор: Михайло Мозоль, PhD student, викладач НУ «Острозька академія»

Популярні публікації