Е. Макрон: психологічний портрет (SWOT-аналіз)
Резюме
Політичні трансформації, які характеризують політичну систему Франції детермінують потребу в здійсненні системного аналізу психологічного образу новообраного президента. У свої 39 років Е. Макрон став наймолодшим президентом країни не зважаючи на відсутність партійної платформи. Займається грою на фортепіано та акторською майстерністю. Макрон отримав ступінь бакалавра в елітному ліцеї Генріха IV в Парижі та вивчав філософію в Інституті політичних досліджень (Sciences Po). Пізніше вступив до Національної школи адміністрації (ENA) в Страсбурзі. Визначу, що цей навчальний заклад традиційно закінчували відомі французькі політики до яких слід віднести А. Жюппе, Ж. Ширака та Ф. Оланда. Під час навчання на філософському факультеті Макрон був помічником видатного філософа Поля Рікера та написав магістерську роботу про політичні концепції Н. Макіавеллі. У 2007 році одружився зі своєю колишньою вчителькою французької мови Б. Троньо, яка старша за нього на 24 роки. У період з 2004 до 2008 роки працював інспектором у Міністерстві економіки Франції. У 2007 році працював інвестиційним банкіром Rothschild & Cie Banque і заробив 7 мільйонів євро за один рік роботи, за що отримав реноме одного з найбільш професійних фінансистів країни. З 2006 по 2009 рік був членом Соціалістичної партії. У 2012 році був призначений заступником генерального секретаря Єлисейського палацу. З 2014 до 2016 року працював на посаді міністра економіки.
S (strength — сила)
Перевагою Макрона є його надзвичайна енергійність, активність та ініціативність. Він є людиною, яка більшу частину свого часу приділяє саме роботі. Oдночасне виконання ним цілого ряду різних проектів і реалізація численної кількості ідей в остаточній сумі дає свій результат. Важливо, що усі спроби опонентів скомпрометувати Макрона залишаються безуспішними.
Протягом виборчої компанії Е. Макрон надзвичайно вдало конструював образ переможця та вмілого управлінця. Визначу, що всі його проекти були успішними, що підсилює вибраний імідж та стимулює позитивну тональність у сприйнятті більшістю населення.
Макрон продовжує системну роботу з культивування образу сучасного реформатора, який зможе дерегулювати економіку ти вирішити існуючі проблеми. В контексті цього пропоную проглянути наступний вислів: “Французькі лідери будуть дбати про мир, про баланс сили, про міжнародну співпрацю, повагу до всіх зобов’язань, взятих у боротьбі з глобальним потеплінням”. Макрон визначає, що мігранти є прогресивними людьми і він зможе їх вміло вбудувати в політичну матрицю країни. Визначені положення дозволяють знижувати протестну напругу в країні і мінімізувати безпекові ризики.
W (weakness — слабкості)
Негативним моментом для Макрона може стати надмірна самовпевненість. Визначений недолік можна спостерігати з промови, яку виголосив Макрон після оголошення результатів виборчої компанії: “Я буду захищати Францію. Її образ. І також я беру на себе зобов’язання захищати Європу, ту спільноту, яку населення нашого континенту створило! На кону — наша цивілізація, наш спосіб життя: бути вільними, довести, що наші надії і цінності не марні. Я маю зробити так, щоб і далі був міцний зв’язок між Європою і людьми, з яких вона складається, між Європою та її громадянами. Я кажу кожному, що Франція буде стояти в авангарді боротьби з тероризмом і вдома, і за межами країни, настільки довго, скільки триватиме ця битва.”
Крім того, можна відзначити, що тотальний прагматизм Макрона, його пошук особистих інтересів і посилення власних впливів, розрахований на швидкий результат, а не на перспективу, є ще одним політичним недоліком, так як часто заважають йому вийти на системний, стратегічний рівень планування.
O (opportunities — можливості)
До можливостей Емануеля Макрон безперечно слід віднести розгалужену мережу його особистих зв’язків, яку він послідовно продовжує вибудовувати на всіх рівнях державної влади.
Експерти з рейтингового паризького аналітичного центру Terra Nova зазначали, що Макрон зумів передбачити, що у нього буде шанс, коли ніхто інший це передбачити не міг. У квітні 2016 року він заснував рух Вперед. Згодом Макрон залишив уряд Франсуа Олланда, який протягом наступних чотирьох місяців опустився до рекордно низького рівня електоральної підтримки і детермінував початок політичної кризи, яка нівелювала реальні можливості Ф. Оланда балотуватися на другий термін.
Співголова партії “зелених” в Європарламенті Даніель Кон-Бендіт зазначив: “За декілька місяців Макрон привернув на свій бік близько 190 тисяч активістів. Він єдиний зміг чітко і прямо пояснити французам, що без Європи у Франції нічого не вийде”.
Отже, Е. Макрон продовжує демонструвати неординарні тактичні здібності та здатність адаптовуватись до викликів, які системно виникають в політичному житті.
T (threats — загрози)
Насамперед, мова йде про відсутність чіткої політичної стратегії на перспективу, стратегії державного розвитку та реформування політичної системи. Дії Макрона демонструють те, що він націлений насамперед на реалізацію власних інтересів.
Перемога Е. Макрона залишатиметься частковою без потужної фракції в парламенті і детермінує серйозні ризики для збереження його суб’єктності та впливу у реалізації передвиборчих програм. Макрон буде змушений вдаватися до складних політичних компромісів з Ф. Фійоном, лідером Республіканської партії та керівництвом Соцілістичної партії, що отримає негативне сприйняття з боку населення і призведе до втрати стрімкої втрати існуючого політичного капіталу.
Автор: Гнидюк О.
