«Справа Зозулі»: гримуча суміш іспанського «навколо футболу» і політики
Богдан Боднарук, Студент КПНУ ім. І.Огієнка

Сучасні організовані угрупування футбольних фанів (ультрас), давно відійшли від амплуа традиційного вболівальника. Вони нагадують скоріше таку собі скриню із подвійним дном. При цьому, первинне наповнення скрині є в данному випадку не настільки важливим як вторинне, що розташоване ніби то рівнем нижче, а отже стає недосяжним для нетренованого ока. У ситуації ультрас первинним, найбільш впізнаваним є саме вболівальницький елемент. Останнім часом до вболівання все частіше додається чітко простежувана (для тих хто читає між рядків), політична складова. І ось тут починається напевно найцікавіше. Взаємодія двох здавалося б абсолютно протилежних сфер активності: фанатської й політичної, може розгортатися за двома найпоширенішими сценаріями. Першим є той за якого побутування політичної ідеології у вболівальницьких колах перетворює останніх на частину громадянського суспільства, яке тільки-но почало зароджуватися. Прикладом може слугувати наша держава, де ультрас були і є активними учасниками всіх суспільно-політичних процесів останніх років. Від Революції Гідності до війни на сході.Такий розвиток подій вказує на конструктивний, загалом позитивний вклад фанів у розвиток суспільства та держави. Існує й альтернативний шлях ставши на який, фанатські корпуси стають носіями розбрату та дестабілізації. Переважно цей розбрат знаходить своє відображення у зовнішній політиці держави (Росія й Марсельські Погроми під час Євро 2016), зазвичай за таких обставин явним є втручання силових органів держави, що ставить мету зробити із любителів футболу вершників апокаліпсису. Значно рідше вболівальники хитають човен зі середини (події в Каталонії). Третім шляхом є свідома участь тіфозі у різноманітних оказіях природа яких є не тільки політичною а й військовою. Не складе надто великих труднощів здогадатися, що означені вище події військово-політичного характеру обов’язково повинні мати місце на території іншої держави. Політично активні вихідці з ультрас під гіпнотичною дією пропаганди здатні на будь що. В тому числі й на різкі негативне, неприйнятне ставлення до спортсменів родом із країни яка активно демонізується на медіапросторі зацікавленими в цьому людьми.

Комуністичний гнійник під носом Мадриду

Передмістя Мадриду агломерація Вальєкас, колись самодостатнє село приєднане до столиці у 1950-му році. Притулок для семи тисяч чесних роботяг, що заробляють собі на окраєць хліба гаруючи на заводах і фабриках від світанку й до присмерку. Чисто тобі класичний дух пролетаризму (Ленін був би на сьомому небі відвідавши тамтешні виробничі потужності). Все було б у іспанських трударів цілком собі не зле, якби не гурт активних прихильників місцевого футбольного колективу «Райо Вальєкано» (навколо футбольна тусовка із виразним комуністичним забарвленням заснована на початку 70-х рр минулого століття). Саппортери виявилися вельми бойовитими, відразу перейнявшись ідеями ліворадикального спрямування хутко взялися до організації різного роду фанатських маршів під комуністичними гаслами. Місцем сили для вказаних робітничих демонстрацій радикально налаштовані молодики обирали центральні вулиці Вальєкаса або ж околиці домашньої арени «Райо». Самі «буканерос» (пірати) іменують себе також анархістами-антифашистами. Останні кілька років принесли багату поживу для «піратів-комуністів». Вітер, що зі Сходу роздмухав багаття їхнього радикалізму на крилах своїх поривів приніс ідею фікс про фашизм в такій далекій Україні. Спонукані прагненням захистити «стражденних» «шахтарів» найбільш вірні ідеям лівого крила фани подалися на український Схід. «Russia Today» спрацювала на відмінно.

Буканерос в лавах ЛДНР

У вересні 2014-го перший із восьми «червоних піратів» ступив на землі нашої країни. Потрапив він до нас класичним для «добровольців» маршрутом-через російський Ростов. Звати цього переконаного комуніста Серхіо Бесера. Як він сам пізніше пояснить у телефонній розмові із українськими журналістами, навідався він на терени України гнаний виключно благородним покликанням захистити «братські республіки». На момент свого прибуття у кінцевий пункт призначення перспектива легкого заробітку на крові його ніби то турбувала в останню чергу. Трохи пізніше коли до Серхіо доєдналися його ідейні товариші іспанський десант у лавах окупаційно-сепаратистських військ взяв собі назву «Бригада Карлоса Паломіно». Щоправда зажити слави лютих винищувачів солдатів ЗСУ іспанці не встигли. В липні наступного року їх у повному складі пов’язала рідна королівська поліція. Бесера запевняє, що інші члени «буканерос» і далі продовжують воювати за квазі республіки. За часів його поневірянь у складі батальйону «Привид» налічувалося до 10-ти іспанських комуністів (всі були й надалі залишаються учасниками «Буканерос»). Іспанський радикал наголошує, що найбільш віддані прибічники фанатського руху готові померти за ідею комунізму.

«Справа Зозулі»

Для нашого легіонера, футболіста Р. Зозулі іспанська «Сегунда» (друга за значенням футбольна ліга Іспанії) виявилась вкрай незатишним місцем. Тамтешні палкі прихильники гри мільйонів просто просякнуті радикальними відгалуженями політичної ідеології. Спочатку у 2016 році його перехід у «Реал Бетіс» ознаменувався гучним скандалом за участі президента клубу та «ультри». Фани «Бетіса», що залюбки підкреслюють свою праворадикальну позицію якимось дивним чином в найкращих традиціях російської пропаганди розгледіли у постаті спортсмена натяки на нацизм. Президент ФК був змушений підкоритися фанам й позбутися футболіста. Трохи більше ніж за рік «Бетіс» уклав орендну угоду із вже згаданим вище колективом із Вальєкаса. Проте майже відразу після того як перехід відбувся своє слово сказала торсида клубу. «Буканерос» дотримуючись тієї ж «антифашистської» риторики зацькували українського патріота. Головною претензією з боку вболівальників стала допомога, яку Роман надавав нашим військовим. Найбільший резонанс викликали його тісні зв’язки із батальйоном «Азов». Третім місцем роботи Зозулі став «Альбасете». Ось тут нарешті наш футболіст зміг почуватися цілковито захищеним, у досить комфортних умовах. Пройшло не так багато часу й він вже став улюбленцем фанів. Все було добре аж до грудня минулого року. Тоді команда українця вирушила на виїзд до Вальєкаса. На стадіоні під час футбольного поєдинку перед Зозулею розчахнулися ворота пекла. «Буканерос» почали вигукувати образливі шовіністські гасла на кшталт: «Зозуля фашист!», «Зозуля неонацист!» й подібні образливі вигуки. Матч було перервано, за підсумками розслідування неправомірних дій з боку фанів було започатковано судове провадження проти клубу «Райо Вальєкано». До слова, в тому таки грудні оскаженілі фани «Райо» атакували автомобіль президента їх улюбленого клубу через те, що той став на бік українця в конфлікті із фанатами. Так от, за результатами судового процесу було вирішено, що трибуни арени «Естадіо Вальєкас» підлягатимуть частковому закриттю на час матчів Сегунди проти «Уески» та «Ельче». Також повинен бути сплаченим штраф у розмірі 18 тисяч євро. Саме таким було рішення іспанської федерації футболу за рекомендацією ФІФА. Була й спроба апеляції з боку клубу-винуватця, але вона виявилася неуспішною.

В якості висновка наголосимо на тому, що даний скандал, котрий увійде в історію взаємостосунків двох абсолютно нетотожних на перший погляд площин кине помітну тінь на Іспанію.На її міжнародний спортивний імідж. Коли політика проникає у нове для себе середовище, останнє майже завжди змінюється до невпізнавання. І тільки від завсідників цього середовища залежить якими саме будуть зміни. В даному випадку (як і у ситуації з Каталонією), політична складова тільки загострила протиріччя всередині фанатських кіл. Що не могло не позначитися на ставленні до країни в цілому. Адже тепер Іспанію можуть віднести в категорію ненадійних країн для проведення міжнародних спортивних змагань. А це в свою чергу заплямує обличчя держави в очах світової спільноти. Мадрид повинен вжити серйозних заходів для припинення інтенсивної політизації фанатського середовиша. А рухи типу «Буканерос» взагалі бажано було б оголосити поза законом.

Популярні статті