Ситуація в Франції: як все розпочалося та які наслідки

Маріна Плюта, Студентка КПНУ ім. І.Огієнка

Вже близько двох років у Франції тривають протести та мітинги з приводу різних реформ та проти чинної влади.

Перші заворушення розпочалися в листопаді 2018 році, протести «жовтих жилетів» – це мітинги, заворушення проти підвищення вартості на паливо.

Раніше подібні протести організовували профспілки, цього ж разу протест  був організований громадою через соціальні мережі.

В травні 2018 року в інтернеті з’явилася онлайн-петиція з вимогою знизити ціни на паливо, яку опублікувала одна з громадянок Франції. Адже влада країни зазначила, що має на меті у 2019 році підвищувати податок на дизельне паливо.

Французька газета «Parisien» згодом опублікувала петицію жінки-водія, в результаті за декілька тижнів число громадян, які підписали її, зросла у декілька разів. Згодом у соціальних мережах з’явилася ініціатива заблокувaти Паризьку окружну дорогу.

17 листопада на пропозицію відреагувало та підтримало понад 120 тис. громадян, але мирні протести перейшли в сутичку з поліцією. «Жовті жилети» докладали всіх зусиль, щоб дістатися до Єлисейського палацу, але їх спинили поліція, яка використовувала сльозогінний газ для опору з протестувальниками.

Міністр внутрішніх справ Франції згодом повідомив про підсумки протистояння 17 листопада, результат був таким: участь у протестах взяли 287 100 осіб, загинула 1 людина, поранено близько 400 та 117 заарештували.

24 листопада протести «жовтих жилетів» продовжилися.  Мітингувальники перейшли до наступних дій та почали нападати на водіїв, які не брали участі в акціях протесту, та журналістів.

1 грудня було заарештовано понад 400 протестувальників. Вже 2 грудня у Франції обговорювали питання щодо режиму НС.

Чому «жовті жилети»?

Акція протесту отримала назву через світловідбивні жовті жилети в які були одягнені протестувальники.

Наступні протести були викликані в грудні 2019 року

Наступний протест був організований 5 грудня проти пенсійної реформи. В різних містах Франції знову відбулися протести, проходили зіткнення між учасниками страйку і співробітниками поліції.

 Макрон підтримує право французів на страйки, але, разом з тим, твердо має намір реалізувати реформу.

10 грудня в містах Франції зібралося понад тисячі людей, щоб показати таким чином свою незгоду з оголошеною реформою. Протестувальники вимагали від уряду відмовитися від проведення пенсійної реформи.

16 грудня в Парижі були рекордні пробки на дорогах та закриті 14 ліній метро в знак протесту реформі. Попри протести, Макрон заявив, що хоче, щоб уряд продовжував роботу над пенсійними змінами, які передбачають підвищення пенсійного віку до 64 років і припинення спеціальних пільг для деяких працівників.

2 січня 2020 року французька поліція використовувала сльозогiнний газ проти  протестувальників.

Після звернення президента Франції, в новорічну ніч, Еммануель Макрон заявив, що не має намірів вiдмовлятися від пенсійної реформи. Протести продовжувалися надалі, попри карантинні заходи в країні.

12 вересня 2020 року «жовті жилети» вийшли на протести. У Парижі демонстранти наштовхнулися на опір поліції. Протести відбувалися також в  Марселі, Тулузі, Ліоні та Ліллі.

Боротьба з екстремізмом: Франція та Британія об’єднують свої сили

Під час протестiв «жовтих жилетів» Франція зіткнулася з проблемою боротьби екстремізмом – прихильність до крайніх поглядів.

Франція і Велика Британія узгодили колективний план із протидії тероризму.

Президент Франції на зустрічі висловився про те, що власники компаній соціальних мереж та інших ресурсів докладають мало зусиль для фільтрації поширеної інформації, особливо агресивної пропаганди. Мей зазначила, що британський уряд вже розпочав роботу з компаніями, які слідкують за соціальними мережами.

Президентські вибори 2022: рейтинги політичних лідерів на тлі заворушень

Чергові президентські вибори у Франції заплановані на квітень – травень 2022 року.  Головними політичними лідерами вважають Макрона і Ле Пен.

Аналітичний центр Ifo, провівши власне дослідження, визначив, що великі шанси на цей час пройти до другого туру мають Еммануель Макрон та Марін Ле Пен.

У першому турі прeзидентських виборів Макрон отримав би від 23 до 26% голосів (у 2017 році в першому турі він мав 24%). Макрон поки що не заявив своїх намірів балотуватися на другій термін. Адже, на тлі заворушень, рейтинги довіри суспільства до глави держави значно впали. Раніше Макрон сподівався, що місцеві вибори підуть йому лише на користь, проте виявилося навпаки.

Ле Пен має рейтинг підтримки від 24 до 27% (у 2017 було 21,3%). Вже давно відомо, що Ле Пен має політичні зв’язки з Путіним та те, що партія отримує фінансову допомогу з Росії.

Аналізуючи ситуацію у Франції сьогодні, можна дійти висновку, що заворушення триватимуть далі, не зважаючи на опір влади, на карантинні заходи тощо. Макрон твердо стоїть на своїх намірах та не готовий піти на зустріч суспільству. Однак ці дії призводять до зниження довіри до чинного президента. Ле Пен зараз має всі шанси на перемогу чергових президентських виборів 2022 року.

Популярні статті