Що означає для України звільнення радника Трампа Болтона?

Напередодні старту праймеріз республіканців, відміни переговорів з Талібаном, “довиборів” до Палати Представників у штаті Північна Кароліна неочікуваною стала новина про звільнення радника президента США з питань національної безпеки Джона Болтона. Неочікуваною з точки зору інтенсивності подій навколо Трампа за останній тиждень, але рано чи пізно це би все одно сталось. Болтон був уже третім на цій посаді за 2,5 роки головування Трампа в Білому домі, хоча і обіймав її довше за всіх його попередників.

Болтон де-факто на ряду з державним секретарем Майком Помпео займався найважливішими напрямками зовнішньої політики. Всі зовнішньополітичні сигнали з Білого дому в напрямку Північної Кореї, Ірану, України, РФ, Венесуели, Близького сходу в цілому не проходили повз Болтона, а можливо навіть і коригувались спочатку ним, а потім державним секретарем Помпео.

Досвідчений ідеологічний яструб і хаотичний бізнесмен у політиці

Болтон неодноразово показував свій твердий характер та рішучість у поваленні “традиційної” зовнішньої політики Білого дому. Це власне і послужило призначенням Джона на посаду радника. Державний секретар Майк Помпео у свою чергу, на відміну від Болтона, став повністю “другим Трампом”. Він готовий виконувати вказівки Трампа, навіть якщо сам має кардинально інше бачення ситуації.

Натомість схильність до майже агресивно налаштованої риторики і забезпечила Болтону тривалий термін на посаді. Не слід також забувати про Курта Волкера, який вже два роки обіймає посаду спецпредставника з питань України, та користується повною довірою президента. Можливі непорозуміння між трійкою досвідчених дипломатів: Волкер, Помпео і Болтон також могли зіграти свою роль при звільненні останнього.

На початку каденції Трампа всі очікували, що всі його предвиборчі обіцянки не знайдуть підтримки ні серед його більш досвідченого оточення, ні серед конгресменів. Болтон став одним з тих, хто часто підтримував ідеї Трампа не тому, що підпорядковувався йому, а тому що “Трампівська” манера зовнішньої політики Вашингтона імпонувала йому самому.

Наприклад, у питанні відносин з Іраном та Північною Кореєю Болтон був навіть більш радикально налаштований, ніж сам Трамп. Недарма в Білому домі його нарікали яструбом. Трампу не потрібен був радник, якому треба було доводити правильність його рішень, а лише людина, яка буде працювати над їх реалізацією. Трамп завжди позиціонував себе як людина, яка знає значно більше у міжнародних відносинах, ніж всі його радники разом.

Між секретарем і президентом

Враховуючи, вже де-факто розпочату кампанію на вибори наступної осені, можливо, Дональд Трамп просто не хоче витрачати час на суперечки всередині своєї команди. Рейтинг довіри до роботи Трампа за останні 9 місяців залишається  на рівні вище, ніж 40% — свідчать опитування найбільш авторитетної американської соціологічної групи Gallup.

Не слід забувати, що регулярні зміни в зовнішній політиці Трампа —  не новина. Очільник Білого дому встиг змінити не тільки трьох радників з національної безпеки (наступний буде вже четвертим), а і державного секретаря. Рекса Тіллерсона минулого року змінив на цій посаді колишній очільник ЦРУ Майк Помпео.

Посада радника з питань національної безпеки та оборони в цілому передбачає безпосереднє наближення до першої особи у Вашингтоні, але не більше. Свого часу Генрі Кіссинджер та Збігнєв Бжезинський обіймали цю посаду, але часто грали значно більшу роль, ніж того хотіли тодішні президенти. Джон Болтон, як бачимо, не став винятком.

Новий куратор для Росії та Ірану

Очевидно, негласно Болтон відповідав більшою мірою за російський напрямок, що автоматично включав і Україну. Болтон на початку своєї роботи налагодив непогані зв’язки зі своїм російським колегою Патрушевим, завдяки регулярним зустрічам, але і там були суттєві непорозуміння. Можливо, Болтон саме тоді почав проявляти небажану для Трампа самостійність. Болтон виступав за “напружені” відносини з РФ, КНДР  та Іраном, натомість як Трамп всіма способами демонструє схильність до перемовин на всіх можливих майданчиках та рівнях.

Болтон попередив Україну

Болтон відвідав Україну напередодні початку роботи Верховної ради 9 скликання, а також завітав до Мінська, де провів перемовини з Лукашенко.  Під час зустрічі з президентом України Болтон закликав Київ відмовитись від сумнівних угод з Китаєм, нагадав про тривалу торгову війну між Вашингтоном та Пекіном, а також попередив про можливі крадіжки технологій китайцями. США  хотіли заблокувати придбання китайцями українського стратегічного підприємства “Мотор Січ”. Болтон згадав про відомі крадіжки прав інтелектуальної власності китайцями та натякнув, що не радив би проводити таку угоду загалом, аби не погіршити відносини на лінії Вашингтон-Київ. Він нагадав, що китайці вже “вкрали” в американців технологію будівництва літаків F-35, тому він не радив укладати угоду з КНР взагалі.

До останнього дня Трамп і Болтон не змогли домовитися щодо межі впливу Болтона на рішення Трампа і на зовнішню політику США в цілому. Система стримувань і противаг, передбачена Конституцією, закріплює зовнішні зносини за президентом і Сенатом. Президент зараз має у своєму розпорядженні республіканський Сенат, тож Болтон став набажаним елементом у цьому трикутнику, від якого рано чи пізно Трамп все одно би позбувся.

Останній камінь спотикання для Трампа і Болтона

Болтон вже наприкінці своєї каденції висловлювався проти ідеї Трампа провести переговори з лідерами Талібану. Схожі застереження лунали також і від Майка Пенса, але віце-президента звільнити не можна, оскільки він обирається разом з президентом. Отже, Болтон був першим кандидатом на звільнення, оскільки він і так довго протримався на своїй посаді.

Відміна переговорів з Талібаном не завадила Трампу приїхати до Північної Кароліни у понеділок та виступити на підтримку своїх двох кандидатів на “довиборах” до Палати Представників від цього штату. Обидва за результатами виборів перемогли, але у Північній Кароліні ні про Болтона, ні про Талібан мова не велась. Очевидно, кардинально різні погляди саме на процес переговорів з Талібаном і стали останньою краплею для Трампа.

На черзі четвертий  

Від нового радника слід очікувати лояльності до всіх бажань Трампа, особливо напередодні виборів 2020 року, де Трамп має всі шанси продовжити своє перебування в Овальному кабінеті Білого дому. З іншого боку, зміна впливового та досвідченого радника з питань безпеки може означати, що на тих нарямках зовнішньої політики Вашингтона над якими працював  Болтон, слід очікувати певні зміни. Однозначно, наступний радник з питань національної безпеки або протримається до виборів 2020, і відразу після цього буде змінений, або лише до початку вірогідного другого терміну Трампа. Президенту США зараз слід демонструвати свої успіхи на міжнародній арені, адже економіка США лише зміцнюється, тому Трамп зі свого боку вимагає повної координації дії його зовншіньополітичної команди.