СБУ проти Бременських музикантів: нові санкції для російських артистів
Ірина Беженару, Редактор-аналітик інформаційного агенства Слово і Діло

Гастрольні санкції для громадян «країни-агресора» набирають обертів. На початку жовтня 232 народних депутати віддали свій голос за ухвалення законопроекту про особливості організації та проведення гастрольних заходів за участі громадян Росії. Законопроект зобов’язує організаторів заходів не пізніше ніж за 30 днів до проведення заходу звертатися в СБУ із запитом щодо порушників серед потенційних учасників гастрольного заходу. Організатори, у свою чергу, надають повноцінну інформацію про запрошеного гостя. Протягом 10 днів СБУ має надати відповідь, у якій будуть зазначені підстави для допуску/недопуску артиста країни-агресора на територію України. Тільки після отримання відповіді від СБУ, організатор може сміливо укласти договір з гастролером з Росії. У разі порушення вимог організатором, передбачається штраф у розмірі від 50 до 100 мінімальних зарплат, а це від 160 до 320 тисяч гривень. Законом не допускається проведення гастрольних заходів, які популяризують або пропагують державу-агресора і його органи влади. Також, у законі ще раз наголошується, що артистам, які внесені до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, доступу до гастрольного майданчика країни немає. Варто нагадати, що наприкінці вересня Міністерство культури на підставі звернення СБУ оновило цей перелік осіб. Таким чином, станом на жовтень 2017 року список налічує 112 діячів культури з Росії, які порушили українське законодавство. Також в список внесли голлівудського актора Стівена Сігала та сербського кінорежисера Еміра Кустуріцу.

Ініціатори законопроекту наголошують, що запровадження таких норм є ефективним правовим інструментом для протидії антиукраїнській пропаганді. У свою чергу, у МЗС Росії вже відреагували на новоприйнятий законопроект, назвавши його черговим проявом параної та кроком до введення в країні «залізної завіси». У Росії впевнені, що «шалена боротьба» з усім російським (мова друкована продукція, телебачення, радіо) перетворює Україну на поліцейську державу. До речі, про радіо. Всі пам’ятають резонансні коментарі щодо запровадження квот на українські пісні та мову на радіо, однак результат моніторингу місцевих і регіональних радіостанцій показує позитивну статистику. В усіх регіонах України мовні квоти перевиконуються в середньому на 20%, частка пісень українською мовою в середньому складає 45%. Локомотивами популяризації пісень державною мовою є Рівненська (82%), Тернопільська (81%), Івано-Франківська (59%), Сумська (58%), Львівська та Миколаївська(50%) області. Донецька і Одеська області є лідерами серед радіостанцій східного та південного регіонів України з середнім показником 40%. Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на 2018 рік прогнозує, що середній показник по українських піснях може збільшитись до 50%.

Ще з 2014 року спостерігається страх та небажання російських виконавців приїжджати до України. Дехто акцентує на небезпеці, дехто не хоче опинитися в центрі скандалу, оскільки проведення концерту в Україні може трактуватися як підтримка українського уряду, що призведе до цькування в Росії, а дехто щиро вважає, що «Крим їх». Але казати, що російські артисти нічого не втратили від закриття українського гастрольного простору для них було б дуже не раціонально. Директор Українського музичного альянсу Павло Калініченко повідомив, що ротації творів російських виконавців в Україні зменшилися удвічі. При цьому, гонорар від тиражування їхніх фонограм складає лише 10 відсотків прибутку, ще п’ять відсотків це прибуток від цифрової дистрибуції та реклами. Тоді як основним заробітком в Україні російських артистів, за його словами, залишається концертна діяльність. Так звана «концертна Яма», як називали український концертний простір часів Майдану, дуже швидко почала заповнюватись українським контентом. Кількість концертів та фестивалів української музики зростає, що безумовно сприяє народженню якісного продукту. З’явилась здорова конкуренція між артистами не лише на внутрішньому ринку: українська музика стає потужним суперником і на міжнародному рівні.

На сьогодні склалася ситуація, коли одними з інструментів ведення гібридної війни Кремля проти України так звані «популярні російські культурні діячі і виконавці», які публічною позицією і демонстративними діями підтримують російську агресію і політику путінського режиму. У радянському мультфільмі “бременські музиканти” закладена золота істина для артиста: «Мы своё призванье не забудем смех и радость мы приносим людям”.

Хочеться щоб артист, виходячи до свого глядача, пам’ятав про своє покликання, та керувався категорією мистецтва, а не політики. Тоді жодні санкції та загрози з боку уряду не викликатимуть навіяного страху, оскільки «дворцов заманчивые своды не заменят никогда свободы».

 

Популярні статті