Світова павутина військових загроз

Інформаційний простір останніх тижнів переповнений гучними погрозами про застосування ядерної зброї та початок масштабних військових зіткнень на Корейському півострові. Крім того, не спадає напруга навколо вересневих військових навчань Росії «Захід – 2017» та активізації військових угрупувань на Кавказькому напрямку.

Додатковий канал напруги може виникнути на Балканах, де Сербія знову запустила інформаційний маховик «вкраденого» Косово та культивує суспільну необхідність щодо відродження неоімперського статусу країни. Після невдалої спроби державного перевороту в Чорногорії та розхитування режиму в Македонії, Росія переключила увагу до головного союзника в регіоні – Сербії, де основа політичного дискурсу переповнена ідеями про «слов’янське братерство» та визначальну роль Белграду у подальшому розвитку постюгославських держав.

Для розробки геополітичної стратегії країни, О. Вучич розпочав «національний діалог» з лідерами найвпливовіших політичних сил. Разом з тим, після зустрічі С. Лаврова з лідером Сербської радикальної партії Воїславом Шешелем, останній додав нових фарб в концепцію сербського домінування на півострові. Ситуація для Вучича залишається складною через постійне балансування між Заходом та РФ, яке починає серйозно дратувати Вашингтон. Росія також вимагає від «менших братів» дещо більшого, що суттєво підсилює загрозу можливих ескалацій.

 

Суттєва «зона нестабільності» може виникнути на території Східної Європи. Політична ситуація в Білорусі перебуває у стані максимального загострення через високу ймовірність зовнішньої інтервенції під час військових навчань з РФ “Захід – 2017”, які заплановані на 14 – 20 вересня 2017 року.

Згідно офіційних даних, в навчаннях приймуть участь 12 700 військовослужбовців. Відповідно до заяви Міністра оборони РБ А. Равкова, ЗС РФ передислокують на територію Білорусі 3000 військових та 4000 вагонів військової техніки. Загроза регіональній безпеці полягає у тому, що за оцінками міжнародних експертів, військовий контингент та кількість озброєнь будуть суттєво збільшенні у порівнянні з офіційними джерелами. Визначені дії дозволять сформувати повноцінний військове угрупування на території РБ, яке нестиме реальну загрозу не тільки внутрішній безпеці Білорусі, але й Україні, Польщі та Прибалтійським державам.

Лукашенко намагається реагувати на виклики, які детермінують переміщення військового контингенту ЗС РФ на територію країни. Зокрема, урядом РБ розпочато потужну інформаційну компанію, яка передбачає реалізацію наступних цілей:

  • формування інформаційного пулу навколо Білорусі для світових ЗМІ (культивування потенційної загрози для НАТО);
  • штучне нарощування патріотичних настроїв серед громадськості.

Військові навчання передбачають повномасштабну підготовку до ведення гібридної війни в регіоні та використання ЗС РФ ядерного озброєння. Додатковий канал дестабілізації становлять дії США щодо прийняття закону H.R.33.64., який впроваджує нові санкції проти РФ. В США продовжується протистояння між президентом та конгресом, що екстраполюється на створення прямих каналів тиску та законодавчому обмеженні повноважень Д. Трампа. Росія буде використовувати подібний привід для інформаційної агресії та загострення військового конфлікту в Україні. В. Путін визначив геополітичні пріоритети, які полягають у розгортанні військових баз РФ на території сусідніх держав. Подібні дії спрямовані на створення додаткового каналу тиску на США та НАТО. Доцільно зазначити, що повномасштабні військові навчання керівництво РФ планує провести на Кавказькому напрямку, що продукує можливу ескалацію силового протистояння з Грузією. Негативну реакцію Москви викликало рішення Грузинського парламенту, який затвердив 13 квітня «Стратегію комунікації щодо вступу Грузії в ЄС і НАТО на 2017-2020 роки», а вже 8 червня міністр оборони РФ С. Шойгу віддав наказ про перевірку бойової готовності Південного військового округу та початок військових навчань, в яких прийняло участь 7 тис. військовослужбовців та 1,5 тис. одиниць військової техніки. Додаткова напруга у відносинах між Росією та Грузією виникла після зустрічі П. Порошенка з Г. Маргвелашвілі. На даний момент Росія активізувала дії на грузинському напрямку за рахунок встановлення значної частки контролю над медіа-простором країни та розпочинає підготовку до чергових військових навчань, які можуть розпочатися в найближчі місяці. Серйозне занепокоєння міжнародної спільноти викликає можливість конфронтації між КНДР та США, яка виникла після погроз Кім Чен Ина про підготовку нападу на Гуам та не менш жорстку відповідь Д. Трампа. Можливість військового зіткнення стала достатньо небезпечною через позицію Сі Цзянпіня, який оголосив про повну підтримку КНДР у випадку зовнішньої інтервенції та висловив застереження для США щодо надмірної активності в АТР. Однак, загроза трогово-економічних санкцій від Конгресу змусила КНР піти на часткові поступки та вплинути на північно-східного сусіда.

 

Згідно оцінок міжнародних експертів, частка Китаю в зовнішній торгівлі КНДР складає 90%, що дає змогу Пекіну здійснювати контроль над зовнішньополітичною діяльністю Пхеньяна. Доцільно звернути увагу на те, що випробування балістичних ракет та порція погроз КНДР в бік США відображає стратегічні пріоритети КНР, які полягають у стабільному виході на американський ринок та створенні альтернативного джерела напруги, що дозволить зберегти США в існуючій економічній матриці. В цьому конфлікті актуалізувалось також і протистояння між Україною та Росією, через скандал навколо поставок в КНДР ракетних двигунів РД-250, які було використано при створенні ракет «Хвасонг-12» та «Хвасонг-14». Доцільно припустити, що керівництво РФ здійснило репутаційний удар по Україні через викид інформації про безпосередню участь Києва у виготовленні двигунів для корейських ракет. Подібна ситуація органічно повертає до «кольчужного» скандалу 2002 року, коли факт передачі вітчизняних озброєнь в Ірак так і не було доведено.Загалом, у двосторонніх відносинах між США та КНДР рівень протистояння все-таки знизився, але на міжнародній арені продовжується зростання напруги в потенційних «зонах конфлікту», яке підсилюється та контролюється ключовими геополітичними акторами. На даний момент ситуація балансує в межах «контрольованого хаосу», але ставки продовжують зростати.

Автор: Гнидюк О.
Популярные публикации