«Міжмор’я» на турецький лад: чи можливий новий стратегічний трикутник Анкара – Київ – Варшава?

Турецька республіка вступає в новий етап зовнішньополітичного позиціонування. Принаймні такі попередні висновки можна зробити після нетривалого вояжу турецького президента до України та Польщі. Монополізувавши владу на внутрішньополітичній арені, Ердоган прагне наростити зовнішньополітичний потенціал, використовуючи «українську кризу» та пропонуючи власні послуги у вирішенні конфлікту між Заходом та Росією. І першим кроком до здобуття нового статусу на міжнародній арені, може стати стратегічний трикутник Анкара-Варшава-Київ, передумови створення якого були закладені жовтневими візитами до України та Польщі.

Східноєвропейське турне Ердогана розпочалось з Києва, де 9 жовтня президент Турецької республіки провів плідні перемовини з президентом П. Порошенком, зосередивши увагу на політичних, економічних та військових аспектах співпраці.

Варто зауважити, що українські оглядачі досить скептично оцінювали перспективи перемовин Порошенка з Ердоганом, акцентуючи увагу на прагматичній позиції Туреччини у питаннях зовнішньополітичних зносин з РФ, та активній економічній та енергетичній співпраці налагодженій впродовж останнього року між двома країнами. Найбільшу увагу українська сторона, в особі президента, сконцентрувала на політичних та економічних питаннях, а також ролі Туреччини в якості переговірника між Україною та РФ у питанні звільнення українських громадян з російських тюрем.

Варто відмітити, що попри песимізм з боку українських експертних кіл, Порошенку вдалося схилити Ердогана на свій бік та отримати політичну підтримку у кількох проблемних питаннях.

По-перше, Ердоган визнав Крим українською територією та заявив про повагу до територіальної цілісності України. Цим він вкотре продемонстрував, що наразі Туреччина не має територіальних претензій до України та готова активно включатись у процеси захисту прав кримськотатарського народу. Пройшло два тижні, і результатом таких заяв стало звільнення Ахмета Чийгоза та Іллі Умерова та їх повернення до України.

По-друге, Ердоган підтримав ініціативу Порошенка щодо розширення участі турецької сторони у миротворчій місії ОБСЄ, а також заявив, що Туреччина готова включитися у процеси розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. На думку турецьких аналітиків, така позиція президента є більш ніж виправданою, зважаючи на його зовнішньополітичні амбіції. Ердогану вдалося швидко відновити особисті контакти з Путіним, на фоні небувалого загострення двосторонніх відносин. «Перезавантаження» відносин призвело до того, що Анкара щорічно нарощує економічну співпрацю з РФ, тому в її інтересах забезпечити безпеку та стабільність у чорноморському регіоні, і водночас виступити містком для перемовин між Заходом та РФ.

По-третє, Україна та Туреччина продовжили діалог щодо параметрів економічної співпраці та узгодили позиції щодо створення умов для збільшення товарообігу між країнами. Під час зустрічі сторони підписали двосторонню угоду про захист інвестицій, яка має стати каталізатором змін у багатьох аспектах економічного співробітництва та розширити можливості доступу на ринки країн.  

Після успішних перемовин у Києві, за тиждень, 17 жовтня Ердоган прибув до Варшави, щоб продовжити налагодження стратегічної співпраці зі східноєвропейськими партнерами.

Попри те, що візит тривав тільки один день, Ердоган встиг зустрітись з президентом, прем’єр-міністром, а також зі спікерами сейму та сенату. Щільний графік зустрічей може свідчити про те, що турецька сторона добре обізнана з внутрішньополітичною ситуацією в Польщі, та прагне налагодити стратегічні зв’язки з усіма ключовими особами держави. Натомість польська сторона розглядає Туреччину в якості ключового геополітичного союзника, історія дипломатичних зносин з яким, засвідчила його передбачуваність та надійність. В ситуації, яка складається навколо перспектив практичної реалізації ініціатив «Тримор’я», залучення Туреччини може бути однією з передумов життєздатності проекту, на фоні відмови від участі в ініціативі Чехії та повільній реакції щодо реалізації планів іншими країнами ЦПСЄ.

Свідченням цьому є, зокрема, заява президента Польщі А.Дуди, оприлюднена за результатами зустріч, в якій він відзначає, що перемовини у Варшаві стали важливим етапом у поглиблені співпраці між польським та турецьким народами у питаннях військово-політичної, економічної та культурної співпраці. Сторони підписали п’ять двосторонніх угод, домовились про подвоєння об’ємів двосторонньої торгівлі, яка на сьогодні щорічно становить 5,6 млрд. євро, а також окреслили аспекти співпраці в рамках НАТО та європейських безпекових ініціатив.

Окреслені вище результати перемовин засвідчують кілька важливих тенденцій. Туреччина розглядає балто-чорноморський регіон як важливу геополітичну зону. Вона зацікавлена у стабільному та безпечному розвитку регіону. А також розглядає його як можливість для посилення власних позицій на міжнародній арені, виступаючи в якості переговірника між РФ та Заходом.  Україні варто очікувати, що участь у регіональних політичних та економічних процесах Туреччини буде посилюватись, а тому є підстави говорити про нарощування співпраці у форматі Анкара-Варшава-Київ

Автор: Михайло Мозоль

 

Популярные публикации