Як держави світу протидіють коронавірусу?

Автор: Олександр Гнидюк, експерт Фонду громадської дипломатії

Боротьба з коронавірусом триває ось уже четвертий місяць й по праву перетворилася у справжню катастрофу світового масштабу, яка може призвести до цілковитого колапсу світової економіки. Ще гіршого за своїм наслідками, ніж економічна криза 2008 року. У визначених обставинах на перший план виходить жорстка конкуренція окремих країн, як організованих соціально-політичних систем, здатних захищати власні інтереси та забезпечувати нормальні стандарти життя для своїх громадян в абсолютно екстремальних умовах. В ситуації глобального економічного колапсу саме держава повинна взяти на себе функції регулятора та зробити все необхідне, щоб мінімізувати можливу шкоду в довгостроковій перспективі. Здатність ефективно використовувати наявні ресурси, якою ніколи не відрізнявся український політикум, стане запорукою не просто стабільності, а виживання.

За підсумками року світова економіка може недорахуватися близько 4 трлн. доларів. Європейські експерти порахували, що місячний карантин обійдеться економікам держав ЄС у 350 млрд. доларів. Якщо тверезо оцінити ситуацію, то потрібно розуміти, що карантинні обмеження можуть тривати далеко не один місяць. У такому випадку постане реальна загроза обвалу європейської економіки. Розуміючи масштаб проблеми Брюссель планує виділити 40 млрд. доларів на підтримку економіки. Окремо варто відзначити дії італійського уряду, який заявив про запуск державної підтримки на рівні 25 млрд. доларів для подолання наслідків коронавірусу. І навіть ті країни, які не відзначаються серйозним ростом економіки та високими соціальними стандартами, як от Єгипет, з якого ми продовжуємо тисячами повертати наших громадян, виділить 6 млрд. доларів на протидію наслідкам епідемії. Що вже тоді говорити про Україну, в якій уряд до цього часу так і не спромігся порахувати можливі збитки.

Саме тому пропоную звернути увагу на те, які обмеження та стимули впроваджують різні країни світу для боротьби з коронавірусом. Почнемо з сусідів. Так угорський уряд призупинив виплати за короткостроковими бізнес-кредитами до 30 червня, до прикладу в Україні також запровадили подібну ініціативу, але вона розрахована на коротший термін – до 30 квітня.

Угорщина повністю звільнила від сплати податків у галузях, які найбільше потерпають від наслідків коронавірусу, а саме: туризм, готельний бізнес, розваги, спорт, культурні послуги. Зайняті у цих сферах не будуть сплачувати внески до пенсійного фонду, а виплати за медичне страхування будуть знижені до законодавчого мінімуму. Крім того, заборонено збільшувати вартість орендної плати та розривати відповідні договори.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про виділення 15,5 млрд. доларів на підтримку бізнесу та найменш захищених верств населення. В терміновому порядку було прийнято рішення про збільшення мінімальної пенсії (до 230 доларів) та відтермінування (а в окремих випадках і скасування) податків для туристичного бізнесу й промисловості строком від трьох до шести місяців. 

Польський уряд анонсував виділення великого фінансового портфеля допомоги економіці та бізнесу, який буде становити 52 млрд. доларів. До цього пакету буде входити надання соціальної допомоги громадянам через втрату робочих місць, виділення додаткових ресурсів на підтримку фінансової системи та окремих підприємств і збільшення витрат, пов’язаних з функціонуванням системи охорони здоров’я.

У Франції було виділено 45 млрд. євро підприємствам та людям, які залишились без роботи на період карантину. Крім того, громадян звільнили від виплат податків в березні та готуються до того, щоб впровадити аналогічні дії щодо підприємств, яким будуть загрожувати банкрутства. Влада планує надати державні гарантії по кредитам для малого і середнього бізнесу на 300 млрд. євро. Схожу ініціативу запровадили і в Німеччині, але розмір гарантій значно більший – 500 млрд. євро. 

В плані податкового навантаження німецький уряд виглядає більш принциповим. В Бундестазі заявили про відтермінування податкових платежів, але лише для тих компаній, які мають конкретні труднощі (зупинка виробництв чи втрата ринків збуту). Загалом, німецький уряд прописав три можливих сценарії розвитку ситуації та шляхи виходу з них, які включають в себе й відповідний рівень підтримки з боку держави. 

Американський президент Дональд Трамп доручив Конгресу збільшити на 50 млрд. доларів фінансування програм кредитування бізнесу. Також було прийнято рішення про відстрочку податкових платежів для підприємств, які зазнали найбільших збитків від поширення коронавірусу (нагадує німецьку модель). Крім того, кожна сім’я отримає одноразову фінансову допомогу у розмірі 3 тисяч доларів.

Певне виключення становить сусідня Білорусь, в якій тамтешній президент Олександр Лукашенко називає всю світову паніку по боротьбі з коронавірусом не інакше, як «масовим психозом». В країні були введені певні обмеження, але вони не передбачають оголошення карантину чи, тим більше, зупинку підприємств. Ми дуже сильно сподіваємось, що Олександр Григорович виявиться правим, бо інший сценарій передбачає серйозну загрозу для України.

В Росії планують виділити 6,4 млрд. доларів на підтримку малого і середнього бізнесу та знизити кредитну ставку з 6% до 4%. Російський прем’єр Михайло Мішустін наголосив на тому, що на період карантину скасовуються будь які перевірки для представників малого та середнього бізнесу. Громадяни, які знаходяться на карантині зможуть отримувати відшкодування від держави через нарахування лікарняних виплат. В уряді обіцяють, що такі медлисти люди зможуть отримувати дистанційно. Держава взяла на себе зобов’язання з регулювання вартості ліків та різного роду медичних засобів. З кінця березня вводяться прямі державні субвенції на ряд галузей економіки, які найбільше постраждали від коронавірусу: авіаперевезення, сфера дозвілля та розваг, туризм, і, що головне, будівельний сектор.

Впроваджені заходи на рівні українського парламенту мало того, що фактично співпали у часі з аналогічними діями російськими колег, так ще й багато в чому нагадують їх не лише за змістом, але й по суті.  Замість того, щоб продемонструвати довгострокову програму підтримки громадян та бізнесу Верховна Рада «обмежила» можливість здійснення податкових перевірок до 31 травня (на два з половиною місяця). З позитивного можна відзначити, що у тексті прийнятих 17 березня законів йшлося про відтермінування виплат за споживчими кредитами та скасування штрафних санкцій за несплату податків для представників малого і середнього бізнесу до 30 квітня (на півтора місяця). Зрозуміло, що такі дії дозволять хоча б частково підтримати громадян та бізнес, але їх буде абсолютно недостатньо для того, щоб подолати всі негативні наслідки, спричинені поширенням епідемії коронавірусу. І це навіть у тому випадку, якщо епідемія не набуде критичного поширення в Україні. Найбільше лякає те, що відповідний комплекс заходів у виконанні українського парламенту виглядає дуже хаотично. Складається враження, що  все це приймається скоріше за інерцією з урядами інших європейських держав, ніж виходячи з конкретних розрахунків.

Подібні дії насторожують найбільше. Адже новий прем’єр Денис Шмигаль постав перед надзвичайно складним завданням – як використати мінімальний ресурс з максимальною користю, й, при тому, зберегти економіку та захистити громадян. Якщо в дуже стислий термін не буде здійснено детального аналізу ситуації та прорахунку можливих наслідків епідемії для економіки, то влада ризикує втратити не тільки свій рейтинг, а й контроль над ситуацією в країні. Хочеться вірити, що цього все-таки не станеться, але багато буде залежати, на жаль, не від нас.

Популярні публікації