Тролінг по-естонські та «Тримор’я»: коротко про результати візиту Володимира Зеленського до Естонії
Автор: Олександр Гнидюк, експерт Фонду громадської дипломатії

У вівторок, 26 листопада, український глава держави Володимр Зеленський прибув у Таллінн з офіційним візитом, під час якого провів зустрічі з президентом Естонії Керсті Кальюлайд, прем’єром Юрі Ратасом та спікером парламенту Хенном Піллуаасом.

В ході зустрічі Кальюлайд відзначилась «особливою» гостинністю, коли подарувала українському очільнику електровелосипед, який вже встиг стати справжнім «мемом» у соціальних мережах. Володимир Зеленський гумор оцінив і подарунок прийняв. На цьому пропоную повернутися до обговорення самого візиту, адже зміст розмови видався доволі цікавим і конструктивним. 

Президенти обох країн, прогнозовано, багато говорили про перспективи інтеграції України до складу ЄС та НАТО, врегулювання конфлікту на Донбасі та невизнання окупації Кримського півострову Росією. Також сторони окреслили плани щодо поглиблення співпраці в економіці, кібербезпеці та реалізації спільних інфраструктурних проектів.

Президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з естонською візаві Керсті Кальюлайд зазначив, що під час телефонної розмови з Володимиром Путіним не обговорювались деталі зустрічі в рамках «нормандського формату» оскільки всі ключові питання повинні вирішуватись за участі лідерів Німеччини та Франції, які зберігають високу активність у переговорному процесі. Від себе додам, що така позиція виглядає абсолютно виваженою, зважаючи на всі можливі загрози та стартові позиції України.

Володимир Зеленський також додав, що спілкувався з російським президентом щодо повернених українських кораблів та нової газової угоди, від якої, за словами президента, залежить в тому числі й енергетична безпека Європи.

Навіщо Україні потрібне «Триморя»?

Важливий момент діалогу між лідерами обох країн стосувався поглибленої співпраці у форматі вже створеного «Тримор’я». Володимир Зеленський висловив зацікавленість у тому, щоб Україна стала повноцінним членом цього утворення. Український президент зазначив, що об’єднання має вагомий торгово-економічний потенціал та відкриває багато спільних можливостей.

Нагадаю, що перший саміт в рамках цієї ініціативи відбувся у 2016 році, але українська сторона «проігнорувала» своє запрошення. Однак потрібно розуміти, що попри окремі успіхи України на міжнародній арені часів президентства Петра Порошенка співпраця з країнами Центрально-Східної Європи залишалася на доволі низькому рівні, як і системна робота на цьому напрямку. Як результат – безліч політичних скандалів та взаємних звинувачень замість конструктивного діалогу та збільшення об’ємів торгівлі. Офіційний Київ, на той момент, зіштовхнувся з надмірною кількістю проблем у двосторонній комунікації з окремими державами Вишеградської групи та Румунією, що аж ніяк не відповідало інтересам нашої держави під час активного протистояння з Москвою.

Саме тому подібна ініціатива зі сторони президента виглядає доволі раціональною. За великим рахунком, приєднання до «Ініціативи трьох морів» («Тримор’я») створює додаткові можливості для нормалізації діалогу з сусідніми державами – Польщею, Угорщиною та Румунією, які становлять стратегічний інтерес для України. Більше того, це відкриває ще один майданчик для реалізації спільних інфраструктурних проектів в регіоні, які, знову ж таки, здатні принести додаткові бонуси для економіки. Не варто також забувати про окремі проблеми, які артикулюються на рівні ЄС та НАТО.

Це потрібно враховувати в довгостроковій перспективі й вибудовувати прагматичний характер співпраці з регіональними утвореннями на кшталт «Тримор’я». Особливо в тому випадку, коли це не передбачає особливих ризиків, а навпаки – тільки відкриває додаткові можливості. Що стосується безпосередньо країн Балтії, то вони в будь якому випадку повинні залишатися в пулі геополітичних інтересів України.

Популярні публікації