Трамп і Конгрес перед фінальною стадією імпічменту

Автор: Владислав Фарапонов, експерт аналітичного центру «Ad astra», студент університету Wright State University (США)

Минулий рік завершився у США історичною подією, за якою спостерігали люди, які навіть не залучені в політику. Втретє в історії до Президента Сполучених Штатів застосували процедуру імпічменту. Це, звичайно, аж ніяк не означає, що Дональд Трамп мусить миттєво покинути свій пост, але напередодні виборів всі ці процеси мають особливий підтекст.

Такого ніколи не було. І от знову

Обидві статті знайшли підтримку більшості серед опонентів президента. Так завершилося голосування про імпічмент президента США Дональда Трампа. Палата представників Конгресу США оголосила імпічмент главі держави за обома статтями – про «зловживання владою», що включає в себе порушення клятви президента, а також про «перешкоджання роботі Конгресу».

Як відомо, звинувачення на адресу Трампа висунули через його дії щодо України, на тлі підозр про те, що він затримав фінансову допомогу Києву, за яку проголосував Конгрес, та затягував погодження зустрічі з Володимиром Зеленським саме в Білому домі, вимагаючи від українського колеги розпочати розслідування проти кампанії Бурізма, де працював син його ймовірного опонента на президентських виборах, колишнього віцепрезидента США часів Обами Джо Байдена.

Важливо розуміти, що в американській пресі саме ця частина процесу дістала назву імпічмент. Тобто демократи, які становлять більшість у Палаті Представників (яку в американській пресі іменують Конгресом) зробили все від себе залежне. Все, що буде відбуватись у Сенаті вже називатиметься судовим процесом й проходитиме виключно в рамках правил, які встановить Сенат.

7 менеджерів імпічменту проти 100 обраних сенаторів

Єдина роль Палати Представників під час процесу в Сенаті полягатиме в тому, що саме нижня Палата виступає стороною обвинувачення. Оскільки всього вона налічує 435 членів, та власне дебати всередині палати вже мали місце з приводу обох статей, то це розтягнуло би процес на декілька місяців.

Саме тому Ненсі Пелозі як Спікер Конгресу призначила 7 «менеджерів імпічменту», які власне й будуть представляти весь Конгрес у звинуваченнях проти чинного президента та спробують переконати 100 сенаторів, які будуть спостерігати за дійством як присяжні. Головувати буде очільник Верховного суду США Джон Робертс, а всі сенатори дали окрему клятву бути справедливими та розсудливими присяжними. Справедливості заради, імпічмент саме зараз певною мірою відволікає сенаторів Берні Сандерса та Елізабет Уоррен, а також Емі Клобучар від кокусів у штаті Айова, які заплановані на 3 лютого.

Повертаючись до ролі нижньої палати під час судового процесу, менеджерами імпічменту прогнозовано стали «зірки імпічменту», серед них: очільник комітету з питань розвідки Адам Шиф, його колега по комітету з питань права Джеремі Надлер, а також серед цікавих персонажів там є Зоя Ловгрен, яка працювала в комітеті з питань права у час, коли розпочиналось розслідування щодо дій Річарда Ніксона в далекому 1972 р., так само як і брала участь в імпічменті Біллу Клінтону 1999 р.

Оскільки цей імпічмент справедливо називають виключно партійним, на сюрпризи сподіватися не варто, оскільки все ж 22 республіканці не готові піти проти свого президента, тому необхідних 67 голосів сині (колір демократів) не зберуть. Натомість ми можемо стати свідками нового етапу шоу, яке, схоже, розгортається знову по лінії Вашингтон-Київ як щодо офіційних осіб, так й стосовно колишніх посадовців та наближених до них людей.

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл нарешті дочекався своєї партії в азартній грі під назвою імпічмент у Сенаті. Спочатку він заявляв про те, що не впевнений у тому чи підтримають однопартійці свого президента, але вже в кінці грудня його позиція різко змінилась й він наголосив на тому, що в нього вже є достатньо голосів щоб провести весь процес без виклику свідків взагалі, та, очевидно, виправдати Трампа та відкрити йому шлях до другого президентського терміну.

Чому статті імпічменту передали так пізно і які нові докази з’явились?

Цим питанням американці не надто переймаються, адже розуміють, що для Америки це не принесе конструктиву у рік виборів, а президент, скоріше за все, залишиться на своїй посаді. З огляду на документи та докази, що були оприлюднені відразу після передачі статей до Сенату, демократи намагались відтермінувати цей процес, щоб на електоральний вплив можна було розраховувати якомога ближче до завершення праймеріз демократів. Ця стратегія для них виглядає більш перспективною, адже замість того щоб квапитися і не отримати жодного безпосереднього результату, вони сподіваються на те, що виборці будуть про це трохи довше пам’ятати ніж здавалось відразу.

Документи століття, що розкривають правду про велику політику та як діяти Києву

В першу чергу безпосередньо були представлені докази причетності Руді Джуліані до дипломатії найвищого рівня, коли він на це не мав жодних повноважень. Умовно, це підтвердило в черговий раз, що не Трамп заслужив на імпічмент, а Джуліані.

Резонансні документи, очевидно, зможуть стати більш вагомими, ніж оприлюднення стенограми розмови між Трампом і Зеленським, адже це навіть не телефонні переписки, а написані від руки Джуліані прохання до Льва Парнаса зустрітися із Зеленським у травні, тобто ще до інавгурації.

Більше того, Лев Парнас зараз перебуває під слідством, та схоже вирішив з ним взаємодіяти й не побоявся публічно визнати під час інтерв’ю двом ліберальним каналам, про те, що всі його дії на прохання Джуліані були безпосередньо координовані президентом Трампом.

Ця ситуація нагадує свідчення Гордона Сондленда, коли він заявив, що everyone was in the loop. Тепер це коло розширилось і до генпрокурора Вільяма Бара, з яким Трамп хотів щоб співпрацював Зеленський, а також віцепрезидент Майк Пенс, який мав летіти на інавгурацію Володимири Зеленського. Це у свою чергу дозволяє демократам апелювати до необхідності виклику цих свідків, скоріше за все вони так і планували.

Більше того, Руді Джуліані написав листа Володимиру Зеленському й передав його через Арсена Авакова. Руді Джуліані домовлявся про зустріч із новообраним президентом України 13-14 травня минулого року. Але вона була скасована через те, що в оточенні Зеленського перебував дослівно «ворог Трампа», яким був Сергій Лещенко.

Вже з інших джерел стало відомо, що Парнас допоміг встановити спостереження за колишнім послом США в Києві Марі Йованович. Очевидно, що у всіх цих невеликих шматках історії, що спровокувала черговий етап розслідування по імпічменту, не можна сумніватися у величезній ролі Джуліані та його впливу на Дональда Трампа, а, отже, й на прийняття рішення про заморозку допомоги Україні, де не обійшлося без участі колишнього мера Нью-Йорка.

Рахункова Палата США також вчора висловилась про те, що замороження військової допомоги Україні було прямим порушенням закону. Дослівно: «Посада президента не дозволяє особі проводити політику, що вигідна лише йому, якщо Конгрес вже сказав своє слово раніше».

Україна у свою чергу в особі МВС заявила, що за фактом оприлюднення цих повідомлень розпочали роботу правоохоронні органи, які звернулись до ФБР США для допомоги у проведенні розслідування та передачі необхідних матеріалів.

Навряд чи навіть такі документи змусять республіканців проголосувати проти Трампа, але якщо наступні вибори до Конгресу, на яких на третину оновиться й Сенат, будуть за демократами в обох палатах, лише тоді в них є шанс сподіватися на реальний результат та можливе відсторонення Трампа, якщо він залишиться президентом.

Останні дії МВС більшою мірою схожі на реакцію справжньої правової держави на факти, що стали надбанням громадськості. Багато хто чекав аналогічних дій ще у вересні, але тоді фокус суспільної думки та погляди перших осіб держави були більшою мірою направлені на спроби абстрагуватися від скандалу, аби не втручатися у внутрішньополітичні процеси в США. Скоріше за все, цей період плавно завершується й офіційний Київ все ж буде реагувати на такі дії американських політиків, які шукають додаткових доказів вини або непричетності Трампа до цього скандалу. З цього скандалу Україні вже так просто не вийти, тому українській владі потрібно вже зараз думати про те, як завершити епопею з імпічментом з мінімальними втратами.

Популярні публікації