Токійський дрифт Зеленського або підсумки візиту президента до Японії?
Автори: Євгеній Куценко та Олександр Гнидюк, експерти Фонду громадської дипломатії

21 жовтня Президент України Володимир Зеленський прибув у Японію з триденним робочим візитом. В. Зеленський провів зустріч з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе та відвідав інтронізацію Імператора Нарухіто. Під час свого перебування у Японії В. Зеленський поспілкувався з екс-президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим, президентом Бразилії Ж. Болсонару та зустрівся з президентом Німеччини Ф. Штайнмайером.

Результати візиту

 На перший погляд програма візиту була надзвичайно насиченою, але пропонуємо повернутися до змістовної частини та розібратися з тим, наскільки продуктивним став зовнішньополітичний вояж президента.

На зустрічі з Ж. Болсонару В. Зеленський особливу увагу приділив обговоренню космічних проектів з Бразилією. Космічні розробки – це правильний і важливий напрямок, над яким дійсно потрібно працювати. Однак, не варто забувати про «позитивний» досвід ракетобудування з Бразилією, який завершився денонсацією угоди в односторонньому порядку (з боку Бразилії) та величезними збитками для України, які оцінюються на рівні 800 млн доларів. Можливо, нам варто зосередитись над створенням реальних космічних проектів з тією ж Японією чи Південною Кореєю. В іншому випадку, перспективи цієї ініціативи залишаються достатньо туманними.

Ще однією важливою подією варто назвати зустріч двох президентів – В. Зеленського та Ф. Штайнмайера. Ключовими темами розмови прогнозовано стали: ситуація на Донбасі та підготовка до зустрічі в рамках нормандського формату. Під час переговорів В. Зеленський декілька разів наголошував на тому, що українська сторона повністю виконує взяті на себе зобов’язання і «зробила все необхідне» для того, щоб провести черговий раунд переговорів на рівні глав держав нормандської четвірки. Однак, судячи з риторики українського президента можна зробити висновок, що процес підготовки  до цієї зустрічі починає надмірно затягуватись Кремлем. Таким чином В. Зеленський намагався перекласти публічну відповідальність на Москву і виступити в ролі сторони, яка готова до діалогу. Про практичні результати цієї зустрічі особливо говорити не доводиться адже, насправді, Ф. Штайнмайера аж ніяк не можна віднести до числа тих, хто приймають  конкретні рішення в цьому процесі.

Найважливіші зустрічі стосувалися безпосередньо політичних та бізнесових кіл Японії. В. Зеленський заявив про очікування щодо запровадження безвізового режиму для наших громадян напередодні Олімпійських ігор 2020 року. На переговорах з С. Абе президент наголосив на тому, що Україна зацікавлена в залученні японських інвестицій та реалізації спільних інфраструктурних проектів на території нашої держави. Вже згодом, на зустрічах з японськими парламентаріями та представниками бізнесу президент обговорював перспективи розвитку українського IT-сектору і можливості передачі в концесію окремих об’єктів нашої інфраструктури.

Безперечно, азійський напрямок завжди залишався дещо осторонь від пріоритетів України, хоча він генерує значну частку світового ВВП і може відкрити безліч нових можливостей для українських товарів. Однак, в даному випадку, пропонуємо зосередитись на перспективах розвитку двосторонньої співпраці саме з Японією, виходячи з багатьох компонентів. Доцільно нарощувати потенціал торгово-економічної співпраці, який може проявлятися в інвестиціях та перенесенні значної частки виробництв в Україну, варто також згадати про інформаційні технології та IT-сектор, які становлять серйозний інтерес для Токіо. Ще однією точкою дотику може стати наявність територіальних претензій в бік Росії зі сторони обох держав. На даний момент потенціал співпраці в безпековій площині практично не використаний.

До позитивних аспектів двосторонньої співпраці варто віднести те, що Японія, в тому числі й через власні територіальні претензії в бік Росії, продовжує надавати фінансову підтримку Україні. Зокрема, в період з 2014 по 2019 рік Україна отримали близько 1,8 млрд доларів допомоги від Японії. Однак, рівень прямих інвестицій в українську економіку залишається критично низьким, що можна вважати реальним індикатором українських «реформ». До переліку важливих напрямків співпраці з Японією варто віднести екологію та кібербезпеку, про що стало відомо напередодні візиту, під час зустрічі Секретаря РНБО Олексія Данилова з послом Японії Такаші Кураі.

Пропонуємо визначити пріоритети України в розширенні двосторонньої співпраці з Японією:

  • Залучення прямих інвестицій в українську економіку та збільшення об’ємів двосторонньої торгівлі;
  • Збереження підтримки Японії у питанні українсько-російських відносин: продовження санкцій;
  • Отримання матеріальної та технічної допомоги щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і посилення ядерної безпеки;
  • Залучення японських інвестицій під інфраструктурні проекти на території України.

В цьому напрямку варто зосередитись на певних позитивних зрушеннях. Нагадаємо, що на початку поточного року Японське агентство з міжнародного співробітництва JICA (офіційний кредитор від уряду Японії) погодило кредитний портфель в розмірі близько 1 млрд доларів для реконструкції Бортницької станції аерації.

Інтереси Японії:

  • Невизнання наслідків агресії РФ проти України у формі де-юре окупації Криму і де-факто окупації ОРДЛО для попередження реалізації подібного сценарію у відносинах із КНР щодо спірних островів Сенкаку/Даоюйдао;
  • Знаходження балансу між продовженням політики підтримки України в українсько-російській війні, а з іншого, створення усіх необхідних умов для вирішення проблеми чотирьох спірних Курильських островів і підписання мирної угоди із РФ;
  • Продовження співпраці у питаннях після аварійного реагування по лінії Чорнобиль-Фукусіма для отримання унікального українського досвіду і можливості тестування методик в зоні відчуження, які потім використовуватимуться для подальшої ліквідації наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Отже, наші інтереси збігаються по багатьом позиціям, що доречно використати для посилення двосторонньої співпраці, залучення інвестицій та зміцненні співробітництва у сфері безпеки.

Популярні публікації