Стратегія Борреля: що чекає Україну після саміту ЄС
Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

Підготовка до чергового саміту ЄС 25-26 березня супроводжується зростанням нерозуміння у відносинах ЄС і РФ. Після відмови Росії відпустити на свободу опозиційного політика Олексія Навального, розгону протестів його прихильників, висилки послів Німеччини, Швеції та Польщі, в Брюсселі вирішили переглянути відносини з Москвою. Майбутні відносини ЄС і РФ стануть однією з тем нового саміту.

Стратегія Борреля

Верховний представник ЄС з міжнародних відносин і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що Росія віддаляється від ЄС, не бажає розвивати конструктивні відносини, сприймає демократичні цінності як загрозу. Він запропонував нову модель двосторонніх відносин: протидіяти провокаціям РФ, стримувати її, але продовжувати з нею співпрацювати в сфері освоєння Арктики, боротьби з коронавірусом, врегулювання кризи навколо ядерної програми Ірану.

Для України такий підхід означає, що в найближчій перспективі не буде нормалізації у відносинах ЄС і РФ. Брюссель не стане скасовувати або пом’якшувати діючі антиросійські санкції. З 2014 року США та ЄС ввели більше сотні санкцій проти російської влади і бізнесу які вплинули на зростання інфляції, збільшення держборгу, скорочення інвестицій в РФ.

Толерантна жорсткість

На саміті ЄС не будуть приймати жорсткі економічні санкції, націлені на виснаження РФ. Брюссель не заборонить будівництво газопроводу «Північний потік-2», який зведе до мінімуму транзит природного газу з Росії через Україну і позбавить нас солідного джерела доходу. Вже вирішено обмежитися персональними санкціями проти представників судової влади і правоохоронців, які передбачають тільки візові обмеження, заморожування рахунків в банках і заборону на діяльність в ЄС.

Справа в тому, що серед країн-членів нема єдності з приводу «Північного потоку-2»: Польща та Литва вважають проект загрозою, а Німеччина – надійним маршрутом імпорту енергоносіїв. Економічні санкції проти РФ не популярні серед бізнес кіл. В 2013-2019 роках обсяги експорту ЄС в Росію зменшилися з 114,8 до 87,8 млрд євро. Однак, жорсткі економічні санкції все одно потрібні, оскільки РФ адаптувалася до існуючих обмежувальних заходів і не стане більш поступливою.

Дзеркальні загрози

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував литовському колезі Габрієлюсу Ландсбергісу сприяти поширенню санкцій на осіб відповідальних за анексію Криму і порушення прав кримських татар. У відповідь РФ може ввести дзеркальні санкції проти України.

В 2020 році РФ запровадила санкції проти 849 громадян України. Кремль може закрити певні ринки збуту для українських компаній. На приклад, в 2015-2018 роках Росія впроваджувала обмеження на імпорт щебня з України, що призвело до скорочення поставок даного будівельного матеріалу з 20 до 2 млн тон.

Трансатлантичний вимір

При президенті США Джо Байдені активізується взаємодія між американцями і європейцями в стримуванні РФ по лінії НАТО. Північноатлантичний альянс планує переглянути свою стратегію 2010 року і більше не розглядати РФ як партнера. НАТО планує посилити свою присутність в Чорному морі у відповідь на мілітаризацію Росією анексованого Криму. Україна може надати доступ союзникам в свої порти. ЄС буде розвивати власні оборонні структури як доповнення до НАТО. Брюссель хоче представити до 2022 року власну військову доктрину.

Вашингтон доповнить санкції Брюсселя. Якщо адміністрація Байдена знайде докази фінансування РФ ісламістського руху «Талібан» в Афганістані, причетності російських спецслужб до кібератаки Sunburst на сервери державних установ і компаній в США минулого року, то крім персональних санкцій за справою Навального, мають буті обмежувальні заходи проти російських нафтогазових проектів, компаній військово-промислового комплексу.

Популярні публікації