«Шовковий» саміт: чого чекати від Циндао?

Підготовка до щорічного саміту ШОС продовжується та привертає увагу міжнародного середовища. Учасники запланували зустрічі на найвищому рівні і головний медіа-привід розкручується навколо того, що саміт пройде у форматі «великої вісімки». Головування КНР у 2017 році було визначено одним з найбільш успішних в останні роки. Головна причина полягає у домовленостях з Індією та Пакистаном, які стали повноправними членами ШОС. Складність ситуації полягає у тому, що Нью-Делі має  невирішені прикордонні конфлікти безпосередньо з Пекіном, які створюють певні проблеми для торгово-економічних ініціатив КНР.

Протягом останніх місяців спостерігається значний прогрес у діалозі між Індією та Китаєм, хоча обидва гравці протягом останніх років були за крок до того, щоб перевести політичну конфронтацію у військову фазу. Принаймні про таку можливість регулярно нагадували китайські ЗМІ. Важлива роль в переговорному процесі була покладена на керівні структури ШОС. Генеральний секретар ШОС Рашид Алімов здійснив робочий візит до Індії та провів односторонні зустрічі з Міністром транспорту,  мореплавства і водних ресурсів Нітіном Гадкарі та Міністром торгівлі і промисловості Сурешом Прабакаром. Після тривалих переговорів все виглядає так, ніби сторони таки дійшли домовленостей. До подібних висновків підштовхує останній візит Нарендра Моді в КНР та підсумкові заяви лідерів обох держав.

Що вплинуло на зміну позицій?

Офіційний Нью-Делі має багатовекторні інтереси в економіці та безпеці, що змушує враховувати реальну розстановку сил та тверезо оцінювати потенційні ризики. Індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді прагне збільшити торгове співробітництво в наступній моделі: «Індія – США – Австралія – Японія».

Американці також цікавлять Індію з точки зору можливого військового союзника. Зовнішньополітичні інтереси США значною мірою спрямовані саме на поглиблення союзу з Нью-Делі та подальше зростання торгівлі між державами. Так, у 2017 товарообіг між Індією та США зріс на 16,8% (з 118 млрд. $ до 140 млрд. $). Індія залишається одним з ключових союзників США з урахуванням окремих аспектів:

  • Нью-Делі намагається інтегруватись до торгівельного поясу КНР «Новий Шовковий шлях», що становить серйозний економічний інтерес;
  • покращення двосторонніх відносин з КНР мінімізує ризик ескалації військових конфліктів між країнами;
  • ще один фактор полягає у доволі агресивній економічній політиці адміністрації Трампа.

Подібний аспект засвідчує збільшення впливу Пекіна на інтеграційні процеси у регіоні та активізацію зовнішньої повістки Сі Цзіньпіня. Однак, не варто переоцінювати потенціал індо-китайського партнерства, який залишається надзвичайно суперечливим. Більше того, поглиблення американсько-індійського партнерства залишається критично важливим для збереження стратегічного статус-кво в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Чого очікувати?

Китай стане переговорним майданчиком для багатьох регіональних гравців, які зацікавленні в поглибленні економічних зв’язків з Китаєм. Зокрема, Циндао відвідає іранська делегація на чолі з президентом країни Хассаном Рухані. На майбутньому саміті також будуть представлені делегації з Білорусі, Азербайджану, Вірменії та Туреччини.

Напередодні саміту в Циндао формується перелік ключових тем для обговорення, зокрема:

  • поглиблення співробітництва в сфері туризму та подальша лібералізація візового режиму серед членів ШОС та країн-партнерів;
  • реалізація масштабних інфраструктурних проектів в регіоні з включенням Індії, Пакистану та Казахстану до транспортного коридору в межах ініціативи «Новий Шовковий шлях»;
  • співпраця в сфері безпеки та оборони, в чому зацікавлені представники КНР та Росії.

Головними драйверами росту організації залишаються Москва та Пекін, які зацікавлені у інтенсифікації співпраці в рамках ШОС. Подібне партнерство вигідне обом сторонам зважаючи на погіршення стосунків з США та ЄС. В. Путін та Сі Цзіньпінь намагатимуться включити в архітектуру ШОС Індію, яка має значний вплив в регіоні та становить пряму загрозу інтересам КНР. Однак, ставлення очільників КНР до союзу з Росією достатньо скептичне і викликане скоріше ситуативними обставинами.

Доцільно виокремити ще одну тенденцію. Китай зміцнює економічні зв’язки з країнами, які входять до складу ЄАЕС і традиційно залишаються в центрі геополітичних інтересів Москви. Під час чергового саміту ШОС заплановані візити найвищого рівня від делегації Казахстану та Білорусі, які очолять президенти обох країн. Назарбаєв зацікавлений у співробітництві з КНР в енергетичному секторі Казахстану, де протягом останніх років суттєво активізувались китайські компанії. Ще не доводиться говорити про масштабну економічну експансію КНР на пострадянському просторі, але динаміка прослідковується і цілком може співпадати з довгостроковими інтересами України.

Конфігурація ключових акторів в рамках підготовки до саміту ШОС в Китаї залишається доволі складною. Кремль намагається розширити вектори економічної співпраці в межах організації, а Китай прагматично захищає власні інтереси. Боротьба за Хартленд триває

 

Автор: Олександр Гнидюк, Фонд громадської дипломатії

Популярні публікації