Саміт Путіна і Трампа. Навіщо він потрібен?

Вже ні для кого не секрет, що стиль зовнішньої політики президента США Дональда Трампа – це двосторонні угоди замість багатосторонньої дипломатії, face-to-face зустрічі замість великих конференцій, примітивні торги замість складних і всеосяжних договорів. Після Сінгапурського саміту з КНДР, для Дональда Трампа вже немає жодних перешкод у використанні цієї, на його думку, успішної моделі розв`язання (або принаймні підходу до) міжнародних проблем. Зрештою, для Трампа завжди важливішим був його рейтинг, а не стратегічні наслідки своїх кроків, які раз за разом торпедують світовий порядок і його основні опори – міжнародні організації.

Двосторонній саміт Росії і США – подія очікувана і дуже бажана для обох сторін. Для Трампа – це можливість нарешті предметно поговорити з тим, кого він так поважає, якщо вірити його публічним виступам ще під час передвиборчих перегонів. Для Путіна – це той самий сакральний символічний фантом Ялтинської конференції, який так був потрібен російському президенту для того, щоб сказати, що Росію визнали рівноправною США державою світу. Ціль, яку всю свою кар`єру добивався Путін – сісти зі США на двосторонній платформі та вирішити всі питання порядку денного, неначе він Сталін, а його колега – Трумен у 1945 році. Розділ сфер впливу, відверта розмова тет-а-тет і відсутність «зайвих», на думку російського керівництва, гравців – європейців, українців, арабів, навіть китайців .

Враховуючи це, постає логічне питання: що ж будуть обговорювати на такому саміті та чи не призведе він до реалізації сценарію, про який говорять ще з минулого року, коли Трамп прийшов до влади: великий договорняк між США та Росією? Якщо коротко – ні. Якщо довго – саміт однозначно закладе підвалини для таких домовленостей.

Серед основних питань, які точно обговорюватимуть на зустрічі, будуть наступні:

  1. Ситуація у Сирії. Росія прагне, щоб США визнали за ними домінуючі позиції у Сирії та Леванті та забрали свої війська. Дональда Трамп давно намагається зменшити свою участь у конфлікті, однак зробити це, формально не визнаючи своєї поразки. Для його адміністрації війна у Сирії фактично програна. Нафтові монархії давно втратили свої позиції у конфлікті, а більшість антиурядових угруповань уже не боєздатні у протистояння з сирійською армією. Спільний інтерес РФ і США – виведення американського військового контингенту, формально зберігши позиції сирійських курдів, яких Вашингтон підтримує. Росія готова на виведення сил США і може дати Трампу можливість зробити це нібито «під тиском обставин», щоб це не виглядало як «зрада». США готові піти на поступки РФ в обмін на стримування іранського впливу у Сирії. Відповідно, це одна з найяскравіших точок дотику між двома сторонами, яка може стати основою для американсько-російських домовленостей по Сирії, які спрямовані на придушення іранського впливу на Дамаск при фактичному домінуванні росіян у регіоні Леванту.
  2. Ситуація в Україні. Миротворці, повернення Донбасу та питання Криму стоятиме на порядку денному, хоча в Москві й заявляли, що Крим – питання закрите. Для Путіна вкрай важливим є де-факто визнання Криму російським з боку американського президента, навіть якщо символічні санкції залишаться в силі.
  3. Ситуація навколо КНДР. Сполученим штатам дуже потрібно переманити на свій бік Росію у питанні стримування КНДР і ядерного роззброєння Пхеньяна. Для цього їм необхідна підтримка РФ як другого після КНР союзника Кім Чен Ина. Для Трампа це має стратегічне значення, адже щонайменше до виборів у листопаді йому необхідно показати успішність моделі Сінгапурського саміту з Кімом.
  4. Іран. Росія і США мають спільний інтерес у стримуванні іранського впливу, як мінімум у Леванті, як максимум на Близькому Сході. Відтак, питання підтримки Росією плану Трампа відновити санкції проти Ірану матимуть вирішальне значення для реалізації рішення адміністрації Білого Дому. До того ж, стримування іранського впливу в Лівані, Сирії та Іраку так само важливе для Трампа, якщо він зможе заручитися підтримкою Росії.
  5. Втручання РФ у вибори в США. Ймовірніше за все, сторони також обговорять це питання, і Дональд Трамп заявить, що Росія пообіцяла співпрацювати зі США у цьому питанні. Тим самим він постане переможцем, а розслідування Роберта Мюллера затягнеться. До того ж, Росія як союзник у цьому розслідуванні набагато вигідніший, аніж як ворог, який може це розслідування так само і прискорити, враховуючи те, що чимало фігурантів справи дійсно мають зв’язки з Кремлем.

Автор: Ілія Куса, експерт-міжнародник

Популярні публікації