Розмова Байдена з Путіним: чого чекати Україні
Тарас Сафонюк, експерт Фонду громадської дипломатії

Після тривалої напруги між США та Росією, яка спостерігалась протягом останніх місяців, сьогодні відбудеться довгоочікувана зустріч лідерів двох держав. Цілком зрозумілою є увага, що прикута до особистої розмови Байдена з Путіним, оскільки під час неї будуть підійматися ряд стратегічних питань, які вирішуватимуть ключові геополітичні проблеми на порядку денному. Яке місце буде відведено Україні наразі сказати тяжко, але те, що ця тема буде підійматись майже очевидно.

Варто відмітити, що Адміністрація Байдена знаходиться в надзвичайно тяжкому положенні. З одного боку Китай, який сьогодні є основним стратегічним конкурентом Вашингтону, з іншого Росія, яка створює проблеми не тільки на пострадянському просторі, але і в інших частинах світу для Білого дому і порозуміння з якою так необхідне Байдену для стримання Піднебесної. Окремо задекларована підтримка України в конфлікті з Росією не дозволяє зробити Київ розмінною монетою в даній ситуації, оскільки це сприйматиметься як поразка США яка дасть явний сигнал іншим про те, що Вашингтон уже не здатний вирішувати поставлені геополітичні завдання. Демонстрацію слабкості США дозволити собі не може, особливо в такий напружений час. Однак, Путін розуміючи свою роль у вузлі США-Китай-Росія поступатись теж не буде, тим паче, що Україна є не лише принциповим питанням в контексті ідеологічної конструкції «Руского мира», але і одним з найважливіших регіонів для просування власних національних інтересів Москви в Східній Європі. Так само як і для США втрата Росією України символізуватиме поразку, тільки для Москви вона буде ще більш болюча ніж для Вашингтона. Саме тому не варто очікувати, що Байден зможе так чи інакше вплинути на позицію Путіна. Будь-які розмови про перспективи України в НАТО, Донбас чи анексію Криму приречені на невтішний результат в розмові з Кремлем. Однак, робити поступки Росії в даному ключі Байден теж не буде, тому варто очікувати, що питання України залишиться без суттєвих змін і ще тривалий час буде головним болем для 46 президента США.

Сенаторка США Джин Шахін відмітила, що швидше за все розмова Байдена з Путіним буде про розбіжності, які, на жаль, є між США і Росією.

Натомість нинішня позиція Байдена щодо України читається в нещодавньому інтерв’ю «Голосу Америки» в якому президент США сказав наступне:

«Їм потрібно вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, щоб почати виконувати План дій щодо членства. Тим часом ми зробимо все можливе, щоб допомогти Україні у протистоянні з прямою російською агресією. І це залежатиме не лише від мене, чи матимемо ми можливість визначити, чи може Україна стати частиною НАТО, це залежатиме від Альянсу, як вони проголосують. Але їх треба буде переконати і це не просто».

Зі слів Байдена стає зрозумілим, що найближчі перспективи Укарїни на шляху до НАТО є примарними, але Вашингтон і надалі буде підтримувати Київ в конфлікті з Москвою. Така підтримка буде виражатись у фінансовій допомозі, передачі озброєння і на офіційному політичному рівні, як це було і раніше.

Окремо слід звернути увагу на слова Володимира Путіна, який на минулому тижні заявив:

«Зараз американські партнери кажуть, що нічого не обіцяли ані Україні, ані українському керівництву, зокрема президенту Зеленському. Звідки ми це знаємо? Можна собі уявити, що план вступу України в НАТО обговорюється, принаймні ніхто не каже «ні».

Слова президента Росії підкреслюють той факт, що колективний Захід не планує відмовлятись від України і, очевидно, чекає сприятливих умов, або вікна можливостей, для того щоб розпочати процес інтеграції Києва до Альянсу.

Однак, наразі подібне «вікно можливостей» не спостерігається, а Росія явно дає зрозуміти, що Україна це та червона лінія, яку Кремль не дозволить переступити Білому дому і буде робити все можливе для цього.

Позитиву додає телефонна розмова Володимира Зеленського із Джо Байденом під час якої Володимира Зеленського запросили у липні відвідати Білий дім. Однак державний секретар Ентоні Блінкен наголосив, що до зустрічі США хотіли б побачити успіхи України у судовій реформі, запровадженні дієвого корпоративного управління та боротьбі з корупцією.

Зважаючи на складну ситуацію з Китаєм можна припустити, що Байден буде шукати шляхи порозуміння з Путіним і Україна на цьому шляху йому явно не допоможе. Тому після розмови двох президентів не варто сподіватись на радикальні зміни в українському напрямку. Швидше за все сторони залишаться на свої позиціях, які вони декларували раніше. Натомість Україні варто шукати шляхи тіснішої співпраці не тільки з Вашингтоном, але і країнами ЄС, особливо на фоні проблеми з «Північним потоком-2». США залишаються головним стратегічним партнером для Києва, але станом на сьогодні Білий дім не зможе одноосібно вирішити найбільш болючі українські питання. Тому станом на сьогодні слід сконцентруватись на діалозі з країнами, які є противниками членства України в НАТО та працювати в напрямку розбудови партнерських відносин з ними.

Популярні публікації