Референдум у Казахстані: причини та наслідки

Організація референдуму в Казахстані відбулась дуже спонтанно, з урахуванням складної регіональної кризи, яка дозволила чинній владі піти шляхом посилення власних позицій. Мова йде про завершення великої політичної «чистки», яку запустив Токаєв у січні цього року, щоб остаточно позбавити клан Назарбаєва впливу на політико-економічну систему Казахстану й закінчити період так званого транзиту влади.

По суті Токаєв отримав величезну можливість посилити реальний вплив та перебрати на себе максимальну повноту відповідальності за ситуацію в країні. Де-факто ключовим не публічним лозунгом референдуму стала фраза «не так, як за Назарбаєва».

Сам факт публічної участі в голосуванні Назарбаєва став квінтесенцією всього процесу – Єлбаси визнав, що перетворився у віп-пенсіонера, без збереження впливів свого оточення. Хоча на цьому історія протистояння між Назарбаєвим та Токаєвим не завершилась, оскільки вже наступного дня виник новий корупційний скандал навколо державної компанії QazaqGaz, якою керував чоловік Дариги Назарбаєвої Кайрат Шарипбаєв, якого звинуватили у розкраданнях майже 2 мільярдів євро. Щодо самого процесу голосування, то все вийшло цілком прогнозовано – явка склала 68%, а показник підтримки – майже 80%.  

Референдум включав лише одне питання – «Чи приймаєте Ви зміни та доповнення до Конституції Республіки Казахстан, викладені у проєкті Закону Республіки Казахстан «Про внесення змін та доповнень до Конституції Республіки Казахстан», опублікованому у засобах масової інформації 6 травня 2022 року». На практиці ж мова йшла про безпрецедентний набір положень, викладених у понад 50 пунктах, які ще повинні легітимізувати через зміни до Конституції та ряд нових законодавчих ініціатив.

Ключові питання референдуму

Спектр запитань дуже широкий й стосується багатьох положень Конституції – практично 30% усіх статей. У визначених змінах багато уваги приділялось якраз таки різного роду обмеженням президентської влади, як от заборони на приналежність очільника держави до партій або обмеження щодо права займати будь які державні посади для родичів президента – це більше популістичні аспекти та реакція на корупційні скандали, пов’язані з родиною Назарбаєва, які набули великого розголосу зусиллями чинної влади.

Важливий аспект – зміна виборчої системи, яка трансформується до змішаного типу, де 70% парламенту обиратиметься за пропорційною системою й тільки 30% – за мажоритарною. Нур-Султан хоче запровадити певну модель контрольованої демократії, де вибори за мажоритарними округами (30% місць) проводитимуться у відносно демократичний спосіб, оскільки ряд пропонованих змін передбачає можливість балотування за мажоритарними округами безпартійних кандидатів. Ця ж логіка прослідковується в розширенні повноважень місцевої влади, які також планують закріпити на Конституційному рівні.

Це доцільно розглядати як підготовку до позачергових парламентських виборів, які, за оцінками окремих експертів, можуть провести у 2023 році, щоб посилити позиції чинного президента Токаєва перед виборами президентськими, які заплановані на грудень 2024 року.

Що далі?

Казахстан планує запровадити величезний спектр реформ в різних секторах державного адміністрування та економіки, що і в якому форматі буде реалізовано на практиці зараз складно сказати, але Нур-Султан прагне досягнути економічного стрибка в тому числі шляхом залучення зовнішніх інвестицій та перенесення значної частки західних виробництв з Росії.

Готується відповідна законодавча база для створення додаткових інвестиційних стимулів, які повинні зіграти ключову роль в кінцевому рішенні ряду американських та європейських компаній інвестувати в Казахстан.

У цьому аспекті Казахстан вже має дуже серйозні успіхи, на відміну від України, оскільки сукупний об’єм інвестицій США в економіку держави складає понад 50 мільярдів доларів. Тому варто розраховувати, що Казахстан продовжить політику балансування між ключовими центрами сили й буде посилювати фактор активності американських та китайських капіталів в структурі власної економіки. Разом з тим, Казахстан намагатиметься посилити рівень двосторонньої співпраці з Туреччиною для того, щоб отримати додаткові гарантії власної безпеки в контексті загроз зі сторони Росії.

Популярні публікації