Політична криза у Великій Британії: нові загрози для Т. Мей

Зростання політичної напруги на рівні офіційного Лондона спостерігається протягом декількох місяців, що спровокувало чергову управлінську кризу, яка може призвести до відставки уряду та дострокових виборів. Позиції Т. Мей знаходяться в критичному стані, що ставить під сумнів не тільки рівень електоральної підтримки напередодні можливих виборів, а й питання зі збереження контролю над представниками власної партії. Крім того, на міжнародній арені склалась доволі несприятлива ситуація, коли ряд впливових геополітичних акторів зацікавлені у перезавантаженні політичної системи Великої Британії. Тема з Brexit залишається надзвичайно болючою для Е. Макрона та А. Меркель, які прагнуть продемонструвати помилковість та негативні наслідки від подібного рішення. Визначені обставини закладаються в основу зовнішньополітичної візії ЄС щодо умов виходу Великої Британії зі складу утворення. Політико-економічний тиск Брюсселю буде збільшуватись в перспективі наступних шести місяців, під час яких будуть узгодженні ключові положення реінтеграції Лондона та визначено умови подальшої співпраці.

Ще один вагомий аргумент полягає у деструктивних впливах зі сторони В. Путіна, який ситуативно надаватиме підтримку лідеру лейбористів Джеремі Корбіну та опозиційному крилу консерваторів. Кремль здійснює серйозний вплив на формування негативної повістки дня стосовно Т. Мей в інформаційному просторі та продовжує підтримувати опозиційні настрої в парламенті. Напередодні відставки Д. Девіса та Б. Джонсона було проведено зустріч між скандальним британським бізнесменом Арроном Бенксом, який залишається одним з найбільш впливових прихильників Brexit та російським послом Олександром Яковенком. У експертних колах відзначають на тому, що дії російського керівництва матимуть два рівні мотивації:

  • «Особистісний» − В. Путін має надзвичайно складні особисті стосунки з Т. Мей.
  • «Стратегічний» − фактор «Brexit» співпадає з інтересами Москви, але подальше ускладнення стратегічного партнерства між Лондоном та Брюсселем залишається одним з пріоритетів Кремля.

В контексті зовнішньополітичної підтримки діючого уряду Т. Мей залишається розраховувати на окремі дивіденди від європейського турне Д. Трампа, які зможуть проявитися у вигляді заяв щодо зміцнення англосаксонського союзу в економічному та безпековому вимірах. Однак, розраховувати на довготривалий ефект від подібних меседжів не потрібно зважаючи на рівень консолідації протестних сил. Однак, за умови збереження Т. Мей на посту прем’єр-міністра в перспективі наступного року, доведеться вирішувати постійні політичні кризи в розрізі перемовин з Брюсселем.

В контексті внутрішньої політики для Т. Мей артикулюються наступні негативні аспекти:

  • Деструктивні чинники зі сторони Шотландії та Ірландії, які продовжують негативно оцінювати вихід країни з ЄС та прагнуть домогтись окремих торгівельних преференцій після завершення перехідного періоду.
  • Публічний розкол в середині правлячої Консервативної партії – в середньостроковій перспективі збільшиться критика відносно програми Т. Мей щодо виходу з ЄС.

Д. Девіс та Б. Джонсон зміцнили свої партійні позиції та продовжать боротьбу з Т. Мей. Головна мета такої поведінки полягає у тому, щоб перекласти негатив на діючого прем’єра та зберегти власне політичне майбутнє. Однак, представники консервативної партії не будуть надмірно просувати ідею перевиборів та розпуску уряду через показники підтримки виборців, які засвідчують соціологічні дослідження. На даний момент лейбористи на чолі з Джеремі Корбіном мають фактично рівні шанси на перемогу, що створює надзвичайно серйозні ризики для збереження традиційного статусу-кво. В контексті українського фактору варто наголосити на тому, що новообраний глава МЗС Великої Британії Джеремі Хант залишається одним з ключових соратників Т. Мей та буде проводити більш зважену та залежну від центру політику на міжнародній арені в порівнянні з Б. Джонсоном, який грав відносно автономну гру протягом часу перебування на посаді. Очікувати на суттєве сприяння або залучення офіційного Лондону у вирішення міжнародних конфліктів не доводиться, зважаючи на складну політичну ситуацію.

Автор: Олександр Гнидюк, Фонд громадської дипломатії

Популярні публікації