Коронавірус не перешкода: Польща готується до президентських виборів
Автор: Владислав Сердюк, Фонд громадської дипломатії

Пандемія COVID-19 внесла свої корективи в безліч міжнародних економічних і політичних процесів. Польща не стала винятком. Здавалося б, що поширення вірусу мало поставити під загрозу проведення чергових президентських виборів, які намітили на 10 травня. Однак уряд РП наполегливо рухається в напрямку проведення голосування, навіть незважаючи на пандемію.

20 березня в Польщі оголосили режим епідемії. Через чотири дні уряд Матеуша Моравецького також ввів додаткові обмеження на переміщення для громадян. А з 16 квітня в країні почне діяти обов’язковий масковий режим. Але при цьому політичне життя в країні паралізувало задовго до цього.

Перші хворі на коронавірус змусили велику частину країни піти на добровільний карантин. Політики не могли стати винятком, оскільки з їх боку було б безвідповідальним проводити зустрічі з виборцями в умовах, що несуть загрозу здоров’ю та життю останніх.

А тепер, коли кількість хворих в Польщі перевищило 5 000 (на момент написання тексту), ведення виборчої кампанії в офлайн режимі стало абсолютним неможливим. Кандидати намагаються «виправити» ситуацію через інтернет, проте не дивлячись на зростаюче значення цього інструменту, офлайн кампанія залишається пріоритетним та більш дієвим методом роботи з виборцем. Особливо, якщо ми говоримо про людей старшого віку.

При цьому єдиним кандидатом, який продовжує «готуватися» до виборів, залишається діючий президент країни Анджей Дуда, який щодня з’являється у всіх засобах масової інформації у зв’язку з протидією поширенню коронавирусу.

Також Дуда асоціюється у виборця з урядом «Права і Справедливості», а тому рейтинги президента є втіленням загальної підтримки нинішньої влади, і робота всієї «команди» приносить профіт йому як кандидату.

Неможливість ведення адекватної кампанії кандидата від опозиції, а також загроза для життя виборців у зв’язку з пандемією актуалізували питання про перенесення президентських виборів. Дана ідея підтримується не тільки опозицією, а й більшістю громадян країни. При цьому в «ПіС» вважають, що підстави для перенесення виборів немає.

Велика частина перших осіб партії влади одноголосно виступають за те, щоб вибори відбулися в терміни, визначені конституцією – тобто в травні.

Виникає логічне запитання, чому партія влади так сильно хоче провести вибори?

На нього допоможуть відповісти соціологічні опитування. Gazeta Wyborcza в кінці березня повідомляла, що Дуду готові підтримати 65% виборців, а його головну конкурентку – Малгожату Кідаву-Блонську – лише 10%. Ці цифри здавалися фантастичними, проте 9 квітня Onet опублікував соціологічне опитування, яке показало, що GW несильно помилилася. 52,9% виборців проголосували б за Дуду в першому турі, 12,6% віддали б голос за лідера «Польської селянської партії» Владислава Косиняка-Очерету, а 11,4% пішли б до Кідави-Блонської.

Таким чином в «ПіС» розуміють, що шанси Дуди на перемогу в першому турі як ніколи високі саме тут і зараз, а перенесення виборів обіцяє більшу невизначеність. Перемога Дуди тягне за собою вкрай серйозний профіт у вигляді можливості стабілізувати владу «Права і Справедливість» аж до 2023 року. Саме через це перші особи «ПіС» так посилено підтримують проведення виборів у терміни, зазначені конституцією.

Однак перед «ПіС» виник і ряд проблем, пов’язаних з проведенням виборів в травні. Соціологічні опитування показали, що явка може бути критично малою, а це тягне за собою падіння легітимності таких виборів і влади в цілому. Також проведення виборів в строк несе загрозу здоров’ю виборців і це досить вагомий аргумент на руках опозиції на користь перенесення голосування.

Велика частина перших осіб «ПіС» очевидно підтримували проведення виборів в строк, але були й винятки. Наприклад, Ярослав Говін підтримував ідею про перенесення голосування на наступну весну, а то і зовсім на два роки, проте не зумів прийти до консенсусу з керівництвом «ПіС», а тому пішов у відставку з посади міністра науки і віце-прем’єра.

У Польщі розглядали варіант перенесення виборів на осінь за допомогою введення в країні надзвичайного стану, проте такий варіант відпав з двох причин: по-перше, восени може початися друга хвиля спалаху, а по-друге, що почався міжнародний економічна криза може негативно відобразитися на рейтингах «ПіС »і Дуди.

Перенесення виборів на весну наступного року змусив би «ПіС» вносити правки до конституції, а варто визнати, що цей процес досить скрутний і альтернатива у вигляді проведення голосування в травні, здається, куди більш привабливою.

Тому в «ПіС» спробували впровадити процедуру заочного голосування в країні для обмеженої категорії виборців – пенсіонерів і людей, що знаходяться на карантині. Законопроект успішно прийняли в Сеймі, але потім ветували в Сенаті.

Сейм простою більшістю подолав сенатське вето повторним голосуванням, а потім законопроект підписав Дуда. Але наявність можливості заочного голосування для виборців «зони ризику» не зробив вибори більш безпечними для всіх інших громадян, тому у опозиції як і раніше залишався аргумент на користь їх перенесення.

У «ПіС» знайшли вихід зі сформованої ситуації і вирішили подати в Сейм законопроект про можливість заочного голосування для всіх виборців і дозволити спікеру нижньої палати парламенту міняти дату виборів (але лише на таку, яка потрапляє в конституційні рамки), якщо в країні діє режим епідемії. Цей проект нівелює будь-яку можливість для докорів з боку опозиції про те, що на виборах «ПіС» піддасть когось будь-якій небезпеці.

Сейм уже прийняв цей законопроект і тепер він попрямував в Сенат, де у законодавців є 30 днів на його розгляд. Оскільки верхня палата парламенту контролюється опозицією, то є висока ймовірність, що Сенат скористається більшістю (якщо не всім) доступного за законом часу.

Після цього проект з великою часткою ймовірності повернеться в нижню палату, яка простою більшістю ухвалить закон, і він попрямує на підпис до Дуді. Якщо все пройде за цією процедурою, то законопроект вступить в силу не раніше 7 травня – за кілька днів до виборів. Це означає, що вибори, швидше за все, пройдуть не 10-ого, а 17-го травня, тому що влада банально не зможе приготувати вибори за новим законом за 3 дні.

Однак, не чекаючи результатів голосування в Сенаті можна з упевненістю сказати, що нова ініціатива «ПіС» означає, що ідея про перенесення президентських виборів на якусь більш пізню дату (осінь-весну), очевидно, відкинута остаточно.

Малгожата Кідава-Блоньська, коментуючи новий законопроект про заочне голосування, заявила, що «ПіС» фактично «здійснює державний переворот», а конституціоналіст Ришард Пьотровскі і зовсім заявляє, що «в розумінні конституції це будуть не вибори». Але в «ПіС» вважають інакше, кажучи, що Польща перебуває у надзвичайній ситуації, а це вимагає прийняття відповідних заходів.

Вже зараз стає зрозумілим, що основний виклик у зв’язку з цими нововведеннями лягає на пошту Польщі, якій доведеться обслужити близько 30 млн виборчих пакетів (14 млн адрес) – їй треба буде доставити їх в строк від семи днів до моменту голосування. Щоб спростити цей процес, листоношам дозволили розносити пакети по поштових скриньках, а не передавати їх особисто в руки виборців.

У день виборів голосування буде проходити з 6:00 до 20:00. Виборці повинні будуть покласти конверт зі своїми виборчими бюлетенями в спеціальну поштову скриньку за місцем, де вони внесені до списку виборців. Вони зможуть зробити це особисто або за допомогою іншої людини.

Незважаючи на те, що «ПіС» явно не хоче переносити вибори з власної волі, там розуміють, що голосування може бути відкладено в зв’язку з об’єктивними зовнішніми обставинами – пандемією коронавирусу.

Перед прийняттям закону про заочне голосування для всіх громадян, міністр розвитку Польщі Ядвіга Емілевіч заявила, що якщо до моменту виборів в країні будуть десятки тисяч хворих COVID-19, то вибори не відбудуться, бо ніхто не стане покладати на себе таку відповідальність. Однак, за словами прем’єра Матеуша Моравецкого, пік епідемії в Польщі відбудеться приблизно в травні-червні, а президентські вибори потрапляють саме на цей період. В такому випадку відкритим залишається питання, як багато людей захворіють на той час і яка кількість інфікованих спонукає уряд ввести надзвичайний стан у країні і тим самим відкласти вибори.

Очевидно, що якщо вибори в Польщі проведуть в травні, то шанси на перемогу, здається, є тільки у чинного президента. Це, як уже говорилося раніше, призведе до того, що «Право і Справедливість» зможуть забезпечити собі в міру стабільне управління державою аж до наступних парламентських виборів. У свою чергу, це обіцяє і в міру стабільні, передбачувані відносини між Києвом і Варшавою.

Однак слід усвідомлювати, що на цей часовий період припаде велика кількість різноманітних як політичних, так і економічних викликів. Одним з таких викликів є коронавірус, а за ним, без сумніву, піде криза і рецесія, які вже починають поступово відчуватися. Ці події відобразяться також і на загальноєвропейській політиці. Все це хвилеподібно вплине і на Україну, частина мігрантів якої вже втратили роботу в Польщі і повернулися на батьківщину.

Популярні публікації