Інтерв’ю з Марчином Очепою, польським віце-міністром підприємництва та технологій відповідальним за європейські справи

Восени 2018 року Марчин Очепа, будучи ще віце-міністром в Міністерстві підприємництва та технологій, в бесіді з Фондом громадської дипломатії порадив Україні будувати спільне з Польщею майбутнє, поглиблюючи співпрацю в економічній сфері. Сьогодні Очепа є депутатом польського Сейму від партії влади «Право і Справедливість», а також віце-міністром в Міністерстві оборони Польщі. Ми у Фонді громадської дипломатії вирішили нагадати про розмову з Очепою, яка відбулася більше півтора роки тому.

Інтерв’ю з Марчином Очепою, польським віце-міністром підприємництва та технологій відповідальним за європейські справи. Розмовляв Владислав Сердюк, асоційований експерт Фонду громадської дипломатії.

  • Коротке уявлення діяльності міністерства.

Діяльність міністерства досить широка: аналіз польської економіки, економічна безпека, підтримка інновацій, залучення інвестицій, космічна політика. У моєму випадку це справи пов’язані з Європейським союзом.

  • Чи помічається тренд на світовий економічний протекціонізм в рамках Європейського союзу?

Економічна криза не залишилася без впливу протекціоністського настрою в самому Союзі [ред. – Європейському союзі]. Ми з тривогою спостерігаємо за розпочатими спробами ослаблення Єдиного Ринку, проведеними під прикриттям боротьби з «соціальним демпінгом» або «нечесною конкуренцією». Звичайно ж, в рамках ЄС проблемою не є митні бар’єри, а поза тарифні обмеження – бюрократичні «red tape», анти конкурентні дії деяких проф. спілок або спроби утилізації імпортних продуктів харчування під прикриттям санітарних норм. Парадоксально, але протекціоністським арсеналом часто користуються політики, які в інших ситуаціях «розмахують» слоганами про європейські цінності. Польський уряд займає перманентну позицію, що Єдиний Ринок та чотири неподільні свободи [ред. – Свобода переміщення товарів, послуг, капіталу, людей] є основою європейської інтеграції.

Вільною торгівлею та наданням послуг користуються всі, реальна економіка – це система взаємопов’язаних «судин» й блокування в одному місці викликає непрогнозовані, негативні наслідки. Приклад: нові союзні транспортні регуляції, які ускладнюють діяльність польським перевізникам, становлять загрозу для німецьких підприємств в зв’язку з термінами доставок. Простіше кажучи, нікому замінити логістичні компанії з Центральної Європи.

  • Чи можливе членство Західних Балкан в ЄС? Наскільки Західні Балкани привабливі для ЄС в економічному й політичному плані?

Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер спочатку анонсував заморозку процесу розширення Союзу в період його каденції. Але оскільки геополітика не терпить порожнечі, тому ця ідея швидко пройшла перевірку. Балкани є одним з найважливіших регіонів для безпеки ЄС, про що свідчить міграційна криза. Стабілізація цього регіону й спільна розробка правильної моделі економічного зростання перебуває в наших спільних інтересах. Тому передбачається не тільки те, що Чорногорія та Сербія можуть стати членами Союзу в 2025 р, але також, паралельно, відкрито процес секторальної інтеграції Західних Балкан до ЄС. Пріоритетами є такі галузі як транспорт, енергетика, цифрова економіка. Польща в 2019 р очолюватиме цей процес й хоче направити світу чіткий сигнал: Балкани – важливі, з Балканами й на Балканах слід робити бізнес. Ми плануємо організувати великий економічний форум при саміті ЄС – Балкани влітку наступного року в Познані.

  • Які подальші перспективи економічно-політичної інтеграції країн Вишеградської групи?

Співпраця в рамках Вишеграду йде відмінно. У нас є спільна мета –  ліквідація відставання в розвитку регіону, посилення економічного співробітництва, а також вироблення спільного єдиного голосу Центральної Європи в рамках ЄС. Що важливо, наші відносини інтенсивні не тільки на найвищому, політичному рівні, але вони також заповнюються реальним економічним змістом, реалізуються фінансові проекти в рамках Вишеградського Фонду. Йдеться про вироблення рішень, які стосуються реальної економіки – правильну промислову політику, транскордонну торгівлю або цифрові проекти.

  • Як в Брюсселі оцінюється діяльність Вишеградської групи?

Регіональна інтеграція ніяким чином не суперечить зобов’язанням по створенню об’єднаної Європи. Поза Вишеграду, інтенсивним співробітництвом характеризуються скандинавські держави, Бенілюкс або країни Балтики. Я впевнений, що будь-які дії, які зміцнюють міжнародні зв’язки, підтримуються європейськими інституціями. Мені здається, що важливим у відносинах з європейськими партнерами є відхід від принципу «розділяй і володарюй», а будь-які спроби грати на, все-таки природних, політичних розбіжностях між країнами В4 з самого початку приречені на провал.

  • Щоб Ви могли порадити Україні з метою подолання кризових тенденцій в політиці й економіці?

Я не схильний читати лекції Україні. Ви можете самі керувати своєю країною. Великі народи в стані без комплексів стати перед істинною, коли мова йде не тільки про їх власну історію, а й поточні труднощі. Візьміть на себе відповідальність за себе, зміцнюйте інституції держави, так вона буде сильною та успішною там, де має, але одночасно обмеженою, там, де її активність надмірна. Поставте ставку на місцеве самоврядування й  підприємництво. Також будуйте національну спільноту не в боротьбі з будь-ким, але навколо викликів майбутнього. Не шукайте друзів занадто далеко, коли вони у вас так близько. Польща є надійним партнером для Вишеградської групи, але також й для багатьох інших країн світу. Варто будувати майбутнє наших народів, ґрунтуючись на дружбу й глибокій економічній співпраці Польщі та України. На завершення пам’ятайте, що ви є європейським народом. Не дозволяйте відібрати у вас цей факт та прагнення, пов’язані з ним.

Популярні публікації