Чим важливий тайванський вояж Пелосі?

Загострення політичної напруги між Пекіном та Вашингтоном відбувається системно в останні роки та буде посилюватись в середньостроковій перспективі.

Починаючи з періоду президентства Обами Азійсько-тихоокеанський регіон остаточно перетворився у головну сферу стратегічних інтересів США на противагу Європі та Близькому Сходу. США вибудували стійкий регіональний альянс з потужними економічними гравцями – Австралія, Південна Корея, Японія, частково Індія (через конфронтацію з КНР), згаданий Тайвань та ряд інших.

Сучасні геополітичні реалії детермінують певну реінкарнацію двополярної системи з двома супердержавами – КНР та США з урахуванням потужних регіональних гравців, конфігурація та союз з якими визначатиме панівне становище Пекіну або Вашингтону в конкретній зоні впливу. США після Другої світової війни вибудували тісні взаємозв’язки з Сеулом та Токіо, які, не без допомоги Вашингтону, стали потужними драйверами економіки. Зрозуміло, що подібний розподіл сил не збігається з інтересами Піднебесної тому той чи інший формат конфронтації незворотній.     

Чим важливий Тайвань?

Тайвань – один з найпотужніших технологічних гравців планетарного масштабу, попри доволі скромні розміри острова та обмежені природні ресурси. До прикладу, компанія Taiwan Semiconductor Manufacturing Co контролює понад 90% ринку мікрочіпів, які активно використовуються в американському ВПК. Добре відомі нам Джавеліни містять декілька сотень чіпів, а Хаймарси та інші модифікації західних GMLRS містять процесори Motorola MPC8260, від яких залежить вся навігація. Як ви думаєте, де виробляються всі ці дива техніки? Безперечно, на Тайвані. По-суті з американського там тільки корпус та ракети, але залізо та вибухівка є і в росіян, але різницю робить електроніка.

Натомість попри високу технологічність Піднебесної, ВПК Китаю дуже далекий від ідеалу. В КНР досі не завершена програма імпортозаміщення комплектуючих для власного озброєння, яка триватиме ще мінімум 2-3 роки. Військова агресія росіян проти України продемонструвала, що військове зіткнення такого масштабу потребує величезних запасів техніки. Якщо середня квота імпортних складових до кожної одиниці озброєння (особливо бронетехніка та авіація) складає в середньому 40% й перекривається доступ до експорту цих складових через санкції – ситуація стає дуже небезпечною. Особливо якщо аналізувати можливість зіткнення з найпотужнішою військовою державою світу, якою безапеляційно залишаються США.

Якщо додати до цього ще не завершену програму будівництва океанського флоту та відсутність сучасних стратегічних бомбардувальників (на озброєнні КНР досі використовуються ТУ-16 – це радянська розробка, яка ще за радянською ліцензією була передана Пекіну), то сценарій прямого військового зіткнення між Пекіном та Вашингтоном за ініціативою першого виглядає практично нереальним найближчих 10 років як мінімум. 

Ключовий інтерес КНР – доступ до, в першу чергу, військових технологій Тайваню, який теоретично дозволить максимально швидко нівелювати відставання від американського ВПК. США це розуміють і точно не обмежаться «великою стурбованістю» у випадку реальних мілітаристських кроків Китаю в бік острова й в Пекіні

Що це було?

США фактично перебувають у виборчому процесі, як і КНР (зі своєю специфікою). Сі Цзіньпін готується до з’їзду Комуністичної партії (єдиної в країні) у жовтні, на якому розглядатиметься можливість його фактичної реінкарнації в постать імператора Піднебесної тоді як у США на листопад заплановані проміжні вибори в Конгрес, де демократи з високою ймовірністю втратять контроль над Палатою представників й, можливо, навіть над Сенатом. Ситуація на україно-російському фронті станом на зараз виглядає суперечливо, а «перемога» потрібна як ніколи. Зважаючи на енергетичну кризу та просідання економіки американського виборця можна «взяти» виключно емоціями. Для цього вибрали перемогу у вигаданій битві, ризик якої перейти в гарячу фазу був мінімальним.

Потенційні вигоди для США:

  • Ненсі Пелосі – спікер Палати представників та представник демократичного табору. Не дивно, що саме з неї вирішили зробити супергероя та сформувати образ справжнього парламентського лідера, гідного того, щоб зберегти за собою комфортне крісло в «темні» часи. Вашингтон в чергове підкреслив статус світового гегемона для власного суспільства й найбільшого захисника демократичних цінностей.
  • Вашингтон надіслав потужний сигнал згаданим вище союзникам у регіоні – США будуть грати серйозно й виконувати свої безпекові зобов’язання перед ними.
  • США продемонстрували військову перевагу над КНР, адже серіал з декораціями у вигляді п’яти ударних авіаносних груп супроводу Пелосі виглядав по-справжньому яскраво. Головне, що за цим шоу спостерігало декілька сотень тисяч американців онлайн.

Дракон не може програти

Разом з тим, зовсім радикально «плюнути в обличчя» Пекіну Білий дім все-таки не наважився. Заяви речника Пентагону про те, Пелосі може здійснювати самостійні поїздки без координації з очільником держави та нагадування про те, що США досі формально не визнали суверенітет Тайваню – це пас від дідуся Байдена китайському візаві, яким Сі Цзіньпін сповна скористався за допомогою державних ЗМІ. Мовляв, такими вже є недоліки вільного світу.

Паралельно з тим Пекін влаштував військовий тріатлон навколо Тайваню для демонстрації сили власному споживачу. Дійство вийшло по-справжньому яскравим – з феєрверками, плаванням та військово-морською полемікою найвищого ґатунку. Не будемо забувати, що дядечко Сі також знаходиться у вкрай напруженому стані й програти ніяк не може.

Хоч говорити про абсолютні виграші від цієї ситуації для Пекіну не доводиться, але з ситуації вони вийшли пристойно. З одного боку продемонстрували міць та претензію на домінування в регіоні – це про гучні заяви з подальшими феєрверками, з іншого – «полюс зла» та вектор глобального протистояння у вигляді США, що «майже імператор» Сі конвертує в ідею фікс для своєї кампанії. Мовляв, Китай потребує сильного лідера для «ключової битви».

Загалом, все логічно, по медійному яскраво та, в принципі, вигідно головним героям цієї вистави. Безперечно, кожне подібне дійство може за звичайним збігом обставин (згадайте, як почалась Перша світова війна) перетворитись у катастрофу, але не цього разу. Далі буде…   

Популярні публікації