Болградський скандал України та Болгарії: кому це вигідно?
Автор: Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

У травні, в парламенті Болгарії 109 з 240 депутатів проголосували за декларацію, в якій висловили незгоду з планами зі створення на території Болградського району Одеської області п’яти об’єднаних територіальних громад, оскільки це нібито порушує права болгарської громади, й закликали уряд Бойко Борисова вжити заходів, щоб зберегти її цілісність. Болградський район був утворений в якості адміністративної одиниці в 1940 р. після приєднання Бессарабії до СРСР. Болгари складають там, близько 61% населення.

Помилкова тривога

Позиція болгарських депутатів розходиться з реальним станом справ в Болградському районі. Проведені перетворення відповідають політиці децентралізації України, яка ніяк не обмежує етнокультурну ідентичність тамтешніх народів. Децентралізація проходить в економічній й адміністративній площині та розрахована на те, щоб більша частина коштів від оподаткування залишалася в бюджеті громади, а самоврядування було більш ефективним. Це ніяк не завадить викладанню болгарської мови в місцевих школах. Тим більше, за словами голів тамтешніх сіл, Василівка Петра Бойчева та Каракурт Олени Жечевої, рішення про створення громад було погоджено з місцевими жителями. Сьогодні в Україні існує понад тисяча громад з населенням понад 11 млн. чол.

Привід для претензій болгарських політиків створили противники створення громад. Народний депутат Антон Кіссе та професор Одеського університету Олександр Пригарін виступають проти поділу Болградського району, вважають, що це нібито зруйнує уклад життя бессарабських болгар. Громади не вигідні керівникам районних адміністрацій, оскільки, в такому випадку, скоротитися їх вплив. Навіть розглядався варіант створення однієї громади в адміністративних межах Болградського району, але ця ідея не знайшла підтримки.

Ігри патріотів

Скандал у відносинах з Україною вигідний політичним колам Болгарії. Депутати від ультраправих партій «Національний фронт порятунку Болгарії» Валерій Симеонов, «ВМРО – Болгарський національний рух» Іскрен Веселинов, член правоцентристської партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) Даніела Даріткова-Проданова винесли провокаційну декларацію на голосування в парламенті. Вони входять в правлячу коаліцію. До них приєдналася член опозиційної партії «Воля» Поліна Цанкова-Христова.

За збереження Болградського району в існуючих адміністративних межах виступає президент Болгарії Румен Радев. На одному із засідань Ради по роботі з іноземними болгарами, за участю віце-президента Іліяна Йотова, була висунута ідея надати Болградському району особливий статус.

Болгарська влада напрацьовує собі імідж захисників болгарської ідентичності й намагається відвернути увагу болгарського суспільства від складного соціально-економічного становища в країні в умовах пандемії коронавірусу. Очікується, що до кінця року рівень безробіття в Болгарії збільшитися до 7,2%, споживання скоротитися на 6%, а експорт – на 13%. Міністр фінансів Болгарії Владислав Горанов не виключає, що вихід з кризи може затягнутися до кінця 2021 р

Схожим чином болгари діють у відносинах з іншими європейськими країнами. Ультраправа партія «Атака», яка також входить до правлячої коаліції, вимагає від Сербії повернути міста Дімітровград та Босілеград, від Македонії – регіон Струмніца, які входили у складі Болгарії до Першої Світової війни. Болгарські політики не визнають македонців національною меншиною на своїй території, македонську мову вважають діалектом болгарської, вимагають від македонських істориків припинити вважати «фашистськими окупантами» болгарських ветеранів Другої Світової війни.

Провокація Росії

Російські ЗМІ нав’язують думку, що Україна нібито сама спровокувала скандал з Болгарією, оскільки намагається розділити Болградський район, щоб болгари залишилися в меншості в новоутворених адміністративних одиницях. Росія підбурює Україну з європейськими країнами в інформаційній сфері, щоб гальмувати зближення з ЄС і НАТО та створити сприятливі умови для пом’якшення або скасування антиросійських санкцій.

Серед противників адміністративної реформи Болградського району є прихильники зближення з Росією й виходу Болгарії з НАТО, як член партії «Воля» Поліна Цанкова-Христова, критики антиросійських санкцій Заходу, як болгарські соціалісти Румен Радев та Іліяна Йотова. Лідер «Національного фронту порятунку Болгарії» Валерій Симеонов заявив, що Софія перестане підтримувати ідею вступу України в ЄС і НАТО у відповідь на спроби асимілювати болгар, які проживають в Болградському районі.

Негативний прецедент

Приклад з болгарських парламентаріїв можуть взяти в Польщі, Угорщині та Румунії, які мають свої претензії до України. Польська партія «Право і справедливість» вимагає від України переглянути історію Другої Світової війни, вважає події Волинської різанини геноцидом польського народу при тому, що жертви серед мирного населення були як серед поляків, так і українців.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент Румунії Клаус Йоханіс не згодні з законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вони виступають проти запровадження української мови як єдиної мови викладання, вважаючи, що це суперечить правам угорського та румунського меншини.

Міркування в Болгарії про надання особливого статусу Болградському району створюють зручний привід для появ подібних претензій в Закарпатті, де компактно проживають угорці й на Буковині, де є румунська громада. Не кажучи про Донбас, з огляду на те, що Росія вимагає провести вибори на окупованих територіях й надати їм особливий статус, але не поспішає вивести звідти свої війська та повернути Україні контроль над східним кордоном.

Популярні публікації