Один за одного і проти всіх

Дональд Трамп за це літо ледь встигає переміщатися світом, при цьому кожного разу даючи все більше причин говорити про себе зокрема звертаючи увагу на його різкі висловлювання. Звичайно, всі очікували зустрічі Трампа та Путіна, намагаючись передбачити про що все ж будуть говорити більше: Сирія, Іран, Північна Корея, чи Україна.

Поки Путін намагався більшою мірою запевняти всіх, що Росія показала світові своє нормальне обличчя під час проведення мундіалю, Трамп з саміту НАТО відправився до Туманного Альбіону, де вперше за 2 роки зустрівся з Терезою Мей.

Сказати, що Трамп руйнує звичну систему відносин між Європою та США та уявлень про неї – нічого не сказати. Він перекроює її під себе, під виключно вигідну для Білого Дому позицію, аби він міг розставляти фінальні акценти та давати “безцінні поради” своїм, начебто, союзникам. Наскільки це несподівано- складно судити. Більшість дій- його давні обіцянки, у виконання яких мало хто вірив.

Новачок у політиці, залежний від раніше 140 символів Твіттеру (тепер 260), які тримає у голові – так його характеризували американські ЗМІ рік тому. Але мусимо визнати, він послідовний у своїх діях по відношенню до своїх обіцянок у передвиборчій програмі. Хоча і без сюрпризів він свій перформанс не уявляє.

Трамп у своїх геополітичних планах обіцяв: “bomb the hell” out of ISIS”, стати більш жорстким по відношенню до Північної Кореї, визнати Єрусалим столицею Держави Ізраїль та налагодити відносини з Росією.

Трамп, дійсно, послабив обмеження на військових командирів, внаслідок чого  збільшилась кількість авіаударів, тож ІДІЛ втратила опорні пункти в Іраці та Сирії.

Процес переносу посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима оголошений 6 грудня 2017 р. вступив в активну фазу в травні 2018 р. Взагалі  Держава Ізраїль за Трампа перебуває у фарватері політики США. Чого вартує лише спільні заяви про вихід із ЮНЕСКО, а також вірогідно, що Вашингтон та Єрусалим покинуть Раду ООН з прав людини. Останнього він не обіцяв, але, очевидно, що процеси уже запущені.

Якщо ти дуже довго чекаєш одного гостя, то цим ти ображаєш решту гостей?

Очевидно, Трамп у геополітиці новачок, хоч і уже з невеликим досвідом, але в цьому і полягає його очевидний плюс. Минулий місяць особливо, та і раніше просто нищівно критикував Німеччину та її федерального канцлера Меркель. А уже в Брюсселі Трамп сказав, що за ці два дні саміту вони владнали більшість питань, ФРН збільшить частку свого ВВП для НАТО, та у нього взагалі чудові стосунки з фрау Меркель. Справедливості заради, треба сказати, що може і справді під час особистих зустрічей Трампу вдається зняти багато питань. Такою поведінкою, тобто до зустрічей робити контраверсійні заяви, а після вийти і сказати: “Ми про все домовились”, він собі піднімає рейтинг та створює імідж ніби він- креатор цього успіху. Але такі його заяви очевидно, змушують потенційних партнерів бути обачливими. Також, Трамп набагато розумніший, ніж здається на перший погляд, адже він на публіку відкрито не говорив про те, члени НАТО мають купувати американське обладнання та зброю, тобто знову- вигода. А інакше “great again” ніяк.

Сьогодні ніхто не хоче сваритися з Дональдом Трампом. Зараз він король ситуації. (Насправді далеко не однієї). Критикуючи Німеччину дає зрозуміти всьому ЄС та 27 країнам НАТО В Європі, що епоха принципів та цінностей відходить у минуле, і давайте грати по-чесному, або не грати взагалі. “Трамполітика” принаймні в очах медіа виглядає сьогодні так: політика без принципів, а якщо і є єдиний принцип- це вигода. На прикладі НАТО це звучить частіше за все, мовляв, що 90% бюджету НАТО- американські гроші, які йдуть на європейську оборону більшою мірою, але ви не хочете збільшувати видатки, хоча вам це важливіше. Тоді або платіть, або ми не будемо стільки витрачати. До цього, нагадаємо, він посварився з Трюдо- прем’єр-міністром Канади та США не підписали підсумкову заяву в Торонто на зустрічі G7 з якої Трамп одразу поїхав до Кім Чен Ина.

Складається враження, як у тому анекдоті: “Хто може бути крутіше за короля? – Туз”, Трамп хоче витягти всі 4 тузи та мати максимум важелів впливу, хоча куди вже більше? Уявімо що це наступні 4 тузи: 1 – ЄС, 2 – Північна Корея, 3- Китай, 4 – Росія. Пріоритетність та всі складові проблем з цими “тузами” прошу розставляти  на власний розсуд. Очевидно одне, що всі “європейські” заяви були прикриттям того, що він не сказав у Гельсінкі.

Трампа до виборів звинувачували у непослідовності, але зараз, він все більше нагадує людину, яка неухильно вибудовує відносини з усім світом. Занадто багато глобальних подій зі словами: “Трамп” і “вперше”. Проте він і обіцяв, що буде багато нового. Зокрема і в напрямку Північної Кореї. Ніхто не міг передбачити, що за 1,5 роки президенства він зустрінеться в Сингапурі з лідером КНДР, який уже тоді охрестили “самітом року”, а тоді Гельсінкі- це що?

Для найважливішої події року готуватися треба плідно та виважено. Це Дональд Трамп довів і продовжує це робити. Трамп поміж НАТО, Великобританії та Путіна найменшим злом обрав останнього…

Якщо риторика Білого Дому щодо Німеччини, Канади більш зрозуміла, адже триває уже доволі давно, то серйозні зауваження в бік Лондона полетіли ще з Брюсселю. Очевидно, Трамп абсолютно інакше представляє собі “Брекзіт”, натякаючи, що люди на референдумі голосували саме за розірвання стосунків з ЄС, а їм пропонують “м’який” варіант виходу з об’єднаної Європи. Тобто  не розриваючи так кардинально економічні зв’язки.

Трамп-не Рейган, а Мей -дуже хоче бути схожою на Тетчер, але навряд.  Тереза Мей очевидно на сьогодні перебуває не зовсім у виграшній позиції на багатьох фронтах. Коли твій потенційний партнер по майбутній торговельній угоді стоїть з тобою на брифінгу і каже про твого опонента- Бориса Джонсона, що він би був чудовим прем’єр-міністром, твій авторитет знову починає хитатися. Мей напряму уже запитують в Парламенті чи довіряє вона Трампу, особливо після таких заяв Дональда. І на сьогодні Містер Трамп поставив Даунінг стріт 10 перед непростим вибором: або виглядати впевнено в очах британців, або домовлятися із США. Трампа внутрішня політика Мей мало цікавить, радше він хоче домовлятися з Лондоном, Торонто ЄС окремо щодо власних торговельних угод зі Штатами. Він вважає, що не може похвалитися вдалою угодою для штатів між Вашингтоном та Брюсселем станом на зараз, та дає зрозуміти, що миритися з цим точно не збирається.

Є така думка, що коли на переговорах нема деталей конкретних тем, то вони справді успішні. Як бачимо, багато  різних емоцій викликають заяви Трампа, але він усе робить для того, щоб через 2,5 роки не залишати Білий Дім та вочевидь, справді  взявся за те, щоб крок за кроком реалізувати “Make America great again”

 

Владислав Фарапонов, студент Юридичного інституту КНЕУ