Стан справ на полях битв і західна зброя для України: інтерв’ю з Олегом Ждановим

Спілкувався Богдан Боднарук, експерт Фонду громадської дипломатії

Повномасштабна війна розв’язана російським агресором проти України триває ось уже третій місяць. Нині росіяни зосередили основні зусилля на південному та східному напрямках.

Яка ситуація на фронтах російсько-української війни, чому Путін вдався до військового мікроменеджменту, на якому місці опиниться російська армія після поразки в Україні та яку зброю ще варто чекати від Заходу – у ексклюзивному інтерв’ю Фонду Громадської Дипломатії розповів військовий експерт Олег Жданов.

Олеже, опишіть стан справ на фронтах, будь ласка.

Ми, на сьогоднішній день, фактично досягли паритету зі збройними силами РФ. В тому сенсі, що обидві армії потребують на цей момент перегрупування, підтягування резервів і таке інше.

Тобто, я повністю погоджуюсь із міністром оборони паном Рєзніковим, який каже, що війна переходить до позиційної фази. Єдиний напрямок, де активні бойові дії не вщухають – Луганський. Росія продовжує атакувати не зважаючи на втрати. Атакує наші позиції з метою виходу на адміністративні кордони Луганської області.

А загалом тривають артилерійські дуелі в дистанційний спосіб з обох боків фронту.

Щоб наступати на найбільш гарячих напрямках, зокрема на Херсонщині, нам потрібне відповідне західне озброєння в достатній кількості. Нагадаю слова головнокомандувача ЗС генерала Залужного, коли починалася битва за Донбас. Він тоді сказав, що ми входимо в оборонну операцію. На такого роду операцію сил і засобів у нас достатньо.

Якщо вести мову про контрнаступальну операцію, то тут уже нам потрібні західні зразки зброї. Тобто, фактично, нам треба переозброїти низку частин збройних сил України для того, щоби мати вогневу перевагу, яка дасть можливість здійснювати контрнаступальні дії та звільняти наші території.

На сході росіяни просуваються лише за рахунок того, що ми зберігаємо наших бійців і після руйнування одного рубежу оборони, ми відходимо до іншого, нажаль.

З такими темпами просування, ворогу потрібно буде мінімум два тижні, щоб дійти до алмінкордону Луганської області. В будь якому випадку, наші збройні сили будуть намагатися не дозволити їм це зробити. Для цього у нас є всі шанси.

Путін справді самостійно командує своїми військами?

Мабуть, у нього таке хоббі чи бажання. Це вже не перший раз. Під час чеченської кампанії він теж таке робив. В результаті війна була фактично програна. Тому, що той, з ким вони боролися, сьогодні очолює Чечню та ще й отримує контрибуції з російського бюджету.

Тому, гадаю, що в цьому випадку на Росію чекає такий же результат. Коли політики починають водити полки по нескошених травах, то це закінчується дуже погано для цих полків.

До чого призведе переоцінка бойового потенціалу армії окупанта, яку сьогодні проводять західні аналітики?

В першу чергу, це призведе до того, що вони почнуть більш реально оцінювати збройні сили нашого ворога та реально оцінювати їх потенціал. Крім того, це я так думаю, потягне за собою суттєве зниження рейтингу російської армії у загальносвітовому масштабі.

Разом із руйнуванням міфу про непереможну армію, ми руйнуємо міф про те, що Росія є розвинутою світовою країною.

Путін вже остаточно втратив шанс залучити на свій бік у війні війська ОДКБ?

Думаю, що так. І ось цей колективний захід, який провів російський президент на практиці показав йому, що він залишився наодинці. До речі, ніхто не захотів не тільки втручатися у військовий спосіб, а й всі відмовилися від надання військової допомоги та політичної підтримки російської війни. А відтак, я не бачу сенсу у подальшому існуванні цього ОДКБ. З самого початку це була мертвонароджена організація.

А як щодо мобілізаційних можливостей самої РФ?

Фактично, у РФ дуже великий мобілізаційний потенціал. Він налічує до 17 мільйонів осіб. Інша справа, що спроможність економіки з цим числом не співставні. Максимум, на що Москва може розраховувати, за оцінками різних фахівців, це 100 тисяч осіб. Це все, що може потягнути російська економіка на сьогодні.

Нині для поповнення втрат у техніці, ворог змушений знімати зі зберігання техніку і озброєння застарілого зразка. При цьому ця техніка, за своїм віком сягає не менше 30-40 років, а то й більше. До того ж вона не зберігалася належним чином, що дуже погано позначилося на її технічному стані. Для того, що привести техніку до ладу треба докласти чималих зусиль.

Що у нас із військовою допомогою від заходу?

Сьогодні американці зокрема ставлять собі питання, чи варто нам постачати далекобійні РСЗВ, щоб ми їх не застосовували по території держави-агресора. Тим не менш, гадаю, що ці системи таки будуть нам надані.

А сценарії використання будуть обговорені в рамках угоди на підставі, якої вони постачаються. Тобто, це може бути угода між, припустимо,  головою комітету начальників штабів та головою пентагону і начальником нашого генштабу або головнокомандувачем збройних сил України.

На сьогоднішній день наш президент не прийняв політичного рішення щодо ведення вогню по ворожій території. Разом з тим, наші американські союзники все ще вагаються.

Ми витримаємо довготривалу війну?

На мою думку, так, ми здатні витримати. Ніхто з ленд лізом ще не програвав. Тим більше що США сьогодні поставили свій престиж на карту тим, що ухвалили ленд ліз на нашу підтримку.

Отже і вони також зацікавлені в тому, щоб ми перемогли у цій війні.  

 

Популярні публікації